Постанова

від 15.12.2021 по справі 300/5490/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/5490/21 пров. № А/857/19126/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

з участю секретаря судового засідання - Ратушної М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви у справі № 300/5490/21 за адміністративним позовом заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Грандтавербуд" про припинення певної діяльності,-

суддя в 1-й інстанції - Кафарський В. В.,

час ухвалення судового рішення - 01.10.2021 року,

місце ухвалення судового рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач - заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Державної екологічної інспекції Карпатського округу звернувся в суд з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Грандтавербуд", в якому просив припинити діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Грандтавербуд" щодо провадження планової діяльності з нового будівництва берегозакріплювальних споруд на споруд на струмку Озірному по вул.Шевченка, участок Припір в с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області, згідно з договором підряду №311-3-21 від 29 червня 2021 року на суму 1255387,20 грн до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону України Про прокуратуру керівник обласної прокуратури представляє прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями та ч.3 цієї статті передбачено, що у разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника місцевої прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника місцевої прокуратури. Зазначає, що самопредставництво передбачає особисту участь, зокрема, юридичної особи незалежно від порядку її створення у справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тоді як позовна заява, подана у цій справі за підписом заступника прокурора області в порядку, передбаченому пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, частини 3 статті 53 КАС України та частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому положення ст.11 Закону України Про прокуратуру поширюються на правовідносини самопредставництва, а не представництва інтересів держави в суді. Крім того, з приводу подібних правовідносин покликається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №822/589/17. Просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник позивача (апелянта) - Бобик С.Ю. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи без участі представника за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати з таких підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заступник керівника прокуратури Івано-Франківської області не мав права підписувати позовну заяву, оскільки право на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому Законом порядку, а тому підстави для прийняття позовної заяви відсутні.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

За правилами ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161 цього Кодексу.

Положенням статті 53 КАС України врегульовано питання участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Ч.3 ст.53 КАС України передбачає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом ч.1 та 2 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.

Відповідно до ч.1, 3, 4 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, законодавець розмежував поняття "самопредставництво", що означає особисту участь та "представницво інтересів", тобто участь у судовому процесі через представника.

Згідно з пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

З врахуванням наведеного вище, представником у суді може бути адвокат та, в інтересах держави у виключних випадках у порядку, що визначені законом, - прокурор.

За приписами ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абз.1 ч.3 та абз.1, 2 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Ч.3 ст.11 цього Закону передбачає, що у разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції виходив з того, що заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури не уповноважений підписувати позовну заяву, оскільки жодного доказу на підтвердження того, що В. Стефанець займає посаду заступника керівника обласної прокуратури та має право підписувати позови, матеріали справи не містять, як і не містять доказів на підтвердження того, що керівник та перший заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури станом на день підписання позовної заяви та її подання до суду були відсутніми. Крім того, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо підписанта Стефанця В.М. не вказано про його право підпису позовних заяв та докази на підтвердження повноважень Стефанця В. підписати та подати позовну заяву, в порядку самопредставництва інтересів Івано-Франківської обласної прокуратури або, як керівника вказаного суб`єкта владних повноважень відсутні.

Тобто суд першої інстанції вказав на відсутність у особи, яка підписала позовну заяву (заступника прокурора області) повноважень на здійснення самопредставництва.

Разом з тим, судом не враховано, що самопредставництво передбачає особисту участь, зокрема, юридичної особи незалежно від порядку її створення у справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тоді як позовна заява, подана у цій справі за підписом заступника прокурора області в порядку, передбаченому пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, частини 3 статті 53 КАС України та частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву заступника прокурора Івано-Франківської області, не надавав оцінки обґрунтованості підстав та наявності обставин, що свідчать про виключність випадку у цій справі для представництва прокурором інтересів держави, а виходив саме з відсутності повноважень у заступника керівника обласної прокуратури на підписання позовної заяви в інтересах держави.

Щодо наявності у заступника керівника обласної прокуратури повноважень на підписання позовної заяви в цьому випадку, колегія суддів зазначає, що таке право звернення до суду надано прокурору положеннями статті 131-1 Конституції України, статті 53 КАС України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до п.10 ч.1 ст.15 Закону України "Про прокуратуру" прокурором органу прокуратури є, зокрема, заступник керівника обласної прокуратури.

Ч.2 ст.15 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів зазначає, що заступник прокурора у цій справі подав позовну заяву, діючи у статусі прокурора, якому надані такі повноваження, а тому висновок суду першої інстанцій про те, що заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури не був уповноважений підписувати позовну заяву, оскільки відсутні будь-які докази на підтвердження цих повноважень, є помилковим.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав для прийняття рішення щодо повернення адміністративного позову з вказаних підстав.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові №822/589/17 від 17 лютого 2021 року.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву дійшов передчасного висновку.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

Згідно з ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З врахуванням наведених вище правових норм та встановлених фактичних обставин справи у їх сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви з вказаних підстав, тому оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 242, 243, 246, 250, 310, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви у справі № 300/5490/21 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 20 грудня 2021 року.