Рішення

від 07.12.2021 по справі 455/1375/18

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1375/18

Провадження № 2/455/30/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

07 грудня 2021 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання Сенета Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/1375/18 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України, первинна профспілкова організація Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів , про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

18.10.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що наказом Управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації від 12.09.2002 року №298-к вона була прийнята на роботу в Добромильську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат на посаду вихователя з 12.09.2002 року з неповним тижневим навантаженням на 2002-2003 навчальний рік, а наказом від 29.08.2003 року №181-к - прийнята на роботу на посаду вихователя з 01.09.2003 року постійно.

В подальшому Добромильську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат було перейменовано на Комунальний заклад Львівської обласної ради Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів . Її загальний педагогічний стаж становить 25 років, а на посаді вихователя в даній школі 16 років.

Наказом директора Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа-інтернат від 26.09.2018 року №150-к її було звільнено з роботи з посади вихователя з 27.09.2018 року у зв`язку зі зміною істотних умов праці по п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України.

Вважає, що звільнення її з роботи є незаконним, оскільки проведено з порушенням встановленого порядку звільнення та без належних для звільнення з роботи підстав.

30.05.2018 року на педагогічній нараді школи її було усно попереджено про можливе скорочення посади та можливого звільнення з роботи з 01.09.2018 року згідно п.1 ст.40 КЗпП України. Проте в КЗ ЛОР Добомильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат у штатному розписі значилося 24 посади вихователів, і тільки чотирьом вихователям керівництво школи надало попередження про звільнення з роботи.

01.09.2018 року вона приступила до роботи на посаді вихователя з попередніми умовами праці і продовжувала надалі працювати. Однак, 25 вересня 2018 року директор навчального закладу надав інше повідомлення, а саме, про зміну умов трудового договору про зменшення її педагогічного навантаження з 23 годин до 16 годин з чим вона не погодилася.

26.09.2018 року директор навчального закладу звернувся з письмовим поданням до голови профспілкового комітету КЗ Львівської обласної ради Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат про дачу згоди на звільнення її з роботи за скороченням штату відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. Не дочекавшись засідання профспілкового комітету, директор КЗ ЛОР Добромильська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат 26.09.2018 року видав наказ №150-к про звільнення її з роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці по п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України. Як зазначено в самому наказі про звільнення від 26.09.2018 року №150-к, її звільнено внаслідок відмови від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці.

Проте, звільнення з роботи повинно було відбутися після спливу двохмісячного терміну після попередження, чим відповідач порушив вимоги ст. 49-2 КЗпП України, так як про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Її було звільнено з роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці, в той час як в навчальному закладі мало місце скорочення чисельності працівників - вихователів і звільнення з роботи повинно бути проведено у зв`язку із скороченням чисельності працівників по п.1 ст. 40 КЗпП України. 30.05.2018 року її було попереджено про звільнення з роботи з підстав скорочення чисельності працівників, однак звільнено зі зміною істотних умов праці. Звільняючи її з роботи, відповідач не взяв до уваги, що зміна істотних умов праці є лише наслідком змін в організації виробництва та праці й лише за наявності останніх допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою (ч.3 ст. 32 КЗпП України).

У зв`язку з незаконними діями відповідача їй була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що були втрачені нормальні життєві зв`язки, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Просить визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа-інтернат від 26.09.2018 року №150-к про звільнення її з роботи з посади вихователя з 27.09.2018 року у зв`язку зі зміною істотних умов праці, по п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України; поновити її на роботі на посаді вихователя Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа-інтернат з 27 вересня 2018 року; стягнути з Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа-інтернат в її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.09.2018 року по день поновлення на роботі та моральну шкоду в розмірі 3000,00 гривень. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць звернути до негайного виконання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2018 року справу передано для розгляду судді ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 19.10.2018 року дану цивільну справу було залишено без руху надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали.

06.11.2018 року від позивачки до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій вона просила визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа-інтернат від 26.09.2018 року №150-к про звільнення її з роботи з посади вихователя з 27.09.2018 року у зв`язку зі зміною істотних умов праці, по п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України; поновити її на роботі на посаді вихователя Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа-інтернат з 27 вересня 2018 року, стягнути з Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа-інтернат в її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.09.2018 року по день поновлення на роботі. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць звернути до негайного виконання.

Ухвалою судді від 21.11.2018 року справу було прийнято до розгляду, відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 08.02.2019 року на 14 годину 00 хвилин, яке було відкладено на 14 годину 00 хвилин 17.04.2019 року у зв`язку з хворобою головуючої по справі судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 17.04.2019 року без виходу в нарадчу кімнату залучено до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівську обласну організацію профспілки працівників освіти і науки України та профспілкову організацію Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів , судове засідання відкладено на 14 годину 00 хвилин 21.02.2020 року, в якому оголошено перерву до 14 години 00 хвилин 10.04.2020 року.

Ухвалою суду від 10.04.2020 року судове засідання відкладено на 14 годину 00 хвилин 08.05.2020 року.

Ухвалою суду від 08.05.2020 року судове засідання відкладено на 14 годину 00 хвилин 25.08.2020 року.

Наказом від 10.07.2020 року суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату Старосамбірського районного суду Львівської області у зв`язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2020 року відомо, що призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2020 року справу передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П.

Ухвалою судді від 03.09.2020 року справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 27.10.2020 року на 11 годину 30 хвилин, яке було відкладено на 10 годину 45 хвилин 15.01.2021 року.

Ухвалою суду від 15.01.2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про залишення позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу без розгляду - відмовлено, підготовче засідання відкладено на 17 годину 00 хвилин 26.04.2021 року та на 11 годину 00 хвилин 02.07.2021 року.

Ухвалою суду від 02.07.2021 року без виходу в нарадчу кімнату постановлено вважати найменування відповідача замість Комунальний заклад Львівської обласної ради Добромильська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат І-ІІ ступенів - Комунальний заклад Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів, у зв`язку із зміною найменування, виключено з числа третіх осіб профспілкову організацію Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів та залучено до участі у справі у якості третьої особи - первинну профспілкову організацію Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів .

Ухвалою суду від 02.07.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду та 10 годину 00 хвилин 09.09.2021 року, яке було відкладено на 14 годину 00 хвилин 21.09.2021 року, на 16 годину 30 хвилин 08.10.2021 року, на 16 годину 00 хвилин 25.10.2021 року, на 15 годину 00 хвилин 02.11.2021 року та на 16 годину 00 хвилин 07.12.2021 року.

Позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила їх задовольнити. Додатково пояснила, що оскільки в неї достатній стаж роботи, відповідна категорія і освіта, вона думала, що не попаде під скорочення. З навантаженням, запропонованим 25.09.2018 року вона була не згідна, тому і розписалася про це в повідомленні.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Биць І.А. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що не можна змінювати педагогічне навантаження на початку навчального року. Працівники мали б бути попередженими про це в кінці навчального року, а відтак вважає звільнення позивачки незаконним.

Представник відповідача - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . Пояснив, що відомчий департамент Львівської обласної ради в травні 2018 року поставив перед фактом керівництво школи про зменшення чисельності вихованців школи-інтернату та кількості виховних груп наслідком чого є зменшення навантаження педагогічного персоналу. З приводу цього відбулось засідання педагогічної ради школи на цих же зборах за участю трудового колективу розроблено орієнтовний проект тижневого навантаження педагогічних працівників, а також письмово персонально попереджено всіх вчителів та вихователів школи про зменшення чисельності вихованців школи-інтернату та кількості виховних груп наслідком чого зменшення навантаження педагогічного персоналу. Позивачка була присутня на згаданих зборах, вона брала участь в обговоренні цього питання, їй вручалось персональне попередження. Так, вона вже тоді не погодилась на продовження роботи в змінених умовах праці і відмовилась розписатись про одержання попередження, але фактично, все зазначене свідчить про те, що вона була попереджена про зменшення чисельності вихованців школи-інтернату та кількості виховних груп, наслідком чого є зменшення її навантаження, тобто про зміну її істотних умов праці. ОСОБА_1 публічно відмовилась продовжувати роботу в нових умовах. Враховуючи те, що працівники не однаково поставились до зменшення навантаження, а також те, що у педагогічного персоналу у повному складі розпочались відпустки, вирішення питання розтягнулось в часі. Проте весь цей час тривали консультації між трудовим колективом та адміністрацією на предмет збереження як найбільшої кількості робочих місць, узгодження кількості робочих годин кожного працівника тощо. Ситуація ускладнилась тим, що з усього педагогічного персоналу, четверо осіб, серед яких і позивачка, ні про які поступки з метою збереження робочих місць навіть слухати не хотіли, на жодні компроміси не погоджувались. Відомчий департамент Львівської обласної ради затягував затвердження мережі класів та виховних груп, а також - тарифікаційних списків та штатних розписів. 31.08.2018 року відбулось ще одне засідання педагогічної ради на якому узгодили тимчасове навантаження педагогічних працівників, яке буде діяти до завершення переговорів та консультацій з трудовим колективом та затвердження відомчим департаментом Львівської обласної ради мережі класів та виховних груп, а також тарифікаційних списків та штатних розписів. Позивачка була присутня і на цих зборах, вона брала участь в обговоренні цього питання. Після затвердження відомчим департаментом Львівської обласної ради мережі класів та виховних груп та враховуючи те, що з усього колективу вихователів залишилось четверо осіб, які відмовились погодити на будь-які компроміси. 25.09.2018 року відбулось вже третє засідання педагогічних працівників (вихователів). Позивачка категорично публічно відмовилась працювати в нових умовах, про що свідчить її власноручний запис не погоджуюсь та підпис, а тому була звільнена.

Представник відповідача - адвокат Мудрак Р.Б. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову. Додатково пояснив, що 25.09.2018 року ОСОБА_1 відмовилась працювати із зміненими істотними умовами праці, тому 26.09.2018 року була звільнена. ОСОБА_1 неодноразово зазначала, що мала декілька зустрічей з директором, однак на жодній не повідомила, що передумала і хоче працювати.

Представник третьої особи Кенийз О.С. в судовому засіданні позовні вимоги позивачки підтримала. Пояснила, що у травні 2018 року їх було повідомлено про зменшення годин як вчителям, так і вихователям. Педагогічне навантаження не було розподілено на 2018/2019 навчальний рік. Після зборів 25.09.2018 року її було запрошено в канцелярію та вручено 5 повідомлень, в тому числі і на позивачку. В них були 85 членів профспілки. 27.09.2018 року вони не давали згоди на звільнення позивачки, хоч керівник закладу ОСОБА_3 змінив підстави звільнення.

Представник Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Малярчин М.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 та просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що 09.10.2018 року він, як головний інспектор праці Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України звертався з поданням до директора КЗ ЛОР Добромильська СЗШ І-ІІ ст. Муль В.Є. в якому зазначив, що ним, було проведено перевірку дотримання трудового законодавства при звільненні з роботи вихователів Добромильської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .. Перевіркою встановлено, що вказані працівники працювали на своїх посадах безстроковими трудовими договорами. 30.05.2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 були письмово персонально попереджені про можливе звільнення їх з роботи у зв`язку із скороченням їх посад з 01.09.2018 року згідно п.1 ст.40 КЗпП України. Одночасно в письмовому повідомленні станом на 01.09.2018 року було доведено до їх відома години тижневого навантаження, зокрема ОСОБА_1 - 16, ОСОБА_4 - 15, ОСОБА_5 - 15, ОСОБА_6 - 14. Фактично, відповідно до роздруківок про нараховану зарплату на вересень 2018 року вказані вихователі працювали по 23 години кожен. Таким чином фактично жодної зміни істотних умов праці у вихователів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вересні 2018 року не відбулося. Крім цього, зазначив, що директором ОСОБА_3 як керівником закладу освіти - роботодавцем 25.09.2018 року за №429-432 було надіслано подання голові профспілкового комітету КЗ ЛОР Добромильської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату про надання згоди на звільнення вихователів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у зв`язку із скороченням штату відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про праці. Виходячи із наведених документів вважає, що є повна підстава стверджувати, що директор ОСОБА_3 мав чіткий намір звільнити вказаних вихователів з роботи у зв`язку із скороченням штату працівників, але всупереч цьому 26.09.2018 року, він видав низку наказів, а саме №149-к, 150-к, 151-к, 152-к, про звільнення з роботи вихователів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з 27.09.2018 року внаслідок їх відмови від продовження від роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці, згідно п.6 ч.1 ст.36 Кодексу законів про працю. Вважає звільнення ОСОБА_1 незаконним та просить задовольнити позовні вимоги позивачки.

Свідок ОСОБА_7 в суді показав, що він працює в школі з 2000 року по 2018 рік працював разом з позивачкою. Діти у школі любили і поважали її. 30.05.2018 року відбулася педрада, на якій директор озвучив про те, що йде тенденція зменшення вихованців, що призведе до зменшення груп та навантаження та до можливого скорочення. Їм роздали повідомлення, в яких було чітко вказано, що змінюються істотні умови праці. Попереднього навантаження не було озвучено і вони пішли на канікули. Навчальний рік розпочали з попереднім навантаженням. Приблизно 15-20 вересня 2018 року їм вже було відомо про навантаження. 25.09.2018 року він не був присутній на нараді.

Свідок ОСОБА_8 в суді показала, що 30.05.2018 року директором була зроблена заява, що буде зменшена чисельність вихованців, що призведе до зменшення навантаження. 31.08.2018 року так само не було надано навантаження і цілий вересень вони працювали за попереднім навантаженням. 25.09.2018 року її на нараді не було.

Свідок ОСОБА_9 в суді повідомив, що в травні 2018 року директор повідомив, що будуть проблеми з набором дітей. Колектив погодився працювати з меншим навантаженням, а ОСОБА_1 відмовилась. На початку зборів директор повідомив їх, що хто не погодиться буде звільнений. Кожного директор зачитував і перепитував всіх чи правильно. Він погодився працювати зі зменшеними годинами, про що написав заяву.

Свідок ОСОБА_10 в суді показав, що працює вихователем в школі з 2014 року. Директор на нараді у травні повідомив, що буде зменшуватись тижневе навантаження. Про скорочення не йшлося. Він більше нічого не підписував окрім того, що погоджуюється на дані години.

Свiдок ОСОБА_11 в суді показала, що працює вихователем з 2000 року. В школі виникла така ситуація, що були проблеми з набором дітей, що призведе до меншого навантаження. Мова йшла про те, щоб вони погодилися на менше навантаження. 25.09.2018 року кожен своє рішення висловлював чи погоджується чи не погоджується. ОСОБА_1 неодноразово сказала, що не погоджується на менше ніж 25 годин.

Свiдок ОСОБА_12 в суді показала, що працює вихователем з 2015 року. У травні 2018 року директор повідомив, що змінюється правила набору дітей у зв`язку з тим їм буде важко набрати дітей та можуть змінитися умови праці. 25.09.2018 року, коли була затверджена мережа груп їм були запропоновані години і кожного було запитано про те чи вони погоджуються на запропоновані години. Був документ де вони писала погоджуються чи не погоджуються і потім директор озвучив. Позивачка ОСОБА_1 відмовилась. Тексту попередження не пам`ятає.

Свiдок ОСОБА_13 в суді показала, що працює вихователем в Добромильській спеціалізованій школи з 2016 року. З кінця травня директор приїхав з наради департаменту та повідомив, що на вересень місяць вони можуть не набрати дітей та відбудеться зменшення тижневого навантаження. Просив подумати, щоб вони дійшли разом до компромісу та погодились на менше навантаження. Вона чула про можливе звільнення. Попередження отримувала, однак тексту не пам`ятає. 25.09.2018 року директор їм ще раз сказав скільки вони мають годин та дав підписати погодження, яке не всі підписували і погоджувалися. Позивачка ОСОБА_1 не погодилася. В кінці директор сказав, що 5 осіб не погодились та перепитав чи вони не передумали. Був складений акт про те що 5 осіб відмовилось працювати із запропонованим навантаженням.

Свiдок ОСОБА_14 в суді показала, що працює вихователем з 2011 року. В кінці навчального року відбулись збори та їм довели до відома, що змінюються критерії набору дітей та вони можуть не набрати дітей, що призведе до зменшення груп, а також директор запропонував, щоб вони погодились на менше навантаження. У вересні, вони знали кількість вихованців та знали навантаження на які погодилися, а деякі особи ні. Хто не погодився, в подальшому був звільнений. В травні 2018 року директор не говорив про конкретну кількість годин.

Свiдок ОСОБА_15 в суді показала, що працює вихователем Добромильської спеціалізованої школи з 2010 року. В кінці травня 2018 року директор повідомив про нові правила прийому дітей та про можливе зменшення навантаження, з яким вона погодилася. Це було її особисте рішення. Вона перейшла на декретне місце.

Свiдок ОСОБА_16 в суді показала, що працює вихователем з 2007 року. В травні 2018 року директор приїхав з департаменту та повідомив, що буде змінено правила прийому дітей та зміняться умови праці. З вересня вони працювали з меншим навантаженням, поки не затвердили мережу груп. До 25.09.2018 року директор повідомив про кількість груп та навантаження. Більшість вихователів погодилися, а п`ятеро вихователів не погодилися. Директор пояснив, що у разі відмови, вихователів буде звільнено.

Свiдок ОСОБА_17 в суді показав, що у травні місяці 2018 року, повернувшись з наради з департаменту директор повідомив вихователів, що зміниться набір дітей що призведе до зменшення навантаження. Він погодився з запропонованими годинами, про що написав письмову заяву. Хто не погодився, був звільненим.

Свiдок ОСОБА_18 в суді показала, що працює вихователем з 2014 року. Повернувшись з наради у травні 2018 року, директор повідомив їх, що з набором на наступний рік буде важко і в них зменшиться кількість дітей та тижневе навантаження. Директор пропонував, щоб вони погодились працювати з меншим навантаженням. Вихователі, які відмовилися згодом були звільненими. Їхня відмова була посвідчена в акті. Позивачка відмовилася працювати на зменшеному навантажені. Вона особисто погодилася, а п`ять осіб відмовилися.

Свiдок ОСОБА_19 в суді показала, що працює вихователем з 2008 року. У травні 2018 року їм повідомли, що вони не зможуть набрати певну кількість вихованців та зменшиться навантаження. Так вони пішки у відпустку. У вересні було менше дітей. 25.09.2018 року вже була відома мережа. Директор запропонував їм години, де вони мали погодитись або ні. Директор зачитував і перепитувався. ОСОБА_1 відповідала, що не погоджується на менше навантаження. Попередження отримували, однак його змісту не пригадує.

Свiдок ОСОБА_20 в суді показала, що працює вихователем з 2006 року. Наприкінці травня директор повідомив, що змінюються правила набору дітей, що призведе до зменшення груп та навантаження. До 25.09.2018 року вони працювали з попереднім навантаженням, а 25.09.2018 року була нарада, де кожному було запропоновано кількість годин. Вони мали відповісти чи погоджуються чи ні. Кожного персонально директор перепитував чи то є остаточне рішення.

Свiдок ОСОБА_21 в суді показала, що працює вихователем з 2011 року. В травні 2018 року відбулися збори, де директор повідомив, що зміняться істоті умови праці. Метою директора було, щоб всі працювали на роботі. 25.09.2018 року знову відбулися збори, де вже була затверджена мережа та були розподілені години. Кожен підходив до відомості та писали погоджуються чи не погоджуються. Попередження вона отримувала, однак процитувати його не може, так як не пам`ятає його змісту. З 01.09.2018 року в них було тимчасове навантаження. Скільки годин було у неї не пам`ятає. Вона погодилася перейти на декретне місце. П`ять осіб не погодилися.

Свiдок ОСОБА_22 в суді показала, що працює вихователем з 2010 року. В кінці травня 2018 року коли директор приїхав зі Львова, то сказав, що вони можуть не набрати дітей. У вересні їх знову повідомили, що у них мало дітей, та було запитано, чи вони будуть погоджуватись з меншим навантаженням. Попередження отримував, суті не пам`ятає. Директор зачитав перелік осіб, хто не погодився та перепитував, чи добре вони подумали.

Свідок ОСОБА_23 в суді показала, що працює вчителем в Добромильській школі-інтернаті з 2000 року. В кінці травня на зборах їм було повідомлено про скорочення штату і скорочення працівників. Кандидатур на вивільнення визначено не було.

Свідок ОСОБА_24 в суді показала, що директор ОСОБА_3 на зборах закликав вчителів погодитися на зменшене навантаження. Їм було повідомлено, що у разі відмови вони будуть звільнені. Більшість вчителів погоджувалися.

Свідок ОСОБА_25 в суді показала, що працює вихователем в Добромильській школі-інтернаті з 1984 року. В кінці травня 2018 року дирктор приїхавши з наради педдиректорів та висловив попередження, яке висловила керівник ЛОДА про зменшення кількості учнів. Також наголосив, що буде менша кількість учнів, зменшиться кількість виховних груп і з тим зменшиться тижневе навантаження, тому треба добре подумати чи кожен буде згідний працювати на свому місці з меншим навантаженням. Питання про перевід у наступні класи, про оздоровлення, про меншу кількість дітей і зменшення груп. Також директор просив, щоб кожен визначився чи буде згідний працювати з меншим навантаженням. Директор всім говорив, не тільки позивачці. Директор просив всіх поділитися годинами, щоб зберегти робочі місця. Це тривало протягом довгого часу. 30.05.2018 року було повідомлено про меншу кількість дітей і про менше навантаження. Позивачка була на тій нараді, говорила що хоче своє тижневе навантаження. Вона також заявляла публічно, що не погоджується працювати з меншим навантаженням. На другій нараді в серпні повідомляли про тимчасове навантаження. Вона про скорочення не чула. 25.09.2018 року на нараді роздали листочок і вони письмово розписувалися чи згідні чи ні. Не пригадує як називалися листочки. Вона була 25.09.2018 року від початку на нараді. Їй було запропоновано 15 годин, але вона не погодилася із запропонованими директором змінами, однак згодом передумала і пішла до нього та написала в його кабінеті заяву, що погоджується, оскільки не хотіла, щоб її звільнили.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Зазначені норми процесуального права узгоджуються і з положеннями статті 20 ЦК України, згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються Законодавством про працю. Судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з трудових правовідносин.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 5-1 КЗпП України визначено гарантії забезпечення права громадян на працю.

Так, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (пункт 6 частини 1статті 5-1 КЗпП України).

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивачка була прийнята на роботу в Добромильську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат на посаду вихователя з 12.09.2002 року, де вона і працювала до 26.09.2018 року, що підтверджується копією її трудової книжки (а.с.13 зворотньої сторони, т.1).

З наказу Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №101 від 29.05.2018 року Про зміни в організації праці педагогічних працівників відомо, що у зв`язку зі зменшенням кількості учнів, та, як наслідок, зменшення кількості класів виховних груп, із зміною умов праці всіх вчителів та вихователів у новому 2018-2019 навчальному році, наказано організувати з педагогічним персоналом школи: вчителями та вихователями, наради на предмет організації праці у змінених умовах з розподілу зменшеного педагогічного навантаження між конкретними педагогічними працівниками на новий 2018-2019 навчальний рік та погодження проекту нового тижневого навантаження (а.с.62, т.1).

Протоколом №8 засідання педагогічної ради від 30.05.2018 року вирішено взяти інформацію про можливе зменшення кількості учнів та вихователів школи-інтернату до уваги та протягом літа 2018 року зробити все можливе, щоб кількість учнів та вихованців школи значно збільшилась на початок навчального року. Вважати, що всі педагогічні працівники школи-інтернату ознайомлені з персональним попередженням про можливе зменшення навантаження та скорочення виховних посад на початок наступного навчального року (а.с.63-66, т.1).

З персонального попередження Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №274 від 30.05.2018 року відомо, що ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП у зв`язку із можливими змінами організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці , а саме на вересня 2018-2019 навчального року можливе зменшення чисельності вихованців школи та кількості виховних груп, що в свою чергу призведе до можливого скорочення її посади та можливого звільнення її з роботи 01.09.2018-2019 року навчального року (п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України) (а.с.9, т.1).

Актом Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат засвідчено факт про те, що на засіданні педагогічної ради від 30.05.2018 року (протокол засідання педради №8) директором школи-інтернату ОСОБА_3 було ознайомлено та передано в руки особисто кожному вихователю школи-інтернату персональне попередження про можливе зменшення чисельності вихованців школи-інтернату на початок 2018-2019 навчального року, відповідно можливе зменшення кількості виховних груп та про можливе скорочення виховательських посад і можливе звільнення з роботи 1 вересня 2018-2019 навчального року (п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України) педагогічних працівників (а.с.72-73, т.1).

З наказу Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №102 від 30.05.2018 року Про зміну істотних умов праці у школі-інтернаті на початок 2018-2019 навчальних років, виходячи із рішення педагогічної ради школи-інтернату протокол №8 від 30.05.2018 року та враховуючи ситуацію, яка склалася із набором учнів-вихованців на початок 2018-2019 навчального року, наказано враховуючи той факт, що переважна більшість вчителів написали заяви-погодження працювати у 2018-2019 навчального році з навантаженням нижче тарифної ставки (18 годин), що дає право відмовитись від процедури скорочення вакантних посад, у зв`язку із можливим зменшенням чисельності вихованців школи-інтернату на початок 2018-2019 навчального року, рекомендувати вихователям школи-інтернату щоб обминути процедуру скорочення виховательських посад до початку 2018-2019 навчального року написати заяви-погодження працювати у 2018-2019 навчального року з навантаженням нижче тарифної ставки (25 годин), протягом літа 2018 року всім педагогічним працівникам вжити заходів, щоб не допустити зменшення кількості вихованців школи-інтернату на початок 2018-2019 навчального року (а.с.62, зворотньої сторони, т.1)

Протоколом №2 засідання педагогічної ради від 31.08.2018 року вирішено рекомендувати директору школи затвердити тимчасове навантаження педагогічних працівників школи з вересня 2018 року до завершення процедури трудових відносин серед педагогічних працівників (а.с.74-77, т.1).

Протоколом №1 зборів педагогічних працівників (вихователів) від 25.09.2018 року ухвалено рекомендувати директору школи-інтернату Мулю В.Є. наказом по школі-інтернаті звільнити п`ятьох вихователів відповідно до п.6 ч.1ст.36 КЗпП України, а саме ОСОБА_25 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які не погодилися із істотними змінами праці (зменшенням тижневого навантаження у 2018-2019 навчальному році) (а.с.78-79, т.1).

З повідомлення Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат від 25.09.2018 року відомо, що у зв`язку із зменшенням чисельності вихованців та кількості виховних годин груп, істотно змінились умови праці вихователів і суттєво зменшилось їхнє педагогічне навантаження на 01.09.2018 року. Зберегти колишні умови праці неможливо, а тому роботодавець дирекція школи інтернату доводить наступне навантаження на 2018-2019 рік: ОСОБА_1 - 16 годин тижневого навантаження; ОСОБА_4 - 15 годин тижневого навантаження, ОСОБА_5 - 15 годин тижневого навантаження, ОСОБА_6 - 14 годин тижневого навантаження (а.с.8, т.1).

Актом від 25.09.2018 року засвідчено, що на зборах педагогічних працівників (вихователів школи-інтернату) 25.09.2018 року вихователю ОСОБА_1 було запропоновано продовжити роботу на тій же посаді, але на нових умовах праці: в умовах зменшеного тижневого навантаження, вихователь ОСОБА_1 публічно відмовилась продовжувати роботу на нових умовах, вихователь ОСОБА_1 відмовилась власноручно написати таку відмову (а.с.82, т.1).

Як було встановлено в судовому засіданні, директор ОСОБА_3 25.09.2018 року звернувся з поданням №432 до голови профспілкового комітету КЗ ЛОР Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат в якому зазначив, що у зв`язку із зменшенням чисельності вихованців та кількості вихованих груп істотно змінились умови праці вихователів та вчителів: суттєво зменшилось педагогічне навантаження та, відповідно, змінився режим роботи. Зокрема, зазначене стосується вихователя ОСОБА_1 зберегти колишні умови праці неможливо, оскільки вони обумовлені, фактично, чинниками, що не залежать від роботодавця. ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці попереджена. 30.05.2018 року на засіданні педагогічної ради, а також персонально письмово, від продовження роботи в нових умовах ОСОБА_1 відмовилась. Іншої роботи, яку вона могла б виконувати за своїм фахом і кваліфікацією, на підприємстві нема. На підставі викладеного. Керуючись ст.ст.36, 40. 42, 43 КЗпП України, просить розглянути це подання та дати згоду на звільнення вихователя ОСОБА_1 за скороченням штату відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.36, т.1).

Наказом Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №150-к від 26.09.2018 року Про звільнення ОСОБА_1 наказано звільнити вихователя ОСОБА_1 з 27.09.2018 року внаслідок відмови останньої від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці , п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України. Бухгалтеру школи-інтернату Гамаді М.П. провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1 включаючи виплату винагороди в розмірі 100 % від посадового окладу, невикористані дні щорічної основної відпустки. Виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітньої плати (а.с.7, т.1).

З довідок Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №147 від 11.10.2018 року та №568 від 26.12.2018 року відомо, що ОСОБА_1 , яка працювала на посаді вихователя КЗ ЛОР Добромильська СЗШІ І-ІІ ступенів та її заробітна плата за повністю відпрацьований місяць квітень 2018 року становила 8100,00 гривень, за травень місяць становила 8100,00 гривень з повним тижневим навантаженням 25 виховних годин. Стаж педагогічної діяльності ОСОБА_1 становить 24 роки, безпосередньо у КЗ ЛОР Добромильська СШШІ І ІІ ст - 15 років (а.с.10, 134 т.1).

З характеристики на звільненого працівника КЗЛОР Добромильська СЗШІ І-ІІ ст. відомо, що ОСОБА_1 працювала вихователем в КЗЛОР Добромильська СЗШІ І-ІІ ст. з 2002 року. Була прийнята на посаду вихователя згідно наказу ГУОН ЛОДА №58 від 12.09.2002 РОКУ. Проводила виховну, суспільно-корисну і культурно-масову роботу з учнями згідно річного та календарного плану роботи. Організовувала роботу згідно режиму дня школи-інтернату. Самоусувалася від участі в роботі різного роду нарад, педрад, не брала участі в суспільному та громадському житті школи та по залученню учнів до навчання у школі. Часто проявляла агресію і створювала конфліктні ситуації в колективі. Без відома дирекції школи та колективу разом зі своїми однодумцями писали та їздили в різні інстанції з наклепами та неправдивою інформацією щодо життя школи та колективу. Була учасником наклепів на школу, на колектив школи, його керівника на сторінках районного часопису та ін. Вимагала для себе повного тижневого навантаження шляхом скорочення інших людей та звільнення їх з роботи. Своїми діями сприяла створенню негативного мікроклімату в колективі. На зауваження керівництва школи-інтернату щодо недоліків у безпосередній своїй роботі реагувала агресивно. Звільнено з 27.09.2018 року згідно наказу №150-к від 26.09.2018 року внаслідок відмови від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці (п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України) (а.с.135, т.1).

Письмовим підтвердженням педпрацівників КЗЛОР Добромильська СЗШІ І-ІІ ст. про зміст та тривалість переговорів педагогічні працівники КЗЛОР Добромильська СЗШІ І-ІІ ст. , а саме: вихователі школи-інтернату; ОСОБА_18 , ОСОБА_26 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_27 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_28 та вчителі школи-інтернату: ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 підтвердили про те, що починаючи з 21.05.2018 року на засіданні педагогічних працівників школи директором школи-інтернату Мулем В.Є. було доведено до відома колективу школи інформацію, яку висловила директор департаменту освіти і науки ЛОДА на нараді директорів в травні місяці 2018 року в департаменті освіти і науки ЛОДА. На цій нараді керівник департаменту освіти і науки ЛОДА акцентувала увагу на нові правила зарахування учнів у спеціальні навчальні заклади області, а саме, що жодної дитини департаментом освіти і науки ЛОДА не буде скеровано на навчання у спеціальні заклади з 01.09.2018 року, бо всі діти з інтелектуальними порушеннями будуть скеровуватися на інклюзивне навчання у середні загальноосвітні навчальні заклади по місцю проживання. Також, на всі вихідні та святкові дні буде відкрито тільки 1 виховну групу в кількості 12 вихованців (діти-сироти та діти позбавлені батьківської опіки), а всі решта вихованці школи будуть змушені їхати додому на вихідні дні. На цьому ж засіданні 21.05.2018 року та на засіданні педагогічної ради від 30.05.2018 року їм було повідомлено директором школи про те, що в новому навчальному році буде менше учнів, відповідно, менше класів та виховних груп, а тому - суттєво зменшиться тижневе навантаження вчителів та вихователів. Також було повідомлено, що кожен з них має визначитися чи бажає продовжити роботу на своїй посаді в новому режимі, тобто в умовах меншої кількості годин на тиждень, а також запропоновано взяти участь у формуванні проекту тижневого навантаження на 2018-2019 навчальний рік. Також директор зазначив, що якщо вони всі не зможуть віднайти якогось компромісу, і кожен буде наполягати на збереженні свого попереднього тижневого навантаження, то керівництво школи буде змушено розглянути можливість скорочення штату. Вони підтверджують, шо орієнтовно з 21.05.2018 року та 30.05.2018 року по 25.09.2018 року між ними та керівництвом школи тривали переговори та консультації на предмет розподілу зменшеного педагогічного навантаження між конкретними педагогічними працівниками, оскільки кожен з них зрештою розумів, що поступившись декількома годинами роботи вони допоможуть один одному зберегти робоче місце праці. Тривали переговори довго, оскільки питання не просте, не кожен відразу визначився, як він має діяти та ще й проблема виникла на передодні відпусток. Слід зазначити, що переговори затягнулися так довго до 25.09.2018 року, тому що тільки 20.09.2018 року було погоджено мережу класів та виховних груп директором департаменту освіти і науки ЛОДА хоча мережа класів та виховних груп була подана на затвердження у департамент освіти і науки ЛОДА ще на початку вересня місяця. Також вони засвідчують, що четверо з вихователів: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 за весь період переговорів, хоч і були присутні на всіх зборах, так і не захотіли взяти участь в компромісі, продовжити роботу у 2018-2019 навчальному році із зменшеним тижневим навантаженням. Вони категорично заявляли, що їм чотирьом мають дати повне навантаження - 25 вих. год. і їх не цікавить навантаження інших педагогічних працівників та в жодному випадку вони не брали для аналізу ту ситуацію, що зменшена кількість дітей - вихованців школи-інтернату (приблизно на 20 чол.), а відповідно і зменшена кількість виховних груп та ін. Зазначили, що вищевказані четверо педагогічних працівників і в минулому 2017-2018 навчальному році також категорично відмовлялися від роботи з меншим тижневим навантаженням - 23 виховних години. І тому їм була можливість додати по 2 додаткові години заміни із вакантних виховних годин. У цьому навчальному році такої можливості не було (а.с.136-137, т.1).

З Витягу з протоколу №7 від 27.09.2018 року засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації КЗ ЛОР Добромильська СЗШІ І-ІІ ст. постановлено, що розглянувши подання №432 від 25.09.2018 року про звільнення вихователя ОСОБА_1 за скороченням штату відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України профспілковий комітет постановляє: 1. Не дати згоди на звільнення вихователя ОСОБА_1 через порушення директором школи чинного трудового законодавства та законодавства про освіту, зокрема: вимог ст.42 КЗпП України (не зроблено підбір кандидатур на вивільнення, про переважне право для залишення на роботі при скороченні штату); вимог ст.49-2 КЗпПУ (не було персонального попередження працівника про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці; п. 13. Розділ 2 Порядок прийняття і звільнення працівників , Типових правил внутрішньо трудового розпорядку (звільнення педагогічних працівників у зв`язку із скороченням обсягу роботи може мати місце тільки в кінці навчального року); п.5.3.5. Галузевої угоди між МОНУ і ЦК профспілки працівників освіти на 2016-2020 рр. (звільнення педагогічних працівників у зв`язку із скороченням обсягу роботи може мати місце тільки в кінці навчального року); п.3.8 Обласної угоди між Департаментом освіти і науки ЛОДА та ЛООППОНУ на 2016-2020 рр. (звільнення педагогічних працівників у зв`язку із скороченням обсягу роботи може мати місце тільки в кінці навчального року); п. 4.3. Колективного договору КЗ ЛОР Добромильська СЗШІ І-ІІ ст. 2017-2020 рр. (звільнення педагогічних працівників у зв`язку із зменшенням обсягу роботи можливе лише після закінчення навчального року); п. 20. Розділ 4 Основні обов`язки роботодавця , Типових правил внутрішньо трудового розпорядку (доводити до відома педагогічних працівників про попереднє навантаження у кінці навчального року до початку відпустки); п.4 Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (до 5-го вересня не затверджено тарифікаційні списки не погоджено їх з профспілковим комітетом, не визначено розмір заробітної плати працівників на новий навчальний рік) (а.с.74, т.3).

02.10.2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до директора КЗ ЛОР Добромильська спеціальна загальноосвітня школа інтернат І-ІІ ступенів Муля В.Є. із заявою, в якій просила у зв`язку із звільненням її з роботи та з метою захисту її конституційного права на працю, видати їй документи, а саме: довідку про розмір заробітньої плати за два повних місяці роботи перед звільненням з роботи, копію заяви про прийняття на роботу, копію наказу про прийняття на роботу, копії наказів про переведення або переміщення на іншу роботу за період з часу прийняття на роботу до дня звільнення з роботи, у випадку, якщо такі переведення, переміщення мали місце, копію штатного розпису, який був затверджений до змін істотних умов праці, копію штатного розпису, який був затверджений після зміни істотних умов праці і який є чинним на теперішній час, копію наказу про зміну істотних умов праці, копію посадової інструкції про роботу на посаді вихователя, копію наказу про звільнення її з роботи (а.с.18, т.1).

З п.п.8.5 Розділу 8 Органи Управління та їх комплектація Статуту Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І -ІІ ступенів відомо, що управління Спецшколою-інтернатом здійснює його директор, який призначається за результатами конкурсного відбору, у порядку встановленому рішенням Львівської обласної ради від 16.02.2016 року №73. Повноваження директора Спецшколи-інтернату визначаються чинним законодавством. Відповідно до п.8.11 даного розділу директор забезпечує реалізацію державної освітньої політики; розпоряджається шкільним майном і коштами, укладає угоди, відкриває рахунки в установах банків і є розпорядником кредитів; здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників; видає в межах своєї компетенції накази та розпорядження, обов`язкові для всіх учасників навчально-виховного процесу; організовує навчально-виховний, корекційно-відновлювальний, лікувально- профілактичний процес, здійснює контроль за його ходом та результатами, відповідає за якість і ефективність роботи педагогів, дотримання вимог охорони дитинства і праці, створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі; за погодженням з профспілковим комітетом затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові обов`язки всіх працівників Спецшколи-інтернату; організовує і спрямовує роботу вчителів, вихователів і медичних працівників з психолого-медико-педагогічного вивчення дитини, здійснення єдності навчально- відновлювальної та корекційної роботи; відповідає за правильну організацію навчального процесу, виховання, корекції вад розвитку, оздоровлення, спрямованих на максимальну корекцію недоліків психофізичного розвитку учнів, їх соціальної адаптації; відповідає за прийом дітей згідно з медичними показами і правильне комплектування класів; створює умови для творчого зростання педпрацівників, пошуку та застосування ними ефективних форм і методів навчання і виховання; несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, працівниками Спецшколи-інтернату та загальними зборами, Департаментом (а.с.194-209, т.1)

З довідки Старосамбірської районної організації профспілки працівників освіти і науки України №4 від 30.01.2019 року відомо, що в Комунальному закладі Львівської обласної ради Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів функціонує первинна профспілкова організація профспілки працівників освіти і науки України. Станом на 01.01.2019 року вона налічує 19 членів профспілки, які відповідно до Статуту профспілки працівників освіти і науки України затвердженого VІІ з`їздом профспілки працівників освіти і науки України з 17.11.2010 року регулярно сплачують членські внески (а.с.191, т.1)

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу директора Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа-інтернат від 26.09.2018 року №150-к Про звільнення ОСОБА_1 з роботи з посади вихователя з 27.09.2018 року у зв`язку зі зміною істотних умов праці, за п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України , то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Статтею 103 КЗпП України передбачено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Попередження - це пропозиція працівникові продовжувати роботу після того, як власник з додержанням встановленого строку змінить істотні умови праці. Працівник може цю пропозицію прийняти і продовжувати роботу при змінених істотних умовах праці, а може відмовитися від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов праці.

Припинення трудового договору за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці, які не супроводжуються скороченням чисельності чи штату працівників.

