Постанова

від 17.12.2021 по справі 823/1601/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 823/1601/18

адміністративне провадження № К/9901/11014/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Черкаській області

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Тимошенко В.П.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді - Коротких А.Ю., Федотов І.В.)

у справі № 823/1601/18

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Черкаській області

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Черкаській області) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про неправомірність та незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 791131,50 грн, у тому числі за основним платежем - 527421,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 263710,50 грн, з огляду на незаконність проведення перевірки.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року, позовні вимоги задоволено:

- визнано протиправними дії ГУ ДФС у Черкаській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 14.02.2018 № 91/23-00-13-0214/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Оліра-Трейд , ТОВ Компанія Грід за період з 01.07.2017 по 31.07.2017;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.03.2018 № 0036011303.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підставою для проведення перевірки, дії щодо якої оскаржуються у цій справі та на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, слугував наказ ГУ ДФС у Черкаській області від 11.12.2017 № 2136 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , що визнаний протиправним та скасований у судовому порядку згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі № 823/409/18. Суди вказали, що з огляду на встановлені судом обставини протиправності наказу про призначення перевірки, дії відповідача з її проведення є неправомірними, а прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано усталену практику Вищого адміністративного суду України, згідно з якою процедурні порушення, допущені під час призначення та/або проведення невиїзної перевірки контролюючого органу, не можуть бути достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення за умови доведеності фактів порушень податкового законодавства. Зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту прав не є ефективним.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 11.12.2017 № 2136 посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ Оліра-Трейд , ТОВ Компанія Грід за період з 01.07.2017 п 31.07.2017, за результатами якої складено акт від 14.02.2018 № 91/23-00-13-0214/2316412035 (далі - Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 21.03.2018 № 0036011303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 791031,50 грн, з яких за основним платежем - 527421,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 263710,50 грн.

Вважаючи дії відповідача з проведення перевірки незаконними, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення - протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналізуючи зміст наведених норм, Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18 Верховний Суд також погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що, установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, відсутня необхідність переходити до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуального акта - податкового повідомлення-рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року у справі № 823/409/18 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено, скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Черкаській області від 11.12.2017 № 2136 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи зміст встановлених фактичних обставин, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаський області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова