Постанова

від 14.12.2021 по справі 330/552/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 14.12.2021 Справа № 330/552/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 330/552/21 Головуючий у 1 інстанції Федорець С.В.

Провадження №22ц/807/4128/21 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Крилової О.В.,

Кухаря С.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою .

В обґрунтування свого позову ОСОБА_3 зазначила, що 26 квітня 2012 року між нею та ОСОБА_5 , на підставі рішення Кирилівської селищної ради №14 від 27 листопада 2011 року, було укладено Договір суборенди землі, відповідно до якого ОСОБА_3 передано в суборенду, в межах дії Договору оренди від 25 вересня 2008 року, строком до 23 березня 2055 року земельна ділянка площею 0.10 та, кадастровий номер 2320355400:01:005:0074, яка розташована в АДРЕСА_1 , для розташування бази відпочинку. Актом визначені межі земельної ділянки в натурі, та складено Акт приймання передачі земельної ділянки від 26 квітня 2012 року, підписаний сторонами договору та Головою селищної ради. Своєчасно проведена державна реєстрація вказаного Договору. За умовами Договору, як ОСОБА_3 отримала всі права орендаря на вказану частину земельної ділянки, які визначені діючим законодавством України.

Крім того, влітку 2015 року, ОСОБА_3 з метою збільшення площі бази відпочинку домовилась з ОСОБА_5 про додаткову передачу земельної ділянки в суборенду, площею 0,1951 га, та 0,0147 га, в тому же земельному масиві. 17 грудня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , на підставі рішення Кирилівської селищної ради №49 від 09 жовтня 2015 року, уклали Договір суборенди землі, відповідно до якого ОСОБА_6 передано в суборенду, в межах дії Договору оренди від 25 вересня 2008 року, земельна ділянка площею 0,1951 га, кадастровий номер 2320355400:01-005:0074, яка розташована в АДРЕСА_1 , для розташування бази відпочинку. Актом від 07 грудня 2015 року визначені межі земельної ділянки в натурі, складений Акт приймання передачі земельної ділянки від 17 грудня 2015 року.

Крім вищенаведеного, 21 травня 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , на підставі Рішення Кирилівської селищної ради №50 від 20 грудня 2019 року, уклали Договір суборенди землі, відповідно до якого ОСОБА_6 була передана в суборенду, в межах дії Договору оренди від 29 вересня 2008 року (інший земельний масив площею 1,1170 га), земельна ділянка площею 0,1388 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0075, розташована в АДРЕСА_1 , для розташування бази відпочинку. Актом від 21 травня 2020 року визначені межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), складений Акт приймання передачі земельної ділянки від 28 травня 2020 року. Своєчасно проведена державна реєстрація.

Частина земельної ділянки площею 0,1951 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0074, розташована в АДРЕСА_2 , шириною 1,5 м та довжиною 17,51 м (з однієї сторони); та шириною 1,5 м та довжиною 25,06 м (з другої сторони), якою ОСОБА_3 користується на правах суборенди, знаходиться впритулок з земельними ділянками відповідачів. Вказану земельну ділянку ОСОБА_3 використовує для закладки електричного кабелю та проведення кабелю Інтернет провайдера. Проте, на теперішній час відповідачі без будь якого дозволу позивача, незаконно заволоділи частиною орендованої ОСОБА_3 земельної ділянки, шляхом незаконного укладення тротуарної плитки на землі, по всій площі ділянки, а ОСОБА_4 розташувала технічно споруду (бочку для води), та споруду гаражу впритул до межі, що є грубим порушенням Норм ДБН Б.2.2-12:2018.

Крім того, з іншої сторони своєї будівлі відповідачі, земельні ділянки яких знаходяться також впритул до земельної ділянки, орендованої ОСОБА_3 (кадастровий номер 2320355400:01:005:0075), без будь якого погодження з нею, незаконно захватили частину її земельної ділянки шляхом встановлення єврозабору та укладення тротуарної плитки, а ОСОБА_4 також розташувала свій електричний розподільчий щит на земельній ділянці, орендованій ОСОБА_3 , порушуючи технічні умови електропостачання.

Оскільки у позасудовому порядку цей спір врегулювати не вдалося, ОСОБА_3 просила суд усунути перешкоди у її користуванні земельною ділянкою

- з кадастровим номером 2320355400:01:005:0074, шляхом зобов`язання відповідачів звільнити частину вказаної земельної ділянки, шириною 1,5 м та довжиною 17,51 м (з однієї сторони); та шириною 1,5 м та довжиною 25,06 м (з другої сторони); звільнити поверхні ділянки від укладеної тротуарної плитки, та забезпечити ОСОБА_6 вільний доступ та вільне користування ділянкою;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 2320355400:01:005:0075 - шляхом зобов`язання відповідачів звільнити частину вказаної земельної ділянки шириною 0,8 м та довжиною 46,26 м шляхом переустановлення паркану на свою земельну ділянку, звільнення поверхні ділянки від укладеної тротуарної плитки, та зобов`язання ОСОБА_4 перенести свій електричний розподільчий щит, згідно технічних умов, на свою територію.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2021 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_3 земельними ділянками за договорами суборенди:

- земельною ділянкою з кадастровим номером 2320355400:01:005:0074 - зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_4 звільнити частину земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:01:005:0074 розмірами 1,5 м х 17,51 м (з однієї сторони), та 1,5 м х 25,06 м з іншої, від укладеної тротуарної плитки та забезпечити ОСОБА_3 вільний доступ та вільне користування ділянкою;

- земельною ділянкою з кадастровим номером 2320355400:01:005:0075 - зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_4 звільнити частину земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:01:005:0075 розмірами 0,8 м х 46,26 м від укладеної тротуарної плитки та встановленого паркану, зобов`язано ОСОБА_4 перенести електричний розподільчий щит на свою територію.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості. Так, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_3 належними та допустимими доказами доведено законність укладення договорів суборенди від 26 квітня 2012 року та від 21 травня 2020 року, між нею та ОСОБА_5 . Відсутність порушень під час укладення договору суборенди від 17 грудня 2015 року встановлена постановою Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2021 року по справі № 330/2620/20. Факт порушення відповідачами прав ОСОБА_3 підтверджуються листом Кирилівської селищної ради № 156 від 26 січня 2021 року з пропозицією ОСОБА_3 визначити дату та час виїзду комісії з благоустрою для обстеження спірної земельної ділянки; копією повідомлення від 28 січня 2021 року про дату й час проведення обстеження, направленого на адресу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ; заявою ОСОБА_3 про здійснення обстеження на місцевості, в якій вона звертається до Кирилівської селищної ради здійснити вихід представників Кирилівскької селищної ради та скласти акт обстеження спірної земельної ділянки; актом обстеження земельної ділянки від 16 лютого 2021 року, складений представниками Кирилівської селищної ради Якимівського району; заявою ОСОБА_3 на адресу начальника Якимівського району електромереж з проханням припинити електропостачання за адресою: АДРЕСА_3 ; актом перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 16 лютого 2021 року, складений спеціалістами ТОВ Геоінформаційна компанія Кадастр на замовлення ОСОБА_3 , на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:01:005:0074 за адресою: АДРЕСА_2 ; скаргою на незаконні дії на ім`я голови Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 27 липня 2020 року; скаргою ОСОБА_3 на адресу голови Кирилівської селищної ради Якимівського району від 20 грудня 2020 року; фотографіями; відповіддю ТОВ Геоінфорамційна компанія Кадастр № 4 від 22 січня 2021 року на адвокатський запит; показами свідка ОСОБА_7 .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його необґрунтованість та незаконність, просить рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2021 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 зазначає, що висновки суду першої інстанції, які покладено в основу оскаржуваного рішення, ґрунтуються на наявності у ОСОБА_3 права суборенди земельних ділянок, на захист якого й заявлено позов. Проте, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що рішенням Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області № 10 від 22 липня 2021 року (пункт 7) договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:01:005:0074) від 29 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та Кирилівською селищною радою було достроково розірвано за згодою сторін. На виконання вказаного рішення 30 липня 2021 року між сторонами було укладено договір про дострокове розірвання Договору оренди землі. Крім того, у зв`язку з укладенням договору про дострокове розірвання договору оренди землі, приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Тимченко Є.С. 01 жовтня 2021 року було внесено відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та додано запис про припинення права суборенди ОСОБА_3 на вказані земельні ділянки.

Таким чином, враховуючи, що всі правовідносини сторін договорів суборенди землі є припиненими, згідно з законом та умовами договорів, права ОСОБА_3 як суборендаря вказаних земельних ділянок на момент прийняття оскарженого рішення припинені та відсутні.

Крім вищенаведеного, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності порушення прав позивача саме діями відповідачів, оскільки жоден із наведених у рішенні письмових доказів не містить безсумнівних доказів того, наведені в позові порушення стались саме внаслідок дій відповідачів.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_8 просить залишити рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2021 року без змін, а скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 без задоволення. Позивач зазначає, що судом першої інстанції детальним чином проаналізовані обставини укладення ОСОБА_3 трьох договорів суборенди часток землі, на підставі відповідних рішень Кирилівської селищної ради, як власника земельних масивів з кадастровими номерами 2320355400:01:005:0074, та 2320355400:01:005:0075, з відповідною державною реєстрацією в Державному реєстрі частин цих земельних ділянок, на які розповсюджуються право суборенди.

При цьому, оскільки на орендованому ОСОБА_3 земельному масиві кадастровий номер 2320355400:01-005:0074, знаходяться об`єкти нерухомості, які належним чином зареєстровані в Державному реєстрі, позивач залишається фактичним користувачем зазначеної земельної ділянки, в розумінні Закону, а саме ч. 3 ст. 120 ЗУ України. Вказаною нормою передбачено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію у попереднього власника, до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною четвертою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагаються. Отже, незважаючи на розірвання попереднього Договору оренди ОСОБА_5 , ОСОБА_3 залишається належним орендарем. Крім того, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не приймає до уваги, що спірними є земельні ділянки, які розташовані в різних земельних масивах. Договір суборенди землі від 21 травня 2020 року є діючим, на оренду частини земельної ділянки площею 0,1388 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0075. В той же час, скаржником не наведено жодної підстави про правомірність захвату земельної ділянки ОСОБА_3 , або про дотримання норм земельного законодавства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваного рішення є безпідставними та ґрунтуються на припущеннях.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити її з вищевказаних підстав.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 217-220), клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Згідно частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 вересня 2008 року між орендодавцем Кирилівською селищною радою та орендарем ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 48 років, загальною площею 0,6296 га, кадастровий номер 2320355400:01-005:0074, яка розташована в АДРЕСА_1 земельної ділянки - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, категорія земель - землі рекреаційного призначення, вид використання - для розміщення бази відпочинку.

Встановлено також, та визнається учасниками справи, що 26 квітня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , на підставі рішення Кирилівської селищної ради №14 від 27 листопада 2011 року, було укладено Договір суборенди землі, відповідно до якого ОСОБА_3 передано в суборенду, в межах дії Договору оренди від 29 вересня 2008 року, строком до 23 березня 2055 року земельна ділянка площею 0,10 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0074, розташована в АДРЕСА_1 , для розташування бази відпочинку.

Рішенням Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області № 49 від 09 жовтня 2015 року, надано ОСОБА_9 згоду на надання в суборенду частини наданої в оренду земельної ділянки згідно договору оренди від 29 вересня 2008 року, яка розташована в АДРЕСА_1 , площею 0,1951 та площею 0,0147 га., ОСОБА_3 без зміни цільового призначення. Термін суборенди не повинен перевищувати терміну оренди, визначеного в договорі оренди земельної ділянки (а.с. 17).

17 грудня 2015 року між орендодавцем ОСОБА_5 та суборендарем ОСОБА_3 укладено договір суборенди (а.с. 8-11). ОСОБА_5 на підставі рішення Кирилівської селищної ради № 49 від 09 жовтня 2015 року передала, а ОСОБА_3 прийняла в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,1951 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0074, для розміщення бази відпочинку, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області, вул. Коса Пересип. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. Строк дії договору визначено в межах Договору оренди від 25 вересня 2008 року.

Актом від 17 грудня 2015 року визначені межі земельної ділянки в натурі, складено Акт приймання передачі земельної ділянки від 17 грудня 2015 року (а.с. 12, 14).

Рішенням Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області № 50 від 20 грудня 2019 року, надано ОСОБА_9 згоду на надання в суборенду частини наданої в оренду земельної ділянки згідно договору оренди від 29 вересня 2008 року, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2320355400:01:005:0075, площею 0,1388, ОСОБА_3 без зміни цільового призначення. Термін суборенди не повинен перевищувати терміну оренди, визначеного в договорі оренди земельної ділянки (а.с. 26).

21 травня 2020 року між орендодавцем ОСОБА_5 та суборендарем ОСОБА_3 укладено договір суборенди (а.с. 18-21). ОСОБА_5 на підставі рішення Кирилівської селищної ради № 50 від 20 грудня 2019 року передала, а ОСОБА_3 прийняла в строкове платне користування частину земельної ділянки площею 0,1388 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0075, для розміщення бази відпочинку, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області, вул. Коса Пересип. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. Строк дії договору визначено в межах Договору оренди від 25 вересня 2008 року.

Актом від 28 травня 2020 року визначені межі земельної ділянки в натурі, складено Акт приймання передачі земельної ділянки від 28 травня 2020 року (а.с. 24, 25).

Так, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 , як користувач земельними ділянками на підставі договорів суборенди, просила захистити її порушене, на думку позивача право, шляхом зобов`язання відповідачів звільнити частину земельних ділянок з кадастровим номером 2320355400:01:005:0074 та з кадастровим номером 2320355400:01:005:0075, зобов`язавши ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зняти укладену тротуарну плитку, прибрати встановлений паркан та перенести електричний розподільчий щит.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (пункт б частини третьої статті 152 ЗК України).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції залишив поза увагою наступне.

Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області № 10 від 22 липня 2021 року вирішено достроково розірвати договір оренди земельної ділянки від 29 вересня 2008 року,укладений з ОСОБА_5 , кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:01:005:0074, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,6296 га за згодою сторін (а.с. 142).

30 липня 2021 року між Кирилівською селищною радою Мелітопольського району Запорізької області та ОСОБА_5 укладено договір про розірвання договору оренди землі (а.с. 140).

З вищезазначеного договору вбачається, що сторони дійшли згоди про те, що Договір оренди землі, посвідчений Тимченко Є.С., приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу Запорізької області від 29 вересня 2008 року за реєстровим № 1080 розірвано.

Припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:01:005:0074 зареєстровано у відповідності до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 30 липня 2021 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 268506848 від 02 серпня 2021 року (а.с. 141).

За приписами ч. 4 ст. 8 ЗУ Про оренду землі у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Договір суборенди припиняється одночасно з припиненням договору оренди, незалежно від підстав його припинення. Дія договору суборенди поза межами договору оренди суперечить природі договору суборенди. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (далі - Суд) у своїй постанові від 16 березня 2018 року по справі №910/17082/17.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 278518298 від 07 жовтня 2021 року вбачається, що право суборенди земельної ділянки ОСОБА_3 також припинено на підставі договору про розірвання договору оренди землі, серія та номер 163, виданий 30 липня 2021 року (а.с. 179).

За таких обставин, колегією суддів встановлено, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції, право ОСОБА_3 на користування земельною ділянкою кадастровий номер 2320355400:01:005:0074, за захистом якого звернулась позивач, було припинено.

Так, в матеріалах справи міститься заява від 17 серпня 2021 року, подана до Кирилівської селищної ради про надання ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:01:005:0074 (частина площею 0,1951 га та 0,1000 га) в довгострокову оренду на 49 років (а.с. 133). Проте, будь-яких відомостей щодо вирішення такої заяви Кирилівською селищною радою, матеріали справи не містять.

Таким чином, у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , оскільки на час вирішення спірних правовідносин, вона не є належним позивачем у справі через відсутність права користування земельними ділянками, що свідчить про відсутність порушеного права позивача.

Суд першої інстанції під час розгляду справи не надав оцінки вказаним обставинам, не визначився із обставинами справи, що призвело до порушення норм процесуального права і неправильного застосування норм матеріального права, рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2021 року у цій справі підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім вищенаведеного, колегія суддів також вважає необхідним звернути увагу на те, що судом першої інстанції прийнято рішення, яким фактично покладено солідарний обов`язок на ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо звільнення земельної ділянки від укладеної тротуарної плитки та встановленого паркану, в той час, як кожен з відповідачів є власником своєї земельної ділянки, і на нього не може бути покладено обов`язок щодо усунення перешкод, заподіяних іншою особою.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Таким чином, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, та порушенням норм процесуального права, враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2021 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про залишення позову без задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2021 року у цій справі - скасувати, прийняти нову постанову, за якою:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 23 грудня 2021 року.

Головуючий:

Судді: