Постанова

від 20.12.2021 по справі 640/149/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/149/20 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Романович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сучасний турбінний комплекс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0000061406 від 30.08.2019 та № 0000071406 від 30.08.2019.

Позов обґрунтований відсутністю підстав для висновку про порушення позивачем вимог валютного законодавства, оскільки станом на дату подання позову всі зобов`язання між позивачем та його контрагентом виконані, а контракти та угоди закриті.

Рішенням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2021 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що податковим органом правомірно нарахована пеня позивачу за порушення строків розрахунків за операцією з виконання контракту.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що контракт № 2-29/06/16 вже був предметом перевірки за період з 16.06.2017 по 11.09.2018, про що був складений акт № 1149/26-15-14-06- 05/33945830 від 18.09.2018. Проте розрахунок пені в акті документальної позапланової перевірки № 678/26-15-14-06-03/33945830 від 01.08.2019, на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, здійснено за період з 21.03.2018 по 11.10.2018. Вказане свідчить про порушення вимог абз. 2 п. 78.2 ПК України, згідно якого контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач відзначає, що згідно акта попередньої позапланової виїзної перевірки від 18.09.2018 № 1149/26-15-14-06- 05/33945830 було встановлено, що станом на 11.09.2018 у ТОВ УСТК встановлено прострочену дебіторську заборгованість, яка відповідає даним бухгалтерського обліку за зовнішньоекономічним контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 у загальному розмірі 39 200,00 євро (еквів. 1279135,20 грн.), граничний строк погашення якої - 25.02.2018. А також те, що ТОВ УСТК звернулось до МКАС при ТПП України з позовом від 01.03.2018 про стягнення заборгованості з нерезидента APT International n.v. (Бельгія) у розмірі 37 700,00 євро.

В періоді з 12.09.2018 по 29.07.2019, який перевірявся після наведеної вище перевірки, дана дебіторська заборгованість погашена в повному обсязі з порушенням законодавчо встановлених строків. Встановлено, що товар за контрактом № 2-29/06/16 від нерезидента на адресу ТОВ УСТК не надійшов, у зв`язку з чим кількість днів порушення наведена в додатку 3 до акта перевірки № 678/26-15-14-06-03/33945830 від 01.08.2019.

Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі наказу від 18.07.2019 № 10274 та згідно листа філії ПАТ Державний-експортно-імпортний банк в м. Києві від 09.01.2019 № 0400710/453-19 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Український сучасний турбінний комплекс з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 з нерезидентом АРТ Intemational n.v. (Бельгія)

За результатом проведеної перевірки складено акт від 01.08.2019 № 678/26-15-14-06-03/33945830 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Український сучасний турбінний комплекс з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 з нерезидентом АРТ Intemational n.v. (Бельгія) згідно листа філії ПАТ Державний-експортно-імпортний банк в м. Києві від 09.01.2019 № 0400710/453-19, висновками якого встановлено, що позивачем порушено вимоги:

- ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті внаслідок несвоєчасного погашено позивачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог дебіторської заборгованості у розмірі 39 200,00 євро за контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 з нерезидентом АРТ Intemational n.v. (Бельгія);

- вимог ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 № 15-93, у зв`язку з чим позивачем порушено порядок декларування станом на 01.10.2018.

Висновки перевірки ґрунтуються на тому, що згідно акта попередньої позапланової виїзної перевірки від 18.09.2018 № 1149/26-15-14-06-05/33945830 за період з 16.06.2017 по 11.09.2018 встановлено у позивача станом на 11.09.2018 прострочену дебіторську заборгованість, яка відповідає даним бухгалтерського обліку за зовнішньоекономічним контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 у загальному розмірі 39 200,00 євро граничний строк погашення якої - 25.02.2018.

Враховуючи звернення ТОВ УСТК до МКАС при ТПП України з позовом від 01.03.2018 (відправлений 21.03.2018 відповідно до експрес-накладної № 59 0003 2570 8218 та вручений 22.03.2018) про стягнення заборгованості з нерезидента АРТ International n.v. (Бельгія) у розмірі 37 700,00 євро та відсутність станом на 11.09.2018 рішення у спорі, була зупинена пеня на означену прострочену дебіторську заборгованість, яка в період з 21.03.2018 по 11.09.2018 не нараховувалась.

Податковий орган, провівши перевірку за період з 12.09.2018 по 29.07.2019 встановив, що товар за Контрактом № 2-29/06/16 на адресу ТОВ УСТК не надійшов.

Рішенням МКАС при ТПП України від 26.07.2018 у справі №39/2018 відмовлено ТОВ УСТК у задоволенні позовних вимог про стягнення з нерезидента АРТ International n.v. (Бельгія) передплати за товар в сумі 37 700,00 євро.

Згідно угоди від 11.10.2018 № 02/07 про залік зустрічних однорідних вимог по Контрактах № 2-29/06/16 та №04/2018:

- ТОВ УСТК погашає свою заборгованість перед АРТ International n.v. (Бельгія) в розмірі 39 200,00 євро (екв. 1 255 929,95 грн.) за Контрактом №04/2018;

- АРТ International n.v. (Бельгія) погашає свою заборгованість перед ТОВ УСТК в розмірі 39 200,00 євро (екв. 1 255 929,95 грн.) за Контрактом № 2-29/06/16.

Таким чином, станом на 11.10.2018 у ТОВ УСТК обліковувалась дебіторська заборгованість за імпортним Контрактом № 2-29/06/16 у розмірі 39 200,00 євро (екв. 1 255 929,95 грн.) та кредиторська заборгованість за імпортним Контрактом №04/2018 у розмірі 39 200,00 євро (екв. 1 255 929,95 грн.).

Отже станом на 11.10.2018 по Контракту № 2-29/06/16 у ТОВ УСТК обліковувалась дебіторська заборгованість у розмірі 39 200,00 євро (екв. 1 255 929,95 грн.), а станом на 12.10.2018 за Контрактом № 2-29/06/16 у ТОВ УСТК відсутня дебіторська/кредиторська заборгованість.

Згідно з наданою до перевірки митною декларацією, на адресу ТОВ УСТК надійшов товар (устаткування) від нерезидента АРТ International n.v. (Бельгія) на загальну суму 39 000,00 євро (екв. 1 257 333,29 грн.) та згідно акта виконаних робіт проведено роботи з підготовки устаткування до відвантаження в належному порядку на загальну суму 200,00 євро (екв. 6 447,86 грн.).

Викладене стало підставою для висновку про порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94 - ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті зі змінами та доповненнями, зумовлене несвоєчасним погашенням ТОВ УСТК дебіторської заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 39 200,00 євро (екв. 1 255 929,95 грн.) за контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 з нерезидентом АРТ International n.v. (Бельгія).

Окрім того, в поданій до ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 24.10.2019 №9232639603, ТОВ УСТК не задекларувало в п. 13 розділу II Фінансові вкладення Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами дебіторську заборгованість за контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 з нерезидентом АРТ International n.v. (Бельгія) у розмірі 39 200, 00 євро (екв. 1 282 830,66 грн.).

Вказане призвело до порушення ТОВ УСТК п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю зі змінами та доповненнями, в частині порядку декларування заборгованості станом на 01.01.2019 за Контрактом № 2-29/06/16 з нерезидентом АРТ International n.v. (Бельгія) у розмірі 39 200,00 євро (екв. 1 282 830,66 грн.).

На підставі вищезазначених висновків відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 30.08.2019:

№ 0000071406, яким за порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 № 15-93 та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, п. 2.7 Положення про валютний контроль , затвердженого Постановою Правління НБУ від 08.02.2000 № 49 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 340,00 грн.

№ 0000061406, яким за порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, ст. 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , п. 5 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 774 085,52 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що 29.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс (Покупець) в особі директора Золотова Вячеслава та АРТ Intemational n.v. (Бельгія) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний імпортний контракт купівлі-продажу № 2-29/06/16, за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах FCA, BE-9800 Deinze, Belgium, INCOTERMS -2010 станок Huron, EXC 20 CNC X:1600 - У:700 - Z:800 mm, комплектація якого вказана у Специфікації - Додатку № 1 до контракту, який є невід`ємною частиною контракту (надалі - Контракт № 2-29/06/16).

Відповідно до п. 2.2 Контракту № 2-29/06/16 його загальна сума становить 98 000,00 євро.

На виконання п. 3.1 Контракту № 2-29/06/16 позивачем здійснено передплату в розмірі двома частинами в розмірі 9 800,00 євро та в розмірі 29 400,00 євро.

Станом на 15.06.2017 за позивачем обліковувалась дебіторська заборгованість за Контрактом № 2-29/06/16 у розмірі 39 200,00 євро, граничний термін погашення якої складає відносно суми у розмірі 9 800,00 євро - 30.09.2017 та 11.09.2017 відносно 29 400, 00 євро.

З метою погашення дебіторської заборгованості позивач звернувся до МКАС при ТПП України з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента АТП ІНТЕРНЕШЕНЛ (Бельгія) в розмірі 37 700,00 євро, за наслідками розгляду якого рішенням МКАС при ТПП України від 26.07.2018 у справі № 39/2018 відмовлено у задоволенні позову.

Окрім того, 04.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс (Покупець) в особі директора Золотова Вячеслава та АРТ Intemational n.v. (Бельгія) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний імпортний контракт купівлі-продажу № 04/2018 за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах FCA, BE-9800 Deinze, Belgium, INCOTERMS -2010 станок Mazak VTC20B, X:1120-Y:510 mm, комплектація якого вказана у Специфікації - Додатку № 1 до контракту, який є невід`ємною частиною контракту (надалі - Контракт № 04/2018).

ТОВ УСТК не здійснювало оплати нерезиденту APT International n.v. (Бельгія) за Контрактом №04/2018.

11.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс та АРТ Intemational n.v. (Бельгія) укладено угоду № 02/07 про залік зустрічних однорідних вимог по контрактах від 29.06.2016 № 2-29/06/16 та від 04.06.2018 № 04/2018.

Додатково колегією суддів було встановлено, що згідно висновків Мінекономрозвитку України (№ 4102-09/4 від 03.01.2017, №4102-09/388 від 10.04.2017, № 4102/09/637 від 14.06.2017, № 4102-09/866 від 04.10.2017 та № 4102-09/2 від 09.01.2018) були продовжені строки розрахунків ТОВ УСТК відносно суми 9 800,00 евро та 29 400,00 євро за зовнішньоекономічними операціями за Контрактом № 2-29/06/16.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.

Оскільки спірні правовідносини з виконання Контракту № 2-29/06/16 тривали протягом 2017- 2018 років, відтак порядок розрахунків в іноземній валюті за даним контрактом та порядок відліку законодавчо встановленого строку розрахунків регулювався Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

З введенням в дію Закону України Про валюту і валютні операції з 07.02.2019 Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті втратив чинність.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Пунктом 1 Постанови Правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 13.12.2016 №410 було визначено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Разом з тим, 25.05.2017 Правлінням Національного банку України була прийнята постанова Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України №41, якою 120 - денне обмеження на повернення валютної виручки скасоване, та виключено пункт 1 постанови Правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 13.12.2016 №410. Вказана постанова набрала чинності 26.05.2017.

Отже, Національний банк України постановою №41 від 25.05.2017 скасував тимчасову норму, згідно з якою скорочувався максимальний строк для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 120 днів. У зв`язку з цим, починаючи з дати набрання чинності постановою № 41 від 25.05.2017, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

Даний висновок узгоджується із роз`ясненнями Національного банку України, наданими у листі від 08.06.2017 №40-0005/40465.

Тобто в період здійснення позивачем авансових платежів (передплати), розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, встановлений ними і без застосування скорочених строків.

Згідно частини п`ятої статті 13 Закону України Про валюту і валютні операції порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 2 постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5 (далі - Положення про заходи захисту), поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07 лютого 2019 року не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).

Таким чином, якщо граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , який втратив чинність 07.02.2019, було порушено до дати введення в дію Закону України Про валюту і валютні операції , то застосовуються строки й відповідальність визначені Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Наведене правове регулювання в контексті правильно і повно встановлених судом першої інстанції обставин у справі свідчить про те, що відповідачем правомірно здійснене нарахування пені за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при виконанні Контракту № 2-29/06/16.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення контролюючим органом вимог абз. 2 п. 78.2 ПК України внаслідок проведення перевірки з питання, що вже було охоплено попередньою перевіркою, колегія суддів вважає таке твердження необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і спростовуються матеріалами справи.

Так, Контракт № 2-29/06/16 був предметом перевірки, що охоплювала період з 16.06.2017 по 11.09.2018, про що був складений акт № 1149/26-15-14-06- 05/33945830 від 18.09.2018.

Проте перевірка, що оформлена актом документальної позапланової перевірки № 678/26-15-14-06-03/33945830 від 01.08.2019 та на підставі якої були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, охоплювала період з 12.09.2018 по 29.07.2019.

Фактично скаржником ототожнено поняття період перевірки з періодом нарахування пені.

Згідно акта попередньої позапланової виїзної перевірки від 18.09.2018 № 1149/26-15-14-06-05/33945830 за період з 16.06.2017 по 11.09.2018 дійсно встановлено у позивача станом на 11.09.2018 прострочену дебіторську заборгованість, яка відповідає даним бухгалтерського обліку за зовнішньоекономічним контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 у загальному розмірі 39 200,00 євро граничний строк погашення якої - 25.02.2018.

Однак, враховуючи звернення ТОВ УСТК до МКАС при ТПП України з позовом від 01.03.2018 (відправлений 21.03.2018 відповідно до експрес-накладної № 59 0003 2570 8218 та вручений 22.03.2018) про стягнення заборгованості з нерезидента АРТ International n.v. (Бельгія) у розмірі 37 700,00 євро та відсутність станом на 11.09.2018 рішення у спорі, була зупинена пеня на означену прострочену дебіторську заборгованість, яка в період з 21.03.2018 по 11.09.2018 не нараховувалась .

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи в цій частині позовних вимог та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення від 30.08.2019 № 0000061406 позицію суду першої інстанції не спростовують.

Втім, апеляційний суд, надавши власну правову оцінку наявним у справі доказам в контексті норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин в частині висновків суду першої інстанції про законність податкового повідомлення-рішення від 30.08.2019 № 0000071406, не вбачає підстав погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Названим податковим повідомленням-рішенням застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 340,00 грн за порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 № 15-93 та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, п. 2.7 Положення про валютний контроль , затвердженого Постановою Правління НБУ від 08.02.2000 № 49.

Згідно п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов`язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю встановлено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Тобто, відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України органи державної податкової служби не наділені повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, відповідні санкції застосовуються Національним банком України.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 30.08.2019 № 0000071406 не ґрунтується на вимогах закону та підлягає скасуванню.

При вирішені цього епізоду колегією суддів враховується стала позиція Верховного Суду України, викладена у справі № 21-904а10 від 07.02.2012, згідно якої до повноважень ДФС не віднесено застосування санкцій, передбачених пунктом 2 статті 16 Декрету, а отже, штрафні санкції до суб`єкта господарювання за порушення валютного законодавства застосовуються Національним банком України.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом, зокрема в одній із останніх постанов від 14 вересня 2021 року у справі № 817/1590/16.

Окрім того, листом Державної фіскальної служби від 10.11.2014 № 9929/7/99-99-10-02-02-17 з метою однакового застосування положень пункту 2 статті 16 Декрету Міністрів України від 19.02.1993 N15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю було повідомлено про наявність такої правової позиції Верховного Суду України щодо повноважень ДФС при застосуванні санкцій, передбачених пунктом 2 статті 16 Декрету.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне подану до суду апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовної про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2019 № 0000071406.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню.

Повне судове рішення складено 20.12.2021 року.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2021 року - задовольнити частково .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сучасний турбінний комплекс" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати в частині відмови у задоволенні позовної про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 30.08.2019 № 0000071406 та прийняти в цій частині нове рішення , яким позовну вимогу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 30.08.2019 № 0000071406.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сучасний турбінний комплекс" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

В.В. Файдюк