Постанова

від 21.12.2021 по справі 766/4465/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 766/4465/20 Головуючий в суді І інстанції Зуб І.Ю.

Номер провадження 22ц/819/1106/21 Доповідач Орловська Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Орловської Н.В.,

суддів Кутурланової О.В.,

Майданіка В.В.,

секретар Юськів І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16 березня 2020 року у справі за позовом Виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне некомерційне підприємство Херсонської обласної ради Херсонський обласний Будинок дитини , Комунальний заклад Херсонської обласної ради Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Радість про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

16.03.2020р. Виконавчий комітет Корабельної районної у місті Херсоні ради, як орган опіки та піклування, звернувся до суду із зазначеним позовом в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить:

- позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , 1977 року народження, відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стягнути з ОСОБА_4 аліменти у розмірі згідно з вимогами чинного законодавства усіх видів заробітку на утримання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь закладу, в якому перебувають діти, до їх повноліття шляхом перерахування коштів на особисті рахунки дітей у відділенні державного ощадного банку України;

- стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь закладу, в якому перебуває дитина, до її повноліття шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини у відділенні державного ощадного банку України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є матір`ю ще двох малолітніх дітей, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько яких записаний у відповідності до ст. 135 СК України зі слів матері.

На даний час діти перебувають у дитячих закладах, а саме: малолітня ОСОБА_3 знаходиться у НКП Новокаховський дитячий протитуберкульозний санаторій Джерельце Херсонської обласної ради ; малолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 влаштовані до КНП Херсонський обласний Будинок дитини Херсонської обласної ради.

Батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей, не відвідують їх у дитячих закладах. Зі слів сусідів та відповідачів діти залишаються на сторонніх осіб, які мають інвалідність по зору та ведуть не завжди правильний спосіб життя, або залишаються на інших дітей. Батьки вихованням та утриманням дітей не займаються, матеріальної допомоги не надають, не сприяють розвитку дітей, не турбуються про їх стан здоров`я. Зазначено, що спеціалістами служби у справах дітей з відповідачами неодноразово проводилися профілактичні бесіди щодо належного утримання та виховання своїх дітей. Рішенням херсонського міського суду Херсонської області від 11.07.2018 року та постановою Херсонського апеляційного суду від 05.12.2018 року під час розгляду питання про позбавлення батьківських прав, надано відповідачам можливість виправити ситуацію щодо реалізації батьківських прав. Проте відповідачі протягом тривалого часу не виконували належним чином свої батьківські обов`язки, ухиляються від виховання та утримання дітей. Таким чином, малолітні діти ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебувають на обліку служби, як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах, практично є дітьми, позбавленими батьківського піклування, але ніяких пільг не отримують. Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачів розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 04.03.2020 року. Орган опіки та піклування Корабельного району вважає доцільним позбавлення батьківських прав відповідачів та стягнення з них аліментів на утримання дітей.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 16 березня 2021 року у задоволенні позову Виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради відмовлено.

Рішення суду вмотивовано тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який суд може застосувати у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням їх характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи. Належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених в позові щодо неналежної поведінки відповідачів відносно способу життя, які б існували на час звернення до суду - не надано, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав, вважати, що відповідачі злісно не виконують обов`язки по вихованню дитини та ведуть аморальний спосіб життя.

Також суд зазначив, що висновок про доцільність позбавлення батьківських прав не містить достатнього обґрунтування в чому полягає повне та всебічне забезпечення прав та законних інтересів дітей, як наслідок позбавлення батьківських прав батьків, які стверджують про наявність бажання виховувати та утримувати дітей.

Крім того суд врахував, що відповідачі не були запрошені на розгляд питання про доцільність позбавлення їх батьківських прав службою у справах дітей. Зазначаючи в позовній заяві про проведення профілактичних бесід з відповідачами, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження таких фактів, що свідчить про відсутність з боку позивача активної поведінки щодо з`ясування та усунення обставин, які призвели до порушення прав дітей.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про позбавлення відповідачів батьківських прав з огляду на недоведеність позивачем виключних підстав, з якими закон пов`язує можливість позбавлення батьківських прав.

В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Корабельної районної у місті Херсоні ради, діючи як орган опіки та піклування в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посилаючись помилковість висновків суду першої інстанції, просить рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16.03.2021 р. скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не врахував наявні в матеріалах справи докази, якими підтверджується систематичне невиконання відповідачами їх батьківських обов`язків.

Так, судом першої інстанції не враховано довідки з державних дитячих закладів, в яких перебували діти, а саме акт про невідвідування батьками дітей у дитячому державному закладі КЗ Херсонський обласний будинок дитини ХОР від 07.04.2020 р. та повідомлення КЗ ХОР Центр соціально - психологічної реабілітації дітей від 10.04.2020р.

Відповідно до акту про покинуту та знайдену дитину від 22.05.2017р. ОСОБА_3 була доставлена до дитячого відділення ім. А.і О. Тропіних.

ОСОБА_1 також був влаштований до дитячого відділення лікарні ім. А. і О. Тропіних, дитина була голодна, перебувала у коробці.

Малолітній ОСОБА_2 був залишений у дитячому відділенні лікарні ім. А. і О. Тропіних, оскільки умови для перебування дитини у відповідача були відсутні. Інша дитина відповідача ОСОБА_4 - малолітній ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер у матері у віці чотирьох місяців.

Проте, вказаних обставин судом першої інстанції не враховано.

Крім того, судом помилково не взято до уваги показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , яка є матір`ю відповідача ОСОБА_4 , рідною бабусею та опікуном старшої дитини ОСОБА_14 .

Також судом не враховано, що питання про позбавлення відповідачів батьківських прав вже вирішувалося судом, Апеляційний суд Херсонської області у справі №766/17051/17 попереджав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про неприпустимість в подальшому порушення з їх боку батьківських обов`язків та про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.

На даний час діти перебувають у дитячому державному закладі КЗ ХОР Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Радість . Але незважаючи на вказане попередження відповідачі продовжують нехтувати батьківськими обов`язками, не відвідують дітей за місцем їх перебування, не спілкуються, не телефонують, розвитком та станом дітей не цікавляться.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив, що в силу ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, судом встановлено наступне.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні від 22 грудня 2012 року, актовий запис № 819 (т.1, а.с.6).

ОСОБА_4 є матір`ю малолітнього ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00018746186 від 25.09.2017 р. Відомості про батька дитини внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. (т.1, а.с.11-12)

Також ОСОБА_4 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00019529559 від 07.02.2018 р. Відомості про батька дитини внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. (т.1, а.с.13)

Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 2017 року, а ОСОБА_2 з народження і по теперішній час перебувають на постійній основі у дитячих комунальних закладах, зокрема у КЗ Херсонської обласної ради Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Радість , Комунальному некомерційному підприємстві Новокаховський дитячий протитуберкульозний санаторій Джерельце Херсонської обласної ради, КЗ Херсонський обласний Будинок дитини .

Орган опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з підстави, передбаченої ч.1 п.1 ст.164 СК України, а саме ухилення матері та батька від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей: доньки та синів, які передані на виховання та повне утримання до дитячого комунального закладу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та пояснень представників позивача, підставою для позбавлення батьківських прав відповідачів є ті обставини, що малолітні діти перебувають на постійній основі у дитячих державних закладах. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, дітей не утримують, їх вихованням та розвитком не займаються і впродовж періоду із серпня 2018р. по теперішній час дітей у місці їх перебування не навідують.

На підтвердження доцільності позбавлення батьківських прав надано висновок Виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради від 13 березня 2020 року №02-14-85-25, згідно якого орган опіки вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки батьки не створили належних умов для подальшого повноцінного фізичного, морального, духовного, психологічного розвитку дітей, не забезпечили їх відвідування творчих гуртків для розвитку талантів і здібностей, тоді як дитячий державний заклад не є пріоритетною формою влаштування дітей. Тим самим свідомо ухиляються від виховання і утримання дітей. (а.с.42-43).

Судом встановлено, що під час надання зазначеного висновку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на засідання комісії не запрошувались. Крім того, надані апеляційному суду матеріали, що стали предметом розгляду комісії, не містять інформації про вручення відповідачам повідомлення щодо часу засідання, а також матеріалів, якими встановлені факти, що стали підставою для прийняття відповідного рішення.

В суді апеляційної інстанції представники органу опіки та піклування посилались на те, що після винесення у справі №766/17051/17 рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11.07.2018р про відмову у позбавлення батьківських прав, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 05.12.2018р., якими відповідачі попереджені про необхідність змінити своє ставлення до виконання батьківських обов`язків та настання наслідків у вигляді позбавлення батьківських прав у разі відсутності таких змін, останні ніяких дій спрямованих на утримання і виховання дітей не здійснили.

Також посилались на акти дослідження умов проживання відповідачів, які були складені у березні та листопаді 2018р., тоді як жодних інших доказів щодо незабезпечення належних умов для проживання дітей після листопада 2018р та на момент звернення до суду із позовом у березні 2020р. надано не було.

Зі змісту наведених судових рішень встановлено, що 22 травня 2017 року близько 16.00 години за адресою АДРЕСА_1 знайдена дівчинка близько 4-5 років, при огляді дитини лікарями встановлено, що дитина здорова та має добрий стан, зі слів дитини встановлено, що вона має двох батьків та вдома була в обід нагодована супом, після чого спала у ліжку. Дитина доставлена у дитяче відділення КЗ Херсонська міська лікарня ім. А. і О. Тропіних .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 31.05.2017 р. перебував у дитячому відділенні КЗ Херсонська міська клінічна лікарня ім. О. і А. Тропіних . Дитина була вилучена з родини та доставлена до дитячого відділення лікарні під час спільного рейду служби у справах дітей Корабельного району, медичних працівників дитячої поліклініки та поліції. На момент вилучення дитина знаходилася у квартирі зі стороннім літнім чоловіком. Дитина була здорова. Мати дитину відвідувала 2-3 рази на місяць.

08 листопада 2017 року ОСОБА_1 рішенням виконавчого комітету Корабельної у м. Херсоні ради влаштовано до комунального закладу Херсонський обласний Будинок дитини до вирішення в суді питання про позбавлення батьківських прав.

16 листопада 2017 року ОСОБА_3 направлено до КЗ Херсонської обласної ради Центр соціальної реабілітації дітей .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився у пологовому відділенні КЗ Херсонська міська лікарня ім. А. і О. Тропіних , 02 лютого 2018 року переведений до дитячого відділення КЗ Херсонська міська лікарня ім. А. і О. Тропіних , де знаходився тривалий час. Мати ОСОБА_4 за час перебування дитини у відділенні відвідувала 2-3 рази на місяць.

Рішенням виконавчого комітету Корабельної у м. Херсоні ради від 13 червня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлено на повне державне утримання до КЗ Херсонський обласний Будинок дитини , ОСОБА_3 влаштовано до КЗ Херсонської обласної ради Центр соціальної реабілітації дітей .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 26.06.2018 р. перебувають на повному державному утриманні у Комунальному некомерційному підприємстві Херсонський обласний Будинок дитини Херсонської обласної ради. Мати востаннє відвідала синів у Будинку дитини 26.08.2018 р. і з того часу ніхто з рідних, близьких хлопчиків не відвідував, не телефонував, станом здоров`я, розвитком та долею не цікавилися, участь у вихованні не приймали, ніякої допомоги на утримання не надавали.

Суд першої інстанції надав належну оцінку наведеним доводам позивача та письмовим доказам, а саме: характеристиці, складеній соціальним працівником і секретарем Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 30.07.2018 р. №21, за час проживання ОСОБА_4 на території Круглоозерської сільської ради з 15.04.2016р. по 2017роки, а також виписки від 08.08.2018р. про патронат дитини ОСОБА_1 , 2016 р.н., (а.с.21, 23 т.1), щодо обставин, які мали місце до моменту ухвалення зазначених судових рішень, як таких що не можуть братись до уваги в якості доказу невиконання батьківських обов`язків відповідачами за період із 2019р. по час звернення до суду із новим позовом у березні 2020р.

Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі Хант проти України від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав судам роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Частиною першою статті 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України Про охорону дитинства виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із статтею 18 Закону України Про охорону дитинства держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має орган опіки та піклування.

Як вбачається із змісту заявленого позову та пояснень представників органу опіки і піклування, як позивача, що діє в інтересах малолітніх дітей, в якості необхідної і достатньої підстави для позбавлення батьківських прав відповідачів є такі обставини, що згідно інформації, наданої Комунальним некомерційним підприємством Новокаховський дитячий протитуберкульозний санаторій Джерельце Херсонської обласної ради від 21.02.2020 р. №01-08/62, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на лікуванні в санаторії з 07.11.2019 р. За час перебування дитини в санаторії мати та батько не відвідували, не цікавились, не телефонували. (т.1, а.с.36)

Згідно листа Комунального закладу Херсонської обласної ради Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Радість від 23.04.2021 р. №02-13/36 з моменту зарахування до вказаного закладу (02.11.2020р.) і по теперішній час дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько ОСОБА_5 доньку в закладі не відвідував, не телефонував, не цікавився життям та здоров`ям. (т.2, а.с.44)

Згідно листа Комунального закладу Херсонської обласної ради Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Радість від 22.04.2021 р. №02-13/35 з моменту зарахування до вказаного закладу і по теперішній час дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (наказ №27-в від 02.11.2020р.) та її братів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (наказ №8-в від 18.03.2021р.) їх мати ОСОБА_4 дітей в закладі не відвідувала не телефонувала, не цікавилась життям та здоров`ям дітей. (т.2, а.с.45) .

Крім того, зазначає, що відповідачі не відвідували дітей у державних дитячих закладах із серпня 2018р. про що складено відповідні акти про невідвідування від 21.06.2019 №437, від 11.10.2019 №692, від 11.10.2019 №691, від 29.01.2020 р. №9, від 29.01.2020р. №92 (т.1, а.с.33-35)

Заперечуючи проти заявлених вимог та доводів позивача в частині не відвідування дітей у державних дитячих закладах із серпня 2018р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснювали, що неодноразово звертались до органу опіки і піклування у Корабельному районі м. Херсона щодо надання їм можливості забрати дітей додому, проте їх звернення залишені без задоволення і обґрунтування причин відмови також надані не були.

Так, наявними у справі письмовими доказами підтверджено, що 30 березня 2021р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звертались до органу опіки та до голови Корабельної районної у м. Херсоні ради про прийняття рішення щодо повернення їм дітей. Також 13.04.2021р. та 05.05.2021р. просили надати інформацію про місце перебування дітей, проте жодної відповіді на свої звернення не отримали.

Представники позивача не спростували вказані доводи та не надали доказів свого реагування на вказані звернення батьків. Також не надано інформації про обстеження умов проживання відповідачів на підставі їх заяви від 05.05.2021р., де зазначена місце проживання у кв. АДРЕСА_2 (а.с. 74-77 т.2).

Крім того суд враховує і подальші звернення відповідачів до правоохоронних органів зі скаргами на бездіяльність органу опіки і піклування у питанні поверненні батькам малолітніх дітей, щодо яких відповідачі не були позбавлені батьківських прав (а.с.79-81).

На підтвердження факту змін у ставленні до своїх батьківських обов`язків та сімейних відносин відповідачі посилались на факт укладання шлюбу, зареєстрованого 29.08.2020 р., що підтверджено копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , (т.1, а.с.195).

Всі наведені відповідачами обставини свідчать про їх активні дії, наміри і бажання здійснювати свої батьківськи обов`язки щодо малолітніх дітей за спірних період часу та наявність неспростованих позивачем перешкод у здійсненні відповідачами батьківських прав і обов`язків.

Крім того, апеляційний суд при визначенні та врахуванні інтересів дітей виходить із об`єктивних обставин спору та звертає належну увагу на ті обставини, що малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 переведені із Будинку дитини до КЗ ХОР Центру соціально - психологічної реабілітації дітей Радість із 18 березня 2021р., проте доказів інформування батьків про таке переведення позивачем надано не було. Також відсутні докази про надання батькам інформації про те, що ОСОБА_3 перебувала на лікуванні в санаторії Джерельце із 7.11.2019р. по 7.02.2020р. (а.с.49 т.т2).

В ході апеляційного розгляду представник позивача зазначала, що мали місце об`єктивні підстави для відмови батькам у спілкуванні із дітьми через карантинні обмеження та відсутність у них необхідних медичних довідок, ПЛР тестів.

Також апеляційним судом врахований і стан дітей у період їх постійного перебування у дитячих закладах, зокрема у КНП ХОР Будинок дитини . Згідно довідки останнього від 09.09.2021. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за час свого перебування із 26.06.2018р. по 18.03.2021р. на першому році життя неодноразово переніс гострий бронхіт, а також алергічний дерматит та інші захворювання, що зазвичай пов`язують із умовами догляду і проживання. 23.02.2021р. педіатром діагностований стан дитини, що потребує особливої уваги у харчуванні та догляду ( а,с.84, 85).

Аналогічний стан описаний відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який неодноразово кожного року хворів на гострі вірусні захворювання. За своїм станом потребує індивідуального догляду, спрямованого на психологічний розвиток, потребує занять із психологом та логопедом. (а.с.84,86 т.2).

Враховуючи викладене слід дійти висновку, що позбавлення батьківських прав не забезпечить найкращих умов для виховання і розвитку дітей, тоді як активні дії та заперечення відповідачів щодо заявлених позивачем вимог вказує на відсутність правових підстав для їх задоволення.

Доводи апелянта щодо неврахування судом першої інстанції показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки надані вказаними особами пояснення не спростовують наведених вище висновків суду про на недоведеність позивачем виключних підстав, з якими закон пов`язує можливість позбавлення батьківських прав.

Оскільки суд першої інстанції з достатньою повнотою встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам, а також доводам сторін, тоді як доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для її задоволення і скасування постановленого у справі рішення, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16 березня 2020 року залишити без змін.

Попередити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про недопустимість у подальшому порушення ними батьківських обов`язків та необхідність змінити своє ставлення до утримання і виховання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та попередити ОСОБА_4 про недопустимість у подальшому порушення батьківських обов`язків, необхідність змінити ставлення до утримання і виховання неповнолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та про можливі наслідки у випадку невиконання батьківських обов`язків - позбавлення батьківських прав.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 23 грудня 2021 року.

Головуючий

---

Н.В.Орловська

Судді:

---

О.В.Кутурланова

---

В.В.Майданік