Постанова

від 16.12.2021 по справі 752/13310/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/13310/21 Головуючий в суді І інстанції Колдіна О.О.

Провадження № 22ц-824/11909/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,

за участі секретаря Примушка О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Гаражно-будівельного кооперативу Печерський , третя особа: голова правління Гаражно-будівельного кооперативу Печерський Аністратенко Віталій Володимирович про усунення перешкод у користуванні електроенергією, зобов`язання здійснити дії та відшкодування матеріальної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.

Позивачем також подано заяву про забезпечення позову, шляхом зобов`язання ГБК Печерський та Голови правління ГБК Печерський ОСОБА_1 негайно поновити постачання електричної енергії до нерухомого майна та заборонити ГБК Печерський та Голові правління ГБК Печерський ОСОБА_1 вчиняти дії, направлені на припинення/зупинення постачання електричної енергії до нерухомого майна.

Заяву обґрунтовує тим, що він є членом ГБК Печерський та власником розташованого на території вказаного кооперативу нерухомого майна.

Задля електропостачання до належного позивачу нерухомого майна на території ГБК Печерський встановлено окремий лічильник, за показами якого він щомісячно сплачує витрати на електроенергію.

Вказував, що 23 квітня 2021 року відповідачем здійснено відключення належних йому приміщень від електропостачання.

Вказував, що вчинення відповідачем зазначених дій призвело до завдання позивачеві значних матеріальних втрат, що виразились у пошуку альтернативних варіантів заміни електропостачання, внаслідок чого він 24 квітня 2021 року був змушений укласти з ФОП ОСОБА_3 договір оренди обладнання №204-генератора FG Wilson, у зв`язку з чим кожного дня з 24 квітня 2021 року він несе значні матеріальні витрати.

Станом на 14 травня 2021 року на оренду обладнання разом із доставкою витрачено 24 155,00 грн., на заправку та обслуговування обладнання - 19954грн., що разом становить 44 109,00 грн.

Позивач зазначав, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до істотного порушення прав та законних інтересів та завдання йому значних матеріальних збитків, може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року заяву задоволено частково, заборонено ГБК Печерський та голові правління ГБК Печерський ОСОБА_1 вчиняти дії, направлені на припинення/зупинення постачання електричної енергії до нерухомого майна - гаражного боксу № НОМЕР_1 (ряд НОМЕР_3), гаражів № НОМЕР_2 (ряд НОМЕР_3) , № НОМЕР_4 (ряд НОМЕР_3 ), № НОМЕР_5 (ряд НОМЕР_3 ), № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , яке належить ОСОБА_2 на праві власності та розташоване на території ГБК Печерський за адресою: вул. Камишинська, 4, м. Київ .

Не погоджуючись із цією ухвалою, голова правління ГБК Печерський Аністратенко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій, просить її скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи.

Обґрунтовував доводи апеляційної скарги тим, що місцевий суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, не врахував, що ОСОБА_2 самовільно побудував на території ГБК Печерський виробничі приміщення, споживає електроенергію в значно більших обсягах, ніж передбачено для гаражних боксів, та спричиняє аварійні ситуації, що стало приводом для відключення постачання електричної енергії.

До того ж вказує, що виконати ухвалу суду про забезпечення позову ГБК Печерський не має змоги, через аварійний стан електрообладнання, спричинений неправомірними діями позивача.

Від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує, що подана апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

В судовому засідання ОСОБА_1 та представник ГБК Печерський підтримали доводи апеляційної скарги, натомість ОСОБА_2 та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, направлених на припинення/зупинення постачання електричної енергії до нерухомого майна - гаражного боксу № НОМЕР_1 (ряд НОМЕР_3), гаражів № НОМЕР_2 (ряд НОМЕР_3 ), № НОМЕР_4 (ряд НОМЕР_3 ), № НОМЕР_5 (ряд НОМЕР_3 ), № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 є обґрунтованим заходом забезпечення позову, який відповідає характеру спірних правовідносин, оскільки між сторонами існує спір щодо правомірності дій відповідача щодо відключення постачання електричної енергії до нерухомого майна позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником розташованого на території ГБК Печерський нерухомого майна - гаражного боксу № НОМЕР_1 (ряд НОМЕР_3), гаражів № НОМЕР_2 (ряд НОМЕР_3 ), № НОМЕР_4 (ряд НОМЕР_3 ), № НОМЕР_5 (ряд НОМЕР_3 ), № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 .

Задля електропостачання до належного позивачу нерухомого майна на території ГБК Печерський позивачем встановлено окремий лічильник.

23 квітня 2021 року відповідачем здійснено відключення належних ОСОБА_2 приміщень від електропостачання.

Згідно п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися забороною вчиняти певні дії.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі від 06 травня 2020 у справі № 700/720/17.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином враховано те, що не забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду в разі задоволення позову, та виходячи з того, що предметом спору є зобов`язання відповідача відновити електропостачання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, направлених на припинення/зупинення постачання електричної енергії до нерухомого майна позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 самовільно побудувано на території ГБК Печерський виробничі приміщення, і він споживає електроенергію в значно більших обсягах, ніж передбачено для гаражних боксів, та спричиняє аварійні ситуації, що стало приводом для відключення постачання електричної енергії, оцінюються колегією суддів критично, оскільки не мають правового значення для вирішення питання забезпечення позову, позаяк стосуються предмета доказування по суті спору.

Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга не містить.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставою для її скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: