Рішення

від 15.03.2022 по справі 300/5490/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2022 р. справа № 300/5490/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Державної екологічної інспекції Карпатського округу до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Грандтавербуд» про припинення певної діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,Державної екологічної інспекції Карпатського округу звернуся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про припинення певної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Грандтавербуд».

Позовні вимоги мотивовані тим, що Івано-Франківською обласною прокуратурою встановлено факт провадження планової діяльності за відсутності визначеної законодавством обов`язкової оцінки впливу на довкілля, а саме здійснення нового будівництва берегозакріплювальних споруд на струмку Озірному по вул. Шевченка, участок Припір в с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 позовну заяву заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Державної екологічної інспекції Карпатського округу до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Грандтавербуд» про припинення певної діяльності повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 про повернення позовної заяви у справі №300/5490/21 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

20.01.2022 адміністративна справа за №300/5490/21 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

09.02.2022 на адресу суду надійшов відзив від відповідача від 08.02.2022 за №05/2, в якому представник відповідача з позовом не погодився та зазначив, що суб`єктом оцінки впливу на довкілля є Відділ будівництва ЖКГ, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації, отже саме він повинен бути відповідачем у даній справі. Окрім того зазначено, що ТОВ «Будівельна фірма Грандтавербуд» не починало роботи після укладення договору від 29.06.2021 №311-3-21, так само як і не було фінансування робіт з боку замовника. Також вказано, що Державною екологічною інспекцією не було встановлено фактів виконання відповідачем робіт за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля.

16.02.2022 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, в якій зазначив, що аргументи відповідача є необґрунтованими, а відсутність оцінки впливу на довкілля є підставою для тимчасової заборони (зупинення) та припинення діяльності ТОВ «Будівельна фірма Грандтавербуд», пов`язаної з провадження планової діяльності з нового будівництва берегозакріплювальних споруд в порядку визначеному статті 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Щодо обґрунтування порушення інтересів держави та підстави їх представництва прокурором в суді наведених прокурором у справі, та висновків щодо порушення, прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення судом зазначається наступне.

Згідно із статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у відсутності такого органу.

Частинами третьою-п`ятою статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Отже, Державна екологічна інспекція Карпатського округу є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави та наділена повноваженнями виступати позивачем у суді із відповідними вимогами внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Водночас, у спірних правовідносинах, не вчинивши дій щодо звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про нездійснення захисту та порушення інтересів держави.

Звертаючись до суду, прокурор обґрунтовував його подання порушенням інтересів держави та зазначив, що Державна екологічна інспекція Карпатського округу самоусунулась від виконання своїх повноважень.

Звернув увагу суду на те, що заступником керівника обласної прокуратури було направлено на адресу Державної екологічної інспекції Карпатського округу запит від 27.08.2021 №15-1297вих-21 про те, чи вживались певні заходи за фактом порушення статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», пов`язані з провадженням планової діяльності з нового будівництва берегозакріплювальних споруд.

Листом від 14.09.2021 №04.2-19/3695 Державна екологічна інспекція Карпатського округу повідомила що до суду з позовом не зверталась у зв`язку з нездійсненням заходів державного нагляду (контролю).

Листом від 16.09.2021 №15-1368вих-21 Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила Державну екологічну інспекцію Карпатського округу про намір відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави про припинення провадження планової діяльності з будівництва берегозакріплювальних споруд до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.

Враховуючи те, що Державною екологічною інспекцією Карпатського округу не вжито відповідних заходів, то вказане свідчить про нездійснення належним чином своїх повноважень і є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави, відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Крім того, зауважив що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Отже, з врахуванням викладеного, зазначені прокурором в позовній заяві обставини свідчать про бездіяльність Державної екологічної інспекції Карпатського округу, а відтак, наявні підстави для здійснення прокурором представницьких повноважень з метою захисту інтересів держави.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Суд враховує, що правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 №2059-VIII (далі за текстом - Закон №2059), Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» 25.06.1991 № 1264-XII (далі за текстом - Закон № 1264-XII).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону №2059-VIII планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2059 оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону №2059, оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Згідно пунктів а), б), є), і) статті 3 Закону №1264-XII, основними принципами охорони навколишнього природного середовища є: а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; є) обов`язковість оцінки впливу на довкілля; і) компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 3 Закону №2059-VIII передбачено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно з пунктом 10 частини 3 статті 3 Закону №2059, проведення робіт з розчищення і днопоглиблення русла та дна річок, берегоукріплення, зміни і стабілізації стану русел річок належать до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону №2059 забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Отже здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної статтею 3 Закону №2059. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності (частина 1 статті 3 Закону №2059), і відповідно Законом, заборонено провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, інших втручань у природне середовище і ландшафти.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» суб`єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності. Повідомлення може бути подано особисто заявником (його представником), надіслано засобами поштового зв`язку або в електронній формі із застосуванням засобів електронних комунікацій.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - на офіційному веб-сайті уповноваженого центрального органу із зазначенням дати офіційного оприлюднення документа.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону №2059 звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закон №2059 висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про: 1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля; 2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля; 3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення (частина 4).

Відповідно до вимог статті 9 Закону №2059 у висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган: 1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності; 2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності; 3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків; 6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу; 7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій; здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом; здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення (ч. 5).

Отже, висновок з оцінки впливу на довкілля містить екологічні умови провадження планованої діяльності, які направлені на запобігання негативному впливу на довкілля, виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків, обов`язок суб`єкта господарювання здійснити компенсаційні заходи та після проектний моніторинг з метою запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження негативного впливу планованої діяльності на довкілля, що сприятиме мінімізації негативних наслідків.

Судом встановлено, що підприємством не отримано висновку з оцінки впливу на довкілля. Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Позиція відповідача, викладена у відзиві, зводиться до того, що суб`єктом оцінки впливу на довкілля є Відділ будівництва ЖКГ, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації, оскільки саме він є замовником планової діяльності з будівництва берегозакріплюваних споруд на струмку Озірному по вул. Шевченка, участок Припір в с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області.

Суд критично відноситься до таких тверджень відповідача з огляду на наступне.

Підставою звернення заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури до суду з даним позовом стало, зокрема не отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до інформації Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 05.08.2021 №03-09/5033 відділом будівництва, і житлово-комунального господарства, містобудування та архітектура Косівської районної державної адміністрації розпочато процедуру оцінки впливу на довкілля планової діяльності з нового будівництва берегозакріплювальних споруд на струмку Озірному по вул. Шевченка, участок Припір в с. Пістинь Косівського району. Звіт з оцінки впливу на довкілля щодо вказаної планової діяльності до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не надходив.

Тобто, фактично у даному випадку лише повідомлено про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля. Інші, визначені статтею 2 Законом №2059, етапи процедури оцінки впливу на довкілля не проведено.

Як вбачається з матеріалів справи, між відділом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації та ТОВ «Будівельна фірма Грандтавербуд» укладено договір підряду від 29.06.2021 №311-3-21, предметом якого є виконання робіт по об`єкту «Нове будівництво берегозакріплювальних споруд на струмку Озірний по вул. Шевченка, участок Припір в с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області. Договір підряду предметом якого є виконання робіт по об`єкту «Нове будівництво берегозакріплювальних споруд на струмку Озірний по вул. Шевченка, участок Припір в с, Пістинь Косівського району Івано-Франківської області» є чинним, зміни до графіку виконання робіт відсутні та будь-яких перешкод щодо їх початку в будь-який час фактично немає.

Воднораз, згідно даних Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля та інформації Управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації, які долучені до матеріалів позовної заяви, висновок з оцінки впливу на довкілля щодо вказаної планової діяльності не видавався.

Окрім того, згідно договору початок виконання робіт розпочинається з моменту підписання (в даному випадку з 29.06.2021) та завершується його виконанням до 31.12.2022. Початок та закінчення робіт визначається графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору, обов`язок його виконання покладений на підрядника (п. 10.1 договору). Таким чином початком планової діяльності ТОВ «Будівельна фірма Грандтавербуд» щодо нового будівництва берегозакріплювальних споруд є укладення договору, встановлення графіку виконання робіт, а отже існує можливість їх проведення всупереч вимогам законодавства в частині обов`язкового проведення перед початком планової діяльності оцінки впливу на довкілля.

При цьому, доводи відповідача в частині нездійснення на даний час та відсутності наміру в майбутньому здійснення планової діяльності згідно умов договору не заслуговують на увагу суду, оскільки Законом №2059 передбачено підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля як початковим етапом процедури оцінки впливу на довкілля. Натомість, врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності є завершенням такої процедури.

Враховуючи вищенаведене, суд зауважує, що предметом позову у даній справі є не зобов`язання замовника планової діяльності здійснити оцінку впливу на довкілля, а вжиття превентивних заходів, спрямованих на недопущення порушення державних інтересів, які полягають у дотриманні основних принципів охорони навколишнього природного середовища, під час здійснення відповідачем господарської діяльності.

Так, у відповідності до частини 1 статті 16 Закону №2059 діяльність суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути:

1) тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;

2) припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Згідно з частиною 3 статті 16 Закону №2059, підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.

Рішення про припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

Таким чином позиція заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури при визначенні відповідача у спірних правовідносинах відповідає нормам законодавства, оскільки саме припинення в судовому порядку діяльності відповідача забезпечить беззаперечний захист інтересів держави в частині охорони навколишнього природного середовища.

При цьому, заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ініціюється питання про припинення діяльності суб`єкта господарювання виключно до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля. Викладене повністю узгоджується з вимогами природоохоронного законодавства.

За сукупністю наведених обставин та системного аналізу наведених законодавчих норм, суд приходить до висновку про те, що за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля, для попередження настання негативних наслідків, існують очевидні підстави, не спростовані відповідачем, для припинення провадження планової діяльності з нового будівництва берегозакріплювальних споруд на струмку Озірному по вул. Шевченка, участок Припір в с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області, згідно договору підряду від 29.06.2021 №311-3-21, до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.

У свою чергу, застосування такого заходу є тимчасовим, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних можливістю виникнення на об`єкті порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

При цьому судом враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності та доцільності застосування відповідних заходів, враховуючи, що надані відповідачем заперечення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

В порядку статті 139 КАС України розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не проводиться.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Державної екологічної інспекції Карпатського округу до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Грандтавербуд» про припинення певної діяльності - задовольнити.

Припинити діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Грандтавербуд» (вул. Академіка Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 43084157) щодо провадження планової діяльності з нового будівництва берегозакріплювальних споруд на струмку Озірному по вул. Шевченка, участок Припір в с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області, згідно договору підряду від 29.06.2021 №311-3-21 на суму 1 255 387,20 грн, до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 16 березня 2022 р.