Ухвала

від 23.12.2021 по справі 947/15846/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/15846/21

Провадження № 2-з/947/1572/21

УХВАЛА

23.12.2021 року

Київський районний суд м. Одеси:

головуючого судді Маломуж А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ПО УПРАВЛІННЮ АКТИВАМИ КОМПРОМІС (м. Одеса, вул. Варненська, 19, корп. 1, кв. 10), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

25.05.2021 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ПО УПРАВЛІННЮ АКТИВАМИ КОМПРОМІС , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.05.2021 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ПО УПРАВЛІННЮ АКТИВАМИ КОМПРОМІС , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна, передано за підсудністю до Ямпільського районного суду Вінницької області.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28.10.2021 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28.05.2021 року скасовано направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 02.12.2021 року відкрито провадження у вказаній справі.

20.12.2021 до суду надійшла заява від позивача про забезпечення позову, у якій він просить винести ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження нежитлових будівель та споруд, загальною площею 3570, 1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ..

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що 15.05.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Ямпільського районного нотаріального округу Вінницької області, Катруком М.В., за реєстровим № 795 (далі Договір), відповідно до умов якого ОСОБА_1 (Продавець) передав у власність (продав), а ОСОБА_2 (Покупець) набув у власність (купив) нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 3570, 1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

25.05.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ КОМПАНІЯ ПО УПРАВЛІННЮ АКТИВАМИ КОМПРОМІС було укладено договір поруки № 025/18/1, відповідно до умов якого ТОВ КОМПАНІЯ ПО УПРАВЛІННЮ АКТИВАМИ КОМПРОМІС поручилось за виконання зобов`язань ОСОБА_2 за вищевказаним Договором.

Згідно п. 2 Договору продаж за домовленістю сторін вчиняється за 700 025,00 (сімсот тисяч двадцять п`ять) гривень, з який 70 000,00 (сімдесят тисяч) гривень Продавець одержав від Покупця до моменту підписання цього договору, а решту Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю протягом 2-х (двох) місяців з моменту укладення цього договору по декадно рівними платежами (6 платежів) по 105 005 (сто п`ять тисяч п`ять) гривень, з підтвердженням цього факту письмовою заявою Продавця, що є невід`ємною частиною цього договору, справжність підпису на якій повинна бути засвідчена нотаріально.

Однак ОСОБА_2 вищевказаних умов Договору не виконав, решту від вартості нежитлових будівель та споруд ОСОБА_1 так і не сплатив, у зв`язку із чим ОСОБА_1 вимушений звертатись до суду із відповідним позовом.

Однак оскільки вищевказане нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 3570, 1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстроване за ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виникає ризик того, що до закінчення розгляду справи по суті та ухвалення відповідного судового рішення, спірне майно може бути відчужене. За купівлю зазначеного нерухомого майна досі не розрахувались всупереч договору купівлі- продажу, а також за рахунок даного майна можливе задоволення вимог ОСОБА_1 , в разі ухвалення судового рішення про задоволення його позову.

Сторони в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України , заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 6 ст. 431 ЦПК України , за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених ст. 150 цього кодексу .

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову, по суті, це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з цією постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч.1, ч.3 ЦПК України , суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України , забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду.

Частиною 2 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для розгляду заяви судом.

Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому, відповідно до вимог законодавства, це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

До матеріалів заяви заявником не надано жодного доказу, який би підтверджував, що відповідач чи будь які інші особи намагаються відчужити майно та що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, не надано доказів, хто на теперішній час є власником майна, оскільки в матеріалах справи міститься витяг датований 15.05.2018 роком.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, і, враховуючи обставини справи, характер правовідносин, предмет та підстави позову, обсяг позовних вимог, суд вважає, що на теперішній час відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 150 , 151 , 153 Цивільного процесуального кодексу України , -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ПО УПРАВЛІННЮ АКТИВАМИ КОМПРОМІС (м. Одеса, вул. Варненська, 19, корп. 1, кв. 10), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 23.12.2021 року.

Суддя Маломуж А. І.