Рішення

від 09.11.2021 по справі 160/13750/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року Справа № 160/13750/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідністю «ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРПРОДУКТ» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідністю «ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРПРОДУКТ» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до відповідача 2 Державної податкової служби України, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 40321 від 31.12.2020 року про відповідність ТОВ «ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРПРОДУКТ» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРПРОДУКТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань-зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

рішення №2438662/42946211, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 08.12.2020;

рішення №24967542/42946211, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 15.12.2020;

рішення №2815213/42946211, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 11.12.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №1 від 08.12.2020, №3 від 15.12.2020, №2 від 11.12.2020 датою їх фактичного отримання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідністю «ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРПРОДУКТ» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Вказану ухвалу направлено позивачу, засобами електронного зв`язку - 25.08.2021, що підтверджується матеріалами справи, тобто строк на усунення недоліків до 04.09.2021.

31.08.2021 на виконання вимог ухвали, позивачем подано уточнений адміністративний позов, в якому вказав, що дізнався про оскаржувальне рішення №40321 від 31.12.2020 про відповідність ТОВ «ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРПРОДУКТ» критеріям ризиковості платника податку лише у березні 2021 та подано письмові пояснення щодо підстав об`єднання позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 (з урахуванням ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 про виправлення описки) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/13750/21 за позовом товариства з обмеженою відповідністю «ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРПРОДУКТ» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею Юхно І.В. одноособово. Роз`єднано позовні вимоги у справі №160/13750/21. Вирішено позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладно/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 40321 від 31.12.2020 року про відповідність ТОВ «ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРПРОДУКТ» критеріям ризиковості платника податку та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРПРОДУКТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості залишити за справою №160/13750/21. Розгляд справи по суті розпочато з 09 жовтня 2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості. В обґрунтування рішення №40321 про відповідність ТОВ ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРПРОДУКТ критеріям ризиковості платника податків ГУ ДПС у Дніпропетровській області було зазначено, що Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.209 №1165, встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку а підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, податкова інформація - наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб`єктом господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій . Позивач вказує, що рішення комісії не містить жодних мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Відтак, на думку позивача, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Оскаржуване рішення порушує права та інтереси позивача, з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.

Вказану ухвалу, разом з копією адміністративного позову, відповідач-1 отримав нарочно 30.09.2021, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи, відповідачу-2 направлено засобами поштового зв`язку та отримано 04.10.2021, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, тобто строк на надання відзиву у відповідача-1 до 15.10.2021, у відповідача-2 до 19.10.2021.

28.09.2021 позивачем на виконання вимог ухвали долучено витребуванні судом докази.

21.10.2021 до суду від відповідача надійшла заява про продовження строків на надання відзиву, у якій заявник просить суд продовжити строк на надання відзиву в зв`язку з тим, що для надання відзиву на позов та документів в його обґрунтування по справі, враховуючи її складність, виникла необхідність звернення до профільних структурних підрозділів для отримання витребуваної судом інформації. Проте, отримання її в строки визначені ухвалою суду ускладнюються значними обсягами інформації та потребує більш тривалого часу.

Вирішуючи вищевказане клопотання відповідача, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Статтею 121 КАС України визначені порядок та підстави поновлення та продовження процесуальних строків. Так, частиною 1 вказаної статті встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Частинами 3 та 6 статті 80 КАС України встановлено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Згідно з частиною 7 статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Крім цього, суд звертає увагу заявника, на положення частини 2 статті 77 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За приписами частини 5 статті 121 КАС України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

З огляду на наведені заявником у вищевказаному клопотанні обставини та вищезазначені норми, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви Головного управління ДПС в Дніпропетровській області та продовження відповідачеві встановленого судом строку на надання відзиву.

21.10.2021 до суду від відповідача-1 надійшов відзив, відповідно до якого вказує, що в ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що ТОВ ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРПРОДУКТ протягом грудня 2020 року здійснювало придбання знежиреного кров`яного молока (обрат) у СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ "ЖЕМІНА ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43582054), який у свою чергу збільшує власний податковий кредит за рахунок придбання послуг перевезення, цукру та картоплі, що свідчить про наявний ризик залучення ТОВ ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРПРОДУКТ до схеми мінімізації ПДВ у зв`язку з використанням схеми підміни товару . Також, зазначає, що на підприємстві СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ "ЖЕМІНА ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43582054) працює 6 осіб, що свідчить про незабезпеченість платника податків трудовими ресурсами, для здійснення власної господарської операції у значних обсягах. Також, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість не встановлено придбання послуг або ТМЦ з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість. ТОВ ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРПРОДУКТ не подавались відомості про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП відповідно до п.63.3 ст.63 ПКУ. Таким чином, відсутня інформація стосовно місця зберігання основних фондів та залишків ТМЦ. Крім того, згідно баз даних ДПС, на підприємстві працює 1 особа, що свідчить про незабезпеченість платника податків трудовими ресурсами, для здійснення власної господарської операції у значних обсягах.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісією ГУ ДПС ТОВ ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРПРОДУКТ включено до переліку ризикових платників податку, по якому, відповідно до наданої структурним підрозділом контролюючого органу інформаційної довідки від 31.12.2020, наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які віднесені та / або свідчать про здійснення ризикових операцій, про що складено Протокол від 31.12.2020 №653, та прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 31.12.2020 №40321. Відповідне рішення надіслано платнику податку в цей же день засобами електронного зв`язку.

На думку відповідача, що висновки, наведені в рішенні, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень Позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин і дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових, є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Натомість вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків.

Крім цього, відповідач із посиланням на висновки Верховного Суду у справі від 03.03.2020 у справі №240/3665/19, від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 27.08.2019 №540/2077/18 зазначив, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалося рішення про відмову в реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, а саме рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідач-1 вказує, що для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна, яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до Пункту 12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПНН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєстровати податкову накладу, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН.

Суд зазначає, що станом на 19.10.2021 року від відповідача-2 до суду відзиву на позов не надходило.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд враховує, що пунктом 3 Розділу VI КАС встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до частини 6 статті 120 КАС України встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Суд вказує, що відповідно до вимог статті 262 КАС України, розгляд справи мав відбутись до 08.11.2021, проте, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. в період з 25.10.2021 по 08.11.2021 у відпустці, розгляд справи відбувся у перший робочий день - 09.11.2021.

Суд звертає увагу, що від відповідачів станом на 09.11.2021 жодних повідомлень про неможливість подання відзиву, в тому числі з огляду на обмеження, впровадженими у зв`язку з карантином, надано не було. Будь-яких заяв клопотань до матеріалів справи від відповідача 2 також не надходило, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для процесуального строку, встановленого судом для подання відзиву на позов.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд ухвалив розглянути справу по суті за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ 42946211) зареєстроване у якості юридичної особи 11.04.2019, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, ДНІПРОВСЬКА ДПІ (ДНІПРОВСЬКИЙ Р-Н), та є платником єдиного внеску та податку на додану вартість.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є:

- 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру (основний);

- 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами;

- 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

31.12.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №40321, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРПРОДУКТ" визнано таким, що відповідає п. 8 Критерії ризиковості платника податку (наявна податкова інформація, яка стала відмова у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (зазначено в додатках)).

У рішенні вказано щодо рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд звертає увагу, що в самому рішенні відповідачем-2 не зазначено, яка саме податкова інформація стала підставою для висновку про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРПРОДУКТ" п. 8 Критерії ризиковості платника податку. Доказів наявності такої податкової інформації до матеріалів справи Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області також надано не було, в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України.

Крім того, в порушення статті 77 КАС України відповідачами не спростовано обґрунтування позивача стосовно часу, коли останній дізнався про порушення свої прав та законних інтересів, а саме: факту про те, що позивач дізнався про оскаржуване рішення лише у березні 2021 року.

Не погодившись з рішенням від 31.12.2020 №40321 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРПРОДУКТ" звернулось до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п.20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

За приписами п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Разом із цим, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, яка набрала чинності з 01.01.2020 року) на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 31.12.2020 №40321.

Як вже зазначено судом вище, з 1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку» .

Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

В ході судового розгляду судом встановлено, що рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 31.12.2020 №40321 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРПРОДУКТ" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 2 статті 2 КАС України).

При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Наведений висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд зазначає, що відповідачем 1 до матеріалів справи було надано витяг з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.12.2020 №653, відповідно до якого оскаржуване рішення прийнято Комісією за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання із урахуванням інформації відповідних структурних підрозділів, отриманої в межах Алгоритму дій щодо віднесення (внесення) "ТОВ "СКАЙМАРТ", ТОВ "МОНТАЖРЕМХОЛОД", ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СПЕЦІМПОРТ", ТОВ "ТОРГОВА ФІРМА "АП ТРЕЙД ДНІПРО", ТОВ "ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРПРОДУКТ" як таких, що відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платнику податку, без посилання на те, яка саме інформація стала підставою для його прийняття.

Крім того, відповідачем 1 до суду було надано копію Інформаційної довідки щодо включення до переліку ймовірно ризикових СГ ТОВ "ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРПРОДУКТ" (без дати та номеру) за підписом начальника Праврбережного відділу податків і зборів з юридичних і фізичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а також графічну схему щодо ланцюга постачання товарів на адресу позивача, які не можуть вважатися належними доказами правомірності оскаржуваного рішення.

Тобто, відповідачами під час розгляду справи судом документально не доведено додержання процедури розгляду матеріалів щодо відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРПРОДУКТ" критеріям ризиковості платника податку.

Оскільки комісія контролюючого органу прийняла оскаржуване рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій, то відповідач має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення, то у суду відсутня можливість підтвердити наявність у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області обґрунтованих підстав для віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРПРОДУКТ" до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про протиправність віднесення відповідачем 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРПРОДУКТ" до платників ПДВ, які відповідають п.8 Критеріїв ризиковості, то порушені права позивача підлягають судовому захисту.

Вирішуючи питання щодо нележаного способу захисту порушеного права позивача, суд виходить із того, що положеннями п. 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Разом із цим, суд враховує, відповідно до пунктів 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Україна ратифікувала Конвенцію, тим самим взяла на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в її розділі І (стаття 1 розділу І Конвенції).

Відповідно до вимог статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду - як джерело права.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд підтримував у своїх постановах правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 справі № 21-1465а15, відповідно до якої спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Крім того, Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі №2а-204/12).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, слід зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРПРОДУКТ" з Переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на який ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в сумі 2 270,00 грн.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідністю «ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРПРОДУКТ» (місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровській район, смт Слобожанське, вул. Магістральна, буд. 34, код ЄДРПОУ 42946211) до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658), до відповідача 2 Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №40321 від 31.12.2020 року про відповідність товариства з обмеженою відповідністю «ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРПРОДУКТ» , код ЄДРПОУ критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити товариство з обмеженою відповідністю «ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРПРОДУКТ» , з переліку ризикових платників податків.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідністю «ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРПРОДУКТ» за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно