Ухвала

від 22.12.2021 по справі 944/7002/21

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №944/7002/21

Провадження №2/944/1660/21

УХВАЛА

22.12.2021 року м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Швед Н.П.,

з участю секретаря - Василиці Н.В.

розглянувши заяву представника позивача - адвоката Галька Р.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя.

20.12.2021 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви представник заявника покликається на те, що шлюб між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований 11 жовтня 2011 року у Чернилявській сільській раді Яворівського району Львівської області, актовий запис №4. Від спільного подружнього життя у них народилося двоє дітей, які на даний час проживають з ОСОБА_2 .

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 02 грудня 2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

За час спільного проживання сторони за власні кошти побудували житловий будинок АДРЕСА_1 .

Предметом даного позову є визнання житлового будинку АДРЕСА_1 з погосподарськими будівлями, спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнання ОСОБА_1 власником Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу запевнила позивача, що має намір відчужити спірний житловий будинок, оскільки такий належить їй на праві приватної власності, тому вона має право самостійно, без згоди позивача відчужити такий.

В разі невжиття заходів забезпечення позову це може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки даний житловий будинок відповідач зможе продати.

Просить вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме, житловий будинок АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Вивчивши матеріали заяви слід прийти до наступного.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в

тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову, з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З огляду на викладене, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Судом встановлено, що у проваджені Яворівського районного суду Львівської області знаходится цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Із змісту заяви вбачається, що позивач просить визнати житловий будинок АДРЕСА_1 з погосподарськими будівлями, спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати ОСОБА_1 власником Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Тобто, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою захисту порушеного права.

З наведеного слідує, що предметом позову є вимоги, які фактично зводяться до оспорення набуття позивачем права власності на нерухоме майно, а саме, на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Таким чином, враховуючи, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, суд

приходить переконання, що заява є обгрунтованою, оскільки обраний спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на відповідне нерухоме майно, набуття права власності на яке є предметом оскарження, є підставним та співмірним із заявленими позовними вимогами та може забезпечити ефективний захист прав та законних інтересів позивача, з врахуванням можливого рішення у справі.

Крім цього, вразі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з питанням скасування заходів забезпечення позову.

Також, суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а відповідні особи за обставин накладення арешту на їх майно, не позбавляються права користування таким, тому вказаний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав, оскільки арештоване майно фактично зберігається в користуванні, а обмежується лише можливість його відчужити.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У відповідностідо п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернуласяз такою заявою, позовним вимогам.

З метою забезпечення виконання рішення суду позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити ефективний судовий захист прав позивача та таке забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України , в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149, 150, 153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву представника позивача - адвоката Галька Р.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя - задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Виконання ухвали суду покласти на Яворівський районний відділ державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

ІПН НОМЕР_1

проживає за адресою:

АДРЕСА_2 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2

ІПН НОМЕР_2

проживає за адресою:

АДРЕСА_3 .

СУДДЯ Швед Н.П.