Постанова

від 08.12.2021 по справі 758/5321/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 грудня 2021 року

м . Київ

справа № 758/5321/16-ц

провадження № 61-14246св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Гідроінж-Буд ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Прайм , товариство з обмеженою відповідальністю КСМ-Груп , громадська організація Захист прав інвесторів Чисті джерела ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Гідроінж-Буд на постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2021 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Гідроінж-Буд (далі - ТОВ Гідроінж-Буд ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Прайм (далі - ТОВ ФК Прайм ), товариство з обмеженою відповідальністю КСМ-Груп (далі - ТОВ КСМ-Груп ), громадська організація Захист прав інвесторів Чисті джерела (далі - ГО ЗПІ Чисті джерела ), про відшкодування збитків, завданих внаслідок поширення негативної (недостовірної) інформації, у розмірі 1 140 000 грн.

Позовну заяву мотивовано тим, що 23 грудня 2015 року ОСОБА_1 організував біля офісу продаж ТОВ Гідроінж-Буд , яке є забудовником

ЖК Кришталеві джерела (об`єкт будівництва житлове та культурно-побутове будівництво у

АДРЕСА_1 ) публічну акцію (пікет), на якій розповсюджував недостовірну інформацію про позивача як забудовника, зокрема, на акції лунали гасла на кшталт Нас кинули: ні грошей ні квартири , а також розповсюджувались листівки, зміст яких зводився до того, що позивач нібито не виконує свої зобов`язання перед інвесторами. ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачем було організовано прес-конференцію, матеріали якої поширені на інтернет-сторінці: ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якій він продовжив поширювати недостовірну інформацію, зокрема стверджував, що його незаконно позбавили квартири, що не відповідає дійсності. Крім того, відповідачем неодноразово поширювалась негативна інформація про нібито незаконну діяльність позивача на різних інформаційних ресурсах в мережі інтернет, а також проголошувались заклики до громадськості відреагувати на нібито незаконні дії позивача, в результаті яких інвестори позбавляються квартир. Причиною ініціювання конфлікту та поширення недостовірної інформації став факт порушення відповідачем умов договору про участь у фонді фінансування будівництва щодо підписання акту приймання-передачі закріпленого за ним об`єкту інвестування та у зв`язку з цим відкріплення від нього цього об`єкту.

Позивач вказав, що поширення про нього інформації як про забудовника, який не виконує зобов`язання перед інвесторами, штучне нагнітання напруги, масові публікації негативної інформації потягло як наслідок численні відмови потенційних інвесторів - фізичних осіб від укладання договорів інвестування, так само як і покупців від укладання договорів купівлі житлових об`єктів, різкого зменшення обсягів продажу квартир у ЖК Кришталеві джерела , що призвело до зменшення надходжень грошових коштів від управителя фонду фінансування будівництва ТОВ ФК Прайм до ТОВ Гідроінж-Буд . У свою чергу, скорочення обсягів інвестування будівництва потягло за собою негативні наслідки у вигляді невиконання ТОВ Гідроінж-Буд своїх зобов`язань перед ТОВ КСМ-Груп як генеральним підрядником будівництва в частині оплати виконаних будівельних робіт та застосування до замовника будівництва неустойки у вигляді стягнення пені в розмірі 1 140 000 грн.

Позивач вважає, що поширенням відповідачем негативної інформації щодо діяльності забудовника було порушено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, а неправомірні дії останнього знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із понесеними ТОВ Гідроінж-Буд матеріальними збитками на суму 1 140 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2021 року у складі судді Гребенюка В. В. позов ТОВ Гідроінж-Буд задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Гідроінж-Буд збитки у розмірі

1 140 000,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що умови договору щодо виконання комплексу робіт по будівельно-монтажним роботам та роботам з введення об`єкту в експлуатацію від 18 лютого 2009 року з внесеними

30 грудня 2015 року до нього змінами та доповненнями не були виконані

ТОВ Гідроінж-Буд перед генпідрядником будівництва внаслідок розповсюдження ОСОБА_1 негативної (недостовірної) інформації про нього як забудовника. Інформація стосується нібито невиконанням позивачем зобов`язання перед інвесторами. Така інформація була розповсюджена на публічній акції (пікеті) біля офісу продаж, прес-конференції та інформаційних ресурсах в мережі інтернет. Розповсюдження відповідачем недостовірної інформації призвело до відмов потенційних інвесторів від укладання договорів інвестування, покупців від укладання договорів купівлі житлових об`єктів та різкого зменшення обсягів продажу квартир у житловому комплексі, і, як наслідок неможливості своєчасної оплати виконаних будівельних робіт та застосування генпідрядником неустойки, яку позивач змушений був сплатити, а отже поніс збитки у розмірі 1 140 000 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2021 рокурішення Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ТОВ Гідроінж-Буд відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу лише за наявності в її діях складу цивільного правопорушення, однак позивач не надав доказів на підтвердження наявності протиправної поведінки відповідача та причинного зв`язку між такою поведінкою і завданими позивачу збитками. Зазначені обставини, як і вина ОСОБА_1 у заподіянні збитків ТОВ Гідроінж-Буд у зв`язку з невиконанням ним умов договору будівельного підряду, не були встановлені судом під час розгляду справи, а тому помилковими є висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача реальних збитків у розмірі 1 140 000 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ТОВ Гідроінж-Буд просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 753/338/19, від 14 липня 2021 року у справі № 295/14960/19, від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17, тощо.

Касаційну скаргу мотивовано тим, щовідповідачем не надано жодного доказу, що підтверджує достовірність поширеної ним інформації стосовно незаконної діяльності забудовника та фінансової компанії, натомість позивачем надано рішення суду, що набрало законної сили, яким підтверджено правомірність дій забудовника та фінансової компанії.Вказує, що поширення про позивача інформації як про забудовника, який не виконує зобов`язання перед інвесторами, штучне нагнітання напруги, масові публікації негативної інформації потягло як наслідок численні відмови потенційних інвесторів - фізичних осіб від укладання договорів інвестування, так само як і покупців від укладання договорів купівлі житлових об`єктів, різкого зменшення обсягів продажу квартир у ЖК Кришталеві джерела , що призвело до зменшення надходжень грошових коштів від управителя фонду фінансування будівництва ТОВ ФК Прайм до ТОВ Гідроінж-Буд . У свою чергу, скорочення обсягів інвестування будівництва потягло за собою негативні наслідки у вигляді невиконання ТОВ Гідроінж-Буд своїх зобов`язань перед ТОВ КСМ-Груп як генеральним підрядником будівництва в частині оплати виконаних будівельних робіт та застосування до замовника будівництва неустойки у вигляді стягнення пені в розмірі 1 140 000 грн.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 01 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18 лютого 2009 року між ТОВ Гідроінж-Буд та ТОВ КСМ-Груп було укладено договір № 17/02/08/Б, за умовами якого ТОВ КСМ-Груп як генпідрядник взяв на себе зобов`язання виконати в повному обсязі комплекс робіт по будівельно-монтажним роботам та роботам з введення об`єкту в експлуатацію, з виконанням функцій генерального підрядника на об`єкті - житлове та культурно-побутове будівництво у АДРЕСА_1, а позивач як замовник зобов`язується прийняти та оплатити в повному обсязі виконані роботи.

03 грудня 2015 року ОСОБА_2 та 25 грудня 2015 року ОСОБА_3 були подані заяви учаснику фінансово-кредитної системи з фінансування будівництва житлових будинків по АДРЕСА_1 про відмову від придбання квартир у ЖК Кришталеві джерела та повернення коштів в якості завдатків в розмірі 10 000 грн у зв`язку з негативними публікаціями та іншою інформацією, поширеною на інтернет-ресурсах.

30 грудня 2015 року між ТОВ Гідроінж-Буд та ТОВ КСМ-Груп укладено договір про внесення змін та доповнень до договору № 17/02/08/Б

від 18 лютого 2009 року, в якому, зокрема, його сторони передбачили у випадку порушення замовником терміну оплати виконаних генпідрядником робіт за договором в обумовлений період право нарахування та вимагання останнім у позивача сплати пені в розмірі подвійної ставки НБУ, що діє в період прострочення суми заборгованості станом на кожне 10 число наступного місяця за кожен день прострочення платежу за період грудень 2015 року - березень 2016 року.

08 квітня 2016 року ТОВ КСМ-Груп пред`явило позивачу претензію на суму 1 140 000 грн щодо сплати пені у зв`язку з невиконанням умов договору

№ 17/02/08/Б від 18 лютого 2009 року з урахуванням внесених змін, в обґрунтування якої генеральний підрядник зазначив про несвоєчасну оплату виконаних робіт та наявність простроченої заборгованості станом на 10 січня 2016 року у розмірі 19 809 790,25 грн.

Позивач сплатив ТОВ КСМ-Груп пеню у розмірі 1 140 000 грн відповідно до пред`явленої претензії, про що свідчить платіжне доручення від 19 квітня 2016 року № 398.

За результатом проведеної у справі судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28 січня

2020 року, експертом складено висновок від 17 липня 2020 року, відповідно до якого документально підтверджують матеріальні збитки ТОВ Гідроінж-Буд у розмірі 1 140 000 грн, понесені внаслідок сплати пені ТОВ КСМ-Груп за прострочення оплати вартості виконаних робіт за період з грудня

2015 року до березня 2016 року (а. с. 166-175, т. 2).

Матеріали справи містять фотоматеріали проведення публічної акції (пікетування), листівки, а також публікацію з сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо незадовільної діяльності позивача як забудовника житлових будинків по АДРЕСА_1 .

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2016 року (справа № 752/21249/15) у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ ФК Прайм , зокрема про визнання недійсним рішення від 08 грудня 2015 року № 08/12/2015-1 щодо відкріплення від ОСОБА_1 об`єкта інвестування - квартири АДРЕСА_2 ; визнання недійсним виданого на ім`я ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на вказаний об`єкт нерухомості, відмовлено. У цій частині рішення суду першої інстанції набрало законної сили 03 жовтня 2018 року.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду.

При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу лише за наявності в її діях складу цивільного правопорушення та дійшов правильного висновку про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності протиправної поведінки відповідача та причинного зв`язку між такою поведінкою і завданими позивачу збитками.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про протиправність дій відповідача та про те, що публікація в мережі Інтернет, проведення публічної акції (пікетування) щодо незадовільної діяльності позивача як забудовника житлових будинків на АДРЕСА_1 та невиконання позивачем умов договору будівельного підряду від 18 лютого 2009 року , укладеного з ТОВ КСМ-Груп , що стало наслідком сплати пені у розмірі 1 140 000 грн, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку. Відсутність такого зв`язку виключає можливість покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків на підставі

статті 22 ЦК України.

Крім того, матеріали справи не містять доказів визнання інформації, на яку посилається позивач, недостовірною чи зобов`язання її спростувати, а у межах цієї справи позивач таких вимог не заявляв, у зв`язку із чим відсутні підстави для висновку про недостовірність вказаної інформації та завдання позивачу внаслідок її поширення збитків.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі Хірвісаарі проти Фінляндії ).

Суд апеляційної інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, оскаржуване судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400 , 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Гідроінж-Буд залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду

від 28 липня 2021 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта