Ухвала

від 23.12.2021 по справі 914/1171/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 914/1171/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 і

рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі

за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства "Воєнні меморіали",

про витребування майна та скасування державної реєстрації права власності

ВСТАНОВИВ:

06.12.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 (повний текст складено 02.11.2021) і рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі № 914/1171/19, подана 03.12.2021 до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.

13.12.2021 Верховним Судом зареєстровано касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал" та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 і рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі № 914/1171/19, які надіслані на електронну пошту Верховного Суду.

Дослідивши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал", Верховний Суд установив, що їх зміст та вимоги є ідентичними, тому подані касаційні скарги підлягають розгляду як єдиний документ.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Звертаючись із касаційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал" підставою касаційного оскарження визначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

Проте касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал" хоч і містить посилання на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, її зміст не є належним чином обґрунтованим.

Верховний Суд зазначає, що у випадку оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржнику необхідно чітко вказати:

- норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом,

- дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи,

- навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду є недостатнім, оскільки у касаційній скарзі не наведено повного та чіткого переліку висновків з одночасним зазначенням норми права, які, на думку скаржника, не враховано судами попередніх інстанцій.

Крім того, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал" містить розділ "Використання неналежних доказів", проте скаржником не зазначено процесуальних порушень, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Однак, зазначаючи про передбачені частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України процесуальні порушення, скаржник не наводить чіткого визначення, які саме докази є недопустимими та які обставини встановлені судами на підставі цих доказів.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що у разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинуть на прийняття оскаржуваного рішення.

У касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал" викладено обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення. Водночас належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі скаржником наведено.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву заступник прокурора Львівської області подав у червні 2019 року, її предметом є вимоги про:

- витребування з приватної власності відповідача до комунальної власності територіальної громади м. Львова на користь Львівської міської ради нежитлових приміщень площею 421,2 м 2 за адресою: м. Львів, вул. Заводська, 30а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1732299546101);

- скасування державної реєстрації права приватної власності відповідача на нежитлові приміщення площею 421,2 м 2за адресою: м. Львів, вул. Заводська, 30а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1732299546101), здійснену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Думою Г.М. (номер запису про право власності - 30087187 від 29.01.2019).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Таким чином, позовна вимога про витребування майна у розумінні змісту зазначених статей є майновою вимогою. Тому судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, виходячи з вартості майна.

Отже, звертаючись із позовною заявою, заступник прокурора Львівської області заявляв одну майнову вимогу та одну вимогу немайнового характеру.

Проте ані оскаржувані судові рішення у справі № 914/1171/19, ані матеріали касаційної скарги не містять відомостей про вартість спірного майна. У Верховному Суді також відсутні матеріали справи № 914/1171/19, що позбавляє можливості перевірити ціну позову, зазначену позивачем при поданні позовної заяви, та встановити вартість спірних об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 і рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 та передати справу № 914/1171/19 на новий розгляд .

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір, розрахований за формулою: (вартість спірного майна х 1,5% + 1921,00 грн) х 200 %, де 1,5 % - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 1 921, 00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал" доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додало. Натомість у переліку додатків до касаційної скарги, яку було надіслано на електронну пошту Верховного Суду, зазначено про долучення клопотання про звільнення від сплати судового збору. Однак при огляді касаційної скарги, яка надійшла на електронну пошту суду, не виявилося вказаного у додатках клопотання про звільнення від сплати судового збору, про що Верховним Судом складено акт від 13.12.2021 №29.1-11/691.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал" необхідно:

- навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);

- подати до суду касаційної інстанції докази вартості спірного майна та докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в установленому законом розмірі, а саме у розмірі суми, розрахованої за формулою: (вартість спірного майна х 1,5% + 1921,00 грн) х 200 %, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Крім того, згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Проте до касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал" не додано доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи.

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал" слід належно виконати вимоги статті 291 Господарського процесуального кодексу України і надати суду докази надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги листом з описом вкладення.

Керуючись статтями 234, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелроуз Меморіал" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 і рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2021 у справі № 914/1171/19 залишити без руху до 17.01.2022 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай