Постанова

від 16.12.2021 по справі 766/16491/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 766/16491/21 Головуючий в І інстанції Прохоренко В.В.

Номер провадження 22ц-819/1991 / 21 Доповідач Полікарпова О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоПолікарпової О.М. суддівВоронцової Л.П. Пузанової Л.В. секретар Савицька А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Корнелюка Вадима Васильовича, який діє від імені ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Прохоренко В.В. від 28 вересня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Корнелюк Вадим Васильович про забезпечення позову по цивільній справі за позовом адвоката Корнелюка Вадима Васильовича, який діє від імені ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕИВД та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИЛА

У вересні 2021 року адвокат Корнелюк В.В., який діє від імені ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ЛЕИВД та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики у сумі 8 456 356, 50 грн.

Разом із позовом до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача, посилаючись на те, що сума позову значна та відповідачі вчиняють дії щодо переоформлення активів на близьких родичів, вважає, що незабезпечення позову сприятиме відповідачам у розпорядженні їх майном, що в подальшому ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Тому просив суд накласти арешт на належне відповідачам на праві власності нерухоме та рухоме майно, а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0134, площею 19,7299 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ТОВ ЛЕИВД ;

- трактор колісний марки JOHN DEERE 8400, двигун НОМЕР_1 , 1996 р. в., заводський номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ТОВ ЛЕИВД ;

- автотранспортний засіб легковий автомобіль марки TOYOTA CAMRY, 2014 р.в., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , 2014 р.в., об`єм двигуна 2494, реєстраційний номер НОМЕР_5 , що належить ТОВ ЛЕИВД ;

- автомобіль марки BMW Х5, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , 2015 року випуску, об`єм двигуна 1995, реєстраційний номер НОМЕР_7 , що належить ТОВ ЛЕИВД ;

- сажанці дерев 6100 штук, що належить ТОВ ЛЕИВД ;

- двокімнатну квартиру, загальною площею 46,4, що розташована в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0267, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0268, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0266, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0265, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0264, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0263, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0261, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0259, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0262, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0258, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0269, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0273, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0274, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0275, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0256, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0257, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6520684800:03:001:0122, площею 0.1 га, що розташована Херсонська область, Бериславський район, с/рада Новокаїрська, що належить ОСОБА_3 в межах ціни позову.

Також просив заборонити державному реєстратору вчиняти дії щодо реєстрації, внесенню змін до статутних документів стосовно ТОВ ЛЕИВД та накласти арешт на частку в статутному капіталі ТОВ ЛЕИВД у розмірі 40%, що належить, ОСОБА_3 , номінальною вартістю 2 040 000 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.09.2021 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, адвокат Корнелюк В.В., який діє від імені ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважаючи дану ухвалу необґрунтованою, просить скасувати її та винести нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що позивач не може виконати оцінку майна відповідачів, оскільки не є його власником, при цьому, таку оцінку суд міг витребувати у відповідачів, призначивши заяву до розгляду в судовому засіданні.

Апелянт просить звернути увагу на значну суму боргу - 8 456 356, 50 грн., яка є предметом позову та процедуру стягнення коштів з боржника за рішенням суду, продаж майна через торги та уцінку його під час торгів. До того ж вважає, що слід враховувати й те, що вказане майно вже арештовано у справі №648/3963/ 20, де сума вимог більше 11 млн. грн. В цей же період розглядаються й інші судові справи щодо цих відповідачів, зокрема справа №766/14773/18 про стягнення боргу з відповідачів у розмірі близько 70 000 дол. США, де борг позивачу буде повертатися за рахунок цього ж майна, ряд кримінальних проваджень, в тому числі кримінальне провадження №32020150000000007 (судова справа №490/5785/20), що свідчить про реальні труднощі, які виникнуть при виконанні майбутнього рішення суду в разі задоволення позову.

Вважає, що накладення арешту у іншій справі на теж саме майно не може бути підставою для відмови в забезпеченні позову у даній справі, оскільки справи не пов`язані між собою, предмети позову в них різні.

Не погоджується апелянт і з посиланням суду на те, що накладення арешту на частку у статутному капіталі призведе до порушення майнових прав відповідача - юридичної особи, оскільки суд мав врахувати, в першу чергу, порушення відповідачами майнових прав позивача і вчинити всі дії щодо захисту його законних прав.

Щодо відсутності у заяві про забезпечення позову пропозиції відносно зустрічного забезпечення зазначає, що зважаючи на суть спору, характер позовних вимог, дії відповідачів щодо ухилення від сплати боргів, суд може і не застосовувати його.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини 1статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, як підприємець.

Відповідно до пункту 6 зазначеної Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) виклала свій висновок про те, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відмовляючи у задоволенні заяви адвоката Корнелюка В.В., який діє від імені ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції, виходив з того, що до матеріалів поданої заяви про забезпечення позову не було долучено доказів вартості майна (орієнтовної, ринкової вартості), на яке просить накласти арешт заявник.

Колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за договорами позики на загальну суму 8 456 356,50 грн. (а.с.4-9).

До заяви про забезпечення позову заявником не долучені відомості про вартість рухомого та нерухомого майна відповідачів, на яке представник заявника просить накласти арешт, що позбавляє суд можливості дотриматися принципу співмірності при забезпеченні позову. Також неможливо встановити на час вирішення питання про накладення арешту на майно й факт наявності у відповідачів наведеного у переліку майна та з`ясувати кому воно на даний час належить.

Доводи апелянта з приводу того, що він позбавлений можливості надати відповідну оцінку на майно відповідачів, оскільки воно не є його власністю, до уваги колегією суддів не приймаються.

Згідно ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 03.03.2021 року, судом першої інстанції було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на майно відповідачів, про яке заявник просить і в даній справі (а.с.19-22).

Відповідно до ч.1, 2, 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження №1404- VIII від 02.06.2016 року виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Під час виконання рішень виконавець має безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

За ч.1, 8 ст.19 ЗУ Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження.

Так, апелянт є стороною виконавчого провадження, що передбачає для нього можливість отримати інформацію з виконавчого провадження та наявні в ньому виконавчі документи, зокрема про опис майна та його оцінку. Таким чином апелянт не позбавлений був можливості отримати з виконавчого провадження та надати суду акт опису і арешту майна відповідачів у справі, чого ним зроблено не було.

Заявником також не було надано суду доказів того, що ОСОБА_3 має частку у розмірі 40% у статутному капіталі ТОВ ЛЕИВД та яка вартість цієї частки. З огляду на це, у суду першої інстанції не було підстав для накладення арешту на неї та заборони реєстратору вчиняти дії відносно вказаного майна.

Доводи апелянта відносно того, що питання про зустрічне забезпечення суд вирішує за необхідності і не зазначення заявником своєї пропозиції щодо зустрічного забезпечення не є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не впливають на правильність висновків суду в цілому.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП],§ 41.

Отже, апеляційний суд вважає, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того цивільний процесуальний закон не позбавляє заявника права, після усунення вказаних недоліків, повторно звернутися з відповідною заявою про забезпечення позову до суду.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в

Апеляційну скаргу адвоката Корнелюка Вадима Васильовича, який діє від імені ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 28 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий О.М. Полікарпова

Судді Л.П. Воронцова

Л.В. Пузанова

Повний текст постанови складено 24 грудня 2021 року

Суддя О.М. Полікарпова