Ухвала

від 29.08.2019 по справі 509/304/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 509/304/18

Провадження № 1-кп/520/201/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2019 року м.Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8

розглянувши у судовому засіданні матеріали об`єднаного загального кримінального провадження відносно:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,,уродженця м.Нижньокамськ,Татарстан,РФ,громадянина України,освіта середняспеціальна,не одруженого,не працюючого,раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого ускоєнні кримінальнихправопорушень,передбачених ст.ст.187ч.2,187ч.3,152ч.1,263ч.1КК України

ВСТАНОВИВ:

Обвинуваченому ОСОБА_9 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого був продовжений до 08.09.2019 року.

Згідно до ст.331 ч.3 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурори просили продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.

Захисник та обвинувачений, заперечуючи проти продовження строку тримання під вартою, звернулися з клопотанням про зміну вказаного запобіжного заходу.

Вислухавши думку прокурора, захисника і обвинуваченого, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 331 ч.2 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри належить прийняти до уваги дані, які містяться в наданих суду матеріалах.

Крім того, при вирішенні цього питання також належить прийняти до уваги п. 57 рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно до якого наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення.

А також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов`язково мають такий саме рівень з`ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального провадження, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.

Крім того, слід врахувати правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою розгляду провадження, досягнення цілей якого і є тримання під вартою.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_9 не працює, не має постійного джерела прибутку, не одружений, тобто враховуючи міцність соціальних зв`язків обвинуваченого за місцем мешкання, раніше судимий, суд вважає, що існують ризики того, що ОСОБА_9 може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

В зв`язку з викладеним суд вважає ризики, передбачені п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, доведеними.

При вирішенні питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , суд також враховує, що питання розумності строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Питання чи розумно залишати обвинуваченого під вартою повинно оцінюватися в кожному конкретному випадку у відповідності до його особливостей. Тримання під вартою є виправданим лише у разі наявності чітких ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості (рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі Нечипорук і Йонкало проти України).

Крім того, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистості, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладених в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

В зв`язку з викладеним, суд вважає, що в даній кримінальній справі, на час вирішення вказаного питання, з урахуванням викладених в ухвалі обставин кримінального провадження, у томучислі даних,які характеризуютьособу обвинуваченого, суспільний інтерес переважає над особистим інтересом обвинуваченого.

Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не має.

Враховуючи вказані обставини кримінального провадження, а також обставини, які характеризують особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, і крім того, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_9 у разі визнання винуватим, суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

При цьому колегія суддів приймає до уваги практику ЄСПЛ, відповідно до якої ризик втечі або уникнення правосуддя зменшується з часом, про те, зважаючи на викладені обставини, зокрема на наявність вказаних чітких ознак справжнього суспільного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистості, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зважаючи, що такий суспільний інтерес в даному провадженні переважає над особистими інтересами обвинувачених, колегія суддів вважає, що вказана обставина сама по собі не може бути достатньою для зміни відносно обвинуваченого вказаного запобіжного заходу.

З урахуванням того, що ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, з погрозою застосування насильства, суд вважає, відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Щодо процедури розгляду вказаного питання, суд зазначає, що згідно до вимог діючого національного законодавства України, зокрема ч.3 ст.331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незалежно від наявності клопотань. Тобто, згідно до вказаних вимог КПК України, відсутність відповідного клопотання не позбавляє суд від обов`язку розглянути та вирішити вказане питання.

У зв`язку з чим, суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до двох місяців, та в задоволенні клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-317, 331 ч.3, 372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань захисника і обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «ОСІ»МЮ України до двох місяців, а саме на 60 днів, тобто до 28.10.2019 року.

Ухвала припиняє свою дію 28.10.2019 року та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3