Рішення

від 21.12.2021 по справі 160/13819/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року Справа № 160/13819/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

12.08.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Петриківської селищної ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Петриківської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04339698, адреса місцезнаходження: 51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, пр. Калнишевського Петра, буд. 69) щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 17.06.2021 року;

- зобов`язати Петриківську селищну раду (код ЄДРПОУ: 04339698, адреса місцезнаходження: 51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, пр. Калнишевського Петра, буд. 69) розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 17.06.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 17.09.2021 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року задоволено клопотання Петриківської селищної ради та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.11.2021 року о 13:30 год.

Усною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні, від 07.12.2021 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21.12.2021 року о 10:40 год.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.06.2021 року засобами поштового зв`язку звернулась до Петриківської селищної ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за рахунок поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1223783400:03:001:2181. Дане клопотання було отримано селищною радою 22.06.2021 року. Проте, будь-яке рішення за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у місячний строк відповідачем прийнято так і не було. Таким чином, вважає, що така бездіяльність відповідача є протиправною, у зв`язку з чим вимушена звернутись до суду з даним позовом.

14.09.2021 року представником відповідача подано письмовий відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що позивачем було подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою через центр надання адміністративних послуг Петриківської селищної ради від 16.06.2021 року, яке було зареєстровано 22.06.2021 року. Пленарне засідання Петриківської селищної ради, на якому були ухвалені відповідні рішення, відбулось 14.07.2021 року, у зв`язку з чим строки розгляду клопотання позивача порушені не були. Крім того, Петриківською селищною радою було забезпечено оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації та Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Належним чином завірені копії рішень передані до центру надання адміністративних послуг, де повинні бути отримані позивачем або його уповноваженою особою. При цьому, станом на 01.09.2021 року позивачем так і не було отримано рішення щодо розгляду питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою про передачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем неналежно обгрунтовано суть позову та предмет спору відсутній, просить відмовити в задоволенні позову.

20.09.2021 року позивачем подано письмову відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Так, предметом позову у цій справі є бездіяльність відповідача в частині порушення місячного строку на розгляд клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, зареєстрованого відповідачем 22.06.2021 року. Сесія, на якій мало б бути прийнято рішення за результатами розгляду цього клопотання, відбулась 14.07.2021 року. Водночас, поіменне голосування щодо прийняття рішення за результатами розгляду клопотання відсутнє, що свідчить про відсутність й самого рішення. Крім того, рішення щодо розгляду клопотання не було опубліковано на офіційному веб-сайті ради, що також свідчить про його відсутність.

21.09.2021 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, у яких зазначено доводи аналогічні доводам у відзиві на позов.

02.10.2021 року на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення позивача, в яких зазначено, що на момент подання позову рішення щодо розгляду клопотання прийнято не було. Всі обставини та докази вказують на те, що рішення було оформлено вже після подання позову.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Згідно із ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи не явку представника відповідача у судове засідання, з урахуванням наявності достатніх доказів у матеріалах справи для вирішення справи, суд ухвалив здійснити її розгляд за відсутності представника Петриківської селищної ради.

З урахуванням відсутності представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, достатніх доказів у матеріалах справи для вирішення спору по суті заявлених вимог, суд ухвалив здійснити розгляд справи у письмовому провадженні.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.06.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Петриківської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, за рахунок поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1223783400:03:001:2181.

Дане клопотання отримано та зареєстровано Петриківською селищною радою 22.06.2021 року.

Рішенням Петриківської селищної ради №211-7/VIII від 14.07.2021 року про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність надано громадянам дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах Петриківської селищної Територіальної громади згідно з додатками 1,4, 5.

Також, вказаним рішенням відмовлено громадянам щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах Петриківської селищної територіальної громади згідно з додатками 2, 3.

Так, у додатку 2 до рішення селищної ради № 211-7/VIII від 14.07.2021 року під №82 зазначена ОСОБА_1 та наведено підстави відмови, зокрема, посилання на пункт 24, розділу Х Земельного кодексу України.

Вважаючи, що бездіяльністю відповідача, яка полягає у відсутності прийняття будь яких рішень за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у місячний строк, порушено її право на отримання земельної ділянки, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Земельні відносини в Україні, відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. а ч. 3 ст. 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачені статтями 118, 122 ЗК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

З аналізу викладеного вбачається, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 118 ЗК України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом 4 ч. 4 ст. 136 ЗК України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Суд звертає увагу, що положеннями ч.1 ст. 79-1 ЗК України, передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 2 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч. 3, 4 ст. 79-1 ЗК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

При цьому, згідно із ч. 6 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач звернулася до відповідача із клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1223783400:03:001:2181.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

За результатом розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 19.06.2021 року, зареєстрованого 22.06.2021 року, Петриківська селищна рада прийняла рішення №211-7/VIII від 14.07.2021 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Отже, Петриківською селищною радою не було порушено строків розгляду клопотання позивача та розглянуто на пленарному засіданні, що відбулось 14.07.2021 року, тобто в межах місячного строку, визначеного законом.

Таким чином, посилання позивача на відсутність будь-яких рішень щодо клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 19.06.2021 року, оскільки вона відсутня у списку поіменного голосування з питання надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність, є безпідставні, оскільки спростовуються рішенням Петриківської селищної ради № 211-7/VIII від 14.07.2021 року.

При цьому, звертаючись до суду з позовом позивач просила саме визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 19.06.2021 року, посилаючи на відсутність будь-яких рішень щодо вказаного клопотання.

Суд звертає увагу, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

В ході розгляду справи доводи позивача щодо не розгляду відповідачем її клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок поділу земельної ділянки комунальної власності у встановлений законом строк, спростовані, а саме: клопотання розглянуто та прийнято відповідне рішення Петриківської селищної ради №211-7/VIII від 14.07.2021 року.

При цьому, суд звертає увагу, що правомірність прийняття саме такого рішення за результатами розгляду клопотання судом у даній справі не досліджувалась.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту не забезпечить відновлення порушеного права, за захистом, якого вона звернулась до суду, а відтак є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, не підлягає задоволенню і похідна вимога щодо зобов`язання відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 19.06.2021 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не було вчинено протиправної бездіяльності під час розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, останній діяв у межах повноважень та відповідно до вимог діючого законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Петриківської селищної ради (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, пр. Калнишевського Петра, буд. 69, код ЄДРПОУ 04339698) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець