Постанова

від 20.12.2021 по справі 759/16262/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи:759/16262/19-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/15839/2021

Головуючий у суді першої інстанції: П`ятничук І.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючий - Немировська О.В.,

судді - Махлай Л.Д., Ящук Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району , Комунально підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація-10 , третя особа без самостійних вимог: Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про стягнення 3% річних, індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди в зв`язку з невиконанням рішення суду,

за апеляційною скаргою представника Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна оргаіназація-10 - Софійської-Задерей Ірини Юріївни на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 травня 2021 р.

встановив:

у липні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до КП Центр обслуговування споживачів Шевченківського району , в якому просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 8 068 грн. 97 коп. та 3% річних в сумі 2 054 грн., посилаючись на те, що відповідач не виконує рішення Святошинського районного суду від 22 травня 2015 року, яким на його користь з Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація - 10 стягнуто шкоду, завдану залиттям квартири у розмірі 18 645 грн. 60 коп.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року було залучено до участі у справі Комунальне підприємство Ремонтно-експлуатаційна організація-10 (Код ЄДРПОУ 36114088, юридична адреса - 03062, м.Київ, вул.Кулібіна, буд.14) в якості співвідповідача.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року позов було задоволено частково - стягнуто на користь позивача інфляційні втрати - 8 068 грн. 97 коп. та три проценти річних - 2 054 грн., а всього - 10 122 грн. 97 коп. В задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 червня 2021 року було стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник КП РЕО-10 - Софійська-Задерей І.Ю. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, що мають істотне значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що рішенням Святошинського районного суду від 22 травня 2015 року на його користь з Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація - 10 стягнуто шкоду, завдану залиттям квартири у розмірі 18 645 грн. 60 коп. Оскільки відповідач не виконує вказане грошове зобов`язання, позивач просив стягнути на його користь інфляційні втрати в сумі 8 068 грн. 97 коп. та три проценти річних - 2 054 грн., а всього - 10 122 грн. 97 коп., посилаючись на положення ст. 625 ЦК України. Також позивач просив стягнути компенсацію за нанесену моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року позов було задоволено частково - стягнуто на користь позивача інфляційні втрати - 8 068 грн. 97 коп. та три проценти річних - 2 054 грн., а всього - 10 122 грн. 97 коп. В задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Також було стягнуто на користь позивача судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди сторонами по справі не оскаржується та судом апеляційної інстанції не переглядається.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року у КП РЕО-10 виникло грошове зобов`язання.

На виконання рішення суду було видано виконавчий лист та постановою державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби від 31 травня 2015 року було відкрито виконавче провадження №48584282. На виконання рішення суду з відповідача 27.10.2015 було стягнуто 2 910 грн. 79 коп. Оскільки відповідач в повному обсязі рішення суду не виконав, виникли підстави для застосування наслідків невиконання грошового зобов`язання, визначених статтею 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та посилався на положення ст. 129-1 Конституції України, ст. 11, 509, 514 625 ЦК України.

Доводи, викладені представником позивача в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

В статті 625 ЦК України закріплені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання.

Дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Відповідач має грошове зобов`язання перед позивачем, що виникло на підставі відповідного судового рішення, що набрало законної сили, яким з відповідача на користь позивача стягнуто кошти в рахунок відшкодування шкоди.

З огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання з виплати компенсації на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Посилання апелянта на той факт, на час ухвалення рішення судом першої інстанції рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року було виконане, а виконавче провадження закінчено 23.02.2021, не впливають на правильність висновку суду першої інстанції, оскільки на час звернення позивача до суду рішення виконано не було. Частина заборгованості на користь позивача була сплачена 27.10.2015, а в повному обсязі рішення було виконано 23.02.2021.

Також не впливають на висновок суду першої інстанції доводи апелянта, про те, що між ним та позивачем не виникло грошового зобов`язання, а положення ст. 625 ЦК України не поширюються на правовідносини щодо відшкодування шкоди. Суд першої інстанції правильно застосував норми цієї статті, оскільки відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновку Верховного Суду України, зокрема викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України Про виконавче провадження , і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України), зробила висновок, що стаття 625 ЦК України у конструкції Цивільного кодексу України розташована у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 Кодексу. Відтак приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а так само й на грошові зобов`язання, що виникли на підставі рішення суду та за своєю правовою природою носять цивільно-правовий характер.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань.

Разом з тим, суд першої інстанції не перевірив наданого позивачем розрахунку вказаних сум та поклав в основу рішення наданий ним розрахунок, в зв`язку з чим припустився помилки. Оскільки позивачем було неправильно визначено початок терміну розрахунку - з 22 травня 2015 року та допущено арифметичні помилки щодо порядку нарахування і внаслідок цього неправильно обчислено суму інфляційних втрат та трьох процентів річних, рішення суду першої інстанції слід змінити в цій частині та зменшити розмір стягнутих сум. Відповідно сума інфляційних втрат становить 7 437 грн. 09 коп., сума трьох процентів річних - 1 888 грн. 06 коп., а загалом - 9 325 грн. 15 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Таким чином, рішення суду першої інстанції слід змінити в частині суми коштів, які підлягають стягненню на користь позивача, а в іншій частині слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація-10 - Софійської-Задерей Ірини Юріївни задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року змінити та визначити суму інфляційних втрат в розмірі 7 437 грн. 09 коп. грн., три проценти річних в розмірі - 1 888 грн. 06 коп., а всього стягнути - 9 325 грн. 15 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді