Постанова

від 21.12.2021 по справі 802/4159/14-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2021 року

Київ

справа №802/4159/14-а

адміністративне провадження № К/9901/16238/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Мартинюк Н.М.,

Смоковича М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної митної служби України

на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 02.09.2020 (головуючий суддя - І.А. Воробйова, судді - В.В. Дончик, М.Б. Мультян)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 (головуючий суддя - Т.В. Сапальова, судді - М.М. Капустинський, Е.С. Смілянець)

у справі № 802/4159/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України,

Вінницької митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Обставини справи

1. ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Вінницької митниці ДФС, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України № 1010-о від 24.10.2014 про звільнення позивача з посади заступника начальника Вінницької митниці Міндоходів з підстав, передбачених Законом України Про очищення влади , пункт 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України;

- поновити позивача на посаді заступника начальника Вінницької митниці Міндоходів;

- стягнути з Вінницької митниці Міндоходів на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи за період з 24.10.2014 по день ухвалення рішення суду із розрахунку середньомісячної заробітної плати;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до позивача заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України Про очищення влади .

2. 28.07.2020 (згідно штампу вхідної кореспонденції) до суду першої інстанції надійшло клопотання позивача про заміну відповідачів, у якому позивач просив замінити Державну фіскальну службу України її правонаступником - Державною митною службою України, Вінницьку митницю ДФС - Подільською митницею Держмитслужби.

3. 06.08.2020 (згідно штампу вхідної кореспонденції) до Вінницького окружного адміністративного суду надійшло клопотання Державної фіскальної служби України про процесуальне правонаступництво, у якому заявник просить замінити відповідача - Державну фіскальну службу України в порядку процесуального правонаступництва на Державну митну службу України.

4. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.09.2020, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021, клопотання представників позивача та відповідача задоволено частково. Замінено відповідача Державну фіскальну службу України на її правонаступника - Державну митну службу України в частині вимог про поновлення на посаді заступника начальника Вінницької митниці Міндоходів та зобов`язання проінформувати про відкликання відомостей. Замінено відповідача Вінницьку митницю ДФС на її правонаступника - Подільську митницю Держмитслужби в частині вимог про стягнення середнього заробітку. В задоволенні клопотання представника позивача та представника Державної фіскальної служби України щодо заміни Державної фіскальної служби України її правонаступником Державною митною службою України в частині вимог про оскарження наказу про звільнення - відмовлено.

5. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки призначення на посади заступника керівників територіальних органів Держмитслужби здійснює саме керівник Державної митної служби України, тому в частині позовних вимог про поновлення на посаді та інформування про відкликання відомостей відповідач - Державна фіскальна служба України підлягає заміні правонаступником - Державною митною службою України. Також, суди зазначили, що оскільки до Подільської митниці Держмитслужби перейшли всі повноваження Вінницької митниці ДФС, тому в частині вимог про стягнення середнього заробітку Вінницька митниця ДФС підлягає заміні правонаступником Подільською митницею Держмитслужби.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна митна служба України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони. Зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16 та від 27.12.2018 у справі № 812/825/16.

7. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник наголошує, що Державна фіскальна служба України не припинена як юридична особа, продовжує здійснювати відповідні повноваження та функції, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік Державній фіскальній службі України встановлено відповідні бюджетні призначення, а тому у Державної фіскальної служби України наявні кошти для виплат за своїми зобов`язаннями.

Позиція інших учасників справи

8. У відзиві на касаційну скаргу Подільська митниця Держмитслужби погоджується з доводами та вимогами касаційної скарги Державної митної служби України, просить касаційну скаргу Державної митної служби України задовольнити, рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони.

9. Позивач у відзиві на касаційну скаргу з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Рух касаційної скарги

10. Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної митної служби України.

11. Ухвалою Верховного Суду від 17.12.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Оцінка Верховного Суду

12. Частиною першою статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

13. Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалено постанову від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16, в якій сформовано наступний правовий висновок.

14. Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

15. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

16. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13.03.2019 (справа № 524/4478/17), від 20.02.2019 (справа № 826/16659/15).

17. У постанові від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16 суд вказав, що правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

18. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270.

19. У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

20. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

21. При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

22. Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

23. Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

24. При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

25. У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

26. Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

27. Визначальним у спірних правовідносинах є встановлення або припинення первісного суб`єкта - Державної фіскальної служби України, або переходу його функцій (адміністративної компетенції) до Державної митної служби України.

28. Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

29. Пунктом 2 встановлено, що Державна фіскальна служба України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

30. Частинами першою та п`ятою статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

31. З матеріалів справи встановлено, що відповідачі у цій справі - Державна фіскальна служба України та Вінницька митниця ДФС перебувають в стані припинення. Водночас запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи Державної фіскальної служби України та Вінницької митниці ДФС в єдиному державному реєстрі відсутній, а тому немає підстав стверджувати про наявність підстав для правонаступництва у цій справі.

32. Крім того, Верховний Суд враховує сформований висновок у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 826/9815/18 щодо застосування норм матеріального права, зокрема положень постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України щодо компетенційного адміністративного (публічного) правонаступництва Державної податкової служби України та зобов`язального, яке не стосується публічно-владних функцій, що були передані Державній податковій службі України, при умові не внесення запису про припинення Державної фіскальної служби України.

33. Частиною третьою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

34. Враховуючи вищевикладене та правовий висновок, який сформовано у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 826/9815/18, висновки судів попередніх інстанцій про наявність у цій справі підстав для заміни Державної фіскальної служби України на її правонаступника - Державну митну службу України в частині вимог про поновлення на посаді заступника начальника Вінницької митниці Міндоходів та зобов`язання проінформувати про відкликання відомостей та заміни Вінницької митниці ДФС на її правонаступника - Подільську митницю Держмитслужби в частині вимог про стягнення середнього заробітку, є помилковими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Державної митної служби України задовольнити.

2. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 02.09.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі № 802/4159/14-а скасувати.

3. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про заміну відповідачів відмовити.

4. У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про заміну відповідача відмовити.

5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Н.М. Мартинюк

М.І. Смокович