Рішення

від 05.07.2021 по справі 640/149/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 року м. Київ № 640/149/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0000061406 від 30.08.2019р. та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0000071406 від 30.08.2019р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підстави для висновку про порушення позивачем вимог валютного законодавства є помилковими, оскільки станом на дату подання позову всі зобов`язання між позивачем та його контрагентом виконані, а контракти та угоди закриті. Відтак прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними, а відтак підлягають скасуванню.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування таких рішень та задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

29.06.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс (Покупець) в особі директора Золотова Вячеслава та АРТ Intemational n.v. (Бельгія) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний імпортний контракт купівлі-продажу № 2-29/06/16 за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах FCA, BE-9800 Deinze, Belgium, INCOTERMS -2010 станок Huron, EXC 20 CNC X:1600 - У:700 - Z:800 mm, коплектація якого вказана у Специфікації - Додатку № 1 до контракту, який є невід`ємною частиною контракту (далі - Контракт від 29.06.2016р. № 2-29/06/16).

Відповідно до п. 2.2 Контракту від 29.06.2016р. № 2-29/06/16, загальна сума контракту - 98 000,00 євро.

На виконання п. 3.1 Контракту від 29.06.2016р. № 2-29/06/16 позивачем сплачено передплату в розмірі 10 % від вартості контракту, а саме в розмірі 9 800, 00 євро, а 10.03.2017р. позивачем здійснено другу частину передплати в розмірі 29 400, 00 євро.

Так, станом н а15.06.2017р. за позивачем обліковувалась дебіторська заборгованість за контрактом від 29.06.2016р. № 2-29/06/16 у розмірі 39 200, 00 євро, граничний термін погашення якої складає: відносно суми 9 800, 00 євро - 30.09.2017р. та відносно суми 29 400, 00 євро - 11.09.2017р.

З метою погашення дебіторської заборгованості позивач звернувся до МКАС при ТПП України з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента АТП ІНТЕРНЕШЕНЛ (Бельгія) в розмірі 37 700, 00 євро., однак рішенням МКАС при ТПП України від 26.07.2018р. у справі № 39/2018 в його задоволенні було відмовлено.

При цьому, 04.06.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс (Покупець) в особі директора Золотова Вячеслава та АРТ Intemational n.v. (Бельгія) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний імпортний контракт купівлі-продажу № 04/2018 за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах FCA, BE-9800 Deinze, Belgium, INCOTERMS -2010 станок Mazak VTC20B, X:1120-Y:510 mm, коплектація якого вказана у Специфікації - Додатку № 1 до контракту, який є невід`ємною частиною контракту (далі - Контракт від 04.06.2018р. № 04/2018).

Одночасно, 11.10.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс та АРТ Intemational n.v. (Бельгія) укладено угоду № 02/07 про залік зустрічних однорідних вимог по контрактах від 29.06.2016р. № 2-29/06/16 та від 04.06.2018р. № 04/2018.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі наказу від 18.07.2019р. № 10274 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Український сучасний турбінний комплекс з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 29.06.2016р. № 2-29/06/16 з нерезидентом АРТ Intemational n.v. (Бельгія) згідно листа філії ПАТ Державний-експортно-імпортний банк в м. Києві від 09.01.2019р. № 0400710/453-19 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 141.02.2019р. № 31313/10)

За результатом проведеної перевірки складено акт від 01.08.2019р. № 678/26-15-14-06-03/33945830 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Український сучасний турбінний комплекс з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 29.06.2016р. № 2-29/06/16 з нерезидентом АРТ Intemational n.v. (Бельгія) згідно листа філії ПАТ Державний-експортно-імпортний банк в м. Києві від 09.01.2019р. № 0400710/453-19 (вх.. ГУ ДФС у м. Києві від 141.02.2019р. № 31313/10) у висновках якого зазначено, що позивачем порушено вимоги:

- на порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті позивачем несвоєчасно погашено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог дебіторську заборгованість у розмірі 39 200, 00 євро за контрактом від 29.06.2016р. № 2-29/06/16 з нерезидентом АРТ Intemational n.v. (Бельгія);

- на порушення вимог ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993р. № 15-93 позивачем порушено порядок декларування станом на 01.10.2018р.

На підставі вищезазначених висновків відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 30.08.2019р.:

- № 0000071406, яким за порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993р. № 15-93 та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, п. 2.7 Положення про валютний контроль затвердженого Постановою Правління НБУ від 08.02.200р. № 49 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 340, 00 грн.

- № 0000061406, яким за порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, ст. 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , п. 5 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 774 085, 52 грн.

Позивач вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Положення статті 42 Конституції України системно пов`язані зі статтею 16 Конституції України щодо однієї із основних функцій держави - забезпечення економічної безпеки України; а також мають безпосередній, органічний зв`язок зі статтею 41 Конституції України щодо змісту та форм права власності, непорушності права приватної власності.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 92 Конституції України правові засади і гарантії підприємництва визначаються виключно Законами України.

Отже, конституційно-правова норма, яка декларує право на підприємницьку діяльність, також містить застереження, що сферою його реалізації є тільки ті види діяльності, що не заборонені законом. Законодавець вказав і на засоби обмеження - пряму заборону шляхом відсилання до поточного законодавства, в першу чергу Господарського та Цивільного кодексів України.

Так, Цивільний кодекс України (далі - ЦК України) у статті 3 констатує свободу підприємницької діяльності серед загальних засад цивільного законодавства, а Господарський кодекс України (далі - ГК України) визначає її одним із загальних принципів господарювання.

Так, в акті перевірки від 01.08.2019р. № 678/26-15-14-06-03/33945830 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Український сучасний турбінний комплекс з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 29.06.2016р. № 2-29/06/16 з нерезидентом АРТ Intemational n.v. (Бельгія) згідно листа філії ПАТ Державний-експортно-імпортний банк в м. Києві від 09.01.2019р. № 0400710/453-19 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 141.02.2019р. № 31313/10) зазначено, що згідно акту попередньої позапланової виїзної перевірки від 18.09.2018 № 1149/26- 15-14-06-05/33945830: станом на 11.09.2018 у позивача встановлено прострочену дебіторську заборгованість, яка відповідає даним бухгалтерського обліку за зовнішньоекономічним контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 у загальному розмірі 39 200,00 євро граничний строк погашення якої - 25.02.2018.

ТОВ УСТК звернулось до МКАС при ТПП України, з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента АРТ International n.v. (Бельгія) у розмірі 37700,00 євро. Станом на 11.009.2018р. Рішення МКАС при ТПП України щодо стягнення заборгованості з нерезидента АРТ International n.v. (Бельгія) до перевірки ТОВ УСТК не надано. З огляду на вказане, згідно чинного законодавства, пеня на прострочену дебіторську заборгованість у розмірі 37700,00 євро була зупинена і в період з 21.03.2018 по 11.09.2018 не нараховувалась.

При цьому, в акті наголошено, що в періоді, який перевірявся, дана дебіторська заборгованість погашена в повному обсязі з порушенням законодавчо встановлених строків.

Перевіркою проведеною за період з 12.09.2018 по 29.07.2019 встановлено, що товар за контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 з нерезидентом АРТ International n.v. (Бельгія) на адресу ТОВ УСТК не надійшов.

З метою погашення дебіторської заборгованості ТОВ УСТК звернулось до МКАС при ТПП України, з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента АРТ International n.v. (Бельгія) в розмірі 37 700,00 євро.

Рішенням МКАС при ТПП України від 26.07.2018р. у справі №39/2018, згідно якого ТОВ УСТК в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з нерезидента АРТ International n.v. (Бельгія) передплати за товар в сумі 37 700, 00 євро відмовлено.

Станом на 11.10.2018 за контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 у ТОВ УСТК обліковувалась дебіторська заборгованість у розмірі 39 200,00 євро (екв. 1255929,95 грн.).

Крім того, ТОВ УСТК до перевірки надано угоду від 11.10.2018 № 02/07 про залік зустрічних однорідних вимог по контрактах від 29.06.2016 № 2-29/06/16 та від 04.06.2018р. №04/2018 з нерезидентом АРТ International n.v. (Бельгія), згідно якої ТОВ УСТК погашає дебіторську заборгованість за контрактом від 29.06.2016 №2-29/06/16 та кредиторську заборгованість за контрактом від 04.06.2018 №04/2018.

Так, ТОВ УСТК (Покупець) до перевірки надано зовнішньоекономічний імпортний контракт від 04.06.2018 №04/2018 укладений з нерезидентом АРТ International n.v. (Бельгія) щодо купівлі товару (устаткування, комплектація якого згідно специфікації). Валюта контракту - євро. Загальна сума контракту - 39000,00 євро. Умови поставки - FCA, ВЕ-9800 Deinze, Belgium, на умовах INCOTERMS -2010.

ТОВ УСТК не здійснювало оплати нерезиденту АРТ International n.v. (Бельгія) за контрактом від 04.06.2018 №04/2018.

Згідно з наданою до перевірки митною декларацією, на адресу ТОВ УСТК надійшов товар (устаткування) від нерезидента АРТ International n.v. (Бельгія) на загальну суму 39000,00 євро (екв. 1257333,29 грн.) та згідно акту виконаних робіт отримано роботи щодо підготовки устаткування до відвантаження в належному порядку на загальну суму 200,00 євро (екв. 6447,86 грн.).

Станом на 11.10.2018 за контрактом від 04.06.2018 №04/2018 у ТОВ УСТК обліковувалась кредиторська заборгованість у розмірі 39200,00 євро (екв. 1255929,95 грн.).

Таким чином, станом на 11.10.2018 у ТОВ УСТК обліковувалась дебіторська заборгованість за імпортним контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 у розмірі 39200,00 євро (екв. 1255929,95 грн.) та кредиторська заборгованість за імпортним контрактом від 04.06.2018р. №04/2018 у розмірі 39200,00 євро (екв. 1255929,95 грн.).

Згідно угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.10.2018 № 02/07 зобов`язання нерезидента АРТ International n.v. (Бельгія) перед ТОВ УСТК за контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 складає 39200,00 євро (екв. 1255929,95 грн.), а зобов`язання ТОВ УСТК перед АПТ Интернешнл н.в. (Бельгія) за контрактом від 04.06.2018р. №04/2018 складає 39200,00 євро (екв. 1255929,95 грн.).

ТОВ УСТК погашає свою заборгованість перед АРТ International n.v. (Бельгія) в розмірі 39200,00 євро (екв. 1255929,95 грн.) за контрактом від 04.06.2018 №04/2018. АРТ International n.v. (Бельгія) погашає свою заборгованість перед ТОВ УСТК в розмірі 39200,00 євро (екв. 1255929,95 грн.) за контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 з порушенням законодавчо встановленого строку. Станом на 12.10.2018 за контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 у ТОВ УСТК відсутня дебіторська/кредиторська заборгованість.

Так, на підставі вище викладеного, контролюючий орган приходить до висновку про порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94 - ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне погашення ТОВ УСТК дебіторської заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 39200,00 євро (екв. 1255929,95 грн.) за контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 з нерезидентом АРТ International n.v. (Бельгія).

Крім того, в акті повторно наголошено, що станом на 01.10.2018 у ТОВ УСТК за контрактом від 29.06.2016р. № 2-29/06/16 з нерезидентом АРТ International n.v. (Бельгія) існувала дебіторська заборгованість в сумі 39200,00 євро (екв. 1282830,66 грн.), яка підлягає обов`язковому декларуванню

В поданій до ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 24.10.2019 №9232639603, ТОВ УСТК не задекларувало в п. 13 розділу II Фінансові вкладення Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами дебіторську заборгованість за контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 з нерезидентом АРТ International n.v. (Бельгія) у розмірі 39 200, 00 євро. (екв. 1282830,66 грн.).

Таким чином, ТОВ УСТК порушено п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 „Про систему валютного регулювання та валютного контролю" зі змінами та доповненнями, в частині порядку декларування заборгованості станом на 01.01.2019 за контрактами від за контрактом від 29.06.2016 № 2-29/06/16 з нерезидентом АРТ International n.v. (Бельгія) у розмірі 39200,00 євро (екв. 1282830,66 грн.).

Суд вважає такі висновки контролюючого органу законними та обґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94 - ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 та 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення.

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Таким чином, в зв`язку з прийняттям рішення про відмову в позові ТОВ УСТК до нерезидента APT International n.v. (Бельгія) про стягнення 37700,00 євро строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

З 07.02.2019 введено в дію Закон України Про валюту і валютні операції № 2473-VIII (далі - Закон). Відповідно до частини 1 статті 13 Закону, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення про заходи захисту) встановлені граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів пунктом, що становлять 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (пункт 22 розділу II Положення про заходи захисту).

Відповідно до пункту 2 постанови Правління Національного банку від 02.01.2019 № 7 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 не встановлено порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).

Відповідно до ст.4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями, порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені

Згідно п.5. ст.13 Закон України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 №2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені.

При цьому, відповідно до п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", зі змінами та доповненнями, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов`язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Відповідно до частини 2 ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" зі змінами та доповненнями, декларування суб`єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Відповідно до п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 „Про систему валютного регулювання та валютного контролю" зі змінами та доповненнями, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до п.п. 2.7 п.2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління НБУ від 08.02.2000 №49 зі змінами і доповненнями, порушення резидентами порядку декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою накладання штрафу.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відтак відсутність підстав для їх скасування.

Доводи позивача про те, що стягнення такої суми пені змусить розпочати процедуру банкрутства не приймаються судом до уваги, оскільки факт порушення вимог валютного законодавства позивачем підтверджений в ході судового розгляду справи та не спростований позивачем.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська