Постанова

від 21.12.2021 по справі 654/226/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 654/226/21 Головуючий в І інстанції: Сіянко В.М.

Номер провадження: 22-ц/819/2177/21 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

Орловської Н.В.,

секретар Юськів І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Міхалкова Валентина Сергійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 21 вересня 2021 року, у складі судді Сіянка В.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності,

В С Т А Н О В И В :

01 лютого 2021 року адвокат Міхалков Валентин Сергійович, діючий від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив захистити право власності позивача на будинок АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідача демонтувати за власний рахунок об`єкт самочинного будівництва, зведений з порушенням норм протипожежної безпеки відносно будинку позивача, на земельній ділянці з кадастровим номером 6522384300:02:065:0329 за адресою: АДРЕСА_2 .

Позов обґрунтований наступним.

Відповідачем на суміжній з належною позивачу земельній ділянці з грудня 2020 року здійснюються будівельні роботи з порушенням діючого законодавства. Зазначене будівництво грубо порушує право власності ОСОБА_1 на належний йому будинок, створюючи реальну пожежну загрозу нерухомому майну позивача.

Відстань між будинком позивача та об`єктом будівництва відповідача в 3 рази менша від мінімальної протипожежної, передбаченої Державними будівельними нормами, а саме відстань між стіною будинку позивача та об`єктом будівництва відповідача складає від 2,45 м до 3,70 м, а має становити за нормами не менше 10/15 м.

Також, будинок відповідача зведено з дерева і місце, у якому він розташований, має достатньо щільну забудову. Тому у разі виникнення пожежі шкода буде заподіяна не лише майну позивача, але і навколишнім об`єктам.

З відповіді від 11.01.2021 року, отриманої від Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, вбачається, що у Реєстрі будівельної діяльності відсутня реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт на належній відповідачу земельній ділянці. Тобто, здійснюючи вказане будівництво, відповідач також порушує вимоги ч.1 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до яких виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отже, згідно до ч.ч.1, 7 ст.34 вказаного Закону, вказане будівництво є самочинним.

Через відсутність документального оформлення будівельних робіт неможливо встановити кінцевий вигляд будівництва та встановити, яким чином ще буде порушено право власності позивача. Наприклад, зведення будівлі у такій безпосередній близькості до будинку позивача вірогідно спричинить порушення природної інсоляції приміщень останнього. Також не можна бути впевненим, що будівництво не спричинить деформаційного впливу на будинок позивача, наприклад внаслідок просідання ґрунту. Крім того, немає впевненості навіть у тому, що новозбудована конструкція на завалиться на будинок позивача, оскільки будівництво ведеться в кустарний спосіб із використанням вживаних матеріалів.

Зважаючи на наведене, посилаючись на положення ст.ст.16, 321, 376, 391 ЦК України, просив задовольнити позов.

Ухвалою суду першої інстанції від 26.02.2021 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом та розпочато підготовче провадження (а.с.40).

05.05.2021 року адвокат Гагашкіна Лілія Іванівна, яка діє від імені відповідача ОСОБА_2 , подала до суду відзив на позовну заяву, в якій просить у задоволенні позову відмовити з огляду на таке.

Зазначила, що будівництво на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 здійснюється на законних підставах. Так, будівництво здійснюється на земельній ділянці, яка належить відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку. Цільове призначення землі: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Також будівництво здійснюється на підставі: будівельного паспорту, виданого відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Голопристанської районної державної адміністрації; повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 15.09.2014 року.

Позивачем не надано доказів того, що будівництво здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил. Жодного припису повноважними органами про усунення порушень за адресою АДРЕСА_2 видано не було.

Вказала, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним для захисту порушеного права. Звернула увагу на висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах з приводу критеріїв, які слід оцінювати стосовно сумісності втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції (а.с.92-96).

01.06.2021 року адвокатом Міхалковим Валентином Сергійовичем, діючим від імені позивача ОСОБА_1 , подано відповідь на відзив, у якій заперечив проти викладених у відзиві доводів.

При цьому послався на висновок експерта № 23 від 23.04.2021 року, долучений до матеріалів справи, відповідно до якого протипожежна відстань між будинком позивача та об`єктом будівництва відповідача має становити згідно з будівельними нормами та правилами 10 м, а фактично становить 3,60 м. Зазначене підтверджується й наявним в матеріалах справи листом Голопристанського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області від 05.01.2021 року вих. № 77/32/37.

Тобто, вважає, що відповідач здійснює будівельні роботи з порушенням не лише вимог державних будівельних норм, але і вимог, закріплених у будівельному паспорті на спірний об`єкт.

Зазначив, що дійсно, відповідачем надано будівельний паспорт та повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Проте, вказав, відповідачем не дотримуються обов`язки, закріплені в ч.1 ст.9, ч.1 ст.27 Закону України "Про архітектурну діяльність", а саме про здійснення будівництва відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил, а також про непорушення при цьому прав та інтересів користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд.

Допущені відповідачем порушення будівельних норм і правил є істотними, оскільки створюють цілком очевидну пожежну загрозу життю, здоров`ю та майну позивача та його родини. А тому будівництво є самочинним.

Просить суд звернути увагу на те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідачем подано 15.09.2014 року, будівельний паспорт виготовлено 15.08.2014 року, натомість право власності позивача на належний йому будинок зареєстровано ще 14.05.2014 року, а побудований він був ще раніше - наприкінці 2012 року. Тобто, на час виготовлення будівельного паспорту право власності позивача на зазначений житловий будинок вже було визнано державою та підлягає захисту.

Також вказав, що будівництво відповідач розпочав у грудні 2020 року, тобто в час, коли державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд в області фактично вже не здійснювався, що підтверджується відповідним листом начальника Управління ДАБІ у Херсонській області від 20.04.2021 року. Тобто, суд залишився єдиним державним органом, який може відреагувати на незаконні дії відповідача та захистити права та інтереси позивача.

Також зазначив, що з огляду на надану відповідачу земельну ділянку (шириною від 13,37 м до 15,0 м) на ній неможливо побудувати житловий будинок розміром в основі 9,9 х 25,5 м, як передбачено будівельним паспортом, оскільки об`єкт, який має намір побудувати відповідач, за будь-яких умов буде порушувати будівельні норми, права та інтереси позивача. А тому позивачем обрано найефективніший спосіб захисту порушеного права.

На твердження відповідача про втручання в мирне володіння майном вказав, що відповідач до завершення будівництва є власником матеріалів і позивач це не оспорює. Крім того, слід враховувати положення ст.13 Конституції України та ст.319 ЦК України про те, що власність зобов`язує (а.с.115-118).

Ухвалою суду від 22.06.2021 року було закрито підготовче провадження у справі (а.с.132).

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 21 вересня 2021 року у задоволенні позову було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що позивач не обґрунтував, у чому полягає порушення його прав, що ним не доведено порушення, невизнання чи оспорювання його прав відповідачем.

Також суд виходив з того , що ймовірне порушення норм законодавства відповідачем, які не завдають шкоди позивачу, не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки не впливають на права чи інтереси позивача.

Крім того, суд виходив з положень статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право особи мирно володіти своїм майном та враховував те, що спір стосується втручання у право мирного володіння майном.

На вказане рішення адвокатом Міхалковим Валентином Сергійовичем, діючим від імені ОСОБА_1 , подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення й ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. При цьому він послався на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема зазначив , що суд не прийняв до уваги наявність в матеріалах справи доказів (зокрема, висновку експерта, листа державної служби з надзвичайних ситуацій) порушення відповідачем будівельних норм та правил, а саме того, що відстань між будинком позивача та об`єктом будівництва відповідача складає від 2,45 м до 3,70 м, а має становити за нормами не менше 8,0 м. Вважає такі порушення істотними, оскільки мова йде про порушення правил, які направлені на запобігання виникненню та поширенню пожеж, та з огляду на судову практику, зокрема постанови Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі № 490/7945/14-ц, від 02.06.2021 року у справі № 727/5368/17.

Також вказав , що судом не було застосовано положення ч.ч.1, 4 ст.376 ЦК України, ч.1 ст.9 та ч.1 ст.27 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Також, зазначив про безпідставне посилання суду на ст.1 Протоколу 1 до Конвенції, оскільки на час розгляду справи позивач міг вважатися хіба що власником будівельних матеріалів, право на які позивачем не оспорюється, а задоволення позовних вимог не позбавить відповідача його права власності на дані матеріали. При цьому, на думку скаржника, суд мав застосувати положення ст.13 Конституції України та ст.319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, відповідно до яких власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Крім того, вказав , що в порушення положень ст.265 ЦПК України суд не послався на жоден із досліджених доказів та не навів мотивів їх відхилення.

У своєму відзиві адвокат Гагашкіна Лілія Іванівна, яка діє від імені відповідача ОСОБА_2 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу вдруге було призначено до апеляційного розгляду на 21.12.2021 року о 09-00 годині, однак, крім представників сторін, самі сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися та про причини неявки суд не повідомили. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Позивач ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 342899 від 15.04.2011 року є власником земельної ділянки площею 0,1250 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6522384300:02:001:0025, на якій розташований житловий будинок (а.с.5).

Згідно Інформації щодо об`єкта з різних реєстрів (Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ), сформованої 20.01.2021 року - власником житлового будинку загальною площею 652,8 кв.м, житловою площею 536 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 359710265223. Номер запису про право власності 5647008, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 13034248 від 14.05.2014 року, Голопристанське міськрайонне управління юстиції Єременко Андрій Миколайович (а.с.7-8).

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 281931 від 15.04.2011 року, виданого на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 18.06.2010 року, власником суміжної земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6522384300:02:065:0329, є відповідач ОСОБА_2 . Цільове призначення землі: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 1 АА 011072100190 (а.с.6, 97).

На належній відповідачу земельній ділянці здійснюється будівництво житлового будинку, що сторонами не оспорюється.

Вказане будівництво здійснюється на підставі: будівельного паспорту № 56/01-19 від 15.08.2014 року, виданого відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Голопристанської районної державної адміністрації, а також Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 15.09.2014 року № ХС 062142580331, затвердженого Інспекцією ДАБК у Херсонській області (а.с.98-105; 106).

Зазначений будівельний паспорт відповідачу було видано на підставі рішення Виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 64 від 25.07.2012 року (а.с.107).

Відповідно до листа на адресу адвоката Міхалкова В.С. Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (ГУ ДСНС у Херсонській області) зазначено, що на запит адвоката було здійснено виїзд для проведення обстеження по викладених фактах. Було встановлено, що фактична відстань між будинком позивача, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , та об`єктом будівництва відповідача, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , складає 3,70 м, а відстань будівельної конструкції об`єкта, що будується гр. ОСОБА_2 , до житлового будинку позивача ОСОБА_1 фактично складає 2,45 м. (а.с.25).

Наявні фотознімки будівництва нерухомого майна, які не ідентифіковані (а.с.29-32).

Згідно Висновку будівельно-технічної експертизи № 23 від 23.04.2021 року, складеному судовим експертом Фесун Ларисою Анатоліївною, відстань між належним ОСОБА_1 житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , та об`єктом, що будується гр. ОСОБА_2 на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6522384300:02:065:0329 в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області не відповідає вимогам п.п. 15.2.1, 15.2.2 ДБН Б.2.2-2019 "Планування та забудова територій", а саме:

--- фактична відстань між стінами житлового будинку АДРЕСА_1 та об`єкту, що будується на земельній ділянці АДРЕСА_3 складає 3,6 м, що менше 10 м;

--- фактична відстань між виступаючими балками перекриття об`єкту, що будується на земельній ділянці № НОМЕР_1 (кадастровий номер 6522384300:02:065:0329) та стіною житлового будинку АДРЕСА_1 , складає 2,52 м, що менше 10 м (а.с.60-68).

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Цивільне законодавство України визначає, що одним із способів захисту права власності є негаторний позов.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, серед способів захисту речових прав цивільне законодавства виокремлює усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України). Вказаний спосіб захисту може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Захист речового права шляхом пред`явлення позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (негаторного позову) є можливим носієм речового права і передбачає доведення позивачем наступних обставин: 1) належність позивачу речового права, з приводу захисту якого він звертається до суду; 2) порушення цього права, його невизнання чи оспорювання; 3) вчинення цих дій саме відповідачем.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Статтею 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до частин 1, 4, і 7 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.

При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення законів України "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про регулювання містобудівної діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо .

Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо:

--- власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво;

--- власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку;

--- самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил , що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Такий правовий висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц, а також в інших постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 02.06.2021 року у справі № 727/5368/17.

Законність знесення самочинного будівництва має бути оцінено на предмет пропорційності такого втручання.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст.ст.76-84, 228, 229, 235, 243, 368, 369 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач посилається на те, що зведення відповідачем капітального об`єкту будівництва здійснюється самочинно у безпосередній близькості з його будинком, з порушенням будівельних норм та правил, що є істотним, на підтвердження чого, на його думку, надав висновок будівельно-технічної експертизи.

У справі встановлено, що на земельній ділянці, належній відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6522384300:02:065:0329, за адресою АДРЕСА_2 відповідач відповідно до виданого у встановленому порядку будівельного паспорту будує житловий будинок загальною площею 269,0 кв.м. Це будівництво здійснюється поряд з суміжною земельною ділянкою позивача за адресою АДРЕСА_1 , на якій розташований вже побудований житловий будинок, належний позивачу, загальною площею 652,8 кв.м; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 13034248 від 14.05.2014 року.

Отже, вказане будівництво відповідачем здійснюється на підставі проектної документації та отримання дозвільних документів. Жодних приписів на адресу відповідача з приводу незаконного будівництва, а також жодних матеріалів щодо нього про притягнення його до адміністративної відповідальності, матеріали справи не містять.

Відповідно до Висновку експерта № 23 від 23.04.2021 року, проведеного на замовлення позивача й долученого до матеріалів справи, відстань між стінами будівель № 81/38 та АДРЕСА_2 складає 3,6 м, що менше протипожежної відстані між житловими будинками ІV та ІІ ступені вогнестійкості, яка має складати, згідно таблиці 15.2 (чисельник), на яку є посилання у п.15.2.2 ДБН Б.2.2-2019 "Планування та забудова територій". А фактична відстань між виступаючими балками перекриття об`єкту, що будується на земельній ділянці № НОМЕР_1 та стіною житлового будинку АДРЕСА_1 , складає 2,52 м, що менше 10 м.

Отже, як вбачається, мають місце порушення встановлених будівельних норм, допущених відповідачем при будівництві свого житлового будинку.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи й дав належну оцінку зібраним по справі доказам, а тому прийшов до вірного висновку про те, що позивачем не обґрунтовано порушення його прав, а також про те, що ймовірне порушення відповідачем певних норм, які не завдають шкоди позивачу, не є підставою для задоволення позовних вимог. Вказаний висновок не спростовано позивачем, останнім не доведено наявність істотних порушень будівельних норм і правил, допущених відповідачем, також не доведено пропорційність між заходами, які він вимагає застосувати у своєму позові, та переслідуваною метою, якої він намагається досягти шляхом позбавлення відповідача його власності.

Прийшовши до такого висновку, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджуються належними доказами та висновків суду не спростовують.

Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання на наявність доказів порушення відповідачем відповідних будівельних норм, які є істотними та які слугують підставою для застосування судом положень ч.ч.1, 4 ст.376 ЦК України, ч.1 ст.9 та ч.1 ст.27 Закону України "Про архітектурну діяльність". При цьому апеляційний суд виходить з того, що позивачем не доведено наявність істотних порушень будівельних норм і правил, допущених відповідачем при будівництві. Натомість будівництво відповідачем здійснюється на відведеній для цієї мети земельній ділянці, на підставі проектної документації та отриманих дозвільних документів.

Також, підлягають відхиленню посилання скаржника на незастосування судом положень ст.13 Конституції України та ст.319 ЦК України, а також на те, що, з огляду на обставини справи, відповідач може вважатися лише власником будівельних матеріалів, право на які за відповідачем позивачем не оспорюється. При цьому суд апеляційної інстанції виходить з відсутності підстав, за встановлених обставин, для застосування таких крайніх заходів як демонтування за власний рахунок об`єкту будівництва. Апеляційний суд вважає посилання скаржника, які викладені у його позові та взагалі у його позиції при розгляді цієї справи (вірогідне спричинення порушення природної інсоляції приміщень позивача; можливість спричинення будівництвом деформаційного впливу на будинок позивача, наприклад внаслідок просідання ґрунту; можливість виникнення пожежі, внаслідок якої можливе завдання шкоди не лише майну позивача, але і навколишнім об`єктам ), такими, які містять ознаки припущень та не свідчать про встановлення дійсного факту.

Крім того, як такі , що не містять в собі підстав для скасування рішення та не впливають на правильність прийнятого рішення, слід залишити поза увагою й посилання скаржника на відсутність посилань суду на докази та відсутність мотивів їх відхилення. Усі надані сторонами докази були досліджені судом апеляційної інстанції в межах його повноважень та їм надана відповідна оцінка.

Висновки суду апеляційної інстанції

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для того, щоб апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Міхалкова Валентина Сергійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 21 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 23 грудня 2021 року .

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська