Постанова

від 27.09.2007 по справі 11/219а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/219A

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

27.09.07                                                                                           Справа№ 11/219A

Господарський суд Львівської області у складі судді Сало І.А.

При секретарі Легуцькому І.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративний позовом: Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства “Авто-Транс-Сервіс”, м. Червоноград

Про стягнення 5051,09грн.

За участю представників сторін:

Від позивача : Коб”якова М.В. –предст. довіреність № від 29.12.2006р.-7/110-164

Від відповідача : Богдан П.М. –довіреність №17 від 26.09.2007р., Лотоцька Н.Б. гол.бухгалтер

Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.49-50 КАС України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.

             Позовну заяву подано Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства “Авто-Транс-Сервіс” про стягнення 5051,09 грн. за нестворення робочих місць для інвалідів у 2006році.

    Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.07.2007 року порушено провадження у адміністративній справі та призначено розгляд на 09.08.2007р.

За клопотанням відповідача розгляд справи відкладався в зв”язку з подачею додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та настоює на його задоволенні з наступних підстав:

У відповідності до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” ПП “Авто-Транс-Сервіс” встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2006р. в кількості 2 чоловік. На підприємстві у звітному році чисельність працюючих інвалідів становила 1 чоловік. Згідно з ст. 20 Закону підприємства, на яких працює інвалідів менше, ніж встановлено нормативом зобов”язані сплачувати до відділень Фонду адміністративно-господарські санкції за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених на працевлаштування інвалідів.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та просить у позові відмовити з мотивів наведених у відзиві на позов, а саме, відповідач на виконання п.5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів та ст.18,19 Закону “Про основи соцаальної захищеності інвалідів в Україні” звернувся до Червоноградського міськвиконкому органів Мінсоцзахисту м. Червонограда, Сокальського району, Центру зайнятості населення м. Червонограда з інформацією про створені робочі місця для інвалідів, проте дане робоче місце зайняти невдалося. Отже вжиття підприємством заходів для забезпечення працевлаштування інвалідів виключає застосування адміністративно-господарських санкцій.

В судовому засідані 27.09.2007р. судом проголошено вступну і резолютивну частину рішення. Постанова виготовлена та підписана в повному обсязі 01.10.2007р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає відмові, виходячи з наступного:

 Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»повинен був створити робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2006році –в кількості 2-ох одиниць. Фактичне працевлаштування, згідно звітів відповідача не відповідає встановленим нормативам. У випадку, коли чисельність інвалідів, які працювали  менша від нормативу, відповідач повинен самостійно відрахувати кошти відділенню Фонду за нестворені робочі місця для інвалідів в розмірі середньомісячної заробітної плати за кожне нестворене  робоче місце.

  Оскільки відповідачем було створено лише одне робоче місце для інвалідів, позивачем нараховано господарсько-адміністративні санкції за нестворені робочі місця в розмірі 5051,09грн., які обчислюються як добуток середньорічної заробітної плати на підприємстві на середньорічну кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами відповідно до встановленого нормативу.

  Дослідивши представлені суду матеріали справи суд відмовляє Фонду соціального захисту інвалідів у позові про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 5051,09грн. нарахованих внаслідок порушення відповідачем встановленого нормативу робочих місць у 2006році з огляду на наступне:

  Відповідно ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб”єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб”єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

  Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Відповідно до пункту 10 Положення про про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995р. яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров”я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Отже обов”язок підприємства щодо створення робоих місць для інвалідів не супроводжується його обов”язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, такий обов”язок покладається на органи працевлаштування.

     Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Відповідач в обгрунтування поданих заперечень подав докази вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення працевлаштування інвалідів, зокрема інформування Червоноградського міського центру зайнятості, що підтверджується листом від 10.08.2007р. №1461/05 та Червоноградської міської організації інвалідів, що підтверджується листом №78 від 21.12.2006р.

    Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем вжито заходів для забезпечення працевлаштування інвалідів, а саме створення робочих місць інвалідів у необхідній кількості та повідомлення уповноважених органів про наявність таких вакантних посад, що в свою чергу виключає можливість застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

     Керуючись ст. 19,20 Закону України ““Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.ст. 6,7,17-19,69-71,86,94,158-163,167,257,258 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

i.          

У задоволенні позову Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення із Приватного підприємства “Авто-Транс-Сервіс” 5051,09грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАС України.Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, що визначені ст.ст. 185-187 КАС України.          

Суддя                                                                                                       Сало І.А.