Постанова

від 02.12.2021 по справі 362/1191/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 362/1191/21-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12000/2021

Головуючий у суді першої інстанції: Марчук О.Л.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючий - Немировська О.В.,

судді - Махлай Л.Д., Ящук Т.І.

секретарі - Лащевська Д.О.

розглянувши відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІСТЬ ІНВЕСТ про визнання недійсним договору, стягнення грошових коштів та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІСТЬ ІНВЕСТ - Зінченка Данила Валентиновича на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2021 року,

встановив:

у березні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним Договір купівлі-продажу майнових прав, укладений 15 січня 2020 року між нею та відповідачем, та стягнути на її користь сплачені кошти в розмірі 196 415 грн., а також 50 000 моральної шкоди.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2021 року позов було задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІСТЬ ІНВЕСТ на користь позивача коти в сумі 196 415 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 2 961 грн.

Додатковим рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2021 року було визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав №С1/29, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ЮНІСТЬ ІНВЕСТ 15 січня 2020 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник відповідача звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення ОСОБА_1 , її представника - ОСОБА_2 та представника ТОВ ЮНІСТЬ ІНВЕСТ - Зінченка Д.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказувала, що між нею та відповідачем 15 січня 2020 року було укладено договір № С1/29 купівлі-продажу майнових прав.

Позивач зазначала, що відповідач укладав даний договір без наміру реального настання правових наслідків за договором та навмисно ввів її в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину, чим порушив вимоги цивільного законодавства і положення Закону України Про захист прав споживачів , що є підставою для визнання недійсним зазначеного договору, та просила стягнути з відповідача сплачені нею грошові кошти за вказаним договором в сумі 196 415 гривень 00 копійок і моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2021 року позов було задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІСТЬ ІНВЕСТ на користь позивача коти в сумі 196 415 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.

Додатковим рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2021 року було визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав №С1/29, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ЮНІСТЬ ІНВЕСТ 15 січня 2020 року.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що укладений між сторонами 15 січня 2020 року договір купівлі-продажу майнових прав №С1/29 є недійсним, оскільки відповідач, не отримавши в установленому законом порядку дозвіл на будівництво, не мав права укладати вказаний договір з позивачем, у зв`язку з чим він має бути визнаний недійсним, і на користь позивача має бути стягнуто сплачені нею кошти та відшкодовано моральну шкоду відповідно до положень Закону України Про захист прав споживача в розмірі 1 000 грн.

Додатковим рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2021 року було визнано недійсним вказаний договір, оскільки суд зробив висновок щодо вказаної позовної вимоги, однак не вказав в резолютивній частині рішення про вирішення цієї вимоги.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та посилався на положення ст. 23, 216, 227, 230, 1167 ЦК України.

Як видно з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 15 січня 2020 року було укладено договір № С1/29 купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого товариство продає, а ОСОБА_1 купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Предметом договору є майнові права на об`єкт нерухомості, які після набуття покупцем їх у власність реалізуються шляхом набуття права власності на об`єкт нерухомості після прийняття об`єкта капітального будівництва в експлуатацію та оформлення покупцем відповідних правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності). Об`єктом капітального будівництва в договорі було визначено жилий будинок з нежилими приміщеннями в ЖК Гарден Скай , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право на спорудження кого виникло у продавця на підставі Договору на будівництво житлового комплексу у АДРЕСА_1 від 07 вересня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом

КМНО Верповською О.В., реєстраційний номер №3810, укладеного між ТОВ Юність Інвест та Державною організацією Центральне територіальне управління капітального будівництва та Договору оренди земельної ділянки від 29 грудня 2015 року, укладеним між Державною організацією Центральне територіальне управління капітального будівництва та Васильківською міською радою Київської області.

На виконання умов договору позивачем було сплачено відповідачу кошти в загальній сумі 196 415 грн.

Відповідно до листа Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради № 103/22.01-18 від 05.03.2021 управління не надавало будь-який дозвіл на будівництво по АДРЕСА_1 та вказане будівництво здійснюється фактично без будь-яких дозвільних документів та з недотриманням вимог ДБН України, будівельних норм і правил.

Згідно з частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним (частина перша статті 227 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін навмисно ввела другу в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

В ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності врегульовано підстави визначення класів наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків), яким є характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта. Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти, зокрема, житлові будинки понад чотири поверхи;

До значних наслідків (СС3) відносяться, зокрема, житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті. В ч. 1 ст. 34 вказаного Закону передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Забудовником вказаного ЖК Гарден Скай є ТОВ Юність Інвест .

Таким чином, є законним висновок суду першої інстанції, що відповідач не мав права укладати із позивачкою договір № С1/29 купівлі-продажу майнових прав від 15 січня 2020 року, оскільки відповідач, який є забудовником ЖК Гарден Скай , ввів позивача в оману щодо можливості набуття у власність майнових прав та здійснював діяльність із будівництва житлового комплексу у встановленому законом порядку без отримання дозволу на будівництво вказаного об`єкту нерухомості.

В апеляційній скарзі представник відповідача - Зінченко Д.В. не наводить доводів щодо відсутності підстав для визнання договору недійсним, а зазначає про порушення позивачем умов виконання договору, яке полягає у несвоєчасному внесенні коштів. Повернення на вимогу позивача коштів, які були внесені на рахунок відповідача, апелянт вважає можливим лише в разі розірвання договору та протягом 90 днів після реалізації майнових права на об`єкт настання обумовленої сторонами відкладальної обставини - 90 календарних днів після реалізації майнових прав на об`єкт нерухомості по цьому Договору на користь третьої особи, але у будь-якому разі не пізніше ніж через 1 календарний рік з дня розірвання цього Договору.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки товариство не було повідомлено про судові засідання, є необґрунтованим, оскільки судом було правильно застосовано положення ст. 184-187 та 274-277 ЦПК України та при постановленні ухвали про відкриття провадження по справі від 15 березня 2021 року було призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. При цьому представником відповідача - директором ТОВ Юність Інвест Михайловським О.Е. було отримано копію ухвали про відкриття провадження по справі, позовну заяву з додатками 22.04.2021 (а/с 92). Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву та докази, що підтверджують заперечення на позов. Тому доводи апелянта про те, що відповідач через об`єктивну неможливість взяти участь у розгляді справи в суді був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права та навести обґрунтування власної позиції, не заслуговують на увагу.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 13.06.2019 було зареєстровано кримінальне провадження №42019111200000405, правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 3 ст. 190 КК України, підставою якого стало звернення ГО Мій дім Глеваха до Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської обл. щодо можливих шахрайських дій ТОВ Юність Інвест .

Сам по собі факт, що вказане кримінальне провадження було закрито слідчим 24.06.2021 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, також не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки на час ухвалення рішення провадження закрито не було і арешт скасований також не був. Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень в ухвалі слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2021 року зазначається, що у провадженні слідчого Васильківського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Романовської М.В. перебувають матеріали кримінального провадження № 42019111200000405 від 13.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється будівництво житлового комплексу Гарден Скай .Згідно відомостей управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради Київської області замовником ведення підготовчих робіт по вищевказаному об`єкту є Центральне територіальне Управління капітального будівництва, у якого наявне повідомлення про початок виконання підготовчих робіт з реєстраційним номером КС 01073001490.При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності повідомлення про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.Тим самим, встановлено що будівництво здійснюється фактично без будь-яких дозвільних документів. Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було продовжено до 24.03.2022.

Згідно ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2021 року було скасовано арешт об`єкта будівництва, розміщеного на земельній ділянці з кадастровим номером 3210700000:03:001:0141 за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2020 року. Вказаною ухвалою було накладено арешт на об`єкт будівництва, розміщений на зазначеній земельній ділянці із забороною розпорядження, користування, укладання попередніх договорів продажу та проведення будь-яких будівельних робіт, направлених на створення завершеного об`єкту будівництва.

В чч. 1 і 2 ст. 651 ЦК України передбачено підстави для зміни або розірвання договору. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Надані в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представником відповідача пояснення про те, що 07 червня 2021 року він направив позивачу вимогу про погашення заборгованості, а 29 червня 2021 року - повідомлення про розірвання договору, не можуть бути підставою для скасування рішення суду та відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки розірвано може бути лише дійсний договір. Позивач при зверненні до суду просила визнати договір недійсним, а не розірвати його внаслідок невиконання його умов відповідачем.

Тому позивач довела порушення її прав, що є підставою для відшкодування моральної шкоди. Розмір компенсації на відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції було визначено з дотриманням вимог ст. 23 ЦК України відповідно до засад розумності і справедливості.

У ч. 4 статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини покладено на суд обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України (заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з чч. 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено докази, зроблені висновки відповідають обставинам справи, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній карзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІСТЬ ІНВЕСТ - Зінченка Данила Валентиновича залишити без задоволення, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2021 року.

Головуючий

Судді