Постанова

від 21.12.2021 по справі 643/11530/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 грудня 2021 року

м. Харків

справа № 643/11530/21

провадження № 22-ц/818/5439/21

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради,

відповідачі - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю МЕХ 9 , ОСОБА_2 ,

третя особа - Державний реєстратор КП Постачальник послуг Солоницівської селищної ради Харківської області Луценко Павло Геннадійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради про забезпечення позову за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю МЕХ 9 , ОСОБА_2 , третя особа: Державний реєстратор КП Постачальник послуг Солоницівської селищної ради Харківської області Луценко Павло Геннадійович про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсними правочинів за апеляційною скаргою керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 02 липня 2021 року, постановлену під головуванням судді Харченко А.М., в залі суду в місті Харкові, -

в с т а н о в и в :

У червні 2021 року керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю МЕХ 9 , ОСОБА_2 , третя особа: Державний реєстратор КП Постачальник послуг Солоницівської селищної ради Харківської області Луценко Павло Геннадійович про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсними правочинів.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову у справі.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02 липня 2021 року відмовлено у відкриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним акту прийому-передачі вкладу до статутного капіталу ТОВ МЕХ 9 № 1 від 03.04.2019 про внесення в якості вкладу до статутного капіталу об`єкту нерухомого майна: незавершена будівництвом нежитлова будівля літ. А (відсоток готовності 17%), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який 04.04.2019 року зареєстровано державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряном Г.А., індексний номер: №46352610, (номер запису про право власності №31068064) з одночасним припиненням права власності. Роз`яснено позивачу його право звернення з зазначеними позовними вимогами до Господарського суду Харківської області. В іншій частині вимог - відкрито провадження у справі.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02 липня 2021 року відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову та постановити нову ухвалу, якою задовольнити вказану заяву.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що арешт спірного майна в рамках кримінального судочинства не забезпечує виконання рішення суду в цивільній справі та має зовсім іншу правову природу. Необхідність застосування заходів у спірних правовідносинах випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування заявленого заходу забезпечення позову призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Судом не взято до уваги, що на теперішній час відносно спірного об`єкту нерухомого майна укладено іпотечний договір.

Відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на спірний об`єкт нерухомого майна №1792630863101 (номер запису про право власності №31068064), а саме: на незавершену будівництвом нежитлову будівлю літ. А (відсоток готовності 17%), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано ТОВ МЕХ 9 , - в межах кримінального провадження зареєстроване обтяження в інтересах Харківської обласної прокуратури шляхом заборони будь-яким особам здійснювати відчуження, розпорядження та користування вказаним об`єктом нерухомості. Заявник не обгрунтував припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині першій статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1); забороною вчиняти певні дії (пункт 2).

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсними правочинів. Позивач просив суд:

1.Скасувати рішення державного КП Постачальник послуг Солоницівської селищної ради Харківської області Луценко Павло Геннадійович про державну реєстрацію, індексний номер: № 46093925, об`єкту нерухомого майна №1792630863101, а саме: незавершеної будівництвом нежитлової будівлі літ. А (відсоток готовності 17%), розташований за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права власності;

2.Визнати недійсним акт прийому-передачі вкладу до статутного капіталу ТОВ МЕХ 9 № 1 від 03.04.2019 року про внесення в якості вкладу до статутного капіталу об`єкту нерухомого майна: незавершена будівництвом нежитлова будівля літ. А (відсоток готовності 17%), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який 04.04.2019 року зареєстровано державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряном Г.А., індексний номер: №46352610, (номер запису про право власності №31068064) з одночасним припиненням права власності;

3.Визнати недійсним договір іпотеки №1637 від 30.05.2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., який укладений між ТОВ МЕХ 9 (код 42896061) та ОСОБА_2 , предметом якого визначено незавершене будівництвом нежитлова будівля літ. А (відсоток готовності 17%), розташована за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним припиненням іпотеки (запис про іпотеку №31799288 від 30.05.2021), зареєстрованої на підставі іпотечного договору (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1792630863101).

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02 липня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним акту прийому-передачі вкладу до статутного капіталу ТОВ МЕХ 9 № 1 від 03.04.2019 про внесення в якості вкладу до статутного капіталу об`єкту нерухомого майна: незавершена будівництвом нежитлова будівля літ. А (відсоток готовності 17%), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який 04.04.2019 року зареєстровано державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряном Г.А., індексний номер: №46352610, (номер запису про право власності №31068064) з одночасним припиненням права власності. Роз`яснено позивачу його право звернення з зазначеними позовними вимогами до Господарського суду Харківської області. В іншій частині вимог - відкрито провадження у справі.

Обгрунтовуючи вимоги заяви про забезпечення позову, керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради посилався на те, що на теперішній час відносно спірного об`єкту нерухомості укладено іпотечний договір. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки неможливо буде виконати одну з позовних вимог прокурора, а саме: визнання недійсним договору іпотеки №1637 від 30.05.2019 року, який укладений між ТОВ МЕХ 9 (код 42896061) та ОСОБА_2 , предметом якого визначено незавершене будівництвом нежитлова будівля літ. А (відсоток готовності 17%), розташована за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним припиненням іпотеки (запис про іпотеку №31799288 від 30.05.2021), зареєстрованої на підставі іпотечного договору (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1792630863101. При цьому, як стало відомо органам прокуратури, відповідачем вживаються заходи з продажу нерухомого майна, право власності на виникнення якого оспорюється прокурором шляхом розміщення номерів телефонів для продажу на паркані, яким огороджена спірна будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим позивач просив суд забезпечити позов шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та/або користування, з забороною органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора правна нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) на об`єкт нерухомого майна №1792630863101 (номер запису про право власності №31068064), а саме: незавершену будівництвом нежитлову будівлю літ. А (відсоток готовності 17%), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано ТОВ МЕХ 9 .

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від обставин справи у конкретному випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Згідно частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами .

У частинах першій, третій статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Аналіз матеріалів свідчить про те, що предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсними правочинів.

Таким чином обраний позивачем вид забезпечення позову неспівмірний із предметом позову у цій справі (постанова Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 201/12570/18 (провадження № 61-4591св19), від 03 липня 2019 року у справі № 127/220/19 (провадження № 61-8690св19)).

Крім того з доданої до заяви Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуженням об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради зареєстровано ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 07.04.2021 року у справі № 643/5968/21, видану в межах кримінального провадження, згідно з якою обтяження зареєстроване в інтересах Харківської обласної прокуратури, на об`єкт нерухомого майна №1792630863101 (номер запису про право власності №31068064), а саме: на незавершену будівництвом нежитлову будівлю літ. А (відсоток готовності 17%), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано ТОВ МЕХ 9 , шляхом заборони будь-яким особам здійснювати відчуження, розпорядження та користування вказаним об`єктом нерухомості.

Колегія суддів зауважує, що забезпечення позову застосовується у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Натомість доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про існування реальних загроз невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради про забезпечення позову слід відмовити з підстав того, що предметом даної справи є виключно немайнові вимоги; а накладення судом арешту на майно, щодо якого відсутні вимоги майнового характеру, є необґрунтованим.

Такі висновки узгоджуються із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі №953/16805/19 провадження № 61 -5486св20.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 02 липня 2021 року слід змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова - задовольнити частково.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 02 липня 2021 року - змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення виготовлено 22.12.2021 року.