Рішення

від 22.12.2021 по справі 918/993/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/993/21

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу

до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот"

про стягнення шкоди

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Ревва Л.Ю. (довіреність № 911-юд від 23.09.2021 р.).

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція Поліського округу (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути шкоду завдану навколишньому природному середовищу в сумі 233 262,75 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що представниками Державної екологічної інспекції України та Державної екологічної інспекції Поліського округу в період з 06 по 17 липня 2020 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним акціонерним товариством Рівнеазот та зафіксовано в акті перевірки № 2/5-001 від 06.07.2020 р. За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією Поліського округу розраховані збитки завдані державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства ПРАТ Рівнеазот , а саме по факту забруднення земель поблизу відвалу фосфогіпсу на земельній ділянці з кадастровим номером: 5624683300:01:004:0005, на площі 1990 кв.м. та забруднення земель поблизу котловану на території бувшого відвалу огарку на земельній ділянці з кадастровим номером: 5624683300:03:000:0027, на площі 330 кв.м (підтверджено протоколами № 13-20/2 та № 16-20/2 від 14.07.2020 вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів), що є порушенням ст. 35 ЗУ Про охорону земель . Розрахунок проведено згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 27.10.1997 р. № 171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 р. № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 р. за № 285/2725.

Позивач зазначає, що розмір шкоди, заподіяної державі ПРАТ Рівнеазот внаслідок забруднення земель поблизу відвалу фосфогіпсу на земельній ділянці з кадастровим номером: 5624683300:01:004:0005, на площі 1990 кв.м. та забруднення земель поблизу котловану на території бувшого відвалу огарку на земельній ділянці з кадастровим номером: 5624683300:03:000:0027, на площі 330 кв.м. становить 233262,75 грн.

Позивач вказує про те, що Державна екологічна інспекція Поліського округу 12.08.2020 р. вих. №3-08/3291 звернулася до ПРАТ Рівнеазот з претензією № 93-3/1 про відшкодування збитків на суму 233 262 грн 75 коп. На даний час підприємством зазначені вище збитки державі у добровільному порядку не відшкодовано.

02.12.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого просить суд в позові відмовити у задоволенні позову Державній екологічній інспекції Поліського округу в повному обсязі посилаючись на те, що позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 93-3/1 про відшкодування збитків на суму 233 262,75грн. 09.09.2020 р. ПрАТ РІВНЕАЗОТ підготовлено відповідь на претензію, в якій зазначалось, що на підприємстві вміст сульфатів і фосфатів в ґрунті знаходиться в межах раніше діючих (до 01.01.2017) гранично - допустимих концентрацій (ГДК), а згідно результатів аналітичних досліджень, негативного і екологонебезпечного впливу на земельні ділянки навколо відвалу фосфогіпсу та котловану на території колишнього відвалу не здійснюється, на підприємстві відсутнє вказане порушення, а тому претензія є безпідставною та необґрунтованою.

Відповідач зазначає, що оскільки ПрАТ РІВНЕАЗОТ не погоджувалось з висновками акту, 21.07.2020 було надіслано до Державної екологічної інспекції України заперечення до Акту від 06.07.2020 № 2/5-001 складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ПрАТ РІВНЕАЗОТ .

Відповідач у відзиві вказує про те, що з метою усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 06.07.2020 по 17.07.2020, Державною екологічною інспекцією України 24.07.2020 винесено припис №001. Вказаний припис оскаржено ПрAT РІВНЕАЗОТ до суду. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 по справі № 460/6536/20, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021, позовну заяву ПрАТ РІВНЕАЗОТ до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не самостійних вимог на предмет спору Державна екологічна інспекція Поліського округу про визнання протиправним та скасування припису задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції України від 24.07.2020 № 001. Відповідач вважає, що вказаним рішенням суду надано оцінку порушенням зафіксованим у Акті перевірки та самому акту як носію доказової інформації, та скасовано рішення (припис), яке прийняте на підставі вказаного акта.

Відповідач зазначає, що як вбачається з протоколів № 13-20/2 від 14.07.2020, та №16-20/2 від 14.07.2020, у графі 9 таблиці нормований вміст ГДК дані відсутні. Отже, перевищення ГДК у ґрунтах відсутнє, що встановлено в рішенні суду по справі № 460/6536/20, та не підлягає доказуванню згідно ч. 4 статті 75 ГПК України. Разом з тим, згідно даних протоколів в зразках ґрунту довкола місць видалення відходів вміст речовин не перевищував значень гранично допустимих концентрацій речовин у ґрунтах, які були визначенні раніше скасованим ГДК та новим ГДК затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України № 1595 від 14.07.2020 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 31.07.2020 №722/35005 Гігієнічний регламент допустимого вмісту хімічних речовин ґрунті (набрав чинності 18.08.2020).

За твердженням відповідача, із долучених до позовної заяви матеріалів вбачається, що розрахунок заявленого до стягнення розміру шкоди проведений позивачем на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 27.07.2020 №8-17-0.10-3940/2-20, а не витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, про що зазначено в пунктах 16 Розрахунків.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем 17.07.2020 року було прийнято постанови про накладення адміністративного стягнення: № 847 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 згідно статті 52 КУпАП та № 848 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 згідно статті 52 КУпАП. Рішенням Рівненського міського суду від 06.10.2020 по справі № 569/12180/20 скасовано постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Поліського округу Державної екологічної інспекції України Боровецького М.Ю. № 847 від 17.07.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 867 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06.10.2020 по справі № 569/12160/20 скасовано постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Державної екологічної інспекції України Боровецького М.Ю. № 848 від 17.07.2020 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 901 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбачено ст. 52 КУпАП.

Відповідач вважає, що розрахунок розміру шкоди здійснено з порушенням норм Методики, відповідно, заявлена сума шкоди, яка нібито завдана ПрАТ РІВНЕАЗОТ навколишньому природному середовищі є необґрунтованою, факт забруднення земельної ділянки в результаті дій відповідача не встановлений, склад цивільного правопорушення, у вигляді протиправної поведінки, вини, розміру шкоду та причинно-наслідкового зв`язку відсутній, що є підставою для відмови у позові.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на "08" грудня 2021 р.

08.12.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву до 22.12.2021 року.

Представник позивача в судове засідання 22.12.2021 року не з`явився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника Державної екологічної інспекції Поліського округу - Комісарова І.Д. на розписці про оголошення перерви від 08.12.2021 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.12.2021 року заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

01.07.2020 року Державною екологічною інспекцією України, відповідно до ст. 20 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", пунктів 4 та 6 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, звернень громадян Гребінець В.Ф. та ОСОБА_3 від 11.05.2020, з урахуванням Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) , наказу Держекоінспекції від 01.07.2020 № 234, видано Направлення № 16 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним акціонерним товариством Рівнеазот , для проведення у період з 6 по 17 липня 2020 року позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сферах охорони атмосферного повітря, охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, охорони земель та поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами ПрАТ Рівнеазот .

За результатами перевірки Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" Державною екологічною інспекцією 06.07.2020 складено Акт № 2/5-001 планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Як вбачається з акту перевірки, за її результатами виявлено ряд порушень позивачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 26 та п. 27 Акту № 2/5-001 в якому зазначено опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства: п. 26 - забруднення земель навколо відвалу фосфогіпсу площею 1990 м 2 (к. н. земельної ділянки 5624683300:01:004:0005), що підтверджено протоколом № 13-20/2 від 14.07.2020 вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів; п. 27 - забруднення земель навколо котловану на території бувшого відвалу огарку площею 330 м 2 (к. н. земельної ділянки 5624683300:03:000:0027), що підтверджено протоколом № 16-20/2 від 14.07.2020 вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів. Опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства (за наявності) - відсутній опис негативних наслідків. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (зазначається згідно з формою визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності) - забруднення та засмічення земель.

ПрАТ Рівнеазот звернулося листом № 1742 від 21.07.2020 р. до Державної екологічної інспекції України з запереченням до Акту від 06.07.2020 р. № 2/5-001 складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ПрАТ Рівнеазот .

Відповідач вказує, що за результатами перевірки Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" Державною екологічною інспекцією України складено 24.07.2020 р. припис № 001, в якому зазначено, що керівнику ПрАТ Рівнеазот необхідно забезпечити направлення звіту про виконання припису по даному акту перевірки не пізніше 3 днів після закінчення встановленого терміну виконання (до 03.08.2020 р., до 03.09.2020 р., до 03.12.2020 р.) кожного пункту припису до Державної екологічної інспекції України та Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної екологічної інспекції Поліського округу.

Державною екологічною інспекцією Поліського округу складено протокол № 13-20/2 від 14.07.2021 року вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів в якому, відповідно до акта відбору проб ґрунтів від 09.07.2020 р. № 12-20 Державною екологічною інспекцією Поліського округу, уповноваженою на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього середовища, проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів відібраних на території ПрАТ Рівнеазот .

Державною екологічною інспекцією Поліського округу складено протокол № 16-20/2 від 14.07.2021 року вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів в якому, відповідно до акта відбору проб ґрунтів від 09.07.2020 р. № 15-20 Державною екологічною інспекцією Поліського округу, уповноваженою на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього середовища, проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів відібраних на території ПрАТ Рівнеазот .

За твердженням відповідача, Державною екологічною інспекцією Поліського округу 17.07.2020 року прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення № 847 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 згідно статті 52 КУпАП, а саме під час проведення позапланової перевірки ПрАТ Рівнеазот виявлено забруднення земель навколо відвалу фосфогіпсу площею 1990 м 2 (к.н. земельної ділянки 5624683300:01:004:0005) що підтверджено протоколом № 13-20/2 від 14.07.2020 р. вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів.

Крім того, Державною екологічною інспекцією Поліського округу 17.07.2020 року прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення № 848 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 згідно статті 52 КУпАП, а саме під час проведення позапланової перевірки ПрАТ Рівнеазот виявлено забруднення земель навколо котловану на території бувшого відвалу огарку площею 330 м 2 (к.н. земельної ділянки 5624683300:03:000:0027) що підтверджено протоколом № 16-20/2 від 14.07.2020 р. вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів.

Державною екологічною інспекцією Поліського округу на адресу ПрАТ Рівнеазот була надіслана претензія № 93-3/1 про відшкодування збитків на суму 233 262,75 грн (вих. № 3-08/3291 від 12.08.2020 р.) відповідно до якої запропоновано в місячний термін відшкодувати в добровільному порядку збитки, заподіяні державі в сумі 233 262,75 грн. У вказаний в претензії строк відповідачем збитки не сплачені.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 06.10.2020 року у справі № 569/12180/20 позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Поліського округу, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Державної екологічної інспекції України Боровецького М.Ю. задоволено, скасувано постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Державної екологічної інспекції України Боровецького М.Ю. № 847 від 17.07.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 867 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 06.10.2020 року у справі № 569/12160/20 позов ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції Поліського округу, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Державної екологічної інспекції України Боровецького М.Ю. задоволено, скасовано постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Державної екологічної інспекції України Боровецького М.Ю. № 848 від 17.07.2020 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 901 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року у справі № 460/6536/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 року (пров. № А/857/4535/21), позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна екологічна інспекція Поліського округу про визнання протиправним та скасування припису - задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції України від 24.07.2020 № 001, стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" судовий збір у сумі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної екологічної інспекції України.

Як встановлено судами під час судового розгляду справи № 460/6536/20, зі змісту акта перевірки вбачається, що у колонці розділу "Опис виявлених порушень вимог законодавства" відповідачем зазначені лише загальні посилання на порушення, тобто, акт перевірки не підтверджує факти виявлення порушень вимог законодавства з боку позивача, оскільки у розділі Опис виявлених порушень вимог законодавства" відсутні посилання на конкретні докази та обставини, якими підтверджується наявність порушень: не описано та не конкретизовано по кожному з порушень переліку належних доказів.

Суд зауважує, що посилання контролюючого органу на виявлені порушення шляхом їх конкретизації, доповнення, чи додаткового підтвердження під час розгляду справи в суді, тощо, є неприпустимим, оскільки детальний опис порушень з вказівкою на відповідні докази повинен міститься виключно в акті перевірки.

На підставі наведеного суд дійшов до переконання, що оформлений відповідачем акт перевірки, складений з порушенням вимог законодавства щодо зазначення відповідної інформації у розділі "Опис виявлених порушень вимог законодавства", що свідчить про відсутність підстав для його застосування як доказу фіксації виявлених порушень.

Крім того, суд дійшов до висновку, що акт № 2/5-001 від 06.07.2020 не є належним доказом порушення позивачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, оскільки в порушення вимог ст. 7 Закону № 877-V, вказаний акт не підписаний усіма посадовими особами відповідача, які здійснювали позапланову перевірку позивача.

Відповідно до абз. 9 ч. 6 ст.7 Закону № 877-V в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що порушення імперативної норми абз.9 ч. 6 ст.7 Закону № 877-V є самостійною підставою для скасування оскаржуваного припису,винесеного на підставі протиправного акту №2/5-001 від 06.07.2020.

З дослідженого судом акту №2/5-001 від 06.07.2020, вбачається, що опис установок очистки газу міститься на сторінках 7,8 і будь-яких відомостей про наявність порушень не зазначено, в "Описі виявлених порушень" на ст. 33 в пунктах 1,2,3 в графі 3 "Опис фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушень вимог законодавства" - відсутнє посилання на докази, які підтверджують наявність порушення. Докази на підтвердження наявності порушення не були надані суду відповідачем під час розгляду справи.

Судом встановлено, що актами перевірки технічного стану установки очистки газу на джерелах викидів №№36, 37, 38 (Акти №№006/8, 006/9, 006/10) встановлено відповідність показників обладнання проектним показникам, що свідчить про відсутність порушення вимог чинного законодавства позивачем.

Судом встановлено, що в описовій частині акту відсутній будь-який опис щодо вказаного порушення. У частині акту "Опис виявлених порушень" на сторінці 34 п.4 у графі 3 "Опис фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушень вимог законодавства" - відсутнє посилання перевіряючих на будь-які докази, які б підтверджували наявність порушення.

В описі виявлених порушень на ст. 34-35 акту перевірки, в п. 5, 6 у графі 3 "Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушень вимог законодавства" відсутні посилання контролюючого органу на докази на підтвердження наявності порушення.

В Описі виявлених порушень це порушення міститься на сторінці 36 акту у п.8. При цьому, у графі 3 "Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушень вимог законодавства не зазначено доказів на підтвердження вказаного порушення.

Судом досліджено ст. 34-35 у п.п.9 та 10 акту, де у графі 3 "Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушень вимог законодавства" посилання на докази на підтвердження зазначених порушень відсутні.

Судом встановлено, що на сторінці 37 акту перевірки у пункті 12 викладено порушення, проте у графі 3 "Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушень вимог законодавства" посилання на докази відсутні.

В описі виявлених порушень вказане порушення зазначене на сторінці 38 у пункті п.13. При цьому, у графі 3 "Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушень вимог законодавства" відсутні посилання на докази, якими б підтверджувалося зазначене порушення.

В описі виявлених порушень зазначене порушення міститься на сторінці 39 у п.15. При цьому, графа 3 "Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушень вимог законодавства2 не містить посилання на докази, які б підтверджували зазначене порушення.

В описі виявлених порушень порушення описане на сторінці 44 у п. 23. При цьому, у графі 3 "Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушень вимог законодавства" відсутнє зазначення доказів, які підтверджують наявність порушення.

В описі виявлених порушень зазначене порушення описане на сторінці 43, 44 у пунктах 21 та 22. При цьому у графі 3 "Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушень вимог законодавства" відсутнє зазначення доказів, якими підтверджується наявність порушення.

Аналітичний контроль за станом ґрунтів здійснюється санітарною лабораторією відділу охорони навколишнього середовища згідно затвердженого головним інженером "Графіка аналітичного контролю якості ґрунтів об`єктів ПрАТ "РІВНЕАЗОТ". Результати контролю відображаються в пункті 2, VII розділу паспорта МВВ №1 "Відвал фосфогіпсу", зареєстрованого 12.05.2020 р. та паспорта МВВ №75 "Котлован на території відвалу огарку", зареєстрованого 11.05.2005. Щорічні зміни до паспортів місць видалення відходів вносяться відповідно до положень Порядку №1216 та Інструкції №12 від 14.01.1999, будь-яких зауважень від Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації не значиться.

Згідно з результатами аналітичних досліджень, негативного і екологонебезпечного впливу на земельні ділянки навколо відвалу фосфогіпсу та котловану на території колишнього відвалу огарку не здійснюється.

Вміст сульфатів і фосфатів в ґрунті знаходиться в межах гранично-допустимих концентрацій (ГДК).

Як вбачається з протоколів №13-20/2 від 14.07.2020, та №16-20/2 від 14.07.2020, у графі 9 таблиці "нормований вміст ГДК" дані відсутні.

Розпорядженням КМУ від 20.01.2016 №94-р "Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, актів санітарного законодавства" нормативних документів, які встановлювали гранично-допустиму концентрацію (ГДК) показників складу і властивостей в ґрунтах: визнано такими, що втратили чинність САНПиН 42-128-4433-87 "Санитарные нормы допустимих концентрацій химических веществ в почве (ПДК) (утверджено Минздравом СССР от 30.10.87 №4433-87); ПДК №2546-82 "Предельно допустиме концентрации химических веществ в почве (ПДК), Список №4" (утверджено Минздравом СССР от 30.04.82 №2546-82).

Вміст сульфатів і фосфатів у відібраних зразках ґрунту знаходиться у межах раніше діючих значень гранично-допустимих концентрацій (ГДК), які на сьогодні законом не визначені взагалі. Таким чином, зробити висновок про перевищення ГДК неможливо у зв`язку з відсутністю норматива для його порівняння .

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Положеннями абз. 2, 11 ч. 1 ст. 35 Закону України Про охорону земель (далі - ЗУ Про охорону земель ) передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені граничнодопустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється (ч. 1 ст. 45 ЗУ Про охорону земель ).

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі (ст. 56 ЗУ Про охорону земель ).

Статя 41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища (далі - ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища ) визначає економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів ст. ст. 68, 69 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища , порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Для відшкодування завданої шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. в) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

При цьому, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду.

За таких обставин саме на позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість своїх вимог, а саме, наявність шкоди, протиправність поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, і для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених ознак складу цивільного правопорушення, які необхідні для відшкодування шкоди в порядку ст. 1172 ЦК України, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності встановлює Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 р. № 171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 квітня 2007 р. № 149) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 р. за № 285/2725 (далі - Методика).

Під час вирішення відповідних спорів суд має надавати оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки, встановлювати чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально.

Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи" та інших нормативно-правових актів (п. 1.1. Методики).

Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п. 1.3. Методики).

Відповідно з підпунктом 3.1. Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Згідно з п. 3.2. Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Пунктом 3.3. Методики передбачено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення. Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину проникнення, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики (п.п. 3.4.1. та п. 3.4. Методики).

Відповідно до п. 3.5. та п.п. 3.5.1. Методики, при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (м 3 ), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Згідно з п. 4.1. - п. 4.2. Методики, розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

Пунктами 4.5. - 4.7. Методики передбачено, що забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини граничнодопустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті (додаток 1). Розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою 1

РШ = А х ГОЗ х ПД х КЗ х КН х КЕГ , де

РШ - розмір шкоди від забруднення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./м 2 ;

ПД - площа забрудненої земельної ділянки, м 2 ;

КЗ - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;

КН - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;

КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (пункт 4.2 Методики); згідно з пунктом 4.7 Методики (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а згідно із частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Тобто показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом.

Водночас за змістом додатку 7 Методики джерелом визначення площі забрудненої ділянки є акт про забруднення земель та матеріали спеціальних вишукувань.

Отже, спосіб та порядок визначення площі забрудненої земельної ділянки також мають бути підтверджені документально.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.02.2021 у справі № 908/125/18.

За змістом ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу). Розпорядження може передбачати застосування до суб`єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язків характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта. Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.12.2018 у справі № 810/6689/14.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, враховуючи, що Державною екологічною інспекцією Поліського округу належними та допустимими доказами не доведено наявності факту заподіяння шкоди та її розміру, а також неправомірності дій відповідача та вини, що є необхідною умовою згідно ст. 1166 ЦК України, для притягнення особи до цивільної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що в задоволенні позову судом відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 498,94 грн покладаються на позивача - Державну екологічну інспекцію Поліського округу.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 23 грудня 2021 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua .

Суддя Р.В. Романюк