Рішення

від 06.12.2021 по справі 659/432/21

НИЖНЬОСІРОГОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 659/432/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2021 року Нижньосірогозький районний суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Цесельської О.С., при секретарі Голтаєву І.М., за участі представника позивача - адвоката Майданюка С.І., представника відповідача - адвоката Харцизової Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду в смт. Нижні Сірогози Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агродом" Нижньосірогозького району Херсонської області (ЄДРПОУ 34402118) про усунення перешкод в користуванні власністю - земельними ділянками,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою з вимогою усунути перешкоди в користуванні належними їй земельними ділянками - 5,98 га (кадастровий номер 6523884500:05:021:0010) та площею 1,1 га (кадастровий номер 6523884500:04:004:0070) шляхом повернення їй вказаних земельних ділянок та скасування державної реєстрації договору оренди землі від 1.10.2008 року між нею та ТОВ "Агродом", вказуючи що належним способом захисту її прав є саме зобов"язання відповідача повернути земельні ділянки, оскільки вона не виявляла свою волю до вчинення правочину, спірний договір оренди землі з ТОВ "Агродом" не підписувала.

Так, позивач зазначила, що 1.04.2019 року між нею та ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" було укладено договори належних їй земельних ділянок площею 5,98 га (кадастровий номер 6523884500:05:021:0010) та площею 1,1 га (кадастровий номер 6523884500:04:004:0070).

Однак, з матеріалів цивільної справи № 659/138/20 їй стало відомо що між нею та ТОВ "Агродом" 1.10.2008 року було нібито укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,08 га. За результатами розгляду вказаної цивільної справи було задоволено позов ТОВ "Агродом", визнано недійсними договори оренди землі, укладені 01.04.2019 року. Позивач звернулася до відділу поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення та 21.01.2021 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате кримінальне провадження за ч.1 ст.358 КК України. В зв"язку з викладеним, позивач звернулася з вказаним позовом.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги щодо усунення перешкод в користуванні належними позивачці земельними ділянками підтримав, прохаючи такі вимоги задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду проти позову заперечила, надала відзив (а.с.59-61), прохаючи позовну заяву повернути, під час судового розгляду прохала у позові відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що позивач відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХС №032463, виданого 19 березня 2003 року на підставі розпорядження голови Нижньосірогозької районної державної адміністрації від 18 березня 2003 року № 33, має у приватній власності земельну ділянку загальною площею 7,08 га на території Степненської сільської ради.(а.с.11).

Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки площею 7,08 га від 1.10.2008 року, зареєстрованого у Нижньосірогозькому районному реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.01.2009 року № 040972501439, ОСОБА_1 надала, а ТОВ "Агродом" прийняло у строкове платне користування земельну ділянку на 15 років. (а.с. 14-16).

Відповідно Витягу з ЄРДР від 21.01.2021, зареєстроване за ст.358 ч.1 КК України, за фактом підроблення особистого підпису ОСОБА_1 у графі "орендодавець" в договорі оренди землі від 1.10.2008 року, укладеного між орендарем ТОВ "Агродом" та орендодавцем ОСОБА_2 (а.с.22)

В межах зазначеного кримінального провадження було призначеного судову почеркознавчу експертизу та згідно висновку судового експерта № СЕ-19/122-21/852-ПЧ від 12.04.2021 року (а.с. 23-35) підписи від імені ОСОБА_1 у графі "Орендодавець" у двох примірниках договору оренди землі від 1.10.2008 року, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Частиною першою статті 215 ЦК України, статтями 229-233 ЦК України передбачено недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

Якщо ж встановлено, що сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Таким чином, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначаючи, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких земельних ділянок.

Відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що ОСОБА_1 не підписувала спірний договір, не погоджувала його умов, тобто, правочин є таким, що не вчинений.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (стаття 19 ЦПК України).

Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між ОСОБА_1 та ТОВ "Агродом" спору про право оренди на земельну ділянку, оскільки, на думку позивачки, ця ділянка фактично не була передана в оренду, договір оренди підписано не власником, а іншою особою, тому він є неукладеним, а державна реєстрація зазначеного правочину порушує її права на користування та розпорядження зазначеною власністю.

Вказана вимога свідчить про приватноправовий характер спірних правовідносин, тому ця позовна вимога правильно заявлена в порядку цивільного судочинства та підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено судом, спірний договір оренди землі зареєстрований у Нижньосірогозькому районному реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"19.05.2009 року.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Разом із тим, реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача, як власника, на розпорядження власністю - земельною ділянкою загальною площею 7,08 га, розташованої на території Степненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області.

Таким чином, реєстрація права оренди ТОВ "Агродом" на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди ОСОБА_1 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним та не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, обраний позивачкою спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди, проведеної у Нижньосірогозькому районному реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 8.01.2009 року.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18), від 19 серпня 2020 року у справі № 387/970/17 (провадження № 61-35152св18), від 19 серпня 2020 року у справі № 358/815/17 (провадження № 61-40620св18).

Також ОСОБА_1 прохала суд повернути їй земельні ділянки, зазначаючи, що її майно знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Таким чином, у цьому випадку, з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19),ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки (негаторний позов).

Таким чином, позовні вимоги про повернення земельної ділянки загальною площею 7,08 га, яка складається з земельних ділянок площею 5,98 га (кадастровий номер 6523884500:05:021:0010) та площею 1,1 га (кадастровий номер 6523884500:04:004:0070), які розташовані на території Степненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області із користування ТОВ "Агродом" позивачці, якій такі земельні ділянки належать на праві власності, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки договір оренди землі від 1.10.2008 року є неукладеним, тому саме із цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація договору оренди землі, проведена 08.01.2009 року, та підлягають задоволенню позовні вимоги про повернення земельних ділянок.

Враховуючи викладене, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача судовий збір у сумі 2161 гривня 11 копійок, сплачений позивачем при подачі позову до суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 77, 78, 81, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні належними ОСОБА_1 земельними ділянками площею 5,98 га (кадастровий номер 6523884500:05:021:0010) та площею 1,1 га (кадастровий номер 6523884500:04:004:0070), зобов"язати товариство з обмеженою відповідальністю "Агродом" повернути ОСОБА_1 земельні ділянки площею 5,98 га (кадастровий номер 6523884500:05:021:0010) та площею 1,1 га (кадастровий номер 6523884500:04:004:0070).

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 01.10.2008 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Агродом", зареєстрований у Нижньосірогозькому відділенні Херсонської регіональної філії ДП Центру ДЗК, запис у Державному реєстрі земель № 040972501439 від 8.01.2009 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з товариства з обмеженою відповідальністю "Агродом" 2161 гривню 11 копійок витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції .

Суддя: О. С. Цесельська