УХВАЛА
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 520/15279/2020
адміністративне провадження № К/9901/46554/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 520/15279/2020 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс Схід Компані про стягнення заборгованості та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс Схід Компані до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішень,
установив:
Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути до бюджету України кошти у розмірі 521542.29 гривень з Товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс Схід Компані з усіх відкритих розрахункових рахунків.
02 грудня 2020 року відповідачем подано зустрічний позов про скасування податкових повідомлень-рішень від 17 липня 2019 року № 0051525605, від 14 січня 2020 року № 000545504, від 01 липня 2020 року № 0070355604, від 01 липня 2020 року № 0070345604.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс Схід Компані та відкрито провадження за зустрічним позовом. Об`єднано в одне провадження у справі № 520/15279/2020 вимоги за зустрічним позовом з первісним позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс Схід Компані про стягнення податкового боргу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області про стягнення заборгованості залишено без задоволення. Зустрічний адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс Схід Компані до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішень - задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 15 липня 2021 року Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року визнано неповажними наведені у клопотанні скаржника підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником надіслано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи зазначене клопотання скаржник зазначав, що повний текст рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року було ним отримано 27 травня 2021 року. Однак, зазначене рішення керівництвом було помилково розписано на інший структурний відділ управління супроводження судових справ, а саме, відділ супроводження в судах податкових спорів з адміністрування ПДВ. У той же час, відповідальним за супроводження даної справи є відділ супроводження в судах податкових спорів з погашення боргів. Діловодною службою оскаржуване рішення суду першої інстанції передано до відповідального за супроводження судової справи № 520/15279/2020 відділу супроводження в судах податкових спорів з погашення боргів лише 23 червня 2021 року.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що скаржником пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.
Крім того, апеляційний суд зауважив, що скаржник є суб`єктом владних повноважень, у зв`язку з чим безпідставними є його доводи, що помилкове направлення справи на інший структурний відділ управління супроводження судових справ є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки недоліки в організації роботи суб`єкта владних повноважень не можуть бути поважними причинами пропуску суб`єктом владних повноважень строку на апеляційне оскарження.
Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року, Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження неповажними.
Відтак правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( Levages Prestations Services v. France ) від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії ( Brualla Gomes de la Torre v. Spain ) від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 520/15279/2020 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс Схід Компані про стягнення заборгованості та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс Схід Компані до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішень.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2021 |
Оприлюднено | 24.12.2021 |
Номер документу | 102171436 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шишов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні