Постанова

від 22.12.2021 по справі 640/15894/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15894/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Борисовської Л.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лаян еспресо бар до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лаян еспресо бар у липні 2020 року звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Лаян еспресо бар штрафу в розмірі: 47 230,00 грн.

В обґрунтування позовним вимог, позивач зазначив, що інспекційне відвідування ТОВ Лаян еспресо бар розпочалось та здійснювалось за відсутності директора, як уповноваженої особи вказаного товариства, з огляду на що, копія направлення уповноваженій особі не надавалась, а ТОВ Лаян еспресо бар не було повідомлено про проведення такого заходу. Крім того, представником позивача наголошено на тому, що запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) ТОВ Лаян еспресо бар не вносився, а складений за результатами інспекційного відвідування акт уповноваженій особи позивача на підпис не надавався.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року позов задоволено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів, які б свідчили про використання праці відповідного громадянина без оформлення трудових правовідносин, тому оскаржувана постанова Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 10.03.2020 №КВ101/1063/АВ/ТД/ФС-48 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвали нову постанову, якою відмовити в задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що примірник направлення на проведення інспекційного відвідування від 10.02.2020 №101 отримав ОСОБА_1 , про що свідчить підпис на зворотній стороні зазначеного направлення. Відповідно до повідомлення про прийняття працівника на роботу з Державної податкової служби України, ОСОБА_1 є найманим працівником ТОВ Лаян еспресо бар . Запис у журналі реєстрації заходів державного нагляду (контролю) про проведення інспекційного відвідування інспекторами праці не було зроблено, оскільки ТОВ Лаян еспресо бар зазначений журнал не надавався. Водночас за результатами проведеного інспекційного відвідування виявлено використання праці гр. ОСОБА_2 без оформлення трудових правовідносин, що позивачем не заперечується. Крім того, акт інспекційного відвідування, припис, лист про розгляд справи про накладення штрафу, а також оскаржувана постанова направлені позивачу, проте повернуті відділом поштового зв`язку з причин незалежних від відповідача. Отже, викладене свідчить, що оскаржувана постанова ухвалена правомірно.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Держпраці у Київській області на підставі наказу від 10.02.2020 №516 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 10.02.2020 №101 провело інспекційне відвідування ТОВ Лаян еспресо бар у присутності бармена-бариста ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено акт від 17.02.2020 №КВ101/1063/АВ, в якому зазначено, що у термін, визначений вимогою №101, керівництвом ТОВ Лаян еспресо бар були надані документи щодо офіційного працевлаштування ОСОБА_1 , щодо ОСОБА_2 будь-яких документів, що свідчили б про офіційне працевлаштування останнього до перевірки не надано. Як наслідок, за висновком перевіряючих, ТОВ Лаян еспресо бар порушено вимоги ч. 1 ст. 21 , ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України , що полягає у допущенні особи до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу.

З огляду на викладене, Головним управлінням Держпраці у Київській області складено припис про усунення виявлених порушень від 17.02.2020 №КВ101/1063/АВ/П та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10.03.2020 №КВ101/1063/АВ/ТД/ФС-48, якою, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (допущення одного працівника до роботи без оформлення трудових відносин) на ТОВ Лаян еспресо бар накладено штраф у розмірі: 47 230,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп. 6 п. 4 Положення №96, серед основних завдань Держпраці визначено, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення №96).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №823 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-IV , Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. №1986-IV , та Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (п. 2 Порядку №823).

Відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку №823, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Підставою для призначення спірної перевірки позивача слугували положення пп. 3 п. 5 Порядку №823.

Пунктом 8 Порядку №823 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Отже, інспектор праці зобов`язаний пред`явити своє службове посвідчення, копію направлення об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Як вбачається матеріалів справи, примірник направлення на проведення інспекційного відвідування від 10.02.2020 №101 отримав ОСОБА_1 , про що свідчить підпис на зворотній стороні зазначеного направлення, який, відповідно до повідомлення про прийняття працівника на роботу з Державної податкової служби України, є найманим працівником ТОВ Лаян еспресо бар .

Оскільки журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) інспекторам праці не надавався, то відповідний запис до нього не вносився.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про належне вручення відповідачем направлення на проведення інспекційного відвідування об`єкту ТОВ Лаян еспресо бар .

Приписами п.п. 16 та 17 Порядку №823 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Згідно з п. 23 Порядку №823 у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.

Матеріали справи свідчать, що уповноваженими особами складено акт інспекційного відвідування від 17.02.2020 №КВ101/1063/АВ, який направлено на адресу ТОВ Лаян еспресо бар , проте цей акт повернуто відділом поштового зв`язку з причин, які незалежні від відповідача.

Оскаржувана постанова також повернулась на адресу відповідача з незалежних від нього причин її невручення.

Щодо встановленого уповноваженими особами відповідача порушення, колегія суддів зазначає таке.

Приписами ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України ).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України , юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

З акту перевірки від 17.02.2020 №КВ101/1063/АВ вбачається, що оскільки будь-яких документів щодо офіційного працевлаштування ОСОБА_2 до перевірки не надано, то перевіряючи дійшли висновку про порушення позивачем вимоги ч. 1 ст. 21 , ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України .

Отже, для правильного вирішення справи має значення правова кваліфікація правовідносин між ТОВ Лаян еспресо бар та гр. ОСОБА_2 , зокрема їх належність до трудових.

З копій пояснень гр. ОСОБА_2 , наданих інспектору праці, від 15.02.2020 вбачається, що остання вказала на те, що її безпосереднім керівником є ОСОБА_3. Разом з тим, за адресою: АДРЕСА_1 , свою діяльність також здійснює ФОП ОСОБА_3 , який орендує приміщення у позивача, на підтвердження чого у матеріалах справи також міститься копія договору суборенди від 10.11.2019, укладеного між ТОВ Лаян еспресо бар та ФОП ОСОБА_3 , а також копія акту приймання-передачі об`єкта суборенди від 10.11.2019.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не надав доказів, які б свідчили про використання праці гр. ОСОБА_2 без оформлення трудових правовідносин, тому оскаржувана постанова Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 10.03.2020 №КВ101/1063/АВ/ТД/ФС-48 є протиправною та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає з підстав, наведених вище.

Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі Гарсія Руїз проти Іспанії , Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав скасування оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України .

Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2021 року.

Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька Судді: О.Є. Пилипенко Я.М. Собків