Ухвала

від 01.11.2024 по справі 196/801/16

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/801/16

№ провадження 4-с/196/5/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2024 смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Соборного відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та скасування арешту нерухомого майна, стягувач: Акціонерне товариство "Акціонерний Банк "РАДАБАНК", боржник: ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_1 подав до суду скаргу про визнання протиправною бездіяльність посадових осіб Соборного відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та скасувати арешт на все нерухоме майно, накладений постановою державного виконавця Ясюкевич О.В. №53879294 від 10.05.2017 року (запис в ДРРПНМ про реєстрацію обтяження №20537655).

В обґрунтування скарги посилається на те, що 14.12.2016 року заочним рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області у справі № 196/801/16 (провадження № 2/196/411/2016) задоволено позов AT «РАДАБАНК» та стягнуто з нього грошові кошти у розмірі 958061,92 грн., судовий збір у розмірі 14 370,93 грн., рішення набрало законної сили, на його виконання видано виконавчий лист.

11.05.2017 року Соборним ВДВС м.Дніпра відкрито ВП 53879294 та 23.05.2017 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах вищезазначеного виконавчого провадження державним виконавцем Ясюкевичем О.В. було накладено арешт на все належне мені нерухоме майно та внесено запис до ДРРПНМ про реєстрацію обтяження № 20537655. В подальшому ВП 53879294 було завершено.

24.08.2024 року він отримав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №392293588, з якої дізнався, що вищезазначений арешт не скасовано при завершенні виконавчого провадження, запис про реєстрацію обтяження №20537655 чинний, що порушує мої права як власника нерухомого адайна.

Вважає, що державний виконавець в даному випадку мав вирішити питання про закінчення виконавчого провадження та зняти всі арешти, накладені в рамках виконавчого провадження, а тому така бездіяльність з боку органу державної виконавчої служби є неправомірною, у зв`язку з чим вказаний арешт майна підлягає скасуванню.

Скаржник ОСОБА_1 та його представник адвокат Волинець Т.В. в судове засідання не з`явилися, однак від представника до суду надійшла заява, в якій прохала скаргу розглядати у її відсутність та відсутність скаржника, вимоги скарги підтримує повністю та прохає їх задовольнити.

Представник стягувача - Акціонерного товариства "Акціонерний Банк "РАДАБАНК" в судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд скарги у відсутність їх представника та не заперечують проти задоволення скарги та зняття арешту.

Представник Соборного відділуДержавної виконавчоїслужби умісті ДніпріПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)в судове засідання не з`явився, про дату і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, з заявами до суду про неможливість розгляду справи у його відсутність не звертався.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, вивчивши доводи скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України та Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що на виконанні у Соборному відділі Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебувало виконавче провадження №53879294 з виконання виконавчого листа №196/801/16-ц, виданого 09.02.2017 Царичанським районним судом Дніпропетровської області ,про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "АБ "РАДАБАНК" судового збору у розмірі 14 370,93 грн.

Постановою старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Ясюкевичем О.В. по ВП №53879294винесено постанову про повернення виконавчого листа №196/801/16-ц, виданого Царичанським районним судом Дніпропетровської області 09.02.2017, стягувачу АТ "АБ"РАДАБАНК"на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.34-35).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №392293588 від 24.08.2024, вбачається, що на нерухоме майно, належне ОСОБА_1 накладено обтяження: 20537655 від 23 травня 2017 року (а.с.4-6).

Повторно на виконання вище зазначений виконавчий документ не надходив.

Вирішуючи питання про правомірність дій державного виконавця, та надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і надалі у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій, тобто від 02.06.2016 № 1404-VІІІ зі змінами та доповненнями, далі за текстом Закон № 1404-VІІІ), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Для забезпечення реального виконання рішення, за правилами ст. 56 Закону № 1404-VІІІ, застосовується арешт майна (коштів) боржника. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Окрім того, у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 59 вищезазначеного Закону, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника. Згідно із ч. 5 ст. 59 вказаного Закону у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Однак, станом на момент розгляду скарги доказів сплати заборгованості за виконавчим провадженням, скаржником не надано.

Згідно із приписами п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

У п. 3 ст. 37 вказаного Закону зазначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається. На повернення виконавчого документа з інших підстав ця вимога не поширюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону № 1404-VIII, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Суд враховує, що державним виконавцем 27.06.2019 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно ж до приписів ст. 39 зазначеного Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у передбачених частиною першою цієї статті випадках. Водночас, повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв`язку відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, не є підставою для закінчення виконавчого провадження, згідно з приписами ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, суд зауважує, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим. Зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу, що не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 22 грудня 2021 року у справі № 634/292/21, від 12 серпня 2020 року у справі № 569/17603/18, від 16 березня 2020 року у справі № 137/1649/17, від 04 листопада 2022 у справі № 686/6010/14-ц, , від 26 квітня 2022 року у справі № 242/4601/20.

Отже, державний виконавець діяв правомірно не вирішуючи питання щодо скасування арешту, накладеного на майно боржника, при поверненні виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (від 02.06.2016 № 1404-VIII із змінами і доповненнями), виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У свою чергу, згідно з п.1 ч.5, ч. 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (від 02.06.2016 № 1404-VIII із змінами і доповненнями), боржник зобов`язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно з ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, у межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що постанова про арешт майна боржника не була скасована, оскільки боржником не було сплачено борг та врахувавши, що повернення виконавчого документа стягувачу у даній справі у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, нерухоме майно, зареєстроване за боржником перебуває в іпотеці та згоди іпотекодавця на реалізацію майна не отримано, а тому суд вважає, що дії державного виконавця та відділу є правомірними і такими, що відповідають Закону України «Про виконавче провадження», та підстав для визнання їх протиправними та зобов`язання цих посадових осіб зняти арешт, суд не вбачає.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про безпідставність скарги ОСОБА_1 .

Позицію стягувача АТ "АБ "РАДАБАНК", відповідно до якої стягувач не заперечує проти скасування арешту, накладеного на майно боржника, суд не приймає, оскільки вказане не відповідає завданням та основним засадам цивільного судочинства та суперечить закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 18, 258 - 261, 353, 447, 449, 450 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 набездіяльність посадовихосіб Соборноговідділу Державноївиконавчої службиу містіДніпрі Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)та скасуванняарешту нерухомогомайна,стягувач:Акціонерне товариство"АкціонернийБанк "РАДАБАНК",боржник: ОСОБА_1 відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу складено 01.11.2024 року.

Суддя: Д.Г.Костюков