При зміні істотних умов праці, посада, яку обіймає працівник, залишається у штатному розписі, але змінюються умови трудового договору - система та розмір оплати праці, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад без зміни трудової функції, тощо, тобто зміни, які ведуть до звуження чи розширення трудової функції працівника за укладеним з ним трудовим договором, дія якого продовжується.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 601/1513/18 (провадження № 61-2741св19), від 02 жовтня 2019 року у справі № 752/346/18 (провадження № 61-13072св19).

Згідно з висновком щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 559/321/16-ц (провадження № 14-367цс18), зменшення педагогічного навантаження тягне за собою зміну режиму роботи вчителя, і, як наслідок, - відповідне зменшення заробітної плати, що в силу вимог частини третьої статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці.

Частинами третьою та четвертою статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Припинення трудового договору за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадження передових методів тощо (пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів ).

Зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна зміні в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, звільнення у зв`язку з чим може мати місце на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Частиною четвертою статті 32 КЗпП України передбачено, що у випадку, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 частини 1 статті 36 цього Кодексу.

Отже, про зміну істотних умов праці у 2018-2019 навчальному році порівняно з попереднім 2017-2018 навчальним роком свідчать затверджені відповідачем та погоджені Департаментом освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації мережі груп та сітки виховних годин.

Так, у 2017 - 2018 навчальному році, про що свідчить затверджена мережа груп, було 9 виховних груп (у вихідні дні - 5) для 91 учня (на вихідні дні - для 60) з загальним обсягом виховної роботи, згідно затвердженої сітки виховних годин, 438 годин на тиждень в робочі дні (136 год. у вихідні), а у 2018 - 2019 навчальному році лише 6 груп (у вихідні дні - 4) для 71 учня (на вихідні дні - для 48) з загальним обсягом виховної роботи, згідно затвердженої сітки виховних годин, 282 год. на тиждень в робочі дні (110 год. у вихідні) (а.с.95-99, т.1).

Таким чином, зміна організації праці вихователів, а саме зміна такої істотної умови праці як режим праці, фактично відбулася, була відома сторонам, та вплинула на усіх вихователів, а не лише на позивачку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та визнано сторонами, ще 30.05.2018 року ОСОБА_1 було попереджено про можливе зменшення кількості вихованців, а отже про зміну тижневого навантаження, що беззаперечно є зміною істотних умов праці.

Відповідно до вказаного, а також вимог закону, які наведені вище, після спливу двохмісячного терміну, працівник, у випадку незгоди на зміну істотних умов праці, може бути звільнений. Вказане може відбутися і не виключно у день наступний після завершення двохмісячного терміну оскільки законодавець передбачає не виключно двомісячний термін, а строк, який не є меншим ніж два місяці, тому працівник за відсутності його згоди на зміну істотних умов праці може бути звільнений у будь-який інший день після спливу не менш як двомісячного строку.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 до 26.09.2018 року згоди на зміну істотних умов праці не надала, окрім того, 25.09.2018 року письмо відмовилася від подальшого виконання трудових обов`язків із зміненими істотними умовами праці, відповідач, мав право звільнити її із займаної посади за п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України, що і було зроблено відповідачем та слід вважати відповідає вимогам закону.

Тлумачення ж вказаних норм позивачем слід вважати помилковим, а вимоги про скасування наказу про звільнення, безпідставними.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні посилалася на те, що її було звільнено буз згоди профспідкового комітету, однак ст.43 КЗпП не вимагає одержання такої згоди. Крім того, в судовому засіданні було встановлено, протоколом №7 від 27.09.2021 року засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації КЗ ЛОР Добромильської СЗШІ І-ІІ ст. встановлено, що оскільки вихователі ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звільнені з іншої правової підстави (п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України), то таке звільнення не потребує згоди профспілкового комітету.

Щодо твердження позивачки ОСОБА_1 про те, що не можна змінювати педагогічне навантаження під час навчального року, то суд вважає, за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про загальну середню освіту 13.05.99 р. № 651-XIV розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується відповідним органом управління освітою. Педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки встановлюється тільки за його згодою.

Судом встановлено, що виключно з об`єктивних причин, які не залежать від дій чи бездіяльності керівника навчального закладу, у 2018-2019 року зменшилась кількість вихованців (учнів) у Комунальному закладі Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа-інтернат , що призвело до зменшення кількості виховних годин з 574 год. у 2017/2018 навчальному році до 392 год. у 2018/2019 навчальному році, тобто мало місце реальне зменшення педагогічного навантаження.

Суд не враховує посилання позивача на Галузеву угоду між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки, оскільки така носить рекомендаційний характер і розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому навчальному закладі є дискрецією виключно керівника такого навчального закладу з урахуванням вимог Закону.

Матеріалами справи підтверджено та під час розгляду справи встановлено, що зміна істотних умов праці в Комунальному закладі Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів була прогнозованим явищем про яке було відомо ще 30.05.2018 року; про зміну істотних умов праці було повідомлено кожного педагогічного працівника більш, ніж за два місяці. До 25.09.2018 року тривали процедури, від яких залежало завершення процесу зміни умов праці: консультації між трудовим колективом та адміністрацією на предмет збереження якнайбільшої кількості робочих місць, затвердження відомчим департаментом Львівської обласної ради мережі класів та виховних груп, а також тарифікаційних списків та штатних розписів; істотні умови праці: тижневе педагогічне навантаження справді суттєво змінились при чому - для усього педагогічного персоналу школи. Оскільки позивачка відмовлялась від продовження роботи в нових умовах праці її звільнення суд вважає правомірним.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від позовних вимог про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, а відтак задоволенню не підлягають.

Так, як у позові відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються ( п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.14 ЦК України, ст.ст. 3, 5-1, 32, 36, 103, 140 КЗпП України, суд,-

У Х В А Л И В:

У позові ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України, первинна профспілкова організація Комунального закладу Львівської обласної ради Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів , про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Дата складання повного судового рішення - 16.12.2021 року.

Суддя Пошивак Ю.П.