Ухвала

від 24.12.2021 по справі 511/806/20

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/806/20

Номер провадження: 1-кс/511/1019/21

24.12.2021 року слідчий суддя Роздільнянського районногосуду ОдеськоїобластіОСОБА_1 , за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,адвоката ОСОБА_3 ,підозрюваної ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, складене слідчим Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №12019160390000687, -

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2021 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла вищевказана скарга, відповідно до якої ОСОБА_3 просить:

?визнати повідомлення про підозру від 15 червня 2021 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 191 КК України в кримінальному провадженні № 12019160390000687 від 07 вересня 2019 року, складене слідчим СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_5 незаконним;

?скасувати повідомлення про підозру від 15 червня 2021 року, складене слідчим СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_5 про повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 191 КК України в кримінальному провадженні № 12019160390000687 від 07 вересня 2019 року;

?зобов`язати компетентних осіб слідчого відділу Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області та Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області виключити з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 191 КК України в кримінальному провадженні № 12019160390000687 від 07 вересня 2019 року.

В обгрунтування вказаної скарги адвокат ОСОБА_3 зауважив, що при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, встановлено, що підомлення про підозру ОСОБА_4 є таким, що не вручено останній та необгрунтоване, оскільки вказане повідомлення не містить суб`єктивної сторони складу злочину, яка характеризується саме прямим умислом та корисливим мотивом. Повідомлення не було належним чином вручено, оскільки адреса місця проживання ОСОБА_4 АДРЕСА_1 , проте, у повідомленні про підозру вказано, що ОСОБА_4 зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за якою слідчий прибула для вручення повідомлення про підозру. Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутня будь-яка інформація щодо виклику ОСОБА_4 до слідчого чи прокурора у встановленому КПК України порядку для вручення повідомлення про підозру. Окрім того, матеріали кримінального провадження не містять відомостей щодо забезпечення вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру відповідно до статті 135 КПК України.

Позиція учасників розгляду скарги.

Адвокат ОСОБА_3 підтримав скаргу, просив задовольнити. Підозрювана ОСОБА_4 надала свої пояснення щодо обставин отримання нею вказаних коштів, про відсутність у неї умислу на вчинення корисливого злочину, а також про те, що вона не викликалась до слідчого жодного разу, хоча всім було відомо, що вона перебуває у Республіці Польща, отже повідомлення про підозру 15.06.2021 року не отримала і про нього не знала до свого повернення в Україну. Просила скаргу задовольнити у повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення вканої скарги.

Висновки слідчого судді за результатами розгляду скарги.

В провадженніРоздільнянського РВПГУНП вОдеській областіперебувають матеріаликримінального провадження № 12019160390000687 від 07 вересня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 191 КК України.

Пункт 10 частини 1 статті 303 КПК України визначає, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Відносно обгрунтованості підозри, слідчи суддя зазначає, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтованість підозри, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 року, § 57).

Попри це, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положеньстатті 17 КПК Українине входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1ст. 303 КПК Українина стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення («Нечипорук і Йонкало проти України», № 42310/04, п. 175, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Крім того, обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення («Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства», № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32, рішення від 30 серпня 1990 року). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку («Merabishvili проти Грузії», № 72508/13, параграф 184, рішення від 28 листопада 2017 року). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 жовтня 2021 року по справі № 991/6600/21.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду насамперед зауважила (справа № 536/2475/14-к, номер провадження: 13-34кс19) в постанові від 11 грудня 2019 року, що виділяють кілька підходів до розуміння поняття «здійснення повідомлення про підозру». Перший підхід полягає у розумінні повідомлення про підозру як процесуального рішення, прийнятого уповноваженим на це органом/посадовою особою з підстав та в порядку, визначеному КПК України. Другий підхід передбачає сукупність ряду послідовних процесуальних дій, які охоплюють собою окремі етапи.

Із системного аналізу норм глави 22 КПК України вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на такі етапи:

?етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з частиною першою статті 276 КПК України, дотримання процесуальних гарантій під час проведення тих чи інших слідчих або оперативно-розшукових дій або застосування запобіжних заходів, які вчинялись до моменту здійснення такого повідомлення. На цьому етапі відбувається формування волевиявлення уповноваженої посадової особи (слідчого або прокурора) про необхідність здійснення повідомлення про підозру. Потрібно також зауважити, що законодавство передбачає можливість (у разі необхідності) зміни волевиявлення щодо здійснення повідомлення про підозру у формі зміни раніше повідомленої або ж повідомлення нової підозри в порядку, визначеному статтею 279 КПК України;

?етап об`єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених статтею 277 КПК України, та його підписання;

?етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згіднозі статтею 278 КПК України. На цьому етапі відбувається також повідомлення прав підозрюваному, а в разі якщо підозрюваний висловить відповідне прохання, то йому зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав (частина третя статті 276 КПК України).

Відповідно до частини 1 статті 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Однак, як встановлено з матеріалів кримінального провадження та скарги, підозрюваній ОСОБА_4 не була належним чином доведена інформація засобами, передбаченими кримінально процесуальним законодавством України відносно повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 191 КК Укаїни та не вживались жодних заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Порушення порядку повідомлення про підозру особі призвело до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у статті 2 КПК, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

Попри це,слідчий суддяне погоджуєтьсяз вимогоющодо визнаннявищевказаного повідомленняпро підозу незаконним,оскільки частина2статті 307КПК Українирегламентує,що ухваласлідчого суддіза результатамирозгляду скаргина рішення,дії чибездіяльність підчас досудовогорозслідування можебути про скасуваннярішення слідчого,дізнавача чипрокурора; скасуванняповідомлення пропідозру; зобов`язанняприпинити дію; зобов`язаннявчинити певнудію; відмову у задоволенні скарги.

Окрім того, вимога щодо зобов`язання компетентних осіб виключити з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення виходить за межі пункту 10 частини 1 статті 303 КПК України.

Із дій, бездіяльності слідчого, прокурора, пов`язаних з фіксацією інформації в ЄРДР, пунктом першим частини першої статті 303 КПК України передбачена можливість оскаржити до слідчого судді лише бездіяльність, що полягає у невнесенні до Реєстру відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви чи повідомлення про нього.

Наведений у частині першій цієї статті перелік рішень, дій або бездіяльності, що можуть бути предметом судового оскарження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У частині другій статті 303 КПК України закріплена пряма заборона окремого оскарження інших рішень, дій або бездіяльності слідчого, прокурора.

Зазначене свідчить про відсутність правових підстав для розгляду судом кримінальної юрисдикції вимог особи до органу досудового розслідування про виключення відомостей з ЄРДР.

Аналогічну позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 березня 2019 року по справі № 807/1456/17, провадження № 11-1460апп18.

На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, складене слідчим Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №12019160390000687 задовольнити частково.

Скасувати повідомлення про підозру від 15 червня 2021 року, складене слідчим СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_5 про повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 191 КК України в кримінальному провадженні № 12019160390000687 від 07 вересня 2019 року.

В іншій частині відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1