Постанова

від 13.12.2021 по справі 922/1811/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/1811/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Зубченко І.В., суддя Істоміна О.А.

за участю секретаря судового засідання - Склярук С.І.;

та представників учасників справи:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Скриннік І.А. (адвокат);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКАЛЬ" м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 02.09.2021 року у справі №922/1811/21;

за позовом - Харківської міської ради м. Харків;

до - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаль» м.Харків;

про - стягнення коштів.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року до господарського суду Харківської області звернулася Харківська міська рада (далі-Позивач) з позовною заявою (з урахування письмових пояснень Позивача про виправлення описки щодо періоду нарахування грошової суми) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескаль» (далі-Відповідач) про стягнення з Відповідача на користь Позивача безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова з кадастровим номером 6310137200:02:023:0019 по вул.Лозівській, 3 у м.Харкові у період з 01.04.2020 року по 31.03.2021 року у розмірі орендної плати у сумі 419 014,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.09.2021 року у справі №922/1811/21 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання вищезазначеної земельної ділянки у період 01.04.2020 року по 31.03.2021 року у розмірі 419 014,00 грн та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 6 285,21 грн.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за змістом якої просив рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2021 року у справі №922/1811/21 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначає наступне:

- висновки суду першої інстанції, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0019 виникла у результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 є необґрунтованими, так як відповідно до наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.04.2021 року - земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 на дату звернення Позивача до суду та прийняття спірного рішення існує як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрації, не скасована, а доказів на спростування даного факту Позивачем до суду не надано;

- рішення господарського суду не відповідає вимогам ст. ст. 12, 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , п. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» , п. 116 Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 та ст. 186 Земельного кодексу України;

- суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку, що нерухоме майно (буд. літ.Б-2; В-1; Г-1; Д-1), власником якого є Відповідач, у спірний період знаходилося саме на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:02:023:0019, так як зазначене майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014, державна реєстрація права власності на яку у встановленому порядку не припинена;

- факт користування Відповідачем земельною ділянкою площею 0,4025 га з кадастровим номером 6310137200:02:023:0019 по вул. Лозівська в м. Харкові, відносно якої Позивачем здійснено нарахування заявлених сум, останнім належним чином не доведено, а тому здійснений Позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів за спірну земельну ділянку є необґрунтованим;

- судом першої інстанції залишено поза увагою, що Позивачем не надано доказів існування двох інших земельних ділянок, які з його слів утворилися в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014;

- наданий Позивачем акт обстеження земельних ділянок від 25.02.2021 року не є належним доказом на підтвердження знаходження на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:02:023:0019 об`єктів нерухомого майна Відповідача, оскільки його складено в односторонньому порядку представником Позивача;

- матеріали справи не містять технічних паспортів на будівлі із вказаними літерами, про які зазначено в позовній заяві та у акті обстеження;

- висновок суду першої інстанції, що факт користування Відповідачем спірною земельною ділянкою підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2021 року №НВ-005230442020 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:02:023:0019 є безпідставним, так як означений документ не вказує, що на цій земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі, власником яких є Відповідач;

- надані Позивачем докази не спростовують, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:02:023:0019 у спірний період було розташовано інше майно, що належить іншим юридичним/фізичним особам, до яких відповідно до положень ст. 120 Земельного кодексу України перейшло право користування земельною ділянкою;

- суд не мав права приймати до розгляду подані Позивачем пояснення щодо виправлення описки в періоді нарахування суми заборгованості, так як в даному випадку Позивач фактично по суті змінює предмет позову, оскільки Позивачем не дотримано вимог ст. 46 ГПК України і своїм правом на зміну підстав або предмету позову останній не скористався;

- висновки суду про ненадання Відповідачем доказів сплати орендної плати у спірний період є безпідставними, так як до відзиву Відповідачем надано докази про сплату в установленому порядку відповідно до Договору оренди землі від 30.12.2011 року на земельну ділянку площею 3,2951 га з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 по вул. Лозівській в м.Харкові, а саме відповідні платіжні доручення: 120 000,00 грн платіжне доручення №3771 від 29.05.2020 року; 214 754,49 грн платіжне доручення №3514 від 25.03.2020 року; 214 754,47 грн платіжне доручення №3261 від 28.01.2020 року; 214 754,49 грн платіжне доручення №3402 від 26.02.2020 року; 76 650,26 грн платіжне доручення №3770 від 29.05.2020 року; 76 650,26 грн платіжне доручення №3515 від 25.03.2020 року; 76 650,26 грн платіжне доручення №3403 від 26.02.2020 року; 57 808,87 грн платіжне доручення №3260 від 28.01.2020 року - що загалом склало 1 052 023, 13 грн за 2020 рік;

- Відповідач у 2020 році сплатив орендну плату згідно Договору оренди землі у розмірі 1 052 023, 13 грн, шо свідчить про відсутність будь-якої заборгованості;

- з наданого Позивачем розрахунку суми безпідставно збережених коштів окрім коефіцієнта Кф-1.2 зазначено коефіцієнт Км2-2.26 та Км3-1.5, проте не надано обґрунтування підстав до їх застосування;

- суд першої інстанції при прийнятті спірного рішення не перевірив правильність розрахунку безпідставно збережених коштів та коефіцієнтів, які вказані в нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, чим порушив вимоги Порядку грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489;

- суд першої інстанції безпідставно не надав належної правової оцінки контррозрахунку Відповідача, за яким спірна сума повинна становити - 123 604,52 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2021 року у справі №922/1811/21 та встановлено строк учасникам справи для надання заяв та клопотань, а також відзиву на апеляційну скаргу з доказами їх (доданих до них документів) надсилання іншим учасникам справи.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 11.10.2021 року від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Відповідача, за змістом якого Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оспорюване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 05.11.2021 від Відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, за змістом яких останній просив суд врахувати висновки, викладені у постанові Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 року у справі №922/1854/21.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2021 року у зв`язку з перебування у відпустці судді Попкова Д.О. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стойка О.В., судді Істоміна О.А., Зубченко І.В.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 10.12.2021 від Відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, за змістом якого Відповідач просив суд апеляційної інстанції зупинити провадження у даній справі, так як провадження за аналогічних правовідносин у справі №922/1854/21, яке перебуває на стадії касаційного перегляду було зупинено Касаційним господарським судом до вирішення Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №646/4738/19 питання щодо належного застосування положень ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 13.12.2021 року у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено, так як правовідносини у справі №922/1811/21 не є подібними до правовідносин у справах зазначених Відповідачем у своєму клопотанні.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги заявленої ним апеляційної скарги, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а оспорюване рішення скасувати з причин його незаконності та необґрунтованості.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням суду в межах даної справи встановлені та сторонами не оспорюються наступні обставини.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності від 25.02.2021 року №245851029 право власності на нежитлові будівлі по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові зареєстроване за Позивачем наступним чином:

- з 10.09.2007 року нежитлова будівля «Ж-1» загальною площею 10060,2 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 23.08.2007 року за №1214;

- з 24.01.2008 року нежитлові будівлі літ. «Г-1» площею 743,7 квм. м, літ. «Д-1» площею 528,9 кв.м, літ. «Е-3» площею 4440,0 кв. м. літ. «А-2» площею 538,9 кв.м, літ «В-1» площею 106,9 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2008 року за № 143;

- з 24.01.2008 року нежитлові будівлі літ. «Ж1-3» , літ. «Ж2-3» , літ « Ж-3-3» , літ «И-1» , літ. «К-1» , літ. «М-1» , літ. «П-1» загальною площею 4819,0 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2008 року за №143;

- з 17.12.2014 року нежитлові будівлі літ. «Х-1» загальною площею 551,0 кв.м, літ «Ц-1» загальною площею 531,9 кв.м на підставі свідоцтва про право власності від 26.04.2013 року №3005654;

- з 05.06.2009 року нежитлова будівля літ. «Б-2» загальною площею 1651,7 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.2009 № року533.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.02.2021 року за №245851029 право користування земельною ділянкою площею 3,2951 га з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові, що була у користуванні Позивача згідно з договором оренди землі від 30.12.2011 року за №631010004000278 припинене 01.04.2020 року на підставі акту приймання - передачі земельної ділянки від 18.02.2020 року за №73/20.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0019 по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові (далі- земельна ділянка, спірна земельна ділянка) виникла у результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2020 року №НВ-0005230442020 вищезазначена земельна ділянка: сформована, її площа складає 0,4025 га; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових виробничих будівель літ.«Б-2» , літ.«В-1» , літ.«Г-1» , літ.«Д-1» ; форма власності - комунальна власність; право власності-Харківська міська рада.

Датою держаної реєстрації спірної земельної ділянки є 06.08.2019 року.

В ході обстеженням на місцевості встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,4025 га (кадастровий номер 6310137200:02:023:0019) по вул. Лозівській, 3 у м.Харкові розташовані нежитлові будівлі літ.«Б-2» , літ.«В-1» , літ.Г-1» , літ.«Д-1» , право власності на які зареєстроване за Позивачем.

За результатами вищезазначеного обстеження складено акт обстеження спірної земельної ділянки від 25.02.2021 року.

Враховуючи, що Відповідач використовував спірну земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ.«Б-2» , літ.«В-1» , літ.«Г-1» , літ.«Д- 1» по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав, Позивачем здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - 419 014,00 грн за використання Відповідачем вищезазначеної земельної ділянки в період з 01.04.2020 року по 31.03.2021 року.

Вищезазначена стало підставою звернення Позивача до суду з позовною заявою про стягнення з Відповідача 419 014,00 грн безпідставно збережених коштів.

Відповідач в суді першої інстанції проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи про необґрунтованість та недоведеність належними доказами заявлених позовних вимог. Відповідач зазначав, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014, як об`єкт цивільних прав продовжує існувати, а державна реєстрації права власності на неї не скасована. Позивачем не надано до суду копії Договору оренди землі від 30.11.2011 року, який було укладено між сторонами. Позовні вимоги про стягнення безпідставно небережних коштів в порядку статей 1212-1214 ЦК України є безпідставними, оскільки наявність між сторонами договірних правовідносин унеможливлює застосування положень глави 83 ЦК України. Наданий Відповідачем витяг з державного земельного кадастру від 09.07.2020 року на спірну земельну ділянку не підтверджує факт використання Відповідачем зазначеної земельної ділянки. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.08.2020 року є неправомірним та не підтверджує обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування заявлених вимог. Відповідач у 2020 році сплатив орендну плату за землю у розмірі 1 052 023,13 грн, що свідчить про відсутність заборгованості перед Позивачем. Наданий Позивачем розрахунок позовних вимог є необґрунтованим, так як останнім не було враховано обставини сплати Відповідачем у 2020 році орендних платежів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності Позивачем належними доказами факту безпідставного збереження Відповідачем коштів за використання спірної земельної ділянки в період з 01.04.2020 року по 31.03.2021 року у розмірі 419 014,00 грн та не спростування Відповідачем належними доказами факту використання спірної земельної ділянки без відповідних правовстановлюючих документів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Приписами ст. 206 Земельного кодексу України (далі-Кодекс) передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

В силу ст. 125 Кодексу право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (далі-Закон), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності від 25.02.2021 року №245851029 право власності на нежитлові будівлі по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові зареєстроване за Відповідачем наступним чином:

- з 24.01.2008 року нежитлові будівлі літ.«Г-1» площею 743,7 квм. м, літ.«Д- 1» площею 528,9 кв.м,. літ.«А-2» площею 538,9 кв.м, літ.«В-1» площею 106,9 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2008 року №143;

- з 05.06.2009 року нежитлова будівля літ.«Б-2» загальною площею 1651,7 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.2009 року №533.

Сутність розглянутого місцевим судом даного спору полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання кондикційних зобов`язань, а саме - у виплаті безпідставно збереженої суми орендної плати за період з 01.04.2020 року по 31.03.2021 року у розмірі 419 014,00 за бездоговірне використання спірної земельної ділянки у відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, які визначають умови задоволення вимог у кондикційних зобов`язаннях, обов`язковою умовою для її застосування передбачають одночасну сукупність трьох елементів:

- збільшення (набуття) майна у набувача (або збереження такого майна) з одночасним зменшенням майна у потерпілого у відповідному розмірі (або не збільшення такого майна);

- збільшення (збереження) майна у набувача за рахунок потерпілого;

- первісна відсутність правових підстав для збільшення (збереження) майна у набувача, або відпадіння таких підстав у подальшому (як у розглядуваному випадку стверджує Позивач).

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Визначальною підставою для застосування положень статей 1212, 1214 ЦК України є той факт, що майно набуте особою без достатньої правової підстави повинно в обов`язковому порядку вибути з його володіння.

Для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема: чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об`єктом цивільних прав; чи використовується спірна земельна ділянка відповідачем; обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування коштів, які заявлені до стягнення.

Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Кодексу, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Враховуючи викладене, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Державного земельного кадастру від 09.07.2020 №НВ-0005230442020, спірна земельна ділянка знаходиться у комунальній власності та зареєстрована в передбаченому законом порядку за кадастровим номером 6310137200:02:023:0019. Зазначена ділянка відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з видом використання для експлуатації та обслуговування нежитлових виробничих будівель літ.«Б-2» , літ.«В-1» , літ.«Г-1» , літ.«Д- 1» . (а.с.40 т.1).

Відповідно до п. 7 Додатку 4 до рішення Позивача від 26.02.2020 року за №2018/20 Відповідачу змінено вид використання зазначеної земельної ділянки для експлуатації та обслуговування саме вищенаведених нежитлових приміщень, вирішено надати йому цю земельну ділянку в оренду строком до 01.03.2032 року (а.с.21,т.1).

Згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.04.2021 року, зазначена земельна ділянка зареєстрована у якості об`єкту нерухомого майна комунальної власності з 22.08.2019 року, а з 06.04.2021 року за Відповідачем зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки на підставі договору оренди від 31.03.2021 року (а.с.27 т.1).

В матеріалах справи наявна копія технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014, внаслідок чого виникла земельна ділянка площею 0,4025 га на якій розташовані нежитлові розташовані нежитлові будівлі літ.«Б-2» , літ.«В-1» , літ.Г-1» , літ.«Д-1» , що належать Відповідачу на підставі договору купівлі продажу №143 від 22.01.2008 року.

Саме зазначена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки внатурі, що виготовлена ТОВ ІКК «Проконсул» , слугувала підставою до державної реєстрації спірної земельної ділянки , про що зазначено у вищенаведеному витягу з Державного земельного кадастру (а.с.40,т.1).

З наведеного вбачається, що спірна земельна ділянка використовується Відповідачем для експлуатації та обслуговування вищезазначених нежитлових будівель, які належать останньому на праві власності.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.

Позивач зазначає, що Відповідач у період 01.04.2020 року по 31.03.2021 року не сплачував за користування спірною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, а тому з Відповідача підлягають стягненню безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 419 014,00 грн .

Розрахунок Позивачем розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, який використаний у якості розрахунку позовних вимог, здійснено на підставі відомостей Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:023:0019) від 20.08.2020 року №5293, виданого Відділом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 23 вищенаведеного Закону, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Саме на виконання вищенаведених норм законодавства Позивачем було отримано відповідне джерело інформації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Відповідно до висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі №905/1680/20, земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Оскільки вищезазначений витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0019 відповідає змісту наявної в матеріалах прави технічної документації на зазначену земельну ділянку, доводи апеляційної скарги, що зазначений витяг є неналежним доказом у даній справі, а також інші заперечення щодо зазначеного документу, колегією суддів не приймаються до уваги у зв`язку з їх необґрунтованістю та невідповідністю вищезазначеним приписам чинного законодавства.

Щодо посилання Відповідача в суді першої інстанції на те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 площею 3,2951 га по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові як об`єкт цивільних прав існує та державна реєстрація права власності на неї не скасована, господарським судом зазначено наступне.

Відповідно до п.п.1 п.1 ст.2 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 1 статті 5 вищезазначеного Закону, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

В матеріалах справи наявний акт від 18 лютого 2020 року №73/20 приймання - передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014, за змістом якого означена земельні ділянка передана Відповідачем до земель запасу міста Харкова.

Оскільки предметом спору в межах даної справи є користування Відповідачем саме земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137200:02:023:0019, дослідження питання щодо наявності посилання на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 не охоплюється межами дослідження в даній справі та не має значення для вирішення даного спору.

Крім того, в зазначених витягах дійсно міститься запис про розташування належних Відповідачу нежитлових будівель за адресою м. Харків, вул. Лозівська, 3 (а.с.88 т.1), на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014, проте, датується такий запис 11.11.2013 року, тобто на момент реєстрації у державному реєстрі прав на відповідні нежитлові приміщення за Відповідачем та до моменту поділу зазначеної земельної ділянки.

Отже, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка є сформованою з моменту внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, а не внесення змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно до інформації про реквізити нової земельної ділянки, на якій після поділу первісної земельної ділянки залишилися розташовані певні нежитлові приміщення - не є підставою вважати спірну земельну ділянку невизначеною у якості об`єкту цивільних прав.

Вищенаведені висновки та наявні в матеріалах справи докази спростовують доводи апеляційної скарги Відповідача в цій частині.

Позивачем на підтвердження факту користування Відповідачем спірною земельною ділянкою у визначений період надано копію укладеного між сторонами Договору оренди землі від 31.03.2021 року, за яким Позивач надав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування спірну земельну ділянку.

Пунктом 15 вищезазначеного договору передбачено, що спірна земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових виробничих будівель літ.Б-2, В-1, Г-1 та Д-1.

Також в матеріалах справи наявний Договір купівлі - продажу нежитлових будівель від 22 січня 2008 року (а.с.45),за змістом якого Відповідачу у власність було передано зокрема, будівлі літ.Б-2, В-1, Г-1 та Д-1.

Доказів того, що спірне майно вибуло з власності Позивача, матеріали справи не містять.

Твердження Відповідача щодо необхідності врахування при вирішенні даної справи висновків, викладених у постанові Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 року у справі №922/1854/21, колегією суддів не приймаються до уваги, так як означені висновки прийняті за інших фактичних обставин та стосуються іншої земельної ділянки.

Заперечуючи проти належності вищезазначених доказів, Відповідач не надає власних доказів, які б спростували факт використання ним спірної земельної ділянки в означений Позивачем період.

Одним із доводів апеляційної скарги Відповідача, який також зазначався ним в суді першої інстанції, є сплата в 2020 році орендних платежів на суму 1 052 023, 13 грн.

На підтвердження вищезазначеного Відповідачем надано до суду відповідні платіжні доручення, а саме: 120 000,00 грн платіжне доручення №3771 від 29.05.2020 року; 214 754,49 грн платіжне доручення №3514 від 25.03.2020 року; 214 754,47 грн платіжне доручення №3261 від 28.01.2020 року; 214 754,49 грн платіжне доручення №3402 від 26.02.2020 року; 76 650,26 грн платіжне доручення №3770 від 29.05.2020 року; 76 650,26 грн платіжне доручення №3515 від 25.03.2020 року; 76 650,26 грн платіжне доручення №3403 від 26.02.2020 року; 57 808,87 грн платіжне доручення №3260 від 28.01.2020 року - що загалом склало 1 052 023, 13 грн за 2020 рік.

Дослідивши вищезазначені платіжні документи, судова колегія частково погоджується з цими доводами Відповідача з огляду на наступне.

З наданих платіжних доручень вбачається, що лише одне платіжне доручення за призначенням платежу в спірний період стосується предмету позовних вимог, а саме - доручення №3771 від 29.05.2020 року на загальну суму 120 000,00 грн. В даному документі в графі призначення платежу зазначено: «сплата орендної плати за землю за квітень 2020 року» . З платіжного доручення не вбачається, за користування якою саме земельною ділянкою Відповідачем сплачено оренду плату у розмірі 120 000,00 грн, проте, проаналізувавши наявні в матеріалах прави докази, зокрема, додаток до листа Головного управління ДПС у Харківській області (а.с.48-49) судова колегія приходить до висновку, що зазначений платіж був також спрямований на сплату орендної плати за квітень 2020 за користування спірною земельною ділянкою.

В судовому засіданні представник Позивача не зміг надати аргументовані пояснення щодо зарахування вищезазначеного платежу, зокрема за оренду якої земельної ділянки вони були сплачені та зараховані. Посилання на ці обставини також відсутнє в заявах Позивача по суті спору в суді першої інстанції.

Судова колегія вважає безпідставними посилання суду першої інстанції в частині повного відхилення доводів Відповідача щодо відповідної плати з посиланням на лист ГУ ДПС у Харківській області від 07.08.2020 року №16352/9/20-40-04-03-17, як на належний доказ відсутності оплати за користування означеною земельною ділянкою Відповідачем, оскільки з наданого листа (а.с.48 т.1) навпаки вбачається неможливість органу ДПС надати інформацію щодо зобов`язань по оплаті за кожну окрему земельну ділянку.

Разом з тим, з наданої Відповідачем податкової декларації з плати за землю вбачається, що у спірний період квітня 2020 року у користуванні Відповідача знаходилися декілька земельних ділянок, загальна орендна плата за які за зазначений місяць складала 291 404,74 грн (а.с.100 т.1).

З урахування наявного ще одного платіжного доручення №3770 від 29.05.2020 року за іншу земельну ділянку з кадастровим номером №6310137200:09:022:0002 про сплату 76 650,26 грн за квітень 2020 року (а.с.100 т.1), а також відсутності з боку Позивача доказів щодо зарахування зазначених сум за інші земельні ділянки, доводи Відповідача про відсутність заборгованості за квітень 2020 за спірну земельну ділянку є обґрунтованими.

В цій частині доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог в розмірі 34 917,83 грн.

Враховуючи вищенаведений факт сплати Відповідачем у квітні 2020 року плати за користування спірною земельної ділянкою, обґрунтованою та арифметично вірною сумою безпідставно збережених коштів за використання Відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0019 по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові у період з 01.04.2020 року по 31.03.2021 року - є сума 384 096,13 грн.

Щодо іншої частини сплачених Відповідачем грошових коштів за вищезазначеними платіжними дорученням, колегія суддів зазначає, що вони не відносять до предмету позову в даній справі так як стосуються інших земельних ділянок та періоду, що знаходися поза межами заявленого у позовній заяві.

Інші доводи наведені Відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2021 року у справі №922/1811/21 підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог Харківської міської ради місто Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКАЛЬ" місто Харків про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 34 917,83 грн та розподілу судових витрат, на підставі п. п. 1 ч. 1. ст. 277 ГПК України через нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

В скасованій частині у справі №922/1811/21 слід прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Харківської міської ради місто Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКАЛЬ" місто Харків про стягнення 34 917,83 грн - відмовити.

В частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКАЛЬ" м. Харків на користь Харківської міської ради м. Харків, 384 096,13 грн рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2021 року у справі №922/1811/21 слід залишити без змін.

Судові витрати, понесені у суді першої інстанції та у суді апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

З урахування фактично понесених витрат слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5 761,44 грн, а з Позивача на користь Відповідача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 785,65 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКАЛЬ" м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2021 року у справі №922/1811/21 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2021 року у справі №922/1811/21 скасувати в частині задоволення позовних вимог Харківської міської ради місто Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКАЛЬ" місто Харків про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 34 917,83 грн та розподілу судових витрат, в цій частині прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 34 917,83 грн, у зв`язку з чим викласти п. п. 2-3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКАЛЬ" (вул. Пащенківська, 11, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 35247596) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету: 24062200, рахунок (IBAN) UA698999980314090611000020649; код отримувача: 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 384 096,13 грн за використання земельної ділянки комунальної власності м.Харкова з кадастровим номером 6310137200:02:023:0019 по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові у період з 01.04.2020 по 31.03.2021.»

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКАЛЬ" (вул. Пащенківська, 11, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 35247596) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, за реквізитами: отримувач: Харківська міська рада, реєстраційний рахунок: UA518201720344240012000032986; Банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 04059243) витрати зі сплати судового збору у сумі 5 761,44 грн.»

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2021 року у справі №922/1811/21 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору понесені у суді апеляційної інстанції віднести на сторони пропорційно задоволеним вимогам, стягнувши з Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКАЛЬ" (вул. Пащенківська, 11, м.Харків, 61017, код ЄДРПОУ 35247596) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 785,65 грн.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.12.2021 року.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна

Суддя І.В. Зубченко