Ухвала

від 18.05.2022 по справі 947/38035/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/402/22

Справа № 947/38035/21 1-кс/947/18078/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів Котелевського., ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_4 ,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 23 грудня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021160000001353 від 13 листопада 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2021 року було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 та накладено арешт на належне ОСОБА_5 майно (колонку для заправки, металеву цистерну, три чорнових зошити, паперовий футляр з ареометром, ареометр), яке було вилучене 10 грудня 2021 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 512410100:02:006:0260.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_5 , в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати арешт і оскаржену ухвалу; відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження адвокат ОСОБА_6 зазначив, що його та ОСОБА_5 було ознайомлено з оскарженою ухвалою лише 02 лютого 2022 року у приміщенні СУ ГУНП та надано копію даної ухвали, про що свідчить підпис ОСОБА_5 .

Доводи апеляційної скарги обгрунтвував тим, що слідчий суддя не врахував відсутність складу кримінального правопорушення, оскільки відсутні наслідки, передбачені ч.2 ст.272 КК України.

Також адвокат зазначив, що слідчий у клопотанні не довів, що існує обґрунтована підозра ОСОБА_5 , яка може бути підставою для арешту майна, разом з цим, ОСОБА_5 не набув такого процесуального статусу у кримінальному провадженні.

Позиції учасників апеляційного провадження

Адвокат ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з клопотанням, в якому просив розглядати апеляційну скаргу без його участі, вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 надіслав до апеляційного суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі прокурора. При цьому заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.406 КПК України, суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.

Враховуючи викладене, апеляційний суд, керуючись ч.1 ст.406 КПК України, вважає за можливе ухвалити судове рішення за результатами розгляду вищевказаної апеляційної скарги в письмовому провадженні.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження

Частина 1 статті 117 КПК України передбачає, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Статтею 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантується право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, п.3) ч.2 ст.395 КПК України передбачено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів провадження вбачається, що оскаржена ухвала слідчого судді від 23 грудня 2021 року була постановлена без участі власника майна ОСОБА_5 та його представника.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, відсутні відомості про отримання ОСОБА_5 копії оскарженої ухвали слідчого судді.

При цьому адвокат ОСОБА_6 зазначив, що його та ОСОБА_5 було ознайомлено з оскарженою ухвалою 02 лютого 2022 року у приміщенні СУ ГУНП та надано копію даної ухвали, про що свідчить підпис ОСОБА_5 .

За таких обставин, з метою забезпечення права власника майна ОСОБА_5 на доступ до суду, яке випливає з п.1 ст.6 Європейської конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» і є невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2021 року був пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об`єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Так, ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, на теперішній час СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021160000001353 від 13 листопада 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України.

З клопотання слідчого про арешт майна убачається, що до СУ ГУНП в Одеській області надійшли матеріали УСР в Одеській області ДСР НПУ, що на території міста Одеси та Одеської області функціонує мережа АЗС та АЗГС, з порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до СУ ГУНП в Одеській області надійшов рапорт о/у УСР в Одеській області ДСР НП України ОСОБА_9 , про те, що ним на виконання вимог наказу НПУ №916 від 04.11.2021 про проведення цільових заходів з протидії кримінальним правопорушенням у сфері незаконного обігу пального, було встановлено певний перелік об' єктів з незаконної реалізації нафтопродуктів, які не виповідають певній якості, та реалізуються без дозвільних документів.

Для встановлення осіб, які причетні до вчинення даного кримінального правопорушення, та місць незаконної реалізації нафтопродуктів, було надано доручення співробітниками УСР в Одеській області в порядку ст.41 КПК України.

Відповідно до матеріалів виконаного доручення, о/у УСР в Одеській області ДСР ІШ України ОСОБА_10 , було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , в будівлях та спорудах, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим №512410100:02:006:0260, здійснюється незаконна реалізація дизельного пального без жодних дозвільних документів.

10 грудня 2021 року в період часу з 09:26 по 10:58 годину, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 512410100:02:006:0260.

В ході проведення обшуку виявлено та вилучено майно: колонку для заправки, металеву цистерну, три чорнових зошити, паперовий футляр з ареометром, ареометр.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилученого в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 512410100:02:006:0260, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження речових доказів, з огляду на те, що не накладення арешту на вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Крім того, вірними є висновки слідчого судді про те, що колонка для заправки, а також металева цистерна необхідні для проведення експертних досліджень, зокрема експертизи паливно мастильних матеріалів, пожежно-технічної експертизи.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_5 не є підозрюваним у кримінальному провадженні №12021160000001353 від 13 листопада 2021 року, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, погоджується з тим, що майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 512410100:02:006:0260 відповідає критеріям майна, визначеним статтею 98 КПК України, на яке у відповідності до положень ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений арешт, оскільки вилучене майно може бути предметом кримінального правопорушення, у зв`язку з чим має значення речових доказів у кримінальному провадженню, а також має безпосереднє та вирішальне значення для виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.272 КК України, в діях відповідних осіб.

На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя врахувавши всі обставини кримінального провадження, обґрунтовано наклав арешт на вищезазначене майно.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що слідчий суддя не врахував відсутність складу кримінального правопорушення, оскільки відсутні наслідки, передбачені ч.2 ст.272 КК України, апеляційний суд зазначає про те, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, завданням якого є встановлення усіх обставин справи.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Аналізуючи викладені обставини апеляційний суд вважає, що при здійсненні досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою всестороннього, об`єктивного та неупередженого встановлення всіх обставин кримінального провадження, а тому вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси ОСОБА_5 , з метою запобігання можливості приховування або знищення майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Також апеляційний суд звертає увагу на усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, згідно з якою, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а доводи апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування.

Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 та поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2021 року.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2021 року, якою накладено арешт на належне ОСОБА_5 майно: колонку для заправки, металеву цистерну, три чорнових зошити, паперовий футляр з ареометром, ареометр, яке було вилучене 10 грудня 2021 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 512410100:02:006:0260, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_11