Постанова

від 22.12.2021 по справі 640/11204/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11204/19 Головуючий у І інстанції - Донець В.А.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Кузьменка В.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві, яке приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1153402/39434280 від 03.05.2019 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз датою її доставлення до центрального рівня Державної податкової служби України, а саме: податкову накладну № 1 на суму 428990,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 71498,46 грн.; податкову накладну № 2 від 18 березня 2019 року на суму 1000978,44 грн., в тому числі ПДВ на суму 166829,74 грн.; податкову накладну № 4 на суму 342000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 57000,00 грн.; податкову накладну № 3 на суму 1788414,30 грн., в тому числі ПДВ на суму 298069,05 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03 травня 2019 року № 1153402/39434280 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22 березня 2019 року № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз від 22 березня 2019 року № 3.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишено без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року - залишено без змін.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Позивача здійснені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 28 300,00 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат - відмовлено.

Обґрунтовуючи відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що доказів здійснення Позивачем оплати наданих за договором про надання правничої допомоги послуг (не надано квитанції або інших платіжних документів, що підтверджують оплату таких послуг) на момент подання заяви про розподіл судових витрат надано не було, при цьому, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Крім того, послався на те, що передбачена договором про надання правничої допомоги умова про обумовлену сплату послуг через тридцять днів після набрання законної сили постановою суду апеляційної інстанції, незалежно від її оскарження в суді касаційної інстанції, не є свідченням про її безумовне виконання, а тому, має ризик виникнення ситуації, коли такі витрати Позивачем не понесено, а з Відповідача вже стягнуто.

Постановою Верховного Суду від 18 серпня 2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз - задоволено.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року скасовано, справу № 640/11204/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії - направлено для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Розглянувши зазначену заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 п. 1 частини 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До суду, Позивачем, для підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, було подано: договір про надання професійної правничої допомоги від 02 липня 2020 року № 47; ставки за надання професійної правничої допомоги (додаток № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 02 липня 2020 року № 47); порядок та строки виплати гонорару за надану професійну правничу допомогу (додаток № 2 до договору про надання професійної правничої допомоги від 02 липня 2020 року № 47); акт приймання-передачі наданих послуг від 18 вересня 2020 року за договором про надання професійної правничої допомоги від 02 липня 2020 року № 47; рахунок на оплату від 18 вересня 2020 року № 37.

Як вбачається з матеріалів справи, між Адвокатом Старовойт Віталієм Петровичем (надалі - Адвокатом) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз (надалі - Клієнт) укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 47 від 02 липня 2020 року, відповідно до якого Адвокат приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правничу допомогу щодо:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах всіх рівнів під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про і адміністративні правопорушення, органах Державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, Прокуратури, органах Державної податкової служби України, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України тощо з будь-яких питань.

Відповідно до пп. 4.1 - 4.3. п. 4 Договору про надання професійної правничої допомоги від 02 липня 2020 року № 47, розмір гонорару обраховуєшся відповідно до ставок за падання правничої допомоги, викладених та узгоджених Сторонами у Додатку 1 до договору.

Розмір гонорару та його виплата не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатом бажаного Клієнтом результату. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Порядок та строки виплати гонорару за надану правничу допомогу визначаються Сторонами у Додатках 2 до договору.

Згідно з додатком № 1 до вищевказаного договору, Сторони обумовили ставки за надання професійної правничої допомоги.

Додатком № 2 до договору від 02 липня 2020 року № 47, Сторони також погодили порядок і строки виплати гонорару за надану професійну правничу допомогу адвокатом з представництва інтересів клієнта у Шостому апеляційному адміністративному суді по справі № 640/11204/19 - через 30 (тридцять) днів після набрання законної сили постановою суду апеляційної інстанції, незалежно від її оскарження в суді касаційної інстанції.

Як вбачається з акта прийому-здачі виконаних робіт від 18 вересня 2020 року за договором про надання професійної правничої допомоги № 47 від 02.07.2020, загальна вартість наданої адвокатом професійної правничої допомоги склала 28300 грн 00 коп.

18 вересня 2020 року Адвокатом Позивачу виставлено рахунок на оплату № 37, яким визначено, що Позивачу необхідно сплатити за послуги з професійної правничої допомоги по представництву Клієнта у Шостому апеляційному адміністративному суді по справі № 640/11204/19.

За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Вказане правило при вирішені питання про співмірність заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17 (73021615) та від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16 (73356068).

Колегія суддів зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, представником Головного управління ДПС в м. Києві в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 21 жовтня 2020 року було зазначено, що заявлені Позивачем до відшкодування витрати у сумі 28 300,00 грн. є неспівмірними.

Відповідач вказує на те, що дана справа не є складною з урахуванням її фактичних обставин, предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовуюсь при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії , заява № 34884/97, п. 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції У справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 року у справі Лавентс проти Латвії ( заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постанові від 05.05.2018 року у справі № 821/1594/17.

Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 року у справі № 803/1032/18 підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`ємом наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз про ухвалення додаткового рішення та заперечення на неї, зазначає, що не вбачає доцільності стягнення з Головного управління ДПС у м. Києві судових витрат у сумі 28 300,00 грн., понесених Позивачем під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, оскільки дана сума не співмірна зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що заява Позивача підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на корить Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 229, 241, 242, 243, 252, 308, 310, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 39434280) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 (дві тисячі) грн.

В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз про ухвалення додаткового рішення - відмовити .

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: В.В. Кузьменко

О.М. Оксененко