Постанова

від 28.02.2024 по справі 360/6246/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року справа №360/6246/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сільгосптехніка" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 р. у справі № 360/6246/21 (головуючий І інстанції Н.М. Басова) за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка», третя особа Управління державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Луганській області (далі - позивач, ГУДПС), звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» (далі відповідач, ВАТ «Сільгосптехніка»), третя особа Управління державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області (далі третя особа, УДКСУ) в якому просило:

стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство Сільгосптехніка в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетною позичкою (наданою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 №1953) в загальній сумі 95291,33 грн, яка складається з основного боргу у сумі 35000,00 грн та пені у сумі 60291,33 грн в дохід державного бюджету:

- основний борг (КБК 00263300) у сумі 35000,00 грн, на розрахунковий рахунок одержувача: UA258999980313300406000012427, одержувач: ГУК у Луг.обл./СТГсмт.Білов-к/00263300, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

- пеня (КБК 00263300) у сумі 60291,33 грн, на розрахунковий рахунок одержувача: UA 438999980313380406000812427, одержувач: ГУК у Луг.обл./СТГсмт.Білов-к/00263300, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) (а.с.1-3).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року задоволено позов, а саме судом:

Стягнуто кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство Сільгосптехніка (код ЄДРПОУ: 03562997, місцезнаходження: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт.Біловодськ, вул.Гун`яна, буд.51) в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетною позичкою (наданою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 №1953) в загальній сумі 95291 (дев`яносто п`ять тисяч двісті дев`яносто одна) гривня 33 коп., яка складається з основного боргу у сумі 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень 00 коп. та пені у сумі 60291 (шістдесят тисяч двісті дев`яносто одна) гривня 33 коп. в дохід державного бюджету:

- основний борг (КБК 00263300) у сумі 35000,00 грн, на розрахунковий рахунок одержувача: UA258999980313300406000012427, одержувач: ГУК у Луг.обл./СТГсмт.Білов-к/00263300, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

- пеня (КБК 00263300) у сумі 60291,33 грн, на розрахунковий рахунок одержувача: UA 438999980313380406000812427, одержувач: ГУК у Луг.обл./СТГсмт.Білов-к/00263300, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 №1953 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році» між відділенням Державного казначейства України у Біловодському районі та ВАТ «Сільгосптехніка» було укладено Договір від 09.02.1999 про надання фінансової допомоги на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році.

У вищевказаному договорі є стороною Управління сільського господарства в особі Самойлова і кошти надавало сільськогосподарському товаровиробнику саме Управління сільського господарства.

Також суд не звернув уваги на п.6.1. Договору в якому зазначено що при невиконанні сільськогосподарським товаровиробником договору, зазначених у п.4.1 відділення Державного казначейства має право безспірного стягнення заборгованості по виданій позичці.

У п.6.3 Договору зазначено, що відповідальність за своєчасне повернення фінансової допомоги сільгоспвиробниками покладається на Управління сільського господарства.

Скаржник зазначає, що в договорі визначено особу яка несе відповідальність, а саме Управління сільського господарства, а не ВАТ «Сільгосптехніка».

Відповідач не є правонаступником Управління сільського господарства.

Скаржник посилається на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 року у справі № 2а-3363/10/1270.

Так, Біловодська міжрайонна державна податкова інспекція (далі - Біловодська МДПІ) 28 січня 2010 року звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ВАТ «Сільгосптехніка» про стягнення простроченої заборгованості по наданим, на підставі угоди між відділенням Державного казначейства України в Біловодському районі, Управління сільського господарства у Біловодському районі та ВАТ «Сільгосптехніка» безвідсотковим фінансовим допомогам на підготовку сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році, шляхом перерахування коштів для оплати рахунків за запасні частини, ремонтні матеріали та послуги ремонтних підприємств на загальну суму 35 000 грн. на умовах повернення до 1 жовтня 1999 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. В обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що оскільки ВАТ «Сільгосптехніка» надало сільськогосподарським товаровиробникам матеріально-технічну допомогу на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт, то обов`язок повернення матеріально-технічної безвідсоткової допомоги згідно договорів про надання матеріально-технічної допомоги на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт був покладений на сільськогосподарські підприємства, яким вказана допомога надавалася.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 28 вересня 2010 року у справі №2а-3363/10/1270 провадження в адміністративній справі закрито.

Також, ВАТ «Сільгосптехніка» до Луганського окружного адміністративного суду подано адміністративний позов до Біловодської Міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсною та скасування першої податкової вимоги від 15.09.2010.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 у справі № 2а-7792/10/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2015 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано першу податкову вимогу Біловодської МДПІ від 15.09.2010 № 1/4-П.

Отже, у даному випадку позивач змінював механізм стягнення коштів називаючи податковим боргом або простроченою заборгованістю.

Таким чином спір між тими самими сторонами про той самий предмет вирішено, підтвердженням є постанова Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року справа № 2а-7792/10/1270, яка є чинною та такою що набрала законної сили, предметом якої є стягнення фінансової допомоги в сумі 35000 грн та нарахування штрафних санкцій в сумі 67 787,60 грн. по договору від 09.02.1999 р., сторони в цій справі, позивач - ВАТ «Сільгосптехніка», відповідач- Біловодська міжрайонна ДПІ, третя особа Головне управління Державного казначейства України.

Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

В обгартування зазначено зокрема, що первинними документами підтверджується, що в період з 26.02.1999 по 01.06.1999 за зверненнями ВАТ «Сільгосптехніка» управлінням сільського господарства перераховано, а Державним казначейством сплачено 35 000, 00 грн. Таким чином, судом встановлено, що відповідач отримав державну фінансову допомогу на загальний розмір 35 000, 00 грн.

У зв`язку з невиконання ВАТ «Сільгосптехніка» обов`язків визначених договором від 09.02.1999 про надання фінансової допомоги на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році щодо повернення суми допомоги, 06.09.2021 Управлінням Державної казначейської служби України у Біловодському районі складено подання для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості станом на 01.09.2021 основного боргу в сумі 35000,00 грн та пені у сумі 60291.33 грн.

З огляду на тотожність порядку погашення податкового боргу та погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), справи за позовами щодо стягнення заборгованості перед державою, зазначеної в пункті 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, підлягають розгляду адміністративними судами.

Позивач вважає помилковим посилання відповідача на те, що відповідач не має бути відповідачем по справі, є безпідставними, оскільки саме ВАТ «Сільгосптехніка» відповідно до вказаних вище розпорядження та договору була надана фінансова допомога у розмірі 35 000, 00 грн, що підтверджено первинними документами.

Посилання відповідача на наявність рішення суду, яке набрало законної сили між тими самими сторонами та з тих самих підстав, є помилковим, оскільки ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року у справі №2а-3363/10/1270 закрито провадження у справі та роз`яснено право звернення з такими вимогами до господарського суду.

При цьому, позивач лише у жовтні 2021 року звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даними позовом у зв`язку зі зміною юрисдикції спору.

Посилання відповідача на судові рішення по справі №2а-7792/10/1270 також є помилковим, оскільки предметом розгляду справи №2а-7792/10/1270 було правомірність надсилання податковою інспекцією першої податкової вимоги, якою відповідачу визначено було зобов`язання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетні позички та фінансовою допомогою на поворотній основі в сумі 35 000. 00 грн та пені у розмірі 67787,60 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.09.2015 по вказаній справі зроблено висновок про те, що орган державної податкової служби, отримавши відповідне подання управління державного казначейства щодо наявності у підприємства заборгованості перед державним бюджетом, мало право на звернення до суду про стягнення такої заборгованості без виставлення податкових вимог.

Саме з вимогою про стягнення і звернулось Головне управління ДПС у Луганській області, що і є предметом розгляду по даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Сільгосптехніка», основними видами діяльності є: допоміжна діяльність у рослинництві; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; вантажний автомобільний транспорт; оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; перебуває на обліку в Біловодській ДПІ Головного управління ДПС у Луганській області з 18.04.1995 та має відкриті рахунки в банках та Казначействі України (а.с.44, 45-47,48).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 № 1953 Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами у 1999 році Кабінет Міністрів виділив для підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт у 1999 році цільовим призначенням сільськогосподарським товаровиробникам та агросервісним підприємствам на закупівлю запасних частин і ремонтних матеріалів та оплату послуг ремонтних підприємств кошти в сумі 50 млн. гривень за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України на умовах повернення їх до 1 жовтня 1999 року.

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України Біловодською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 63 від 09.02.1999 Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами у 1999 році.

Додатком № 2 вказаного розпорядження передбачені умови використання та повернення коштів, виділених для надання фінансової допомоги у підготовці техніки до проведення весняно-польових робіт у 1999 році, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 № 1953.

Пунктом 5 умов використання та повернення коштів, виділених для надання фінансової допомоги у підготовці техніки до проведення весняно-польових робіт у 1999 році, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 року № 1953 передбачено, що відділення Державного казначейства у районах на підставі рішення райдержадміністрації укладають угоди із сільськогосподарськими товаровиробниками усіх форм власності та агросервісними підприємствами про надання та повернення фінансової допомоги і оплачують подані їм рахунки на запасні частини, ремонтні матеріали та послуги ремонтних підприємств .

Додатком № 1 до вказаного розпорядження здійснено розподіл коштів, що виділяються сільськогосподарським товариствам для придбання запасних частин і ремонтних матеріалів та оплати послуг ремонтних підприємств. ВАТ Сільгосптехніка виділено 35 000, 00 грн .

09 лютого 1999 року між управлінням сільського господарства, відділенням Державного казначейства України в Біловодському районі (з одного боку) та ВАТ Сільгосптехніка (з другого боку) укладено договір б/н про надання фінансової допомоги на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт .

Згідно умов вказаного договору управління сільського господарства надає сільськогосподарському товариству фінансову допомогу в сумі 35 000,00 грн на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році на умовах повернення до 01.10.1999 (п.1.1).

Договором визначений обов`язок ВАТ Сільгосптехніка щодо своєчасного повернення наданої фінансової безвідсоткової допомоги в сумі 35000,00 грн не пізніше 01 жовтня 1999 року (п.4.1).

Зобов`язання за даним договором вважаються виконаними повністю після повернення фінансової допомоги сільськогосподарським підприємством (п.5.2).

Пунктом 6.2 договору визначено, що несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством.

Згідно умов договору допомога надається шляхом перерахування коштів для оплати рахунків агротехсервісним підприємством за запасні частини, ремонтні матеріали та послуги ремонтних підприємств. Перерахування здійснює управління сільського господарства, а Державне казначейство оплачує рахунки сільгоспвиробника (п.2.1, 3.2.).

Первинними документами підтверджується, що в період з 26.02.1999 по 01.06.1999 за зверненнями ВАТ Сільгосптехніка управлінням сільського господарства перераховано, а Державним казначейством сплачено 35000, 00 грн.

У зв`язку з невиконання ВАТ Сільгосптехніка обов`язків визначених договором від 09.02.1999 про надання фінансової допомоги на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році щодо повернення суми допомоги, 06.09.2021 Управлінням Державної казначейської служби України у Біловодському районі складено подання для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості станом на 01.09.2021 основного боргу в сумі 35000,00 грн та пені у сумі 60291,33 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України до функцій контролюючого органу віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час направлення та видання оскаржуваної вимоги) (далі - ПК України) встановлено, що Контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 31 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України кредитування бюджету - операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов`язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.

Відповідно до частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) не поширюється.

Спеціальними нормами Бюджетного кодексу України встановлений особливий порядок щодо стягнення сум такої заборгованості, зокрема в частині визначення законодавства, яке повинно застосовуватися та визначення органів стягнення.

Отже, стягнення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою здійснюється за правилами Податкового кодексу України.

2 березня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №174 "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості", якою з метою забезпечення виконання статті 17 Бюджетного кодексу України затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок №174).

Згідно з пунктом 1 Порядку №174 цей Порядок регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички / фінансову допомогу у 1993 - 1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993 - 1998 роках.

Пункт 8 частини 2 Порядку №174 містить визначення пені, відповідно до якого пеня - сума коштів, яку боржник зобов`язаний сплатити у разі порушення ним зобов`язань за кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

Підпунктом 9 пункту 2 Порядку №174 передбачено, що прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

Пунктом 6 Порядку №174 передбачено, що Облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички / фінансової допомоги, в якій вони надані.

Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією.

Перерахунок в іноземну валюту бюджетної позички / фінансової допомоги коштів, що надходять у національній валюті в рахунок погашення заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою, здійснюється за офіційним курсом Національного банку на дату зарахування коштів на рахунки, відкриті органами Державної казначейської служби.

За правильність спрямування коштів (у рахунок погашення, обслуговування, сплати відсотків, пені тощо) та заповнення реквізитів відповідає платник.

Датою погашення простроченої заборгованості перед державою за бюджетними позичками / фінансовою допомогою, нарахованих відсотків та нарахованої на суму простроченої заборгованості пені вважається дата зарахування коштів на рахунки, відкриті органами Державної казначейської служби.

Пунктом 10 Порядку №174 встановлено, що з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом:

інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені;

нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Пунктом 12 Порядку №174 визначено, що пеня нараховується: Мінфіном на прострочену заборгованість за кредитами; територіальними органами Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника на прострочену заборгованість за бюджетними позичками / фінансовою допомогою.

Пеня нараховується у гривнях на суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками, платою за надання гарантій або кредитів, залучених державою) у порядку, передбаченому відповідними законодавчими актами чи кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги.

Нарахування пені припиняється в день надходження коштів у рахунок погашення простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою. У разі часткової сплати суми простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою /фінансовою допомогою нарахування пені зупиняється щодо такої сплаченої частки.

Мінфін припиняє нарахування пені на суму простроченої заборгованості за кредитами на підставі виписки з окремого рахунка та/або повідомлення про надходження коштів в іноземній валюті, отриманих від Державної казначейської служби відповідно до пункту 4 цього Порядку.

У разі погашення простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою (її частини) іншим способом, ніж через сплату за платіжним документом, нарахування пені припиняється в день фактичного здійснення такого погашення, зафіксованого у відповідних документах.

Пунктом 15 Порядку № 174 передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Отже, Порядок №174 передбачає можливість нарахування пені у випадках, передбачених договором або відповідними законодавчими актами.

Відповідно до частини другої статті 50 Бюджетного кодексу України податкові органи визначаються органами стягнення простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, територіальною громадою) за кредитами з бюджету.

Враховуючи системний аналіз викладених положень, контролюючий орган, отримавши подання органу державного казначейства щодо наявності непогашеної податкової заборгованості суб`єкта господарювання перед державою за надану останньому фінансову допомогу, а також пені, нарахованої на таку заборгованість, вправі звертатися до суду з відповідним позовом про стягнення такої заборгованості, без обмеження строками позовної давності.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 29.01.2019 по справі №807/257/14 (адміністративне провадження №К/9901/4647/18).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові 22.10.2019 у справі №826/8966/14 Верховний Суд належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження первинними документами наявності боргу відповідача, документально підтвердженим розрахунком пені та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення боргу, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Посилання скаржника на те, що не він має бути відповідачем по справі, є безпідставними, оскільки саме ВАТ Сільгосптехніка відповідно до вказаних вище розпорядження та договору була надана фінансова допомога у розмірі 35 000, 00 грн, що підтверджено первинними документами. Отже, за приписами вищевказаного законодавства позивач має право звернення з вказаним позовом щодо стягнення такої заборгованості.

Щодо посилання скаржника на рішення суду, яке набрало законної сили між тими самими сторонами та з тих самих підстав у справі №2а-3363/10/1270, колегія суддів зазначає, що ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року у справі №2а-3363/10/1270 закрито провадження у справі та роз`яснено право звернення з такими вимогами до господарського суду, отже судом у межах цієї справи не приймалось рішення по суті. При цьому, наданий час цей спір у відповідності до приписів закону віднесено до юрисдикції адміністративного суду, що підтверджено судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №2а-3974/10/0770.

Щодо посилання відповідача на судове рішення у справі №2а-7792/10/1270, яке підтверджує безпідставність звернення позивача з цим позовом, суд погоджується з твердженням суду першої інстанції, що предметом розгляду у зазначеній справі було правомірність надсилання податковою інспекцією першої податкової вимоги, якою відповідачу визначено було зобов`язання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетні позички та фінансовою допомогою на поворотній основі в сумі 35 000, 00 грн та пені у розмірі 67787,60 грн, а не стягнення заборгованості, що є предметом спору у цій справі. При цьому в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.09.2015 у справі №2а-7792/10/1270 суд вказав як підставу задоволення позову відповідача щодо скасування вимоги на не належний спосіб захисту порушеного права та на право позивача на звернення до суду про стягнення такої заборгованості без виставлення податкових вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладено, позивачем доведено наявність заборгованості відповідача., правомірність звернення з позовом про стягнення заборгованості до суду та наявність підстав для стягнення такого, тобто позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та підтверджені дослідженими належними та допустимими доказами, зазначене відповідачем не спростовано, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, які регламентують спірні правовідносини.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сільгосптехніка" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 р. у справі № 360/6246/21 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 р. у справі № 360/6246/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складений та підписаний 28 лютого 2024 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.А. Блохін

І.В. Геращенко