Постанова

від 12.02.2019 по справі 823/1601/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1601/18 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

В.П. Тимошенко

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року, що прийнята у м. Черкаси, у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області про визнання протиправними дій, податкового повідомлення-рішення та його скасування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 14.02.2018 №91/23-00-13-0214/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4, податковий номер НОМЕР_1, з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Оліра-Трейд" (код 40156988), ТОВ "Компанія "Грід" (код 35735684) за період з 01.07.2017 по 31.07.2017;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2018 року №0036011303.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані дії та рішення відповідача є правомірними та обгрнутованими.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_4 зареєстрований як суб'єкт господарювання - 19.08.2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1 за видом діяльності "діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту" та є платником ПДВ з 01.10.2016.

Головним управлінням ДФС у Черкаській області 14.02.2018 складено акт №91/23-00-13-0214/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 податковий номер НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Оліра-Трейд (код 40156988), ТОВ Компанія Грід (код 35733684) за період з 01.07.2017 по 31.07.2017.

ФОП ОСОБА_4 не погоджуючись з наказом від 11.12.2017 № 2136 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4." з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Оліра-Трейд", ТОВ "Компанія "Грід", за період з 01.07.2017 по 31.07.2017, оскаржив його до суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі № 823/409/18 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018, апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задоволено, скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено, а саме визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 11.12.2017 № 2136 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4.".

Оскільки підставою для проведення оскаржуваної перевірки, на підставі якої винесене спірне податкове повідомлення-рішення, став наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 11.12.2017 № 2136 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4. , позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача є протиправними, оскільки відповідний наказ про її призначення скасований судом. При цьому, невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пункту 79.1 статті 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

За змістом пункту 79.2 статті 79 ПК документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як зазначено у пункту 86.1 статті 86 ПК результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (пункт 86.10 статті 86 ПК).

У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Водночас, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо проведення невиїзної документальної перевірки. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог ПК щодо призначення та проведення перевірки платника податків призводить до відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Наведений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, який підтримав також і Верховний Суд у постановах від 05 лютого 2019 року у справі №821/1157/16, від 05 лютого 2019 року у справі №2а-10138/12/2670, від 04 лютого 2019 року у справі №807/242/14 та ін.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 (справа № 823/409/18) визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 11.12.2017 № 2136 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4.", на підставі якого відповідачем здійснено оскаржувану перевірку, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення.

Відповідно до частини першої статті 325 КАС постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Таким чином, враховуючи встановлену судом протиправність наказу про призначення спірної перевірки, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо проведення такої перевірки та прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення є протиправними, а отже суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Колегія суддів вважає обрани позивачем та застосований судом першої інстанції спосіб захисту порушених прав цілком обґрунтованим та ефективним, а тому суд відхиляє відповідні доводи відповідача, який не наводить будь-яких вагомих аргументів на спростування цієї позиції.

З огляду на встановлені вище обставини, що не підлягають доказуванню, відхиляються також посилання відповідача на правомірність проведеної перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки гуртуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 15.02.2019.