Справа № 196/801/16
№ провадження 4-с/196/1/2021
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2021 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Руснак А.І.,
секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за скаргою скарги ОСОБА_1 на дії органу примусового виконання, -
В С Т А Н О В И В:
06 грудня 2021 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії органу примусового виконання, в якій просить визнати протиправними дії приватного виконавця Русецької Оксани Олександрівни по проведенню оцінки майна - диван шкіряний коричневого кольору, країна виробництва Італія кількість 1 шт., комод на чотири шухлядки, бежевого кольору, країна виробництва Італія кількість 2 шт., стіл косметичний з дзеркалом бежевого кольору країна виробництва Італія кількість 1 шт., ліжко двоспальне широке бежевого кольору країна виробництва Італія кількість 1 шт., тумба прикроватна на дві шухлядки бежевого кольору кількість 2 шт., кухонний гарнітур темно коричневого і бежевого кольору, що складається з шафи холодильника, мікрохвильової печі, духової шафи, шафа для посуду, шафка для тарілок, посудомийна машина, виносний стіл (робоча поверхня), рукомийник та комод, підставка під телевізор кількість 1 шт.; визнати протиправною оцінку майна згідно зі Звітом про оцінку майна: меблі, згідно постанови про опис та арешт майна боржника ВП №64721204 від 31.08.2021 року, який виконаний суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , дата оцінки - 09 листопада 2021 року; судові витрати у справі покласти на приватного виконавця.
В обґрунтування скарги посилається на те, що 14 грудня 2016 року заочним рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області у справі №196/801/16 задоволено позов АТ АБ РАДАБАНК та стягнуто з нього як поручителя грошові кошти в сумі 958 061,92 грн. та судовий збір в сумі 14 370,93 грн.
09 лютого 2017 року видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у приватного виконавця Русецької О.О., яка 03 березня 2021 року відкрила ВП №64721204.
19 листопада 2021 року на його додаток Вайбер надійшли 2 фотографії - титульна сторінка Звіту про оцінку майна: меблі, згідно постанови про опис та арешт майна боржника ВП №64721204 від 31.08.2021 року та Висновок до звіту про оцінку майна, який виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , дата оцінки - 09 листопада 2021 року.
Відповідно до зазначеного висновку вартість об`єкта оцінки за результатами розрахунків склала 309 271,00 грн. без ПДВ.
25 листопада 2021 року в Автоматизованій системі виконавчих проваджень він ознайомився з повним текстом Звіту про оцінку майна.
Окрім цього, пізніше він випадково дізнався, що на сайті СЕТАМ на 08 грудня 2021 року призначено торги по лоту № 501319 в категорії Меблі , який складається з описаного раніше належного мені майна - диван шкіряний коричневого кольору, країна виробництва Італія кількість 1 шт., комод на чотири шухлядки, бежевого кольору, країна виробництва Італія кількість 2 шт., стіл косметичний з дзеркалом бежевого кольору країна виробництва Італія кількість 1 шт., ліжко двоспальне широке бежевого кольору країна виробництва Італія кількість 1 шт„ тумба прикроватна на дві шухлядки бежевого кольору кількість 2 шт., кухонний гарнітур темно коричневого і бежевого кольору, що складається з шафи холодильника, мікрохвильової печі, духової шафи, шафа для посуду, шафка для тарілок, посудомийна машина, виносний стіл (робоча поверхня), рукомийник та комод, підставка під телевізор кількість 1 шт. Меблі перебувають у задовільному стані, придатному для користування.
Зазначений лот сформовано та опубліковано 18 листопада 2021 року о 16:36 год., стартова ціна визначена 309 271,00 грн..
Таким чином, приватний виконавець Русецька O.A. затвердила та використала звіт.
Вважаю дії приватного виконавця Руседької О.В. незаконними.
У частині п`ятій статті 57 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Як свідчить штам вхідної кореспонденції приватного виконавця Русецької О.О., звіт з оцінки майна надійшов 16 листопада 2021 року (вівторок) та був зареєстрований за вх.№23964.
Отже, копія звіту в повному обсязі мала бути направлена на його адресу 17 листопада 2021 року. Фактично частина звіту була направлена лише 19 листопада 2021року, що свідчить про порушення вимог закону з боку приватного виконавця Русецької О.О.
Також ч.6 ст. 9 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту N° 1.
Аналіз висновків про вартість майна свідчить про те, що суб' єкт оціночної діяльності (надалі - СОД) обрав порівняльний метод оцінки меблів та побутової техніки та використав методичний підхід зіставлення цін продажу подібних товарів, скориставшись сервісом оголошень www.olx.ua .
Однак, як свідчить аналіз повного тексту Звіту про оцінку майна, який завантажено до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, СОД здійснив оцінку з використанням витратного підходу (абз.1 розділу б на стор.17).
Більш того, до звіту не долучено роздруківки використаних для порівняння аналогів.
Зазначені ним в таблиці №6.1 посилання в графі Джерело даних не працюють, зазначені оголошення деактивовані на сайті www.olx.ua, що унеможливлює перевірку достовірності відомостей, використаних для проведення оцінки.
Між тим, п.15, 16 Національного стандарту № 1 регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки в разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об' єкта оцінки.
За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.
За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз`яснення та застереження.
При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.
Відповідно до ст.36 Національного стандарту № 1 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.
