Рішення

від 20.12.2021 по справі 922/4392/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4392/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, 5, група приміщень 57, оф. 10, код ЄДРПОУ 37396233) треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: - Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, 5, група приміщень 57, оф. 7, код ЄДРПОУ 42502769) - Приватна організація Організація колективного управління авторськими і суміжними правами (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, 5, група приміщень 57, оф. 1, код ЄДРПОУ 37396151) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліон Плюс" (61058, м. Харків, вул. Сумська, 57, код ЄДРПОУ 38158181) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

3-ї особи (ГС "УЛАСП") - не з`явився

3-ї особи (ПО ОКУАСП ) - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

04.11.2021 до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліон Плюс" (Відповідач) суму основного боргу, що складає 95 680,00 грн, три проценти від простроченої суми, що складають 2 021,16 грн, індекс інфляції від простроченої суми, що складає 5 734,19 грн.

В обґрунтування своїх вимог, Позивач вказує на неналежне виконання Відповідачем умов договору №КБР-202/07/20-Н від 01.07.2020 про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів сумісних прав в публічних закладах.

Судові витрати в сумі 2270,00 грн. сплаченого судового збору та 15000,00 грн орієнтовного розміру на правничу допомогу, просить також стягнути з відповідача

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2021, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та поштові повідомлення про вручення ухвали від 05.11.2021, які повернулися на адреси суду.

Ухвала суду про перенесення судового засідання на 20.12.2021, яка направлялася на адресу відповідача, повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "адресат відсутній".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження відповідача - м. Харків, вул. Сумська, 57, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву (вх. №29316 від 13.12.2021) про розгляд справи без участі його представника.

Треті особи своїх представників в судове засідання не направили. Правом на подання пояснень по справі, треті особи не скористалися.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 20.12.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом підписано рішення без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини.

01.07.2020 між Громадською спілкою "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі - Суміжна організація), Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі - ПО УЛАСП), Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Авторська організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліон Плюс" (далі - Користувач) укладено договір №КБР-202/07/20-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. Договору договір про надання дозволу на використання суміжних прав/авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав/авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

В п. 3.3. Договору передбачено, що за Договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2. Користувач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі також - Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права ) в розмірі, що зазначений в Додатку №3 до цього Договору (з урахуванням інших положень Договору) на рахунок ПО УЛАСП.

Сторонами в п. 3.3.1 Договору узгоджено механізм розстрочки, який діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим Договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати за весь строк дії ліцензійних договорів (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей Договір із додатками до нього.

Відповідно до п. 3.4. Договору отриманий ПО УЛАСП від Користувача Єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок Суміжної організації та на рахунок Авторської організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну організацію та на Авторську організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50% на 50%) Тобто, 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна організація, а інші 50% - Авторська організація.

Положеннями п. 4.1., 4.2. Договору визначено, що договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав оформлений у вигляді Додатку №1 до цього Договору і є його невід`ємною частиною. Договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права оформлений у вигляді Додатку №2 до цього Договору і є його невід`ємною частиною.

У відповідності до п. 4.3. Договору надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об`єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо в Додатках №1 та №2 до цього Договору. Строк дії цього Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток №1 та Додаток №2 до цього Договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких Користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав визначені в Додатку №3 до цього Договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в Додатку №3 та в Додатках №1 та №2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) Користувачем на рахунок ПО УЛАСП встановлений цим Договором та Додатком №3 до нього при цьому порядок сплати винагороди роялті ПО УЛАСП (від імені і за рахунок Користувача) на користь Авторської організації та Суміжної організації встановлений також відповідно Додатками №1 та №2 до цього Договору. Сторони можуть укладати інші додатки та додаткові угоди до цього Договору після його підписання.

У додатку №1 до Договору викладено договір про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав від 01.07.2020 (далі - Додаток №1), за умовами якого Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності Об`єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а Суміжна організація надає стосовно Території Користувачу на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання Об`єктів суміжних прав. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити Винагороду (Роялті) Суміжній організації у чіткій відповідності із умовами основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього).

Згідно з п. 5.1. Додатку №1 визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01.07.2021, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

У Додатку №2 до Договору викладено договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права (далі - Додаток №2), за умовами якого Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності Об`єктів авторського права шляхом їх публічного виконання, а Авторська організація надає стосовно Території Користувачу на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання Об`єктів авторських прав. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити Винагороду (Роялті) Авторській організації у чіткій відповідності із умовами основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього) .

Цей Додаток №2 набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01.07.2021, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання (п. 5.1).

У розділ 2 наведених договорів містяться такі визначення:

Користувач - фізична або юридична особа, що здійснює використання в комерційній діяльності фонограм та виконань/творів (далі - "Об`єкти суміжних прав", "Об`єкти авторського права");

Територія - загальна площа Закладу, стосовно якої надається дозвіл (невиключна ліцензія), яка визначена Сторонами у Додатку №3 до основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах);

Строк - строк використання "Об`єктів суміжних прав"/"Об`єктів авторських прав", на який наданий дозвіл (невиключна ліцензія), що відповідає строку цієї Ліцензійної угоди, зазначеному у п. 5.1. цієї Ліцензійної угоди, а у випадку коли строк зазначений у п. 5.1. закінчився, але ця Ліцензійна угода залишилась чинною - строк визначений на підставі п. 5.2. цієї Ліцензійної угоди;

Винагорода (Роялті) - загальна винагорода, яка повинна бути сплачена Користувачем (стосовно Строку) за використання Об`єктів суміжних прав/Об`єктів авторських прав на умовах цієї Ліцензійної угоди;

Об`єкти суміжних прав - фонограми та зафіксовані у них виконання без обмежень і виключень (тобто всі фонограми і зафіксовані у них виконання щодо яких Суміжною організацією здійснюється розширене колективне управління). Всі зазначені об`єкти вважається каталогом Суміжної організації;

Об`єкти авторського права - музичні недраматичні твори, музичні драматичні твори, аудіовізуальні твори та інші твори, що входять до Каталогу Авторської організації;

Ліцензійна угода - договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права/об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права/об`єктів суміжних прав;

Заклад - публічний заклад, в якому здійснюється господарська діяльність Користувача.

Додатки №1 та №2, укладені з однієї сторони ПО УЛАСП, яка діє від імені Користувача на підставі п. 1.1. Договору, згідно з яким Користувач доручив ПО УЛАСП укласти такі договори та з іншої сторони - ГО "УЛАСП".

Додаток №3 до Договору містить перелік закладів, у яких Користувач здійснює використання Об`єктів суміжних прав та Об`єктів авторського права, в якому зазначено ресторан "Argentina Grill", що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 20.

У п. 3. Додатку №3 сторонами погоджено наступний розмір Єдиного сукупного платежу за майнові права: 4 100,00 грн за кожен заклад Користувача. Винагорода (Роялті) не може бути меншою, ніж встановлено законодавством. Розмір платежів визначений відповідно до інформації, що була надана Користувачем.

Єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов Основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше, ніж за п`ять днів до початку місяця, за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 15 календарних днів з моменту підписання Договору). Не зважаючи на дату укладання Договору, Користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено Договір (п. 4.).

Форма звіту про використані Об`єкти суміжних прав та Об`єкти авторського права передбачена в Додатку №4 до Договору.

У Додатку №5 до Договору сторонами підписано угоду щодо питань обробки персональних даних в процесі взаємодії, відповідно до якої Користувач надає свою згоду на те, що ПО УЛАСП, Авторська Організація та Суміжна Організація можуть з метою належного виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором здійснювати обробку персональних даних Користувача, а саме: паспортних даних, реєстраційного номеру облікової картки платника податку, даних свідоцтва про державну реєстрацію, даних щодо системи оподаткування, номерів засобів зв`язку, адрес електронної пошти, даних щодо місця проживання, місця здійснення господарської діяльності та інших персональних даних в розумінні положень Закону України "Про захист персональних даних". Дана згода діє протягом невизначеного терміну, а також поширюється і на обробку персональних даних Користувача будь-якими третіми особами (представниками ПО УЛАСП, Авторської Організації та Суміжної Організації).

Договір та додатки до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками.

За твердженням позивача, в порушення умов Договору відповідач сплатив передбачені Договором кошти лише за липень 2020 року, тобто, прострочення є більшим ніж за 2 місяці, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість за 11 місяців першого року дії договору в сумі 45760,00 грн.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступні норми чинного законодавства.

На підставі ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-202/07/20-Н з додатками за своєю правовою природою є ліцензійним договором.

Відповідно до ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

У п. 5.1. Договору сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості Користувача за цим Договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо ПО УЛАСП, окремо Авторською організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською організацією, окремо Суміжною організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між Авторською організацією та Суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача.

Тому, позивач наділений правом на подання позову про стягнення заборгованості за Договором з Користувача (відповідача).

Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, з другого місяця дії Договору відповідач не здійснював оплату за авторські та суміжні права на умовах, визначених у Договорі з додатками.

Враховуючи вищезазначені договірні положення, сторони визначили два альтернативні способи оплати, один з яких здійснюється шляхом розстрочки місячними платежами, а інший (в разі не активації першого способу) - річна оплата у вигляді повної передоплати (оплата за один рік).

Строк оплати (єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права) за першим способом, згідно умов Договору, наступає не пізніше 15-ти днів з дати підписання основного договору, тобто 16.07.2020.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, останні містять докази здійснення такої оплати лише за липень 2020.

Дата сплати Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права, який не було), настала 27.07.2020 року6. З цієї дати до дати написання позовної заяви минуло більше ніж 2 (два) місяці. Відповідно, це означає, що механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє відповідно до п.3.3.1. Договору про правомірне використання, строк оплати для Відповідача на поточний момент настав щодо 1 (одного) повного року.

Оскільки, механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє, відповідно до п.3.3.1. Договору про правомірне використання, Відповідач має сплатити за цей період у вигляді повної передоплати .

Отже, за перший рік дії Договору, у Відповідача виникла така заборгованість:

4 160,00 грн. X 11 (кількість місяців у першому році дії договору, за які не була здійснена оплата послуг) = 45 760,00 грн.

Окрім цього, як зазначалося раніше, відповідно до п.3.1 і 3.2 Договору про правомірне використання, ліцензійні договори, що укладалися Відповідачем (Додаток 1 та Додаток 2 до Договору) є договорами, укладеними на 1 (один) рік із автоматичною пролонгацією.

У відповідності до ліцензійних договорів (Додаток 1 та Додаток 2 до Договору про правомірне використання:

5.1. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01.07.2021 року, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

5.2. У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п.5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення... .

Як зазначає позивач, та, що не було спростовано відповідачем, від відповідача не надходило належного повідомлення про припинення у строк, передбачений Ліцензійними угодами. Отже, договір було пролонговано на 1 (один) рік з 01 липня 2021 року до 31 червень 2022 року.

Оскільки, механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє, відповідно до п.3.3.1. Договору про правомірне використання, Відповідач має сплатити за цей період у вигляді повної передоплати . При цьому, сплата має проходити не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до початку місяця, за який він здійснюється. А зважаючи на те, що Договір було пролонговано, і механізм (режим) розстрочки вже не діє, не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до подовження договору.

Дата сплати щодо платежу щодо другого року дії Договору - року, дія Договору у який є автоматично пролонгованою, настала 27.06.2021 року.

Отже, загальний розмір основної заборгованості дорівнює 95 680,00 грн (45760,00 грн за перший період дії договору + 49920,00 грн за другий період дії договору).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, за наявності встановленого факту несплати відповідачем платежу за Договором, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою програми Калькулятор Ліга, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати.

Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, враховано, що позивачем надано попередній розрахунок судових витрат, згідно якого зазначено, що витрати на надання правової допомоги можуть скласти 15 000,00 грн. Окрім того, разом з позовною заявою позивачем подано заяву про подання доказів після ухвалення рішення суду.

За правилами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи зазначені норми, суд вважає за необхідне призначити судове засідання по розгляду заяви позивача.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод судові справи мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. Водночас, розумний строк - це найкоротший строк розгляду і вирішення господарської справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у господарсько-правових відносинах.

Як вже було зазначено вище, судове засідання проводиться у 15денний строк, однак, суд зазначає про те, що призначення судового засідання в межах даного процесуального строку є неможливим, оскільки 6 днів з встановленого строку припадають на вихідні та святкові дні, а тому, суд дійшов висновку про те, що розумним строком для призначення засідання буде 10.01.2022, оскільки, такий строк надасть можливість учасникам справи скористатись всіма можливими способами процесуального захисту, а також бути належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи викладене, господарський суд призначає судове засідання для вирішення питання про судові витрати позивача на, про що зазначає в резолютивній частині рішення, та встановлює позивачу строк для подачі суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 221, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліон Плюс" (61058, м. Харків, вул. Сумська, 57, код ЄДРПОУ 38158181) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, 5, група приміщень 57, оф. 10, код ЄДРПОУ 37396233) суму основного боргу, що складає 95 680,00 грн, три проценти від простроченої суми, що складають 2 021,16 грн, індекс інфляції від простроченої суми, що складає 5 734,19 грн та 2 270,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Призначити у справі судове засідання для вирішення питання про судові витрати позивача на 10.01.2022 о 10:45 год., яке відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 110.

Встановити позивачу строк для подання доказів щодо понесених витрат протягом 5 днів з дня ухвалення рішення. Докази подати до суду з доказами їх надсилання відповідачу.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Учасники справи:

Позивач - Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, 5, група приміщень 57, оф. 10, код ЄДРПОУ 37396233)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліон Плюс" (61058, м. Харків, вул. Сумська, 57, код ЄДРПОУ 38158181)

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача:

- Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, 5, група приміщень 57, оф. 7, код ЄДРПОУ 42502769)

- Приватна організація Організація колективного управління авторськими і суміжними правами (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, 5, група приміщень 57, оф. 1, код ЄДРПОУ 37396151)

Повне рішення складено "20" грудня 2021 р.

Суддя С.А. Прохоров