Постанова

від 18.08.2021 по справі 640/11204/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 640/11204/19

адміністративне провадження № К/9901/32936/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Ганечко О.М. Кузьменка В.В., Шурка О.І. у справі №640/11204/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві, яке приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1153402/39434280 від 03.05.2019; зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступні податкові накладні, подані ТОВ Кашемір Фільмз датою її доставлення до центрального рівня Державної податкової служби України, а саме, податкові накладні № 1, № 2, № 4, № 3.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2020 позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03 травня 2019 року № 1153402/39434280 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22 березня 2019 року № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ Кашемір Фільмз від 22 березня 2019 року № 3.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі щодо стягнення судових витрат.

Обґрунтовуючи відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд указав, що доказів здійснення позивачем оплати наданих за договором про надання правничої допомоги послуг (не надано квитанції або інших платіжних документів, що підтверджують оплату таких послуг) на момент подання заяви про розподіл судових витрат надано не було, при цьому, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Крім цього, послався на те, що передбачена договором про надання правничої допомоги умова про обумовлену сплату послуг через тридцять днів після набрання законної сили постановою суду апеляційної інстанції, незалежно від її оскарження в суді касаційної інстанції, не є свідченням про її безумовне виконання, а тому, має ризик виникнення ситуації, коли такі витрати позивачем не понесено, а з відповідача вже стягнуто.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Позивач, не погоджуючись з указаною ухвалою суду апеляційної інстанції звернувся із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до апеляційного суду. Підставою касаційного оскарження судового рішення є частина третя статті 328 КАС України.

Зазначає, що постановивши оскаржувану ухвалу апеляційний суд не звернув уваги на те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України та частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 3 статті 134 КАС України).

Натомість положеннями пункту 2 частини 3 статті 134 КАС України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Отже, на переконання позивача, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 3 статті 134 КАС України), тобто, коли у сторони виникло зобов`язання за умовами договору з оплати адвокатських послуг.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду без змін, як таку, що є законною і обгрунтованою та прийнятою з дотриманням норм процесуального права.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

ТОВ "Кашемір Фільмз" 02.07.2020 з метою отримання правової допомоги, уклало Договір про надання професійної правничої допомоги № 47 (далі - договір) з адвокатом Старовойтом Віталієм Петровичем, копія якого долучена до матеріалів справи.

Додатком №1 до вищевказаного договору сторони обумовили ставки за надання професійної правничої допомоги.

Додатком №2 до договору сторони також погодили порядок і строки виплати гонорару за надану професійну правничу допомогу адвокатом з представництва інтересів клієнта у Шостому апеляційному адміністративному суді по справі № 640/11204/19 - через тридцять днів після набрання законної сили постановою суду апеляційної інстанції, незалежно від її оскарження в суді касаційної інстанції.

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 18 вересня 2020 року, загальна вартість наданої адвокатом професійної правничої допомоги склала 28 300 грн 00 коп.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 134 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судова колегія враховує, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами господарювання, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів - суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі № 640/10548/19.

Колегією суддів установлено, що ТОВ "Кашемір Фільмз" уклало Договір про надання професійної правничої допомоги від 02.07.2020 № 47 (далі - договір) з адвокатом Старовойтом Віталієм Петровичем.

Додатком №1 до вищевказаного договору сторони обумовили ставки за надання професійної правничої допомоги.

Додатком №2 до договору сторони також погодили порядок і строки виплати гонорару за надану професійну правничу допомогу адвокатом з представництва інтересів клієнта у Шостому апеляційному адміністративному суді по справі № 640/11204/19 - через ЗО (тридцять) днів після набрання законної сили постановою суду апеляційної інстанції, незалежно від її оскарження в суді касаційної інстанції.

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 18 вересня 2020 року, загальна вартість наданої адвокатом професійної правничої допомоги склала 28 300 грн 00 коп.

Скаржник зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджені документами, належним чином засвідчені копії яких були долучені до відзиву на апеляційну скаргу, про підстави стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем було зазначено у відзиві, а саме п.19-23 відзиву на апеляційну скаргу.

При цьому, суд апеляційної інстанції указав, що стороною позивача було подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у якій зазначено (заявлено) про понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 28300 грн. До вказаної заяви додано: договір про надання професійної правничої допомоги від 02.07.2020; ставки за надання професійної правничої допомоги (додаток № 1); порядок та строки виплати гонорару (додаток № 2); акт приймання-передачі наданих послуг від 18.09.2020; рахунок на оплату від 18.09.2020 № 37.

Натомість, указаним доводам та доказам суд апеляційної інстанції належної оцінки не надав.

Водночас, колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово викладав позицію про те, що можуть бути відшкодовані судові витрати на професійну правову допомогу після розгляду справи судом та подання відповідних доказів у строки, встановлені процесуальним законодавством.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №813/481/18 зроблено такий висновок:

"17. Зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов`язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті."

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц аналізувалися аналогічні положення ЦПК України щодо можливості подання доказів на підтвердження наданих витрат на професійну правову допомогу та було відмовлено у задоволенні відшкодування відповідних вимог через, зокрема, недотримання п`ятиденного строку на подання доказів на підтвердження понесених витрат.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зроблено висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Не зважаючи на те, що судами різних юрисдикцій тлумачилися норми ЦПК і ГПК України, вищенаведена практика є застосовною до обставин цієї справи, оскільки у ЦПК, ГПК і КАС України вищеаналізовані норми є однаковими за змістом.

Відтак, доводи позивача про те, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права, зокрема частини третьої статті 134 КАС України та частини сьомої статті 139 КАС України, що призвело до постановлення судом незаконного судового рішення, підтвердились.

Таким чином, постановлена у справі ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до апеляційного суду.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз - задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року скасувати, справу №640/11204/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кашемір Фільмз до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії - направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М. М. Яковенко