Рішення

від 22.12.2021 по справі 520/22343/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 р. № 520/22343/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат" до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат" з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної митної служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці Держмитслужби України про визначення коду товару №КТ-UА807000-0498-2021 від 22.10.2021; визнати протиправною та скасувати картку відмови Харківської митниці Держмитслужби України №807170/2021/01956.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що прийняте всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду від 10.11.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача 26.11.2021 до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване рішення відповідача є правомірним, та прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 травня 2021 року між позивачем (покупцем) та фірмою XIAMEN TOPUSING ІМР.&ЕХР.СО. LTD, Китай (продавцем), було укладено Контракт №220521 UA, відповідно до якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити сировину для виробництва добрив - поліфосфат амонію 18-58-0 (згідно специфікації).

Оформлення ввезення на митну територію України вищевказаного товару позивач здійснив шляхом подання 20.09.2021 МД №UA807170/2021/061270 із зазначенням товару - продукти неорганічної хімії, поліфосфати: поліфосфат амонію 18-58-0 CAS №68333-79-9, вміст діючої речовини 99,1%, у вигляді білого порошку, не є лікарським засобом, використовується в якості хімічної сировини для виробництва добрив, з заявленим кодом товару згідно УКТЗЕД 28353900.

Проте, відділом класифікації товарів Харківської митниці було прийняте рішення №KT-UA807000-0498-2021 від 22.10.2021 зі зміненням коду УКТЗЕД з 2835390000 (ставка мита 5%) на код УКТЗЕД 3105201000 (ставка мита 6,5%).

Рішення відповідача №KT-UA807000-0498-2021 від 22.10.2021 про віднесення товару до коду УКТЗЕД 3105201000 базується на висновку Харківської спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №1420003500-0547 від 13 жовтня 2021 року, де вказано, що надана проба товару являє собою неорганічну речовину з вмістом амонійного азоту в кількості 17,96%, що в перерахунку на суху речовину складає 18,23%, фосфору - 58,8%, що в перерахунку на сухий безводний продукт складає 59,7% та калію 0,71%, що в перерахунку на сухий безводний продукт складає 0,72%. Проте лабораторією не дано відповідь чи є товар, що досліджується, товаром визначеного хімічного складу, не вказала, що наданий товар відноситься до добрив, код УКТЗЕД товару також не визначався.

У зв`язку з даним рішенням митні платежі позивача зросли на 29886,82 грн, чим були порушені права та охоронювані законом інтереси TOB НВК КВАДРАТ як імпортера товару.

Також, у зв`язку з винесенням оскаржуваного рішення та коригуванням коду товару, відповідачем була оформлена Картка відмови №807170/2021/01956 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач не погоджуючись з вищевказаним рішенням та відмовою у митному оформленні за поданою декларацією, звернувся до суду з даною позовною заявою.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Позивач у позовній заяві зазначає, що він є великим виробником добрив та імпортує сировину, в тому числі різні фосфати, які використовує для подальшого виробництва добрив.

Позивачем зазначено, що імпортований поліфосфат амонію 18-58-0 CAS №68333-79-9 планувався використовуватися ним в якості хімічної сировини для виробництва добрива Квантум згідно інструкції по виготовленню від 20.04.2021, про що ним було заявлено в графі 31 декларації №UA807170/2021/061270. Добриво Квантум є офіційно зареєстрованим знаком для товарів та послуг позивача, має державну реєстрацію в Міндовкілля України №13929 строком до 31.12.2030.

На упаковці (мішках) товару, що ввозився, виробник зазначив назву сировини АРР 18-58-0 Ammonium Pojyphoshate (18-це кількість вмісту азоту, 58 - це кількість вмісту фосфору, 0 - це відсутність вмісту будь-якого третього основного компоненту. Також наявне позначення fertilizer, що вказує на призначення наявної сировини - для виробництва добрив. Бірка також містить позначення Ammonium Polyphoshate 18-5 8-0).

Державним підприємством Науковий токсикологічний центр імені Академіка Л.І. Медведя , який є спеціалізованим державним підприємством у цій галузі, на замовлення позивача були відібрані зразки вищевказаного товару та проведено лабораторні випробування, в результаті чого було складено Протокол випробувань від 30.09.2021 №3/28-А-3025-21/2372/87, згідно якого встановлено наявність азоту в кількості +/- 19,0% та фосфору в кількості +/- 62,4%. Тобто підтверджено інформацію виробника щодо вмісту основних речовин товару, що ввозиться з чітко визначеним хімічним складом - поліфосфат амонію.

Експертним висновком Харківської торгово-промислової палати №2517/21 від 13.10.2021 було однозначно визначено хімічний склад товару - поліфосфат амонію та визначено код УКТЗЕД товару, що ввозиться - поліфосфат амонію відноситься до коду 2835390000 (поліфосфати визначеного хімічного складу).

Пізніше, 02.11.2021, Харківська торгово-промислова палата надала розширений експертний висновок №2714/21, згідно якого експертом більш докладно викладено позицію щодо правомірності віднесення ввезеного позивачем поліфосфату амонію до товарної позиції 2835 та визначення коду УКТЗЕД 2835390000 - окремі хімічні елементи та окремі сполуки визначеного хімічного складу, що містять домішки або розчинені у воді, включаються до групи 28.

Також виробником та постачальником товару фірмою XIAMEN TOPUSING ІМР.&ЕХР.СО. LTD на наш запит було надано відповідь, що товар являє собою сполуку визначеного хімічного складу за кодом УКТЗЕД 2835390000, а наявність домішки - калію - не в якості основного компонента не виконує удобрювальну дію, фосфоритна порода завжди містить невелику кількість калію. Тобто, виробник товару не нормує та не гарантує наявність калію в продукті поліфосфат амонію, оскільки він може міститися в кількості менше 1%, що є домішкою. Таким чином, в інших партіях цього ж товару калій може бути в іншій кількості або відсутній взагалі, проте завжди буде домішкою, а не компонентом поліфосфату амонію.

Позивач в електронному вигляді надав відповідачу всі вищевказані документи, проте, відповідачем жоден з наданих нами додаткових документів взятий до уваги не був, вищевказані висновки та протоколи фактично проігноровано, адже про них не згадується ні в оскаржуваному рішенні, ні в картці відмови в прийнятті митної декларації.

Згідно з правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, які містяться у Митному тарифі України, затвердженому Законом України від 04.06.2020 №674-1Х "Про Митний тариф України", назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

Правилом 2 (b) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД встановлено, що будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

За правилом 3 (а) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Відповідно до правила 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Застосовуючи вищезазначені положення законодавства України, Верховний Суд в постанові від 20.06.2019 у справі №826/7208/16 зробив висновок про те, що зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару з визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕЦ.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Товарна позиція 3105 "Добрива мінеральні або хімічні" описує лише загальну характеристику товару, жодним чином не торкаючись його сутнісних характеристик (визначення його фізико-хімічної системи, призначення, інших складових). Згідно додаткових пояснень до товарних категорій віднесення до коду 31052010 можливе, якщо три поживні елементи - азот, фосфор та калій присутні у достатній кількості, щоб виконувати реальну удобрювальну дію, а не бути просто домішками. Ці товарні категорії включають добрива, згадувані у Поясненнях до товарної позиції 3105 за умови, якщо вони містять три поживних елементи: азот, фосфор та калій.

Товарна позиція 2835 (С), пункт (1) (b) "поліфосфат амонію" описує фізико-хімічну систему та призначення (використовується для одержання добрив), тобто конкретніше описує ввезений товар та його характеристики, які є визначальними для класифікації товару, порівняно з товарною позицією 3105, де дається більш загальний його опис.

При винесенні оскаржуваного рішення відповідач жодним чином не обґрунтував та не довів, чому наявний в надзвичайно низькій (0,7%) кількості калій не є домішкою, а є основною поживною речовиною, що дозволило змінити код УКТЗЕД на трьохкомпонентне добриво.

Таким чином, відповідно до правил 1, 2(b), 3(a), 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, які містяться у Митному тарифі України, затвердженому Законом України від 04.06.2020 №674-ІХ "Про Митний тариф України", ввезений позивачем на митну територію України товар належить класифікувати за кодом УКТЗЕД 2835390000.

Відповідно до директиви нормативної рекомендації ЄС 2003/2003 від 13.10.2003 (додається, стор. 23) складене багатокомпонентне макродобриво повинно містити мінімальну кількість мікроелементів азот, фосфор, калій в кількості відповідно не менше 3,5,5 відсотків кожний відповідно. Імпортований нами поліфосфат амонію має в своєму складі калію менше одного відсотка, що є домішкою, отже не може вважатися товаром, що класифікується як трьохкомпоненте добриво та, відповідно, класифікуватись за кодом УКТЗЕД 3105201000.

Крім того, український національний стандарт добрива. Визначення вмісту калію (ДСТУ ISO 5310:2003, IDT), який гармонізований з європейським, тахож визначає мінімально необхідний вміст калію в добривах на рівні не меншому 5% . Отже, дослідний зразок поліфосфату амонію містить калій як домішку (0,7%), що унеможливлює його класифікацію як трьохкомпонентне добриво.

Аналізуючи зміст частин 1, 2, 4 статті 69 Митного кодексу України від 13.03.2012, Верховний Суд в постанові від 20.06.2019 у справі № 826/7208/16 прийшов до висновку про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митниці щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що при визначенні коду товару згідно УКТ ЗЕД до рівня товарної категорії (8 перших знаків 10-ти значного коду) як декларантом, так і митницею були застосовані Правила 1, 2а та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД. Далі, з метою визначення товарної підкатегорії для даного товару достатньо застосування правил 1 та 6 ОПІ.

Суд зазначає, що у Положенні III Пояснень до Правила 1 ОПІ зазначено, що класифікацію слід проводити: а) відповідно до назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи б) якщо в цих назвах чи Примітках не застережене інше, то відповідно до положень Правил 2, 3, 4 і 5, де це прийнятно.

Відповідно до Правила 6 ОПІ для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Тобто Правило 6 ОПІ поширює принцип класифікації, що застосовується при визначені товарної позиції, і на рівні товарної підкатегорії.

У відповідності з п.1 ст. 68 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI із змінами та доповненнями встановлено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Загальних положень Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 (дали Порядок) класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України Про Митний тариф України , з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 544 Митного кодексу України до основних завдань митних органів, зокрема, відноситься здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 Митного кодексу України одним із принципів здійснення державної митної справи є принцип виключних повноважень митних органів України щодо здійснення державної митної справи.

Згідно зі ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю, згідно ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України.

Оскільки позивачем не були допущені порушення правил класифікації товару за УКТЗЕД у митній декларації, то у Харківської митниці Держмитслужби були відсутні правові підстави, визначені частиною 4 статті 69 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI для прийняття рішення про визначення коду товару.

Отже, рішення Харківської митниці Держмитслужби про визначення коду товару від 22.10.2021 №KT-UA807000-0498-2021 прийнято з порушенням положень застосованих вище по тексту норм права, таким чином, воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи вище обставини, суд доходить висновку, що позивачем доведена протиправність дій та рішення відповідача, таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат" підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат" (просп. Гагаріна, буд. 41/2, м. Харків, 61001, ЄДРПОУ 37023353) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці Держмитслужби України про визначення коду товару №КТ-UА807000-0498-2021 від 22.10.2021.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Харківської митниці Держмитслужби України №807170/2021/01956.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат" (ЄДРПОУ 37023353) судові витрати в загальному розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 44017626) .

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов