Постанова

від 13.12.2021 по справі 904/5372/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5372/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

судді: Чередко А.Є., Парусніков Ю.Б.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Архітектурне бюро "БРАМА" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 року (повний текст складено 08.09.2021 року) у справі № 904/5372/21 (суддя Петренко І. В. )

за позовом Приватного підприємства "Архітектурне бюро "БРАМА"

до Виконавчого комітету Грушівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області

про стягнення 243 414,44 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 року у справі №904/5372/21 у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі.

Судові витрати покладено на Приватне підприємство "Архітектурне бюро "БРАМА".

Рішення мотивовано обгрунтованістю вимог позивача щодо порушення відповідачем умов зазначених в позовній заяві договорів на виконання робіт, наявністю заборгованості в розмірі 190 363,66 грн. Однак, з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, про застосування якого заявив відповідач, позов суд відхилив.

Не погодившись з рішенням суду, Приватне підприємство "Архітектурне бюро "БРАМА" оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає, що:

- при вирішенні спору суд не врахував, що відповідно до Закону України від 30.03.2020 року №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)", строки, визначені, зокрема, ст. 257 Цивільного кодексу України, продовжені на строк дії карантину;

- суд встановив, що позовна давність почала свій перебіг з 20.12.2017 року, тобто, закінчується 19.12.2020 року, в період дії карантину;

- під час проведення слідчих дій по кримінальному провадженню відносно голови Виконавчого комітету Грушівської сільської ради, який замовляв вказану проектну документацію, були вилучені зазначені у позовній заяві договори і повернуті вони були позивачу на підставі ухвали слідчого 02.11.2020 року.

Також апелянт зазначає на отримання неналежної правової допомоги адвоката, необхідність укладання договору з іншим адвокатом, а також тривале, більше 3,5 місяців, очікування відповіді відповідача на претензію щодо оплати виконаних робіт.

На думку скаржника вказані обставини унеможливили звернення його до суду у більш ранній строк.

Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 року у справі №904/5372/21. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

В судове засідання представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник апелянта надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України наділяє сторін процесуальними правами, серед яких право брати участь у судових засіданнях.

У даній справі явка представників сторін в засідання суду обов`язковою не визнавались.

Колегія суддів зазначає, що сторонам надано можливість реалізовувати свої повноваження представництва шляхом участі в засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в період дії карантину, про що обуло зазначено в ухвалі від 19.10.2021 року про відкриття апеляційного провадження та призначення судового засідання на 13.12.2021 року.

Враховуючи, що строк розгляду апеляційної скарги обмежений та закінчується 19.12.2021 року, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вирішила розглядати справи за відсутності сторін, оскільки правова позиція позивача викладена у позовній заяві та апеляційній скарзі, правова позиція відповідача щодо заявлених вимог викладена у відзиві на позовну заяву.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається і не заперечується сторонами, що між позивачем ( виконавець) та відповідачам (замовник) було укладено наступні договори:

- №18/03-2017 від 21.04.2017 року на виготовлення проектно-кошторисної документації за об`єктом: "Капітальний ремонт даху, фасаду з утеплення, заміною віконних та дверних блоків корпусу "В-1" ДНЗ "Тополька" за адресою: 53850, Дніпропетровська область, Апостолівський район, с.Грушівка, вул.Соборна, 28";

- №36/05-2017 від 18.05.2017 року на виготовлення проектно-кошторисної документації за об`єктом: "Капітальний ремонт магістрального питного водоводу від вул.Придніпровська (В існ.-1) до вул.Кутянська у с.Грушівка, Апостолівського району, Дніпропетровської області";

- №37/05-2017 від 18.05.2017 року на виготовлення проектно-кошторисної документації за об`єктом: "Капітальний ремонт магістрального питного водоводу від вул.Кутянська до вул.Соборна у с.Грушівка, Апостолівського району, Дніпропетровської області";

- №38/05-2017 від 18.05.2017 року на виготовлення проектно-кошторисної документації за об`єктом: "Капітальний ремонт магістрального питного водоводу від вул.Соборна до вул.Шосейна (В існ. - 2) у с.Грушівка, Апостолівського району, Дніпропетровської області";

- №39/05-2017 від 18.05.2017 року на виготовлення проектно-кошторисної документації за об`єктом: "Капітальний ремонт магістрального питного водоводу по вул.Молодіжна с.Томаківське Апостолівський район Дніпропетровська область";

- №40/05-2017 від 18.05.2017 року на виготовлення проектно-кошторисної документації за об`єктом: "Капітальний ремонт магістрального питного водоводу по вул.Садова і Набережна с.Томаківське Апостолівський район Дніпропетровська область".

За вказаними договорами замовник сплатив попередню оплату, про що наявні у справі відповідні платіжні доручення. А саме, сплачено:

- 23 430,00 грн. за договором №18/03-2017 від 21.04.2017 року;

- 17 469,15 грн. за договором №36/05-2017 від 18.05.2017 року;

- 9 443,70 грн. за договором №37/05-2017 від 18.05.2017 року;

- 9 443,70 грн. за договором №38/05-2017 від 18.05.2017 року;

- 13 958,36 грн. за договором №39/05-2017 від 18.05.2017 року;

- 7 837,67 грн. за договором №40/05-2017 від 18.05.2017 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував доводи позивача про те, що роботи були виконані виконавцем та прийняті замовником відповідно до наданих до матеріалів справи актів здачі-приймання проектної продукції.

Відповідач підтвердив, що за кожним договором складені акти від 12.12.2017 року і підписані сторонами. Однак спростовував доводи позовної заяви що роботи виконані у передбачені договорами строки і зазначав це єдиним недоліком виконаних робіт.

На думку колегії суддів суд обгрунтовано встановив, що надані позивачем докази підтверджують, що на час звернення позивача до суду строк виконання зобовязань відповідача за вищевказаними договорами настав, що слідує з пунктів 2.2 та 2.3 договорів.

Так, за змістом п.2.2 кожного з вищезгаданих договорів передбачено необхідність здійснення попередньої оплати в розмірі 30% від вартості робіт протягом 2-х днів з дня підписання договору. Пунктом 2.3 кожного з договорів передбачено, що остаточний розрахунок з виконавцем здійснюється протягом 5-ти робочих днів після здачі-приймання робіт та підписання акта прийому-передачі виконаних робіт.

Враховуючи, що роботи прийняті і остаточний розрахунок мав бути проведений до 19.12.2017 року, є обгрунтованим висновок суду про те, що строк виконання зобовязання для відповідача настав, докази оплати не надано.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до наданих доказів підтверджується наступна заборгованість відповідача:

- 54 674,25 грн. за договором №18/03-2017 від 21.04.2017 року;

- 40 761,38 грн. за договором №36/05-2017 від 18.05.2017 року;

- 22 035,30 грн. за договором №37/05-2017 від 18.05.2017 року;

- 22 035,30 грн. за договором №38/05-2017 від 18.05.2017 року;

- 32 569,52 грн. за договором №39/05-2017 від 18.05.2017 року;

- 18 287,91 грн. за договором №40/05-2017 від 18.05.2017 року.

Всього заборгованість складає 190 363,66 грн.

З позовних вимог слідує, що позивач просив стягнути на його користь окрім суми заборгованості, інфляційні втрати 35 905,6 грн. та 3% річних.

Такі вимоги є обгрунтованими, оскільки передбачені положеннями ст.625 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечень щодо розрахунку заявлених позивачем сум відповідач не надав.

Отже, встановлено судом як першої, так і апеляційної інстанції, що позовні вимоги є обгрунтованими та підтвердженими.

Між тим, застосувавши при вирішенні спору строк позовної давності, суд першої інстанції помилково не врахував наступні обставини:

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч.1 ст.258 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявив про застосування строку позовної давності.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами ст.261 Цивільного кодексу України.

Господарський суд встановив, що позовна давність почала свій перебіг з 20.12.2017 року, оскільки останній день для оплати - 19.12.2017 року. Тривалість позовної давності до вимог про стягнення основної заборгованості становить три роки, тобто до 19.12.2020 року. З позовною заявою позивач звернувся до суду 01.06.2021 року.

Законом України від 30.03. 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (набрав чинності 02.04.2020 року) внесені доповнення до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, а саме доповнено п. 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦКУ такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 361 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

17.03.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COV1D-19) ", яким, зокрема, додатково внесено до переліку форс-мажорних обставин карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України.

Встановлений карантин неодноразово продовжувався відповідно до постанов Кабінету Міністрів України і діє наразі до 31.03.2022 року.

09.12.2020 року постановою №1236 Кабінету Міністрів України карантин продовжено з 19.12.2020 року по 28.02.2021 року на всій території України.

На час звернення позивача до суду існували також карантинні обмеження, однак дану обставину суд не врахував.

Отже, колегія суддів визнає, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

Інші його доводи, викладені як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, зокрема щодо того, що спірні договори були вилучені під час проведення слідчих дій відносно посадової особи відповідача, яка укладала договори і позивач не мав можливості надати копії договорів як доказ у даній справі, також є обгрунтованими.

Отже, заявлені вимоги доведені і підлягають задоволенню.

За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат. У разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно наданих доказів позивач сплатив за розгляд позовної заяви 3 651,22 грн, за подання апеляційної скарги 5 476,83 грн, всього - 9 128,05грн.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 року у справі №904/5372/21 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Виконавчого комітету Грушівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 40195208) на користь Приватного підприємства "Архітектурне бюро "БРАМА" (код ЄДРПОУ 21932819) суму боргу в розмірі 190 363,66 грн., інфляційні втрати в розмірі 35 905,46 грн., 3% річних в розмірі 17 148,32 грн., судовий збір в розмірі 9 128,05грн.

Виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 22.12.2021 року.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Суддя: А.Є. Чередко