Ухвала

від 17.12.2021 по справі 915/1758/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

17 грудня 2021 року Справа № 915/1758/18 м.Одеса

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної

суддів О.Ю. Аленіна, Л.В. Лавриненко

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від ФОП Смирнова Д.В. - Іванова Н.М. - за ордером;

від Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради Міська лікарня №4 - Іванцов І.А,- за довіреністю;

від ТОВ Агенція безпеки Альфа-Щит - не з`явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Смирнова Дмитра Володимировича

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19 січня 2021 року

у справі №915/1758/18

за позовом Фізичної особи-підприємця Смирнова Дмитра Володимировича

до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради Міська лікарня №4

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Агенція безпеки Альфа-Щит

про визнання дій незаконними та зобов`язання усунути перешкоди в користуванні майном шляхом скасування вимоги

встановив:

12.12.2018р. Фізична особа-підприємець Смирнов Дмитро Володимирович (надалі - позивач, ФОП Смирнов Д.В.) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Міської лікарні №4 (наразі - Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради Міська лікарня №4 ) (надалі - відповідач, КНП Міська лікарні №4 , Міська лікарня), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Агенція безпеки Альфа-Щит , в якому просив суд:

- визнати дії посадових осіб міської лікарні №4 м.Миколаєва, які полягають у виданні вимоги про заборону проникнення та перебування ФОП Смирнова Д.В. на територію міської лікарні №4 - незаконними;

- зобов`язати посадових осіб міської лікарні №4 усунути перешкоди у користуванні ФОП Смирновим Д.В. належній йому на праві власності нежитловій будівлі бюро ритуальних послуг загальною площею 86,3кв.м., що складається з нежитлової будівлі літ. Б5 та знаходиться за адресою: вул. Адмірала Макарова, 1/2, в м. Миколаєві, Миколаївської області, шляхом скасування вимоги посадових осіб міської лікарні №4 м.Миколаєва про заборону проникнення та перебування на території міської лікарні №4.

В обґрунтування позовних вимог ФОП Смирнов Д.В. зазначив, що йому на праві власності належить нежитлова будівля бюро ритуальних послуг за літ.Б5 (площею 86,3кв.м.), яка розташована вул. Адмірала Макарова, 1/2, в м. Миколаєві. 11.11.2010р. між ним та міською лікарнею №4 було укладено договір оренди №112, яким ФОП Смирнову Д.В. передано в строкове платне користування нежиле приміщення, розташоване у будівлі харчоблоку із котельною та наземною частиною переходу міської лікарні №4 з збільшеною площею до 105,9 кв.м, 13.01.2017 між сторонами укладено Додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення, яким на підставі п.10.6 Договору оренди №112 продовжено термін дії договору №112 від 11.11.2010 строком на 1 рік. Строк дії договору 13.01.2017р. до 13.01.2018р. 27.09.2018р. головним лікарем міської лікарні №4 видано розпорядження ТОВу Агенція безпеки «Альфа-Щит з вимогою звернути увагу на несанкціоноване проникнення та перебування Смирнова Д.В. на території лікарні; 02.11.2018р. відповідач звернувся з письмовою вимогою до третьої особи про заборону проникнення та перебування на території міської лікарні №4 ФОП Смирнова Д.В. У відповіді на адвокатський запит головний лікар лікарні повідомила, що позивач не має права доступу на територію лікарні у зв`язку із закінченням договору оренди №112 від 11.11.2010р.

Позивач також зазначив, що єдиним можливим та законним способом поновлення прав позивача є заборона відповідачу в подальшому чинити перешкоди у користуванні належним йому майном та з посиланням на норми ст.ст. 316, 317, 320, 16 ЦК України, ст.ст.19,41 Конституції України просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

25.02.2019р. відповідач подав місцевому господарському суду відзив на позов , в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що Рішенням Миколаївської міської ради №864 від 22.11.2011р. виключено з рішення Миколаївської міськради №1239 від 22.11.2011р. Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна за фізичними особами пункт №298, яким за позивачем було оформлене право власності на нежитлову будівлю бюро ритуальних послуг за літ.Б5 (площею 86,3кв.м.), яка розташована вул. Адмірала Макарова, 1/2, в м. Миколаєві. 11.11.2010р. З 11.11.2010р. позивач тривалий час орендував на території міської лікарні №4 нерухоме майно площею 105,9 кв.м - для ведення ритуальних послуг. Строк дії вказаного договору оренди закінчився 13.01.2018, отже підстав для здійснення господарської діяльності ФОП Смирнова Д.В. на території міської лікарні №4 немає. Лікарнею 25.01.2018р. та 26.01.2018р. було надіслано повідомлення орендарю про його обов`язок звільнити орендовані нежитлові приміщення загальною площею 105.9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 1 та провести взаєморозрахунки на дату передачі орендодавцю приміщень.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання представника про поновлення строку на подання відзиву.

06.03.2019р. відповідач подав суду відзив на позов аналогічного змісту та клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

07.03.2019 представник позивача подала місцевому господарському суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва у справі №487/1585/19.

Ухвалами суду першої інстанції:

- від 11.03.2019р. провадження зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №487/1585/19 за позовом Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міська лікарня №4 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на майно, яка розглядається Заводським районним судом міста Миколаєва;

- від 04.11.2020р. поновлено провадження у справі.

26.11.2020р. відповідач подав місцевому господарському суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України оскільки постановою Миколаївського апеляційного суду від 21.10.2020р. у справі №487/1585/19 визнано недійним та скасовано свідоцтво про право власності серія та номер САЕ 494798 від 02.12.2011р. на нежитлову будівлю бюро ритуальних послуг, розташовану по вул. Адмірала Макарова, Ѕ у м. Миколаєві. Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №232388269 від 13.11.2020р. з 15.03.2019р. власником нерухомого майна - нежитлової будівлі бюро ритуальних послуг загальною площею 86 кв.м, що складається з нежитлової будівлі літ Б-5 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі договору дарування. Отже провадження у справі слід закрити за відсутністю предмету спору. Ухвалою суду від 30.11.2020р. замінено відповідача у справі - Міську лікарню №4 (код ЄДРПОУ 01998408) на її правонаступника Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради Міська лікарня № 4 (код ЄДРПОУ 01998408).

21.02.2020р. представник позивача подала суду клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Касаційним цивільним судом за результатами розгляду касаційної скарги на постанову Миколаївського апеляційного суду від 21.10.2020р. у справі №487/1585/19.

Ухвалою суду першої інстанції від 22.12.2020р. відмовлено у задоволенні клопотань про закриття провадження у справі та про зупинення провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2021р. (суддя В.О.Ржепецький) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.391, 15, 16 ЦК України та вмотивоване наступним. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21.10.2020 у справі №487/1585/19 задоволено апеляційну скаргу Заступника прокурора Миколаївської області, скасовано рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.03.2020 та ухвалено нове судове рішення, яким задоволено позов Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на майно, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності серія та номер НОМЕР_1 від 02.12.2011 на нежитлову будівлю бюро ритуальних послуг, розташовану по АДРЕСА_2 . Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №232388269 від 13.11.2020 право власності на нежитлову будівлю бюро ритуальних послуг загальною площею 86,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлова будівля літера - Б5 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору дарування №144 від 15.03.2019, номер запису 30711322. 16.03.2019 між ОСОБА_2 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Смирновим Дмитром Володимировичем (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення - бюро ритуальних послуг, розташоване у м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, Ѕ, загальною площею 86,3 кв.м. (літера - Б 5, яке відповідно до Договору дарування нежитлової будівлі від 15.03.2019р. належить Прилепській О.В. Отже, станом на момент вирішення цього спору право власності на приміщення, щодо яких позивач просить суд усунути перешкоди в користуванні, належить іншій особі. Отже підстави позову, поданого ФОП Смирновим Д.В., зокрема, обставини володіння ним як власником майном, щодо якого виник цей спір про усунення відповідних перешкод, на момент постановлення рішення не існують. Разом з тим, позивачем в підготовчому провадження заяви про зміну підстав позову не подано. За таких умов, нові підстави, у зв`язку з якими позивач вважає порушеним своє право, не підлягають розгляду господарським судом в межах цієї справи. При цьому, предмет позову в частині позовних вимог про зобов`язання посадових осіб відповідача усунути перешкоди у користуванні майном, не відповідає обставинам справи, оскільки містить посилання на належність спірного майна позивачеві на праві власності. Відповідного клопотання про зміну предмету позову позивачем у встановлені ст. 46 ГПК України строки не подано. Право власника майна, на захист якого було подано цей позов не є тотожним праву користування цим майном, яке належить позивачеві станом на момент вирішення спору, позивач як титульний володілець майна не є правонаступником прав його власника. Це означає, що у позивача станом на момент постановлення судового рішення, відсутнє саме те право, на захист якого було подано позов, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

10.03.2021р. безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Смирнова Дмитра Володимировича на рішення від 19.01.2021р. (подана нарочно 10.03.2021р.), в якій скаржник просить суд скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає наступне:

- вибуття в позивача права власності на майно та набуття ним права користування не є вирішальним під час прийняття рішення за результатами розгляду негаторного позову. Вирішальним є захист права власника або титульного володільця, яке порушується;

- станом на час прийняття оскаржуваного рішення та на теперішній час підстави звернення до суду з позовною заявою не перестали існувати, а саме: як 11.12.2018р. (дата подачі позову у даній справі із вимогою усунути перешкоди в користування майном), коли майно на праві власності належало позивачу з 02.12.2011 згідно із свідоцтвом про право власності; так і з 16.03.2019 року (дата укладання договору оренди та акту прийняття-здачі орендованого майна з новим власником нерухомого майна - Прилепською О.В.) і по теперішній час, відповідач продовжує перешкоджати в користування майном позивачу;

- постановою Великої Палати Верховного суду у справі № 755/10947/17 від 30.01.2019р. визначено, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, - постановою Великої Палати Верховного суду від 03.04.2019р. у справі №924/1220/17 визначено: Види речових прав на чуже майно визначені статтею 395 ЦК України, у якій також передбачено, що законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Ухвалами суду апеляційної інстанції:

- від 11.03.2021р. витребувано від Господарського суду Миколаївської області матеріали справи №915/1758/18; відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги ФОП Смирнова Д.В. на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2021р. у справі №915/1758/18 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Миколаївської області;

- від 24.03.2021р. апеляційну скаргу залишено без руху;

- від 12.04.2021р. поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2021р. у даній справі; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Смирнова Д.В. на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2021р. у справі №915/1758/18; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 28.04.2021р.;

зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2021р. у справі №915/1758/18;

- від 30.04.2021р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні 25.05.2021р. з повідомленням учасників справи;

- від 20.05.2021р. розгляд справи перенесено та призначено судове засідання у справі на 08.06.2021р.

13.05.2021р. відповідач подав Південно-західному апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу , в якому просив залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві, зокрема, зазначено, що скаржник у апеляційній скарзі посилається на постанову Великої Палати Верховного суду від 03.04.2019р. у справі №924/1220/17 про визнання недійсним договору оренди та усунення перешкод у користуванні майном - застосування цієї постанови до даної справи не є коректним у зв`язку із тим, що відсутня подібність правовідносин та судових рішень.

Ухвалою суду апеляційної інстанції:

- від 08.06.2021р. зупинено апеляційне провадження у справі №915/1758/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі у справі №487/1585/19, що розглядається Миколаївським апеляційним судом ;

- від16.11.2021р. поновлено апеляційне провадження у справі; постановлено провести розгляд справи №915/1758/18 поза межами встановленого ч.1 ст.273 ГПК України строку у розумний строк, достатній з урахуванням обставин справи для своєчасного апеляційного перегляду справи; призначено справу до розгляду у судовому засіданні 07.12.2021р. з повідомленням учасників справи;

- від 07.12.2021р. (яка занесена до протоколу судового засідання) у зв`язку із призупиненням роботи суду відкладено розгляд справи на 17.12.2021р.

14.12.2021р. відповідач подав Південно-західному апеляційному господарському суду клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду справи №487/1585/19; 15.12.2021р. - заяву про залучення до участі у справі у якості третьої особи Миколаївської міської ради.

У судовому засіданні 17.12.2021р. представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі; представник позивача підтримала клопотання.

ТОВ Агенція безпеки Альфа-Щит свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направило.

Обговоривши питання зупинення провадження, заслухавши думку учасників справи, які з`явились у судове засідання, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по господарській справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які перешкоджають здійснювати її розгляд.

Підстава, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливе після підтвердження фактів, що мають преюдиціальне значення для даної справи, в іншій справі, яка розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.05.2020р.у справі № 916/2739/19.

У разі застосування наведеної правової норми за вимогами статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Таким чином, визначаючи наявність передбачених господарським процесуальним законом підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду .

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у справі №915/1758/18 є вимоги, зокрема, про усунення перешкод в користуванні майном шляхом скасування вимоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, посилався на те, що він на підставі свідоцтва про право власності серія та номер САЕ 494798 від 02.12.2011р. є власником нежитлової будівлі бюро ритуальних послуг загальною площею 86,3кв.м., що складається з нежитлової будівлі літ.Б5 та знаходиться за адресою: вул. Адмірала Макарова, 1/2 м.Миколаїв та відповідач чинить йому перешкоди у користуванні майном.

З матеріалів справи вбачається, що Перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Заводського районного суду м.Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міська лікарня №4 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на майно САЕ 494798 від 02.12.2011р. (справа №487/1585/19).

Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.03.2020р. у справі №487/1585/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/88316984) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21.10.2020р. у справі №487/1585/19 задоволено апеляційну скаргу Заступника прокурора Миколаївської області, скасовано рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.03.2020 та ухвалено нове судове рішення, яким задоволено позов Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на майно, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності серія та номер НОМЕР_1 від 02.12.2011р. на нежитлову будівлю бюро ритуальних послуг, розташовану по вул. Адмірала Макарова, 1/2 у м. Миколаєві.

Разом з цим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97352595) постановою Верховного Суду від 26.05.2021р. постанову Миколаївського апеляційного суду від 21.10.2020р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26.10.2021р. апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області задоволено частково; рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.03.2020р.змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Виходячи з предмета спору у розглядуваній справі, встановлення порушення права позивача як власника нежитлового приміщення площею 86,3 кв.м ., знаходиться у безпосередньому зв`язку із фактом набуття права власності позивачем на будівлю №5Б по вул. Адмірала Макарова, 1/2 у м. Миколаєві за Свідоцтвом від 02.12.2011р., що оскаржується в межах іншої справи №487/1585/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2021р. зупинено апеляційне провадження у справі №915/1758/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі у справі №487/1585/19, що розглядалась Миколаївським апеляційним судом.

Наразі ухвалою Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 09.12.2021р. у справі №487/1575/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/101808954), зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.03.2020р. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26.10.2021р.

Відповідно до ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Колегія суддів вважає, що принцип пропорційності та дотримання принципу юридичної визначеності в обставинах даної справи надають підстави для зупинення апеляційного провадження згідно п.5 ч.1 ст.227 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наразі питання наявності права власності у позивача на будівлю бюро ритуальних послуг за літ.Б5 (площею 86,3кв.м.), яка розташована вул. Адмірала Макарова, 1/2, в м. Миколаєві є предметом розгляду Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду.

З наведеного убачається об`єктивна неможливість вирішення даного спору до перегляду у касаційному порядку справи №487/1585/19.

Вирішуючи питання про необхідність зупинення апеляційного провадження у справі колегія суддів також враховує ту обставину, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.03.2019р. провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №487/1585/19 за позовом Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міська лікарня №4 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на майно, яка розглядається Заводським районним судом міста Миколаєва.

Також апеляційне провадження у даній справі ухвалою ПІвденно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2021р. було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі у справі №487/1585/19, що розглядалась Миколаївським апеляційним судом

З огляду на викладене та з урахуванням прецедентної практики Європейського суду з прав людини, в тому числі, що судові рішення не можуть бути суперечливими одне одному, зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, не звужує та не зменшує права доступу до суду особи, яка звернулась за захистом свого порушеного права.

Крім того, зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі, а також забезпечити захист прав учасників справи, сприяє дотриманню принципу правової визначеності.

З метою забезпечення всебічного і повного розгляду усіх обставин справи в їх сукупності відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України провадження у справі №915/1758/18 підлягає зупиненню до закінчення касаційного перегляду справи №487/1585/19 Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду та набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Керуючись п.5 ч.1 ст.227, ст.ст.229, 232-236, 240-270,281 ГПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Зупинити апеляційне провадження у справі №915/1758/18 до закінчення касаційного перегляду справи №487/1585/19 Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду та набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Ухвала в порядку ст.235 ГПК України набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повна ухвала складена 21.12.2021р.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Лавриненко