Постанова

від 08.12.2021 по справі 926/14/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2021 р. Справа №926/14/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді Бонк Т.Б.,

Суддів Бойко С.М.,

Матущак О.І.,

секретар судового засідання Кострик К.,

прокурора: Винницької Л.М.

інші учасники справи -не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Зелена Липа", б/н б/д (вх. № 01-05/2167/19 від 12.06.2019)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 (повне рішення складено 15.05.2019, суддя Желік Б.Є.)

у справі № 926/14/19

за позовом Кельменецької місцевої прокуратури (замінено на Дністровську окружну прокуратуру Чернівецької області) в інтересах держави в особі:

1. Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області,

2. Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (замінено на Клішковецьку сільську раду Дністровського району Чернівецької області),

до відповідача: Малого приватного підприємства "Зелена Липа", с. Зелена Липа Хотинського району Чернівецької області

треті особи без самостійних вимог на предмет спору та стороні позивачів:

1) Рухотинська сільська рада Хотинського району Чернівецької області;

2) Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області;

про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати за землю та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції :

У січні 2019року заступник керівника Кельменецької місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом (в редакції, яка надійшла до суду 22.01.2019) в інтересах держави в особі Хотинської РДА та ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області до МПП "Зелена Липа" про стягнення з 20 761,26 грн заборгованості за договором оренди землі, розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.08.2009, який зареєстрований 05.08.2009 у Хотинському районному відділі Чернівецької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у державному реєстрі земель вчинено записи за №040982000002 (кадастрові номери 7325088800:03:002:0001 та 7325088800:03:001:0002), укладеного Хотинською РДА та МПП "Зелена Липа", та зобов`язання відповідача повернути в користування Держгеокадастру земельні ділянки площею 17,5 га.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що розпорядженням Хотинської РДА № 409-р від 27.07.2009 ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту загальною площею 17,5 га в адміністративних межах Рухотинської сільської ради. На підставі вказаного розпорядження 05.08.2009 Хотинська РА та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки на дві земельні ділянки загальною площею 17,5 га рілля кадастровий номер 7325088000:03:002:0001 та кадастровий номер 7325088000:03:002:0002 для ведення фермерського господарства. Прокурор вказує, що в порушення положень ст. 8 Закону України Про фермерське господарство (в редакції від 07.05.2009) ОСОБА_1 не вжив заходів для створення фермерського господарства і впродовж більш ніж 9 років не звернувся до реєстратора для реєстрації фермерського господарства. Разом з тим, ОСОБА_1 є керівником МПП Зелена Липа , у зв`язку з чим прокурор стверджує, що ОСОБА_1 об`єктивно не мав вільної волі на здійснення фермерської діяльності, а Хотинська РДА при вирішенні питання про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для фермерської діяльності та укладення договору оренди не пересвідчилась в дійсності наміру та бажання у ОСОБА_1 створити фермерське господарство, тобто допустила формальний підхід, створивши передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного пільгового порядку одержання ОСОБА_1 в користування земель державної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою, а саме - без проведення земельних торгів.

Відтак прокурор вказує, що ОСОБА_1 , отримавши спірні у справі земельні ділянки для ведення фермерського господарства як фізична особа-підприємець, договір оренди землі уклав з Хотинською РДА як директор МПП Зелена Липа . При цьому, в порушення норм земельного законодавства та умов договору оренди землі, МПП Зелена Липа протягом січня2014 - грудня2018рр. не сплачувало орендну плату по договору оренди земельної ділянки від 05.08.2009, у зв`язку з чим за підприємством рахується заборгованість в сумі 20 761,26 грн. Відтак прокурор вказує, що оскільки підприємство систематично не сплачує орендної плати, наявні підстави для його розірвання, а передані земельні ділянки -поверненню ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Як на наявність підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі Хотинської РДА та ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області прокурор вказує на відсутність в ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області повноважень на звернення до суду з позовом про розірвання договорів щодо передачі в користування земельних ділянок та нездійснення уповноваженим органом - райдержадміністрацією упродовж 2014-2018 заходів щодо стягнення заборгованості по орендній платі.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення МПП "Зелена Липа" заборгованість за договором оренди землі від 05.08.2009 в сумі 6341,43 грн, розірвано договір оренди земельної ділянки від 05.08.2009, який зареєстрований 05.08.2009 у Хотинському районному відділі Чернівецької регіональної філії ДП "Центр ДКЗ", про що у державному реєстрі земель вчинено записи за № 040982000002 (кадастрові №№ 7325088800:03:002:0001 та 7325088800:03:002:0002), укладений Хотинською районною державною адміністрацією та МПП "Зелена Липа", зобов`язано МПП "Зелена Липа" в особі ОСОБА_1 повернути в користування Головному управлінню Держгеокадастру в Чернівецькій області земельну ділянку загальною площею 17,5 га (кадастрові №№ 7325088800:03:002:0001 та 7325088800:03:002:0002). Закрито провадження в частині стягнення 14 289,96грн грошових вимог.

Надаючи оцінку доводам прокурора про наявність підстав для здійснення представництва ним інтересів держави в особі позивачів, суд вказав на усвідомлену пасивну поведінку Хотинської РДА, а саме, що райдержадміністрація протягом 2018р. - березня 2019р. не приймала необхідних заходів для своєчасної оплати за фактичне орендне користування спірною земельною ділянкою, що підтверджується матеріалами справи, неодноразовим нагадуваннями Кельменецькою місцевою прокуратурою (лист прокуратури № 123 - 5410 вих. 18, № 123 - 5510 вих. 18) про необхідність прийняття таких заходів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності порушення МПП "Зелена Липа" грошових зобов`язань за договором оренди землі від 05.08.2009 у розмірі 6 341,43 грн та, пославшись на положення статей 32, 34 Закону України "Про оренду землі", дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки орендодавцю. В іншій частині позову (стягнення 14 289,96 грн) місцевий господарський суд закрив провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки зазначена сума сплачена відповідачем до початку розгляду справи та прийняття судом рішення.

Також на підставі ст. 169 ГПК України суд першої інстанції вказав, що не розглядає подані фізичною особою ОСОБА_1 до суду клопотання про повернення без розгляду позовної заяви Кельменецької місцевої прокуратури, заявленої в інтересах держави (а.с. 144, 145, 184), оскільки він не є учасником даної справи.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

МПП "Зелена Лила" (відповідач) не погодилось з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить в частині розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні цих вимог-відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник вказує, зокрема, що суд першої інстанції порушив право відповідача на судовий захист, оскільки не надав оцінки клопотанням керівника МПП Зелена Липа (датованих 11.04.2019 та 12.04.2019) щодо відсутності підстав, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, для звернення Кельменецької місцевої прокуратури з позовом у даній справі, а такі клопотання безпідставно залишені судом без задоволення з вказівкою на те, що ОСОБА_1 не є учасником справи. Крім того, зазначає, що 06.06.2019 підприємство сплатило борг, який виник станом на 17.04.2019.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області просить рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивач2 вказує, зокрема, що ОСОБА_2 всупереч вимог ст. 8 ЗУ Про фермерське господарство , з метою отримання земельних ділянок в оренду, не вжив заходів щодо створення фермерського господарства і як наслідок впродовж 9років не звернувся до відповідного державного реєстратора для реєстрації фермерського господарства. Зазначає, що спірний договір оренди земельної ділянки слід було розірвати, а земельні ділянки повернути у власність держави, оскільки МПП Зелена Липа систематично не сплачувало орендної плати, чим порушувало умови укладеного договору оренди.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу також просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що договір оренди землі від 05.08.2009 укладений з порушенням передбаченої законодавством процедури отримання земельної ділянки і відповідач систематично порушував свої договірні зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що порушує інтереси держави у сфері використання та охорони земель, ефективного та раціонального використання земельних ресурсів. Оскільки уповноважені суб`єкти владних повноважень - Хотинська районна державна адміністрація Чернівецької області та Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області самоусунулись від виконання своїх повноважень та належного реагування на вказані порушення, прокурор реалізував процесуальні повноваження щодо представництва у суді інтересів держави.

Постановою Західного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Кравчук Н.М., Плотніцького Б.Д.) від 16.09.2019 у даній справі рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 скасовано позов заступника керівника прокурора Кельменецької місцевої прокуратури залишено без розгляду на підставі п. 1 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Постановою Верховного Суду від 12.11.2020 постанову Західного апеляційного суду від 16.09.2019 скасовано, а справу передано до Західного апеляційного господарського суду для розгляду.

Постановою Західного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого судді Скрипчук О.С., суддів Орищин Г.В., Мирутенка О.Л.) від 16.02.2021 у даній справі рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 скасовано позов заступника керівника прокурора Кельменецької місцевої прокуратури залишено без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що прокурором не було дотримано порядку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому у прокурора відсутні підстави для представництва ним інтересів держави через неналежне здійснення позивачем захисту інтересів.

Постановою Верховного Суду від 26.05.2021 постанову Західного апеляційного суду від 16.02.2021 скасовано, а справу передано до Західного апеляційного господарського суду для розгляду.

Скасовуючи постанову апеляційного суду, Верховний Суд вказав про неправильне застосування судом приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", позаяк застосований судом апеляційної інстанції підхід є занадто формалізованим та таким, що не охоплює усіх особливостей цього спору та обставин, що передували передачі його на вирішення господарського суду. Суд касаційної інстанції зазначив, що суд не надав належної оцінки змісту листування прокурора із позивачами, яке передувало зверненню до суду з даним позовом, зокрема, листу Райдержадміністрації №7/1695 від 26.12.2018 з якого убачається, що вона фактично обізнана про порушення своїх прав з боку відповідача, яке триває з 2014 року, однак не звертається до суду у зв`язку із відсутністю коштів на сплату судового збору.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи №926/14/19(протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2021) справу №926/14/19 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Матущака О.І. та Якімець Г.Г.

Ухвалою від 23.06.2021 справу прийнято до розгляду колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Матущака О.І. та Якімець Г.Г.

Подальший рух справи викладено в ухвалах суду.

Так, ухвалою від 05.10.2021 замінено Кельменецьку місцеву прокуратуру Чернівецької області її правонаступником - Дністровською окружною прокуратурою Чернівецької області.

Ухвалою від 19.10.2021 замінено позивача2 у даній справі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області - його правонаступником - Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області.

Ухвалою від 11.11.2021 призначено розгляд справи в судовому засіданні 08.12.2021.

05.11.2021 на адресу суду надійшло клопотання МПП Зелена Липа , в якому апелянт підтримує вимоги апеляційної скарги та просить скасувати рішення в частині розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки та прийняти нове, яким у задоволенні цих вимог-відмовити.

У вказаному клопотанні скаржник зазначає про відсутність доказів, що прокурор застосовував до службових осіб позивачів заходи щодо бездіяльності або неналежним чином здійснення повноважень щодо захисту інтересів держави. Вказує, що позивачі, в інтересах яких виступає прокурор, не ставили питання та вимогу про розірвання договору і повернення земельної ділянки, а лише щодо погашення боргу. Стверджує про безпідставність доводів прокурора про існування боргу станом на 01.01.2014 в сумі 4 751,30грн та посилається на заявлене ним клопотання про порушення прокурором строку позовної давності .

24.11.2021 від Клішковецької сільської ради надійшли письмові пояснення, в яких вона підтримує позовні вимоги прокурора, підтверджує, що спірні земельні ділянки прийнято до комунальної власності, та зазначає про допущену в оскаржуваному рішенні описку в частині вказівки кадастрових номерів, а саме замість 7325088000:03:002:0001 та 7325088000:03:002:0002 помилково зазначено 7325088800:03:002:0001 та 7325088800:03:002:0002. Крім того, просить здійснювати розгляд даної справи без участі представника ради.

У судовому засіданні 08.12.2021 прокурор заперечив щодо задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи не забезпечили явки своїх представників в судове засідання.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції -змінити з огляду на наступне.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

27.07.2009 Хотинська РДА видала розпорядження №409-2 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в адміністративних межах Рухотинської сільської ради , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки за межами населеного пункту загальною площею 17.5га гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Рухотинської сільської ради (том 1,а.с. 17).

Відповідно до п.2 вказаного розпорядження вирішено надати в оренду на 49років із земель запасу Рухотинської сільської ради земельну ділянку для ведення фермерського господарства площею 17,5га, з них 17,5га- рілля, кадастрові номери - 7325088000:03:002:0001 та 7325088000:03:002:0002.

На підставі вказаного розпорядження 05.08.2009 Хотинська РДА (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки.

В розділі реквізити сторін в графі орендар зазначено - юридичну особу - МПП Зелена Липа в особі директора Бучка І.В.

Відповідно до п.1 договору орендодавеь надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Рухотинської сільської ради Хотинського району.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 17,5 га, кадастрові номери 7325088000:03:002:0001та 7325088000:03:002:0002. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 91173,74 грн (п.п.2,3 договору).

Відповідно до п.8 договір укладений на 49 років.

Згідно з п.п.9,10 договору орендна плата вноситься орендарем в розмірі 2 375,25 грн на рік, з урахуванням щорічного коефіцієнта інфляції. Орендна плата вноситься у грошовій формі щорічно до 15 червня та 15 листопада у рівних частинах на розрахунковий рахунок Рухотинської сільської ради.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у термін 10 днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.17 договору).

Пунктом 14 договору передбачено, що ділянка надається для ведення фермерського господарства.

Згідно з п.18 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Умовами п.35 договору передбачено, що його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін в наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Згідно з п. 40 договору такий набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстровано у Хотинському секторі Чернівецької регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі вчинено запис від 05.08.2009 за № 040982000002.

Згідно з Актом прийому-передачі Рухотинська сільська рада Хотинського району передала, а орендар в особі директора МПП Зелена Липа прийняв в оренду земельну ділянку 17,5 га.

Відповідно до наданого на запит прокуратури листа Хотинської РДА № 7/1695 від 26.12.2018 станом на 01.01.2014 борг МПП Зелена Липа становив 4 751,30грн, станом на 26.12.2018 борг підприємства становить 20 761,26грн.

Листом ГУ ДФС у Чернівецької області №820/вн/24-13-51 від 19.04.2019 повідомило заступника керівника Кельменецької місцевої прокуратури, що станом на 09.04.2019 борг МПП Зелена Липа становив 20 631,39грн (період 2013-2018років), а 10.04.2019 підприємство сплатило орендну плату за землю в сумі 14 289,96грн. Станом на 17.04.2019 податковий борг по орендній платі становить 6341,43грн.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі (в редакції, що діяла під час укладення договору) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 вказаного закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у

володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить

орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю".

Правовідносини у даній справі виникли на підставі укладеного 05.08.2009 Хотинською РДА (орендодавець) та керівником МПП Зелена Липа Бучком І.В. (орендарем) договору оренди земельної ділянки, за умовами якого підприємству передано в оренду на 49років земельна ділянка загальною площею 17,5 га, кадастрові номери 7325088000:03:002:0001та 7325088000:03:002:0002.

Згідно з п.п.9,10 договору орендна плата вноситься орендарем в розмірі 2 375,25 грн на рік, з урахуванням щорічного коефіцієнта інфляції. Орендна плата вноситься у грошовій формі щорічно до 15 червня та 15 листопада у рівних частинах на розрахунковий рахунок Рухотинської сільської ради.

Відповідно до абз.5 част.1 ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)(ст.530 ЦК України).

Згідно з ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів абзаців 1, 2 пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 289.3 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

З матеріалів справи вбачається, зокрема, підтверджується листом Хотинської РДА № 7/1695 від 26.12.2018 та листом ГУ ДФС у Чернівецької області №820/вн/24-13-51 від 19.04.2019, що МПП Зелена Липа несвоєчасно та в не повному обсязі виконувало взяті за договором оренди зобов`язання, у зв`язку з чим в період з січня 2014року по грудень 2018року у підприємства виникла заборгованість в сумі 20 761,26 грн.

Крім того, відповідно до наявного в матеріалах справи листа Рухотинської сільської ради(третьої особи) від 29.03.2019 №68 (том 1,а.с. 143) протягом 2018 року по 29.03.2019 кошти на рахунок ради від МПП Зелена Липа за користування земельною ділянкою площею 17,5на не поступали.

З огляду на те, що відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов`язання щодо своєчасності та повної сплати орендних платежів за період 2014-2018 роки, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з нього заборгованості за договором оренди від 05.08.2009.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції, 10.04.2019, відповідач частково погасив борг, сплативши 14289,96 грн орендної плати,у зв`язку з чим суд першої інстанції правомірно закрив провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

На день розгляду справи сума заборгованості у розмірі 6341,43 грн МПП Зелена Липа не заперечена, доказів про її погашення відповідачем суду не надано.

До апеляційної скарги скаржник додав платіжне доручення від 06.06.2019 №3 на суму 6 341,43грн, посилаючись на яке вказує про виконання ним договірних зобов`язань. Однак, апеляційний суд не надає вказаному платіжному документу оцінки, оскільки такий доказ не існував на момент прийняття оскаржуваного рішення - 14.05.2019, що взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому ст.269 ГПК України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Близька за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 21.01.2021 у справі № 908/3359/19, від 03.11.2021 у справі № 915/951/20.

Статтею 32 Закону України Про орендну плату (в редакції, що діяла під час укладення договору) передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в тому числі в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Аналогічне право сторони вимагати розірвання договору внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором в судовому порядку передбачено умовами п.35 договору.

З урахуванням наведеного, з огляду на встановлене судом порушення відповідачем грошових зобов`язань по спірному у справі договору оренди землі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання договору та повернення земельної ділянки, що є предметом спірного договору.

Доводи апелянта про те, що позивачі, в інтересах яких виступає прокурор, не ставили питання та вимогу про розірвання договору і повернення земельної ділянки, а лише щодо погашення боргу спростовуються наявними в матеріалах справи поясненнями ГУ Держгеокадастру (том 1,а.с. 77-80), в яких позивач1 просив задоволити позовні вимоги прокурора в повному обсязі та поясненнями Хотинської РДА (том 1.а.с. 126-128), в яких позивач2 повністю підтримує позов прокурора. Крім того, як на підтвердження систематичного невиконання орендарем договору оренди у вказаних поясненнях райдержадміністрація посилається на рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.01.2016 у справі №926/1760/14, яким присуджено до стягнення з МПП Зелена Липа 10 166,39грн боргу за спірним договором оренди.

Щодо доводів апелянта про безпідставність доводів прокурора щодо існування боргу станом на 01.01.2014 в сумі 4 751,30грн апеляційний суд відхиляє такі як необгрунтовані та неспростовані жодними доказами, напротивагу викладеній в зазначених вище листах Хотинської РДА № 7/1695 від 26.12.2018 та листах ГУ ДФС у Чернівецької області №820/вн/24-13-51 від 19.04.2019 інформації щодо розміру боргу відповідача.

Щодо посилань на заявлене ним клопотання про порушення прокурором строку позовної давності апеляційний суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що МПП Зелена Липа подавало до суду клопотання про застосування наслідків спливу позовної даності. Так, в матеріалах справи наявні подані ОСОБА_1 клопотання про повернення цивільного позову без розгляду (том 1,а.с. 144-145) та клопотання про долучення до матеріалів справи квитанцій (том 1,а.с. 184).

Твердження скаржника про відсутність підстав, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, для звернення Кельменецької місцевої прокуратури з позовом у даній справі апеляційний суд вважає помилковими з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої вказаної статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 -3 частини 4 зазначеної статті).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 вказала, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 26.05.2021 у даній справі вказав, що за своїм змістом приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру" спрямовані саме на забезпечення балансу прав, свобод та інтересів учасників процесу з метою, з одного боку, недопущення підміни прокурором належного суб`єкта владних повноважень або надання необґрунтованих переваг відповідним суб`єктам права яких порушуються, а, з іншого боку, захисту інтересів держави у випадку коли цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює їх захист.

Встановлюючи підстави представництва прокурора, суд повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:

- отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу четвертого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру";

- інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про таке порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

- отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій) необхідних для здійснення представництва в суді.

При цьому, якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямовано на отримання документів та/або інформації щодо можливого порушення і пов`язано саме зі з`ясуванням факту наявності або відсутності порушення, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

Водночас, якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У такому разі (за умови наявної відповіді уповноваженого органу) дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковою, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом.

Матеріалами даної справи підтверджено, що з моменту порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань (з 2014року) Хотинська РДА (орендодавець) не вживала заходів щодо стягнення заборгованості та повернення земельної ділянки.

Заступник прокурора Кельменецької місцевої прокуратури звернувся до голови Хотинської РДА з листом-запитом від 21.12.2018 №123-5410вих-18 щодо стягнення з МПП Зелена Липа боргу за договором оренди від 05.08.2009, у відповідь на який райдержадміністрація листом від 26.12.2018 №7/1695 ( в якому зазначено про запити прокурора №123-5395вих-18 від 21.12.2018, №123-5410вих-18 від 21.12.2018) повідомила, що через обмеженість фінансування та відсутністю сплатити судовий збір вона не здійснювала заходи щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.

Листом від 28.12.2018 №123-5510вих1-18 заступник прокурора Кельменецької місцевої прокуратури повідомив голову Хотинської РДА про пред`явлення до Господарського суду Чернівецької області позову про стягнення заборгованості, розірвання договору та повернення земельної ділянки.

Наведені вище обставини свідчать про те, що Хотинській РДА ще з 2014року було достовірно відомо про порушення відповідачем умов договору оренди в частині несвоєчасної та не в повному обсязі сплати орендної плати, однак нею не було вжито жодних заходів для здійснення захисту інтересів держави.

У зв`язку з чим апеляційний суд вважає доведеним прокурором факт бездіяльності компетентного органу як необхідної умови для звернення прокурора з позовом у даній справі та відхиляє як безпідставні доводи скаржника про необгрунтованість прокурором підстав для звернення до суду з вказаним позовом.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що в прохальній частині позовної заяви прокурор просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 05.08.2009 та повернути їх в користування ГУ Держгеокадастру, вказавши кадастрові номери ділянок №№ 73250 88800 :03:002:0001 та 7325 088800 :03:002:0002, водночас, як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору від 05.08.2009 відповідачу було передано земельні ділянки з кадастровими номерами 73250 88000 :03:002:0001 та7325 0880 00:03:002:0002.

Зазначення таких номерів з огляду на наявні в матеріалах справи докази суд вважає технічною опискою, однак, така не була виправлена судом першої інстанції. З урахуванням того, що апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову, а відтак, що таке рішення є правильним по суті, колегія суддів дійшла висновку про внесення змін до оскаржуваного рішення, а саме до пунктів 3, 4 резолютивної частини щодо зазначення правильних кадастрових номерів спірних земельних ділянок.

Крім того, з урахуванням того, що апеляційним судом ухвалою від 19.10.2021 замінено позивача2 у даній справі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області - його правонаступником - Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області, в силу вимог ч. 2 ст. 52 ГПК України, згідно з якою усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив, апеляційний суд вважає за доцільне в п. 4 резолютивної частини зазначити, що земельні ділянки підлягають поверненню в користування Клішковецькій сільській раді Дністровського району Чернівецької області.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі № 926/14/19 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Разом з тим, з огляду на встановлену судом технічну описку прокурора в частині кадастрових номерів, колегія суддів дійшла висновку про внесення змін до оскаржуваного рішення, а саме, виклавши пункти 3, 4 резолютивної частини в наступній редакції:

3.Розірвати договір оренди земельної ділянки від 05.08.2009, який зареєстрований 05.08.2009 у Хотинському районному відділі Чернівецької регіональної філії ДП Центр ДКЗ , про що у державному реєстрі земель вчинено записи за № 040982000002 (кадастрові №№ 7325088000:03:002:0001 та 7325088000:03:002:0002), укладеного між Хотинською районною державною адміністрацією та Малим приватним підприємством Зелена Липа .

4. Зобов`язати Мале приватне підприємство Зелена Липа в особі Бучка Івана Васильовича повернути в користування Клішковецькій сільській раді Дністровського району Чернівецької області (ідент.код 04416832, місцезнаходження: Чернівецька область, Хотинський район, с.Клішківці)земельні ділянки загальною площею 17,5га (кадастрові №№ 7325088000:03:002:0001 та7325088000:03:002:0002) .

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Зелена Липа", б/н б/д (вх. № 01-05/2167/19 від 12.06.2019) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі № 926/14/19 змінити, виклавши пункти 3, 4 резолютивної частини в наступній редакції:

3.Розірвати договір оренди земельної ділянки від 05.08.2009, який зареєстрований 05.08.2009 у Хотинському районному відділі Чернівецької регіональної філії ДП Центр ДКЗ , про що у державному реєстрі земель вчинено записи за № 040982000002 (кадастрові №№ 7325088000:03:002:0001 та 7325088000:03:002:0002), укладеного між Хотинською районною державною адміністрацією та Малим приватним підприємством Зелена Липа .

4. Зобов`язати Мале приватне підприємство Зелена Липа в особі Бучка Івана Васильовича повернути в користування Клішковецькій сільській раді Дністровського району Чернівецької області (ідент.код 04416832, місцезнаходження: Чернівецька область, Хотинський район, с.Клішківці)земельні ділянки загальною площею 17,5 га (кадастрові №№ 7325088000:03:002:0001 та7325088000:03:002:0002) .

В решті рішення залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.12.2021

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

Суддя С.М. Бойко

Суддя О.І. Матущак