Однак, аналіз тексту свідчить, що наданий Звіт про оцінку майна не відповідає зазначеним вимогам.
Також, у висновках про вартість майна відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням п.56 Національного стандарту № 1 та пунктів 1, 6 ст.9 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .
Крім цього, зазначає, що скаржником у зв`язку із зверненням до суду за захистом своїх прав понесені витрати на професійну правничу допомогу і складають 3500 грн.
Скаржник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Волинець Т.В. в судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяву, в якій прохали скаргу розглядати у їх відсутність, вимоги скарги підтримують повністю та прохають їх задовольнити.
Приватний виконавець Русецька О.О. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена судом належним чином, із заявами до суду про неможливість розгляду справи у її відсутність не зверталася, доказів поважності причин неявки суду не надала, а тому судом визнано за можливе розглянути справу в її відсутності в порядку ч.1-2, ст.450 ЦПК України.
Представник стягувача АТ АБ РАДАБАНК до суду також не з`явився, про дату і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, з заявами до суду про неможливість розгляду справи у його відсутність не звертався.
Суд, вивчивши доводи скарги, дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону).
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. перебуває виконавче провадження №64721204, відкрите на підставі виконавчого листа №196/801/16-ц, виданого Царичанським районним судом Дніпропетровської області 09.02.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ РАДАБАНК грошові кошти у розмірі 958061,92 грн.
При проведенні виконавчих дій приватним виконавцем складено постанову про опис та арешт нерухомого майна боржника - рухоме майно боржника у кількості 10 шт.
Відповідно до п.п.6, 15, 22, частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (частина перша статті 20 Закону України Про виконавче провадження ).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 05.10.2021 року було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 , який має сертифікат, виданий 10.08.2021 за №615/21, виданий Фондом державного майна України (строк дії: 10.08.2024) (а.с.13-14).
09.11.2021 року суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виготовило висновок про вартість майна, за яким була визначена вартість меблів згідно Постанови про опис та арешт майна боржника ВП №64721204 від 31.08.2021 в розмірі 309 271,00 грн. (а.с.15-34).
За змістом ч.5 ст.57 Закону України Про виконавче провадження виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.
Як вбачається з матеріалів скарги звіт про результати оцінки майна був отриманий приватним виконавцем 16 листопада 2021 року, проте направлений боржнику лише 19 листопада 2021 року.
Однак, за таких обставин, вказані обставини скаржником ОСОБА_3 не є підставами для визнання дій приватного виконавця Русецької О.О. щодо проведення оцінки майна протиправними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18) викладено висновок про те, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України . Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено висновок про те, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18).
Аналіз статті 57 Закону України Про виконавче провадження свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, зокрема і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .
Отже, судом встановлено, що дії приватного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням частин першої - третьої, п`ятої статті 57 Закону України Про виконавче провадження ; у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що вимоги скарги ОСОБА_1 у частині оскарження зазначених дій приватного виконавця є безпідставними.
Однак, встановлено, що суб`єкт оціночної діяльності здійснив незалежну грошову оцінку майна - меблів, в результаті чого склав звіт, яким визначено ринкову вартість вказаних об`єктів рухомого майна.
Аналіз висновків про вартість майна свідчить про те, що суб`єкт оціночної діяльності обрав порівняльний метод оцінки меблів та побутової техніки та використав витратний підхід, скориставшись сервісом оголошень www.olx.ua.
Також, до звіту не долучено роздруківки використаних для порівняння аналогів, а зазначені в таблиці №6.1 посилання в графі Джерело даних не працюють, зазначені оголошення деактивовані на сайті www.olx.ua , що унеможливлює перевірку достовірності відомостей, використаних для проведення оцінки.
Згідно зі статтею 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
Частиною третьою статті 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.
Згідно зі статтею 13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.
Національний стандарт № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Національним стандартом № 1 (пункти 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
Частиною шостою статті 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки в разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об' єкта оцінки.
За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.
За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз`яснення та застереження.
При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.
Відповідно до ст.36 Національного стандарту № 1 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.
Так, згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.
Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Разом із цим відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Крім того, статтею 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.
До схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17.
У свою чергу, у звіті про вартість майна відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .
У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги скарги про визнання протиправною оцінки майна підлягають задоволенню.
Статтею 452 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Отже, ст 452 ЦПК України є нормою прямої дії, якою чітко визначено, що в разі задоволення скарги судові витрати покладаються на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця.
Оскільки, в судовому засіданні вимоги скаржника щодо визнання протиправними дії приватного виконавця Русецької О.О. щодо проведення оцінки майна не знайшли свого підтвердження і у задоволенні скарги в цій частині суд відмовляє, тому судові витрати, а саме витрати понесені скаржником на правову допомогу, слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.4-5, 10-12, 76-81, 258-259, 260, 447-452 ЦПК України, на підставі ст.18; 57 Закону України „Про виконавче провадження", суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 на дії органу примусового виконання - задовольнити частково.
Визнати протиправною оцінку майна згідно зі Звітом про оцінку майна: меблі, згідно постанови про опис та арешт майна боржника ВП №64721204 від 31.08.2021 року, який виконаний суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , дата оцінки - 09 листопада 2021 року.
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу складено 24.12.2021 року.
Суддя: А.І. Руснак
Суд | Царичанський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2021 |
Оприлюднено | 26.12.2021 |
Номер документу | 102194809 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Царичанський районний суд Дніпропетровської області
Руснак А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні