Ухвала

від 21.12.2021 по справі 947/38035/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/38035/21

Провадження № 1-кс/947/18077/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021160000001353 від 13.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Як вбачається з клопотання, до СУ ГУНП в Одеській області надійшли матеріали УСР в Одеській області ДСР НПУ, що на території міста Одеси та Одеської області функціонує мережа АЗС та АЗГС, з порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що що за адресою: Одеська область, Болградський район, с. Виноградне, на земельній ділянці, яка розташована між земельними ділянками з географічними координатами кутів: 45.801842, 28.981447, 45.802040, 28.982193, 45.801025, 28.982359, 45.801363, 28.983092, власника якої встановити не надалося можливим, оскільки земельній ділянці не присвоєно кадастровий номер, та її не відображено на Публічній кадастровій карті України, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , організовував незаконну АЗС з продажу бензину та дизельного палива, без жодних дозвільних документів, з порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

10.12.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, було проведено обшук за адресою: Одеська область, Болградський район, с.Виноградне, на земельній ділянці, яка розташована між земельними ділянками з географічними координатами кутів: 45.801842, 28.981447, 45.802040, 28.982193, 45.801025, 28.982359, 45.801363, 28.983092. Під час проведення обшуку було виявлено та вилучено: 8 зошитів з чорновими записами; резервуар, в якому міститься дизельне паливо в кількості 2598,19 л (відповідно до чорнових записів); резервуар, в якому міститься бензин А-95 в кількості 3133,42 л (відповідно до чорнових записів); паливно-розливальну колонку «ADAST-SYSTEMS a.s.».

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що вилучене під час проведення обшуку майно, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, та в подальшому з його використанням будуть проводитись різноманітні експертизи, зокрема: пожеже технічна, паливо мастильних матеріалів, у сфері охорони праці, та інші, з метою встановлення відомостей, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У зв`язку з чим, на даному етапі досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту, на вилучене під час проведення обшуку майно.

2. Висновки слідчого судді.

Дослідивши поданеклопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

2.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно положення ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься недоторканість житла чи іншого володіння особи, недоторканість права власності.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

2.2. Вирішення питання щодо відповідності клопотання про арешт майна вимогам законодавства.

Як вбачається з матеріалів клопотання, досудове розслідування кримінального провадження №12021160000001353 від 13.11.2021 року здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

Відповідно до долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку від 10.12.2021 року, було проведено обшук за адресою: Одеська область, Болградський район, с.Виноградне, на земельній ділянці, яка розташована між земельними ділянками з географічними координатами кутів: 45.801842, 28.981447, 45.802040, 28.982193, 45.801025, 28.982359, 45.801363, 28.983092, під час проведення якого було виявлено та вилучено речі та документи, перелік яких міститься у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що подане стороною обвинувачення клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст. 132, 170, 171 КПК України.

Сторона обвинувачення у клопотанні зазначає, що вилучене майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.

Разом з тим, у клопотанні необґрунтовано та не конкретизовано які саме сліди кримінального правопорушення містить вилучене майно, не доведено відношення вилученого майна до кримінального провадження, клопотання носить формальні посилання, у зв`язку з чим неможливо встановити відповідність такого майна критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, а також відношення до кримінального провадження.

Крім того, посилання у клопотанні на ту обставину, що з вилученим майном будуть проводитись різноманітні експертизи, зокрема: пожеже технічна, паливо мастильних матеріалів, у сфері охорони праці, та інші, ґрунтується на припущеннях, оскільки до матеріалів клопотання жодної постанови про призначення експертного дослідження не долучено.

Перевіряючи наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування слідчий суддя вважає, що обмеження права власності та права користування, шляхом накладення арешту на вказане у клопотанні сторони обвинувачення майно - є нерозумним та неспіврозмірним.

На підставі викладеного, враховуючи необґрунтованість та вищевказані недоліки клопотання, оскільки у клопотанні відсутнє належне обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, а стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021160000001353 від 13.11.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України відмовити.

Повернути власникам майно, яке було виявлено та вилучено 10.12.2021 року під час проведення обшуку за адресою: Одеська область, Болградський район, с.Виноградне, на земельній ділянці, яка розташована між земельними ділянками з географічними координатами кутів: 45.801842, 28.981447, 45.802040, 28.982193, 45.801025, 28.982359, 45.801363, 28.983092, а саме:

- 8 зошитів з чорновими записами;

- резервуар, в якому міститься дизельне паливо в кількості 2598,19 л (відповідно до чорнових записів);

- резервуар, в якому міститься бензин А-95 в кількості 3133,42 л (відповідно до чорнових записів);

- паливно-розливальну колонку «ADAST-SYSTEMS a.s.».

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1