Постанова

від 30.03.2021 по справі 380/5014/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5014/20 пров. № А/857/1803/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.

з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, ухвалене суддею Клименко О.М. у м. Львові о 09 год. 54 хв. у справі № 380/5014/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до приватного підприємства Тювик про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд стягнути з рахунків у банках обслуговуючих ПП Тювик на користь Державного бюджету податковий борг в сумі 2497680 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 19.06.2019 року у відповідача виник податковий борг, оскільки, відповідач, визначену податковим повідомленням-рішенням форми ПС від 18.03.2019 року № 0005144001 суму грошового зобов`язання, у встановлені Податковим кодексом України строки, не сплатив.

Позиція відповідача зводиться до того, що стягнення з відповідача податкового боргу є безпідставним, оскільки, судовим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року у справі № 1.380.2019.002474, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 року, скасовано рішення позивача, які позивач прийняв за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення форми ПС від 18.03.2019 року № 0005144001, визнано скаргу відповідача повністю задоволеною та зобов`язано позивача змінити статус вказаного податкового повідомлення-рішення на скасовується в адміністративному порядку .

Отже, відповідач вважає, що у нього не виник податковий борг, оскільки, рішення позивача про визначення грошового зобов`язання, з яким позивач пов`язує виникнення податкового боргу вважається скасованим.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, Головне управління ДПС у Львівській області, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач зазначає те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставин справи. Позивач посилається на те, що, оскільки податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму грошового зобов`язання, і яка не сплачена у строк встановлений Податковим кодексом України, а також податкова вимога про сплату боргу не оскаржені до суду і не скасовані в судовому порядку, то за відповідачем рахується податковий борг, який необхідно стягнути на користь держави.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що станом на 19 червня 2020 року за приватним підприємством Тювик рахується заборгованість в сумі 2497680,00 грн., у тому числі: акцизний податок на пальне (код класифікації доходів бюджету - НОМЕР_1 ) - 2497680,00 грн. (в тому числі штрафна санкція 2497680,00 грн).

Заборгованість відповідача на указану вище суму виникла на підставі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області форми ПС № 0005144001 від 18 березня 2019 року, яке відповідач отримав 21 березня 2019 року.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що сума грошового зобов`язання позивача є неузгодженою, оскільки податкове повідомлення-рішення, на підставі якого виник податковий борг скасоване в судовому порядку.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Аналіз наведеної норми Податкового кодексу України дає підстави дійти висновку, що податковий борг виникає у платника податків за наявності таких обов`язкових умов, які мають існувати одночасно:

- визначення контролюючим органом або ж самостійно платником податку суми грошового зобов`язання;

- сума грошового зобов`язання такого платника податків є узгодженою;

- сума такого узгодженого грошового зобов`язання не сплачена платником податків у строк, встановлений Податковим кодексом України.

Поняття грошового зобов`язання визначене підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, згідно із яким грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пунктів 57.1, 57.2, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України, контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Апеляційний суд встановив те, що 18 березня 2019 року Головне управління ДФС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення форми ПС № 0005144001, на підставі якого до ПП Тювик застосовано штрафні санкції в сумі 2497680 грн. Це податкове рішення відповідач отримав 21 березня 2019 року.

01.04.2019 року ПП Тювик звернулося до ДФС України із скаргою на податкове повідомлення-рішення форми ПС № 0005144001 від 18.03.2019 року.

25.04.2019 року ДФС України прийняла рішення про продовження строку розгляду скарги ПП Тювик по 03.06.2019 року.

30.05.2019 року ДФС України прийняла рішення, яким залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення форми ПС № 0005144001 від 18.03.2019 року - без змін.

Отже, з 30.05.2019 року грошове зобов`язання визначене у податковому повідомленні-рішенні форми ПС № 0005144001 від 18.03.2019 року є узгодженим.

Водночас, у травні 2019 року ПП Тювик звернулося до суду з позовом про скасування рішення ДФС України від 25.04.2019 року про продовження строку розгляду скарги ПП Тювик та рішення ДФС України від 30.05.2019 року за результатами розгляду скарги ПП Тювик , визнання скарги повністю задоволеною та зобов`язання ДФС України змінити статус податкового повідомлення-рішення форми ПС № 0005144001 від 18.03.2019 року на скасовується в адміністративному порядку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року у справі № 1.380.2019.002474, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 року вказаний позов ПП Тювик задоволений. Ці рішення судів відповідач не виконав і не скасував податкове повідомлення-рішення форми ПС № 0005144001 від 18.03.2019 року в адміністративному порядку.

Враховуючи те, що судовими рішеннями встановлено те, що податкове повідомлення-рішення форми ПС № 0005144001 від 18.03.2019 року скасовано в адміністративному порядку, податкове зобов`язання за таким податковим повідомленням-рішенням, на переконання апеляційного суду, у позивача відсутнє.

Зважаючи на це, апеляційний суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову про стягнення з ПП Тювик податкового боргу необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 380/5014/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Повний текст постанови складений 02.04.2021 року