Постанова

від 22.11.2021 по справі 465/454/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/454/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М.

Провадження № 22-ц/811/2886/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія справи:33

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,

за участю: секретаря Симця В.І.,

адвоката Манька Т.О. - представника відповідача Глазова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , на рішення Франківського районного суду міста Львова від 06 липня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Порше Лізинг Україна звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Постман та ОСОБА_2 про стягнення зі згаданих відповідачів на користь позивача солідарно 166 237 грн. 14 коп. заборгованості, яка складається з: 20 058 грн. 25 коп. - заборгованість за лізинговими платежами, 2 065 грн. 05 коп. - пеня, 619 грн. 51 коп. - 3 проценти річних, 3 084 грн. 12 коп. - інфляційні втрати, 5 635 грн. 61 коп. - проценти за користування чужими коштами та 134 774 грн. 60 коп. - збитки., а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 15.06.2011 року між позивачем та ТзОВ Постман укладено Договір про фінансовий лізинг №00003218 разом із загальними комерційними умовами внутрішнього фінансового лізингу, об`єктом лізингу за яким є транспортний засіб VW Caddy Kasten 1.6 | TDI, 2011 року виробництва (в подальшому - Договір лізингу ).

29.06.2011 року позивач передав ТзОВ Постман об`єкт лізингу.

На виконання своїх зобов`язань за Договором лізингу в період з 15.06.2011 року по 02.02.2015 року ТзОВ Постман повністю сплатив 44-х лізингових платежів, проте несплаченими є лізингові платежі № 45-49, у зв`язку із чим позивач відмовився від Договору лізингу в односторонньому порядку.

Відповідно до положень Договору лізингу відповідач ОСОБА_2 поручився за належне виконання зобов`язань ТзОВ Постман за цим Договором і, як поручитель, несе солідарну відповідальність за виконання ТзОВ Постман всіх зобов`язань перед позивачем (том 1, а.с. 1-13).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 06.07.2021 року провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених ТзОВ Порше Лізинг Україна до ТОВ Постман , було закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України .

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА заборгованість, яка складається з: 20 058 грн. 25 коп. заборгованості за лізинговими платежами, 2 065 грн. 05 коп. пені, 619 грн. 51 коп. - 3 процента річних, 3 084 грн. 12 коп. інфляційних втрат, 5 635 грн. 61 коп. - проценти за користування чужими коштами та 134 774 грн. 60 коп. - збитків, а всього - 166 237 грн. 14 коп., а також 2 493 грн. 57 коп. судового збору (том 2, а.с. 203-209).

Дане рішення оскаржив представник відповідача ОСОБА_2 .

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а відтак - на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також на порушення норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, вважає, що порука ОСОБА_2 припинилася - у відповідності до частини 4 статті 559 ЦК України, оскільки між строками виконання основного зобов`язання по Договору лізингу, а також датою розірвання цього Договору лізингу та днем подачі даного позову до суду пройшло більше 6 (шести) місяців (том 2, а.с. 214-230).

Представник позивача (ТзОВ Порше Лізинг Україна ) за довіреністю, адвокат Здоренко В.Є., 22 листопада 2021 року надіслав до суду апеляційної інстанції Заяву про проведення судового засідання без участі представника ТзОВ Порше Лізинг Україна .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що :

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82).

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України (тут і далі - в редакції, яка була чинною на час звернення позивача з даним позовом до суду ) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя .

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов`язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя .

Під виконанням сторонами зобов`язання слід розуміти здійснення ними дій щодо реалізації прав і обов`язків, що випливають із зобов`язання, передбаченого договором. Отже, основне зобов`язання полягає не в змісті кредитного договору, а в реально існуючих правовідносинах, які складаються з прав та обов`язків.

Таким чином, аналізуючи частину четверту статті 559 ЦК України, можна зробити висновок, що застосоване в цій нормі поняття строк чинності поруки повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов`язання .

Судом встановлено, матеріалами справи стверджується та визнається учасниками справи наступне .

28 січня 2016 року ТОВ Порше Лізинг Україна звернулося з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Постман та ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що (зокрема) ТзОВ Постман порушувались умови Договору лізингу (іменованого у позовній заяві, як Контракт ), у зв`язку з чим позивачем згаданому відповідачу було надіслано письмову Вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення Об`єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору про фінансовий лізинг впродовж 10 (десяти) робочих днів з дня доставки цього повідомлення на адресу згаданого відповідача і у зв`язку з вищевикладеним Контракт припинив свою дію 17 червня 2015 року (том 1, а.с. 3).

09 вересня 2016 року заочним рішенням Франківського районного суду міста Львова позов ТОВ Порше Лізинг Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Постман та ОСОБА_2 було задоволено у повному обсязі (том 1, а.с. 169-173).

02 червня 2017 року представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду Заяву про перегляд вищезгаданого заочного рішення від 09 вересня 2016 року.

В цій Заяві … зверталося увагу суду на те, що (зокрема) порука відповідача ОСОБА_2 припинилася у відповідності до частини 4 статті 559 ЦК України (в редакції, яка була чинною на час звернення позивача з даним позовом до суду ), оскільки матеріалами, долученими до позовної заяви самим позивачем, стверджується, що останній своїм вихідним за № 00003218 від 05.05.2015 року надіслав відповідачу ТОВ Постман письмову Вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення Об`єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору про фінансовий лізинг впродовж 10 (десяти) робочих днів з дня доставки цього повідомлення на адресу згаданого відповідача, в результаті чого 17 червня 2015 року відбулося розірвання лізингового договору, про що зазначає сам позивач у поданому ним до суду позові . Позов до суду було подано 28 січня 2016 року, а відтак позивачем був пропущений встановлений частиною 4 статті 559 ЦК України (в редакції, яка була чинною на час звернення позивача з даним позовом до суду ) шестимісячний термін на подачу позову до ОСОБА_2 , як поручителя ТОВ Постман (том 1, а.с. 188-198).

27 червня 2017 року ухвалою Франківського районного суду міста Львова заочне рішення суду від 09 вересня 2016 року було скасовано і справу призначено до розгляду в загальному порядку (том 1, а.с. 250-251).

17 липня 2017 року представником відповідача ОСОБА_2 було подано до суду письмові Заперечення на позовну заяву, у яких також міститься посилання на те, що порука відповідача ОСОБА_2 станом на день звернення позивача до суду з даним позовом ( 28 січня 2016 року ) припинилася - у зв`язку з розірванням 17 червня 2015 року з ініціативи самого позивача лізингового договору , а відтак пропуску ним шестимісячного строку для звернення до суду з позовними вимогами до поручителя (том 2, а.с. 16-27).

Задоволення позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 суд мотивував відсутністю підстав для застосування до спірних відносин положень частини 4 статті 559 ЦК України, мотивуючи це тим, що у відповідності до пункту 12 Договору поруки, умови поруки залишаються чинними до повного виконання Лізингоодержувачем (ТзОВ Постман ) взятих на себе зобов`язань.

Однак, судом не було дано належної оцінки тому, що позивач скористався умовами Договору лізингу та з власної ініціативи розірвав даний договір і такий (на твердження самого позивача) припинив свою дію 17 червня 2015 року . Таким чином, позивач з власної ініціативи змінив строк виконання відповідачами взятих на себе зобов`язань, а відтак передбачений частиною 4 статті 559 ЦК України (в чинній на той час редакції) шестимісячний строк пред`явлення вимоги до поручителя закінчився 17 грудня 2015 року , однак з такою вимогою (даним позовом до суду) до поручителя ( ОСОБА_2 ) позивач звернувся лише 28 січня 2016 року .

За наведених вище обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 , як поручителя.

Відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Франківського районного суду міста Львова від 06 липня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1-В; ЄДРПОУ 35571472) на користь ОСОБА_2 3 740 (три тисячі сімсот сорок) грн. 36 коп. сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 06 грудня 2021 року.

Головуючий: Цяцяк Р. П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.