Ухвала

від 03.08.2023 по справі 628/5120/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 628/5120/21

№ 2/183/3226/23

У Х В А Л А

03 серпня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Краснянської Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа: Первинна профспілкова організація Виробничого підрозділу «Локомотивне депо Куп`янськ» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Вільної профспілки Південної залізниці, про визнання незаконним та скасування про відсторонення від роботи з та поновлення на роботі, виплату заробітної плати, -

в с т а н о в и в:

20грудня 2021року ОСОБА_1 звернувся доКуп`янськогоміськрайонного судуХарківської областіз позовомдо Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа: Первинна профспілкова організація Виробничого підрозділу «Локомотивне депо Куп`янськ» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Вільної профспілки Південної залізниці, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ № 281/ОС від 09.12.2021 р. про відсторонення ОСОБА_1 09.12.2021 р. від роботи машиніста тепловоза;

- зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час його незаконного відсторонення від виконання його посадових обов`язків машиніста тепловоза з 09.12.2021 р. по день поновлення його на роботі з урахуванням, що година його праці коштує 153 грн. 74 коп..

Згідно з розпорядженням Голови Верховного суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальна підсудність судових справ Куп`янського міськрайонного суду Харківської області була змінена та визначена за Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023 року головуючою суддею по справі було обрано Сороку Ольгу Володимирівну.

Ухвалою суду від 24 травня 2023 року прийнято цивільну справу до свого провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у порядку встановленому ч.2, 4-5, 8 п.1, 13 ст.128 та ч. 5 ст. 130 ЦПК України та Порядку надсилання повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року № 28. Будь-яких заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності від позивача на адресу суду не надходило.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявила усне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у зв`язку з повторною неявкою у судове засідання позивача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання та відсутністю зацікавленості позивача у задоволені позовних вимог.

Представник третьої особи Первинної профспілкової організації Виробничого підрозділу «Локомотивне депо Куп`янськ» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Вільної профспілки Південної залізниці в судове засідання не з`явився. Неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Суд зазначає, що у судові засідання, які були призначені на 04.07.2023 року та 03.08.2023 року, позивач не з`явився, про день, час та місце судових засідань був повідомлений у встановленому законом порядку.

Так,про датусудового засідання,призначеного на04.07.2023 року позивача було повідомлено шляхом надсилання повідомлення на номер мобільного телефону в електронній формі, такий порядок затверджено наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року № 28.

Крім того, кожна дата судового засідання відображалась завчасно на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://ob.ki.court.gov.ua/.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», визначено що територія с. Гряниківка Дворічанської селищної територіальної громади Харківської області з 02.01.2023 є територією, де ведуться активні бойові дії, у зв`язку з чим суд був позбавлений можливості направлення судової повістки за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .

При цьому, суд враховує правові позиції, викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, згідно з якими отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №759/14068/19 та 17.11.2022 у справі №560/541/20, застосування судами альтернативних засобів комунікації не суперечать діючому законодавству та дозволяють досягти правової мети - інформування учасника справи.

Викладене свідчить про те, що суд виконав покладений на нього обов`язок повідомити учасників про дату, час та місце розгляду справи, проте позивач, а також його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, не скористалися своїм правом взяти участь у судовому засіданні, про причини неявки у встановленому законом порядку суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019).

Згідно зі ст. ст. 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявку в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третястатті 131 ЦПК України).

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець покладає необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18; від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, від 06 квітня 2023 року у справі №9901/345/21.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання позивач та його представник повторно не з`явилися у судове засідання, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надіслали, враховуючи клопотання представника відповідача, який наполягав на залишенні позову без розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 44, 223, 257, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа: Первинна профспілкова організація Виробничого підрозділу «Локомотивне депо Куп`янськ» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Вільної профспілки Південної залізниці, про визнання незаконним та скасування наказу № 281/ОС від 09.12.2021 р. про відсторонення ОСОБА_1 від роботи з 09.12.2021 р. та поновлення на роботі з 09.12.2021 р. т а виплату заробітної плати з 09.12.2021 р. по день поновлення на роботі, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Сорока О.В.