Рішення

від 23.12.2021 по справі 360/6246/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/6246/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Відкритого акціонерного товариства Сільгосптехніка , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Луганській області) до Відкритого акціонерного товариства Сільгосптехніка (далі - відповідач, ВАТ Сільгосптехніка ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області (далі - третя особа), в якому позивач просив суд стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство Сільгосптехніка в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетною позичкою (наданою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 №1953) в загальній сумі 95291,33 грн, яка складається з основного боргу у сумі 35000,00 грн та пені у сумі 60291,33 грн в дохід державного бюджету:

- основний борг (КБК 00263300) у сумі 35000,00 грн, на розрахунковий рахунок одержувача: UA258999980313300406000012427, одержувач: ГУК у Луг.обл./СТГсмт.Білов-к/00263300, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

- пеня (КБК 00263300) у сумі 60291,33 грн, на розрахунковий рахунок одержувача: UA 438999980313380406000812427, одержувач: ГУК у Луг.обл./СТГсмт.Білов-к/00263300, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) (а.с.1-3).

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

Відкрите акціонерне товариство Сільгосптехніка зареєстроване Біловодським районним управлінням юстиції 18.04.1995 за номером запису в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій України №24197622100050007. Податкова адреса відповідача: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Гун`яна, 51. ВАТ Сільгосптехніка перебуває на податковому обліку в Біловодській ДПІ Головного управління ДПС у Луганській області з 18.04.1995.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 №1953 Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році між відділенням Державного казначейства України у Біловодському районі та ВАТ Сільгосптехніка було укладено Договір від 09.02.1999 про надання фінансової допомоги на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році.

Згідно умов даного договору ВАТ Сільгосптехніка надано фінансову допомогу в сумі 35000,00 грн на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році на умовах повернення до 01.10.1999 року (п.1.1 Договору).

Договором визначений обов`язок ВАТ Сільгосптехніка щодо своєчасного повернення наданої фінансової безвідсоткової допомоги в сумі 35000,00 грн не пізніше 01 жовтня 1999 року (пп.4.1 п.4 Договору).

Підпунктом 6.2 п.6 Договору визначено, що несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством.

Станом на 01.09.2021 відповідачем не виконано умови вищезазначеного Договору та не повернуто прострочену суму заборгованості.

На неповернуту суму бюджетної позички з 01.10.1999 по 10.03.2011 нараховано пеню в загальній сумі 60291,33 грн.

На виконання п.15 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості №174 Управлінням Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області складено подання №75 від 06.09.2021, для здійснення до ВАТ Сільгосптехніка заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (бюджетної позички, наданої відповідно до постанови КМУ від 10.12.1998 №1953) станом на 01.09.2021 основного боргу у сумі 35000,00 грн та пені у сумі 60291,33 грн.

Надіслане Управлінням Державної казначейської служби України у Біловодському районі подання свідчить про невиконання ВАТ Сільгосптехніка обов`язків визначених Договором від 09.02.1999 про надання фінансової допомоги на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році, що є підставою для стягнення виниклої заборгованості в примусовому порядку.

Станом на 01.09.2021 за ВАТ Сільгосптехніка обліковується прострочена заборгованість за бюджетною позичкою в загальній сумі - 95291,33 грн, яка складається з основного боргу у сумі 35000,00 грн та пені у сумі 60291,33 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив суд задовольнити вимоги в повному обсязі (а.с.1-3).

Відповідач до канцелярії суду 22.11.2021 надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.61-62). В обґрунтування зазначив, що ВАТ Сільгосптехніка не може бути відповідачем у цій справі; за період з 26.02.1999 по 01.06.1999 ВАТ Сільгосптехніки всього отримано 35 000 грн бюджетних коштів. Витрачено: на придбання з/частин для ремонту КПП, двигунів СМД-60 і заднього мосту до тракторів Т-150 і Т-150к в сумі 11779 грн; на придбання ГСМ для надання авто послуг господарствам району по транспортуванні зерна в сумі 23221 грн.

ВАТ Сільгосптехніка зробила за період з 26.02.1999 по 01.06.1999 ремонт вузлів та агрегатів сільгоспвиробникам відповідно до укладених договорів: КСП Кірова -11983 грн; КСП Колос -11500 грн; К-зд № 64 - 6378 грн; К-зд № 636473 грн. Всього 36334 грн. Відповідач зазначив, що виходячи з умов договору обов`язок повернення матеріально-технічної безвідсоткової допомоги на рахунок Державного казначейства був покладений на сільськогосподарські підприємства, а не на ВАТ Сільгосптехніка , яке лише надавало агросервісні послуги.

Крім того, відповідач зазначив, що є рішення суду, які набрали законної сили у справі між ВАТ Сільгосптехніка та ГУ ДПС у Луганській області, третя особа Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі по справі №2а-3363/10/1270.

З урахуванням викладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

30.11.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій заперечував проти доводів відповідача.

Щодо посилань відповідача на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 року у справі № 2а-3363/10/1270 зазначив наступне.

Біловодська міжрайонна державна податкова інспекція (далі - Біловодська МДПІ) 28 січня 2010 року звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ВАТ Сільгосптехніка про стягнення простроченої заборгованості по наданим, на підставі угоди між відділенням Державного казначейства України в Біловодському районі, Управління сільського господарства у Біловодському районі та ВАТ Сільгосптехніка безвідсотковим фінансовим допомогам на підготовку сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році, шляхом перерахування коштів для оплати рахунків за запасні частини, ремонтні матеріали та послуги ремонтних підприємств на загальну суму 35 000 грн на умовах повернення до 1 жовтня 1999 року.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Управління Державного казначейства у Біловодському районі Головного управління Державного казначейства України в Луганській області.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у задоволенні позовних вимог Біловодської МДПІ було відмовлено.

В обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що оскільки ВАТ Сільгосптехніка надало сільськогосподарським товаровиробникам матеріально-технічну допомогу на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт, то обов`язок повернення матеріально-технічної безвідсоткової допомоги згідно договорів про надання матеріально-технічної допомоги на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт був покладений на сільськогосподарські підприємства, яким вказана допомога надавалася.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем було подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 28 вересня 2010 року у справі №2а-3363/10/1270 частково задоволено апеляційну скаргу Біловодської МДПІ та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року по адміністративній справі №2а-3363/10/1270.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року по адміністративній справі № 2а-3363/10/1270 скасовано.

Провадження в адміністративній справі №2а-3363/10/1270 закрито.

За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів погодилась з доводами Головного управління Державного казначейства України у Луганській області стосовно

того, що суд першої інстанції неправильно визначив, що обов`язок за наведеним договором від 9 лютого 1999 року щодо повернення фінансової допомоги покладений на сільгоспвиробників, а не на ВАТ Сільгосптехніка , оскільки наявні у справі договори №20 від 6 квітня 1999 року, № 21 від 7 квітня 1999 року, № 58 від 27 травня 1999 року були укладені ВАТ Сільгосптехніка з сільгоспвиробниками для визначення обсягів робіт з метою отримання та використання відповідачем фінансової допомоги, що не змінює правову природу господарських відносин та не означає, що фінансову допомогу за договором від 9 лютого 1999 року від держави отримало не ВАТ Сільгосптехніка . Додатком 1 до розпорядження № 63 від 9 лютого 1999 року Біловодської районної державної адміністрації Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами у 1999 році передбачено розподіл коштів, за яким саме ВАТ Сільгосптехніка отримало фінансову допомогу в розмірі 35000,00 грн.

У вищезазначеній ухвалі Донецький апеляційний адміністративний суд по справі також дійшов висновку, що відповідачем у спірних правовідносинах щодо стягнення простроченої заборгованості за бюджетною позичкою виступає саме ВАТ Сільгосптехніка , якому за договором від 09.02.1999 були надані відповідні кошти.

Отже, твердження відповідача, про те, що спірні правовідносини вже були розглянуті та постанова Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року по справі № 2а-3363/10/1270 набрала законної сили, не відповідають дійсності.

Щодо розгляду спірних правовідносин в порядку адміністративного судочинства, позивач послався на правову позицію Великою Палати Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №2а-3974/10/0770.

З урахування викладеного, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.90-91).

Правом на подачу заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався.

Судом по справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою суду від 29.10.2021 відкрито провадження по справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.53-54).

Ухвалою суду від 23.11.2021 витребувано від Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області детальний розрахунок простроченої заборгованості ВАТ Сільгосптехніка станом на 01.09.2021, що складається з основного боргу (КБК 00263300) у сумі 35000,00 грн та пені (КБК 00263300) у сумі 60291,33 грн згідно подання №75 від 06.09.2021 Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області (а.с.85).

На виконання вимог суду 07.12.2021 від третьої особи надійшли пояснення разом з детальним розрахунком (а.с.106-120).

В поясненнях третя особа зазначала, що прострочена заборгованість основного боргу ВАТ Сільгосптехніка станом на 01.09.2021 складає 35000,00 грн за договором від 09.02.1999 та Додатком 1 до розпорядження №63 від 09.02.1999 Біловодської районної державної адміністрації Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами у 1999 році . Документи, що підтверджують основний борг, додані до позову. На неповернуту суму бюджетної позички з 01.10.1999 по 10.03.2011 нарахована пеня в загальній сумі 60291,33 грн, детальний розрахунок якої додано.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство Сільгосптехніка , код ЄДРПОУ: 03562997, місцезнаходження: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт.Біловодськ, вул.Гун`яна, буд.51, основними видами діяльності є: допоміжна діяльність у рослинництві; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; вантажний автомобільний транспорт; оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; перебуває на обліку в Біловодській ДПІ Головного управління ДПС у Луганській області з 18.04.1995 та має відкриті рахунки в банках та Казначействі України (а.с.44, 45-47,48).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 № 1953 Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами у 1999 році Кабінет Міністрів виділив для підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт у 1999 році цільовим призначенням сільськогосподарським товаровиробникам та агросервісним підприємствам на закупівлю запасних частин і ремонтних матеріалів та оплату послуг ремонтних підприємств кошти в сумі 50 млн. гривень за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України на умовах повернення їх до 1 жовтня 1999 року.

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України Біловодською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 63 від 09.02.1999 Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами у 1999 році (а.с.7-10).

Додатком № 2 вказаного розпорядження передбачені умови використання та повернення коштів, виділених для надання фінансової допомоги у підготовці техніки до проведення весняно-польових робіт у 1999 році, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 № 1953.

Пунктом 5 умов використання та повернення коштів, виділених для надання фінансової допомоги у підготовці техніки до проведення весняно-польових робіт у 1999 році, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 року № 1953 передбачено, що відділення Державного казначейства у районах на підставі рішення райдержадміністрації укладають угоди із сільськогосподарськими товаровиробниками усіх форм власності та агросервісними підприємствами про надання та повернення фінансової допомоги і оплачують подані їм рахунки на запасні частини, ремонтні матеріали та послуги ремонтних підприємств (а.с.11).

Додатком № 1 до вказаного розпорядження здійснено розподіл коштів, що виділяються сільськогосподарським товариствам для придбання запасних частин і ремонтних матеріалів та оплати послуг ремонтних підприємств. ВАТ Сільгосптехніка виділено 35 000, 00 грн (а.с.12).

Судом встановлено, що 9 лютого 1999 року між управлінням сільського господарства, відділенням Державного казначейства України в Біловодському районі (з одного боку) та ВАТ Сільгосптехніка (з другого боку) укладено договір б/н про надання фінансової допомоги на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт (а.с.13).

Згідно умов вказаного договору управління сільського господарства надає сільськогосподарському товариству фінансову допомогу в сумі 35 000,00 грн на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році на умовах повернення до 01.10.1999 (п.1.1).

Договором визначений обов`язок ВАТ Сільгосптехніка щодо своєчасного повернення наданої фінансової безвідсоткової допомоги в сумі 35000,00 грн не пізніше 01 жовтня 1999 року (п.4.1).

Зобов`язання за даним договором вважаються виконаними повністю після повернення фінансової допомоги сільськогосподарським підприємством (п.5.2).

Пунктом 6.2 договору визначено, що несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством.

Згідно умов договору допомога надається шляхом перерахування коштів для оплати рахунків агротехсервісним підприємством за запасні частини, ремонтні матеріали та послуги ремонтних підприємств. Перерахування здійснює управління сільського господарства, а Державне казначейство оплачує рахунки сільгоспвиробника (п.2.1, 3.2.).

Первинними документами підтверджується, що в період з 26.02.1999 по 01.06.1999 за зверненнями ВАТ Сільгосптехніка управлінням сільського господарства перераховано, а Державним казначейством сплачено 35 000, 00 грн (а.с.15-40).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач отримав державну фінансову допомогу на загальний розмір 35 000, 00 грн.

У зв`язку з невиконання ВАТ Сільгосптехніка обов`язків визначених договором від 09.02.1999 про надання фінансової допомоги на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році щодо повернення суми допомоги, 06.09.2021 Управлінням Державної казначейської служби України у Біловодському районі складено подання для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості станом на 01.09.2021 основного боргу в сумі 35000,00 грн та пені у сумі 60291,33 грн (а.с.6).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 31 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України кредитування бюджету - операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов`язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.

Відповідно до частини дев`ятої статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) не поширюється.

2 березня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №174 "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості", якою з метою забезпечення виконання статті 17 Бюджетного кодексу України затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок №174).

Згідно з пунктом 1 Порядку №174 цей Порядок регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички / фінансову допомогу у 1993 - 1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993 - 1998 роках.

Згідно з пунктом 6 Порядку №174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички / фінансової допомоги, в якій вони надані.

Пунктом 10 Порядку №174 встановлено, що з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом:

інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені;

нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Відповідно до пункту 15 Порядку №174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Пункт 8 частини другої Порядку №174 містить визначення пені, відповідно до якого пеня - сума коштів, яку боржник зобов`язаний сплатити у разі порушення ним зобов`язань за кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

Частиною тринадцятою Порядку №174 встановлено, що пеня нараховується у гривнях на суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками, платою за надання гарантій або кредитів, залучених державою) у порядку, передбаченому відповідними законодавчими актами чи кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетною позички/фінансової допомоги.

Отже, Порядок №174 передбачає можливість нарахування пені у випадках, передбачених договором або відповідними законодавчими актами.

Відповідно до частини другої статті 50 Бюджетного кодексу України податкові органи визначаються органами стягнення простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, територіальною громадою) за кредитами з бюджету.

На позивача як контролюючий орган в силу підпункту 19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України покладено функцію забезпечувати стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з підпунктом 20,1.19 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи системний аналіз викладених положень, контролюючий орган, отримавши подання органу державного казначейства щодо наявності непогашеної податкової заборгованості суб`єкта господарювання перед державою за надану останньому фінансову допомогу, а також пені, нарахованої на таку заборгованість, вправі звертатися до суду з відповідним позовом про стягнення такої заборгованості, без обмеження строками позовної давності.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 29.01.2019 по справі №807/257/14 (адміністративне провадження №К/9901/4647/18).

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження первинними документами наявності боргу відповідача, документально підтвердженим розрахунком пені та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення боргу, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо юрисдикція спору саме адміністративному суду, то це питанням було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у справі №2а-3974/10/0770.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові від 18.09.2019 по вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Так, главою 9 розділу II Податкового кодексу України регулюються питання погашення податкового боргу платника податку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавець поширив процедуру погашення податкового боргу на порядок стягнення заборгованості за бюджетними позичками (фінансовими допомогами), наділивши у такий спосіб правовідносини позики, що виникли між державою як позикодавцем та господарюючим суб`єктом як позичальником, ознаками публічно-правових.

При цьому органами стягнення є органи доходів та зборів, які під час вжиття заходів, спрямованих на погашення відповідної заборгованості, діють на виконання своїх владних повноважень щодо погашення податкового боргу, визначених Податковим кодексом України.

Отже, з огляду на тотожність порядку погашення податкового боргу та погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), справи за позовами щодо стягнення заборгованості перед державою, зазначеної в пункті 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, підлягають розгляду адміністративними судами.

Доводи відповідача про те, що не він має бути відповідачем по справі, є безпідставними, оскільки саме ВАТ Сільгосптехніка відповідно до вказаних вище розпорядження та договору була надана фінансова допомога у розмірі 35 000, 00 грн, що підтверджено первинними документами.

Посилання відповідача на те, що є рішення суду, яке набрало законної сили між тими самими сторонами та з тих самих підстав, суд вважає неприйнятними, оскільки ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року у справі №2а-3363/10/1270 закрито провадження у справі та роз`яснено право звернення з такими вимогами до господарського суду.

При цьому позивач лише у жовтні 2021 року звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даними позовом у зв`язку зі зміною юрисдикції спору на сьогоднішній день знову на адміністративну.

Посилання відповідача на судові рішення по справі №2а-7792/10/1270 суд також вважає неприйнятними, оскільки предметом розгляду справи №2а-7792/10/1270 було правомірність надсилання податковою інспекцією першої податкової вимоги, якою відповідачу визначено було зобов`язання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетні позички та фінансовою допомогою на поворотній основі в сумі 35 000, 00 грн та пені у розмірі 67787,60 грн (а.с.95-104). Навпаки, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.09.2015 по вказаній справі зроблено висновок про те, що орган державної податкової служби, отримавши відповідне подання управління державного казначейства щодо наявності у підприємства заборгованості перед державним бюджетом, мало право на звернення до суду про стягнення такої заборгованості без виставлення податкових вимог (а.с.103-104).

Саме з вимогою про стягнення і звернулось Головне управління ДПС у Луганській області, що і є предметом розгляду вже по даній справі.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивач довів правомірність та обґрунтованість своїх позовних вимог, а тому позов слід задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесені позивачем відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області до Відкритого акціонерного товариства Сільгосптехніка , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство Сільгосптехніка (код ЄДРПОУ: 03562997, місцезнаходження: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт.Біловодськ, вул.Гун`яна, буд.51) в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетною позичкою (наданою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 №1953) в загальній сумі 95291 (дев`яносто п`ять тисяч двісті дев`яносто одна) гривня 33 коп., яка складається з основного боргу у сумі 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень 00 коп. та пені у сумі 60291 (шістдесят тисяч двісті дев`яносто одна) гривня 33 коп в дохід державного бюджету:

- основний борг (КБК 00263300) у сумі 35000,00 грн, на розрахунковий рахунок одержувача: UA258999980313300406000012427, одержувач: ГУК у Луг.обл./СТГсмт.Білов-к/00263300, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

- пеня (КБК 00263300) у сумі 60291,33 грн, на розрахунковий рахунок одержувача: UA 438999980313380406000812427, одержувач: ГУК у Луг.обл./СТГсмт.Білов-к/00263300, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова