Ухвала

від 23.12.2021 по справі 380/5014/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа №380/5014/20

адміністративне провадження №К/9901/46578/21

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі № 380/5014/20 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до приватного підприємства Тювик про стягнення податкового боргу,

установив:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив суд стягнути з рахунків у банках обслуговуючих приватного підприємства Тювик на користь Державного бюджету податковий борг в сумі 2497680 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року, у задоволені позову відмовлено.

05 травня 2021 року до Верховного Суду вперше надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року, яку ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згодом, ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2021 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі № 380/5014/20 відмовлено. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі № 380/5014/20 повернуто заявнику.

Позивач 20 грудня 2021 року повторно звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, яку подано до поштового відділення 15 грудня 2021 року.

Проте, перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Згідно частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 КАС України.

Скаржником до матеріалів касаційної скарги додано квитанцію від 08 листопада 2021 року № 2948 про сплату судового збору у розмірі 42040,00 грн та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі № 380/5014/20, яке мотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду в належний строк, однак ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2021 року її повернуто. Також, посилається на відсутність коштів, що призвело до невчасного подання касаційної скарги, що на його думку, є підставою для поновлення строку касаційного оскарження.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу (частина перша стаття 77 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Крім того, належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність позивачем сплатити судовий збір та відсутність коштів призначених на цю мету, до вказаного клопотання не додано.

Та обставина, що податковий орган звернувся з первинною касаційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку касаційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що звертаючись вдруге з касаційною скаргою, а саме 15 грудня 2021 року, податковим органом надано квитанцію від 08 листопада 2021 року № 2948 про сплату судового збору у розмірі 42040,00 грн, однак, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень будь-якого обґрунтування причин такої тривалості реалізації права на повторне звернення скаржник не зазначає.

Отже, сукупність цих обставин свідчить про допущення позивачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 332 КАС України, питання про залишення касаційної скарги без руху вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За таких обставин, відповідно до правил наведеної норми процесуального закону касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження та докази на їх підтвердження.

Керуючись ст. 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі № 380/5014/20 залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнання судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов