Ухвала

від 22.12.2021 по справі 628/5120/21

КУП'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 628/5120/21

Провадження № 2/628/1532/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 грудня 2021 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі судді Барабанової В.В.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Первинна профспілкова організація Виробничого підрозділу Локомотивне депо Куп`янськ Регіональної філії Південна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця Вільної профспілки Південної залізниці про визнання незаконним та скасування наказу № 281/ОС від 09.12.2021 про відсторонення позивача від роботи з 09.12.2021 та поновлення на роботі з 09.12.2021 і виплату заробітної плати з 09.12.2021 по день поновлення на роботі,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, у якому просить незаконним та скасувати № 281/ОС від 09.12.2021 про відсторонення його від роботи машиніста тепловоза з 09.12.2021, зобов`язати відповідача виплатити йому невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від виконання посадових обов`язків машиніста тепловоза з 09.12.2021 по день поновлення на роботі з урахуванням, що година праці коштує 153 грн 74 коп, посилаючись на те, що ні в трудовому договором, ні в посадовій інструкції, ані в будь-якому іншому документі, що підписані сторонами, не передбачено зобов`язання позивача зробити щеплення від CОVID-19, а також не передбачено повноважень відповідача відсторонювати від роботи робітників з підстав відсутності такого щеплення.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд повинен перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту прав, а також дотримання правил підсудності та виконання вимог встановлених для форми, змісту позовної заяви.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом, не додано доказів сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Згідно зі ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір , передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір закріплено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 5 вказаного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, де зазначено, що починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як слідує із змісту позовної заяви, наведених позивачем мотивів та додатків до позову, останнім оспорюється наказ відповідача № 281/ОС від 09.12.2021 про відсторонення позивача від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати, тобто ним фактично порушується питання про допуск до виконання своїх трудових обов`язків, адже позивача не було звільнено із займаної ним посади, а лише відсторонено.

Крім того, позивачем не заявлено вимоги про поновлення його на роботі, а лише визнання незаконним і скасування наказу відповідача та виплата заробітної плати за час відсторонення.

Разом з тим, поняття відсторонення від роботи і звільнення з роботи згідно положень чинного Кодексу законів про працю України не є ідентичними, оскільки поновлення на попередній роботі можливе лише в разі визнання незаконним звільнення працівника або переведення його на іншу роботу (що передбачає остаточне припинення попередніх трудових обов`язків працівником та отримання ним винагороди (заробітної плати) за виконану роботу) на відміну від відсторонення, яке передбачає лише тимчасове припинення виконання працівником трудових обов`язків без позбавлення займаної посади, та поновлення виконання працівником попередніх трудових обов`язків на займаній посаді після припинення обставин, що слугували причинами відсторонення.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Натомість, використання позивачем певної назви матеріально-правової вимоги не змінює дійсної суті вимоги та не може слугувати підставою для застосування пільги щодо сплати судового збору, передбаченої п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Як вбачається з позовної заяви, прохальна її частина має одночасно вимогу майнового характеру та вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер та надати до суду оригінали підтверджень сплати судового збору.

При цьому, оскільки позивачем не зазначено в позові ціну позову або суму грошової компенсації, яку він просить стягнути, то суд позбавлений можливості самостійно визначити суму судового збору за звернення позивача до суду з вимогою майнового характеру.

Реквізити для сплати судового збору - Одержувач коштів :Куп`янське управління Державної казначейської служби України Харківської області, Код одержувача ( код за ЄДРПОУ) : 37874947, Банк одержувача: Казначейство України ( ЕАП), Код банку одержувача: 899998, Рахунок одержувача: UA688999980313101206000020643, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

У позові ОСОБА_1 вказуючи на обставини відсторонення його від роботи на певний період, вважає наказ відповідача щодо цього незаконним та просить його скасувати, а також виплатити невиплачену заробітну плата з дня відсторонення до дня поновлення його на роботі, однак, у той же час, позивач не просить поновити його на роботі. Позивачу слід визначитися із вимогою щодо поновлення на роботі, зважаючи, що позовна заява не містить обґрунтування та доказів в їх підтвердження щодо припинення трудових відносин в контексті норм Кодексу законів про працю України.

Неконкретизованість позовних вимог може викликати в подальшому ускладнення виконання судового рішення. Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відтак, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, зазначивши в прохальній частині позову повне найменування сторін по справі, замість невірних позивач та відповідач , а також суму коштів.

Щодо підсудності цієї справи суд зазначає таке.

За загальним правилом, визначеним ч. 1,2 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше передбачено законом; позови до юридичної особи пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.

Статтею 28Цивільногопроцесуального кодексу України передбачено виключну підсудність справ за вибором позивача.

Відповідно до ч. 1ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України позови, зокрема, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

При ознайомленні судом з текстом позовної заяви, можна дійти висновку про те, що позивач вирішив скористатися своїм правом на вибір підсудності цієї справи, звернувшись до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовом за своїм зареєстрованим місцем проживання. Разом з тим, у тексті позову ОСОБА_1 зазначив своє зареєстроване місце проживання як : АДРЕСА_1 . В той же час, згідно доданої до позову копії паспорту на ім`я позивача, адресою місця його реєстраціє є : АДРЕСА_2 .

Зважаючи на можливість різної територіальної підсудності даного позову, вищевказані обставини є перешкодою для правильного визначення підсудності та здійснення подальших процесуальних дій. Тому позивачу необхідно усунути ці розбіжності.

Відтак, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачеві часу, необхідного для усунення зазначених недоліків.

Згідно зі ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 83, 175, 177,185, 187, 260, 353-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Первинна профспілкова організація Виробничого підрозділу Локомотивне депо Куп`янськ Регіональної філії Південна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця Вільної профспілки Південної залізниці про визнання незаконним та скасування наказу № 281/ОС від 09.12.2021 про відсторонення позивача від роботи з 09.12.2021 та поновлення на роботі з 09.12.2021 і виплату заробітної плати з 09.12.2021 по день поновлення на роботі- залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки заяви у 10-деннний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Роз`яснити, що у разі усунення позивачем у встановлений строк вищевказаних недоліків, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Роз`яснити позивачу, що на підставі пункту 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020 під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи може продовжити процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: В.В. Барабанова