Постанова

від 22.12.2021 по справі 520/18808/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 р.Справа № 520/18808/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 20.04.21 року по справі № 520/18808/2020

за позовом Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2020 року позивач Державне комунальне підприємство Харківський завод електроапаратури (далі - ДКП Харківський завод електроапаратури , підприємство) звернулось до суду з позовом, яким (з врахуванням уточнень) просить скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС у Харківській області), винесених на підставі висновків акта від 10.09.2020 року № 1268/20-40-05-02-08/22676620 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДКП ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРОАПАРАТУРИ , код за ЄДРПОУ 22676620 (далі - акт перевірки):

- від 02.10.2020 року № 00000090702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 467.046,25 грн (за податковим зобов`язанням - 373.637,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 93.409,25 грн);

- від 02.10.2020 року № 00000070702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 313.533,75 грн (за податковим зобов`язанням - 250.827,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 62.706,75 грн);

- від 02.10.2020 року № 00000100702, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 12.468,00 грн (за грудень 2019 року);

- від 02.10.2020 року № 00000120702 про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України);

- від 05.10.2020 року № 00000/49/0718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 9.052,65 грн (за податковим зобов`язанням - 4.362,61 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3.171,43 грн; пені - 1.518,61 грн);

- від 05.10.2020 року № 00000/50/0718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на загальну суму 819,04 грн (за податковим зобов`язанням - 438,51 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 254,43 грн; пеня - 126,10 грн).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року у задоволенні адміністративного позову про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач з посиланням на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10.08.2016 року по справі № 813/2128/16 зазначив, що списання дебіторської заборгованості у зв`язку з неможливістю її стягнення не може бути розцінене як отримання постачальником відповідної компенсації, адже у такому разі платник анулює заборгованість контрагента, фактично одержуючи збиток. Крім того позивач зазначив, що судовим рішенням підприємство зобов`язують списати дебіторську заборгованість з метою оподаткування ПДВ та вважати таке списання іншим видом компенсації вартості поставлених товарів (послуг), одна така дія призведе не тільки до податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 250.827,00 грн, а і до виникнення збитків. Також позивач зазначив що за підприємством рахується кредиторська заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності по ДП ХЗЕА в сумі 2032927,01 грн та КП ХТМ в сумі 55.301,57 грн. В порушення норм права, судом першої інстанції не надана правова оцінка доказам і винесене протиправне рішення про те, що саме неіснуюча сума 55.301,57 грн є раніше визнаним зобов`язанням, що не підлягає погашенню і його сума повинна бути включена до складу доходу звітного періоду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 28.08.2020 року № 2840, № 2841, № 2842, № 2843, у зв`язку із отриманням відомостей від державного реєстратора щодо припинення, на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області від 21.08.2020 року № 2669 (т.2 а.с.74), відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ДКП Харківський завод електроапаратури з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року в зв`язку з тим, що підприємством станом на 30.08.2020 року до контролюючого органу не надано ліквідаційної звітності, перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2017 року по 09.06.2020 року, в зв`язку із тим, що 09.06.2020 року реєстрацію платника ДКП Харківський завод електроапаратури анульовано, перевірку з питань з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.08.2020 року та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 30.08.2020 року відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

03.09.2020 року посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області складено акт №3285/20-40-05-02-08 Щодо ненадання у повному обсязі усіх документів, пов`язаних з предметом перевірки, на запити від 31.08.2020 року № 30696/10/20-40-05-02-15, від 01.09.20202 року б/н, від 02.09.2020 року б/н (т.1 а.с.80-81).

За результатами проведеної перевірки, контролюючим органом складено акт перевірки від 10.09.2020 року № 1268/20-40-05-02-08/22676620 (т.1 а.с.28-59), відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення ДКП Харківський завод електроапаратури :

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) (+, -) за 2019 рік у сумі 12.468,00 грн, та встановлено заниження податку на прибуток за 2019 рік у сумі 375.881,00 грн;

- п. 184.7 ст. 184, пп. а п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ПК України, встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 250.827,00 грн, в тому числі за червень 2020 у сумі 250.827,00 грн;

- п. 201.1 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкові накладні на загальну суму ПДВ 250.827,00 грн не були виписані та зареєстровані;

- ч. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , а саме несвоєчасне перерахування єдиного внеску за липень 2019 року, вересень 2019 року, грудень 2019 року;

- пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168, пп. 176.2. а п. 176.2 ст. 176 ПК України встановлено неперерахування утриманого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб у встановлений законодавством термін в загальній сумі 4.362,61 грн, станом на 30.08.2020 року до бюджету не перерахований. Встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб за травень 2018 року в сумі 366,94 грн;

- пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168, пп. 176.2. а п. 176.2 ст. 176 ПК України встановлено неперерахування утриманого із заробітної плати військового збору у встановлений законодавством термін в загальній сумі 438,51 грн станом на 30.08.2020 року до бюджету не перерахований. Встановлено несвоєчасне перерахування військового збору за червень 2018 року в сумі 5,58 грн. Відповідно до вимог ст. 129 ПК України підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету пеня по податку доходи фізичних осіб;

- ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України Про оплату праці ;

- п. 121.1 ст. 121 ПК України, незабезпечення зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 цього кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

10.09.2020 року посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області складено акт неможливості вручення акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДКП Харківській завод Електроапаратури , код за ЄДРПОУ 22676620 № 3353/20-40-05-02-08/22676620 (т.1 а.с.175-176).

На підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом було винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 02.10.2020 року № 00000090702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 467.046,25 грн (за податковим зобов`язанням - 373.637,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 93.409,25 грн) (т.1 а.с.21);

- від 02.10.2020 року № 00000070702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 313.533,75 грн (за податковим зобов`язанням - 250.827,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 62.706,75 грн) (т.1 а.с.22);

- від 02.10.2020 року № 00000100702, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 12.468,00 грн (за грудень 2019 року) (т.1 а.с.23);

- від 02.10.2020 року № 00000120702 про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України) (т.1 а.с.24);

- від 05.10.2020 року № 00000/49/0718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 9.052,65 грн (за податковим зобов`язанням - 4.362,61 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3.171,43 грн; пені - 1.518,61 грн) (т.1 а.с.26);

- від 05.10.2020 року № 00000/50/0718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на загальну суму 819,04 грн (за податковим зобов`язанням - 438,51 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 254,43 грн; пеня - 126,10 грн) (т.1 а.с.27).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стаття 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і збрів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пп. а пп. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 ПК України, визначено, що безнадійна заборгованість заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до ст. 260 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення строків, установленими ст. ст. 253 - 255 ЦК України. Тобто перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Загальний строк позовної давності складає 3 роки (ст. 257 ЦК України). Проте для окремих вимог закон може встановлювати скорочені або, навпаки, триваліші строки давності (ч. 1 ст. 258 ЦК України). Вимоги, для яких ЦКУ встановлює позовну давність в 1 рік, перераховані в ч. 2 ст. 258 ЦК України. Триваліший строк позовної давності може бути встановлений у договорі (ч. 1 ст. 259 ЦК України). Позовна давність взагалі не застосовується до вимог, установлених у ст. 268 ЦК України. Строки позовної давності, встановлені законом, це мінімальний поріг, зменшувати який сторони договору не мають права (ч. 2 ст. 259 ЦК України).

Відповідно до пп. 14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 Дохід затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 до складу інших доходів, зокрема, включається дохід від реалізації фінансових інвестицій, дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської двяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Згідно з п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 Дохід затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Відповідно з п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 Зобов`язання затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20 якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Як свідчать матеріали справи, за ДКП Харківський завод Електроапаратури станом на 01.01.2017 року та станом на 31.12.2019 року рахується кредиторська заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності по підприємствам: ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРОАПАРАТУРИ (податковий номер 14308262) (далі - ДП ХЗЕ ) по рахунку 685 Розрахунки з іншими кредиторами в сумі 2.032.927,01 грн та КОМУНАЛЬНЕ ПIДПРИЄМСТВО ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ (податковий номер 31557119) (далі - КП ХТМ ) по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками в сумі 55.301,57 грн.

Зазначені суми підприємством не включено до складу інших доходів (рахунок 71) та до показників доходу декларації з податку на прибуток.

Твердження позивача про відсутність кредиторської заборгованості ДП ХЗЕА перед ДКП Харківський завод електроапаратури , оскільки на балансі ДП ХЗЕА вона відсутня, так як така заборгованість не може бути перед своїм структурним підрозділом, що виконує експлуатацію та поточний ремонт відомчого житлово фонду, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Доказів на підтвердження викладених позивачем доводів, матеріали справи не містять.

Доводи позивача стосовно розміру кредиторської заборгованості перед КП ХТМ в сумі 51.936,37 грн колегія суддів відхиляє, оскільки у поданій підприємством до контролюючого органу фінансовій звітності малого підприємництва від 27.02.2020 року № 12331, баланс поточних зобов`язань з товарів, робіт та послуг станом на 31.12.2019 року складає 55.3 тис. грн (т.2. а.с.75-76).

Будь яких документів та доказів, що спростовують доводи контролюючого органу з приводу визнання кредиторської заборгованості безнадійною (за якою сплив строк позовної давності) позивачем до суду першої та апеляційної інстанцій не надано.

Стосовно доводів позивача щодо протиправності застосування контролюючим органом штрафних санкцій при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 02.10.2020 року № 00000090702, колегія суддів зазначає наступне.

На момент винесення вказаного вище податкового повідомлення-рішення, а саме станом 02.10.2020 року, діяли положення п. 123.1 ст. 123 ПК України (у редакції від 13.08.2020 року), які полягали у тому, що у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставі, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Отже, доводи апеляційної скарги позивача щодо порушення контролюючим органом п. 123.1 ст. 123 ПК України щодо нарахування штрафу в розмірі 25 відсотків є необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановленого факту заниження ДКП Харківський завод електроапаратури податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету та правомірності прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 02.10.2020 року № 00000090702 та № 00000100702.

Щодо прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 02.10.2020 року № 00000070702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 313.533,75 грн, та від 02.10.2020 року № 00000120702 про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Згідно з пп. а п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПК України, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 184.7 ст. 184 ПК України встановлено, що якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПК України платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V Кодексу метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Отже, з аналізу наведених приписів ПК України вбачається, що платники податку, які, окрім інших, надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку та іншим особам, визначеним п. 187.10 ст. 187 ПК України, визнають податкові зобов`язання з ПДВ за такими операціями на дату зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (до каси) платника податку або дату отримання інших видів компенсацій.

Актом перевірки встановлено, що у бухгалтерському обліку ДКП Харківський завод електроапаратури , станом на 01.01.2017 року та станом на 31.12.2019 року рахується дебіторська заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, а саме заборгованості мешканців житлових будинків, які обслуговувало ДКП Харківський завод електроапаратури за послуги з утримання житлових будинків і місць загального користування, заборгованість рахується на бухгалтерському рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями в сумі 1.504.961,65 грн, у тому числі ПДВ 250.827,00 грн.

Крім того, акт перевірки містить посилання на пояснення підприємства, з яких вбачається, що дебіторська заборгованість в розмірі 1505 тис. грн складається з простроченої заборгованості мешканців житлових будинків, які обслуговувало ДКП Харківський завод електроапаратури , за оплату послуг на утримання житлових будинків і місць загального користування. Тариф на послуги на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлено рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.08.2021 року № 448, відомості по нарахуванню за кожен місяць за обслуговування яких було надано до перевірки. При передачі в комунальну власність територіальній громаді м. Харкова житлових будинків, нарахування за послуги з утримання переданого будинку припинились та залишилась прострочена заборгованість мешканців. Рішенням Харківської міської ради від 14.09.2016 року № 352/16, останній будинок заводу передано в комунальну власність територіальної громади м. Харкова, а з 01.03.2017 року обслуговування будинку перейшло до КП Жилкомсервіс та нарахування за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій припинено. Станом на 31.12.2019 року зменшилась і склала 1505 тис. грн.

Надаючи оцінку висновку контролюючого органу за результатами проведеної перевірки щодо заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 250.827,00 грн, колегія суддів вказує на його необґрунтованість, оскільки умовою визнання податкових зобов`язань з ПДВ у податковому обліку платника, який використовує касовий метод, є одержання коштів або іншого виду компенсації за поставлений товар/послуги, списання ж дебіторської заборгованості у зв`язку із неможливістю її стягнення не може бути розцінене як отримання постачальником/суб`єктом надання послуг відповідної компенсації, адже у такому разі платник анулює заборгованість суб`єктів отримання товарів/послуг, фактично одержуючи збиток.

Крім того, колегія суддів зазначає, що під час проведення перевірки, контролюючим органом не досліджувалось питання зарахування (отримання) коштів ДКП Харківський завод електроапаратури на банківський рахунок (до каси) або отримання інших видів компенсації.

Враховуючи з`ясовані обставини та аналізуючи вищезазначені норми закону, колегія суддів приходить до висновку що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 02.10.2020 року № 00000070702, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 313.533,75 грн, прийнято без належної перевірки та є протиправним, а аргументи, якими податковий орган доводить, що списання дебіторської заборгованості з метою оподаткування вважається наданням інших видів компенсацій вартості поставлених товарів/послуг є безпідставними та не обгрунтовують правомірність збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 250.827,00 грн за податковим зобов`язанням з ПДВ.

З огляду на протиправність податкового повідомлення-рішення від 02.10.2020 року № 00000070702, колегія суддів вбачає підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2020 року № 00000120702 про необхідність складення та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений ПК України.

Щодо прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 05.20.2020 року № 00000/49/0718, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 9.052,65 грн та № 00000/50/0718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на загальну суму 819,04 грн, колегія суддів зазначає наступне.

В силу п.162.1 ст.162 КАС України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

В силу пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.18.1 ст.18 ПК України обов`язок щодо нарахування, утримання та сплати податку, передбаченого розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів покладений на податкового агента.

За визначенням пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 54.2 ч. 54 ПК України грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Підпунктом а п. 176.2 ст. 176 ПК України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Відповідно до п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Тобто місячний податковий період слід розуміти таким чином, що податкове зобов`язання податковим агентом повинне бути сплачене протягом 30 днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Аналіз наведених положень Кодексу дає підстави для висновку, що податковий агент зобов`язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

За положенням п. 127.1 ст. 127 ПК України (в редакції чинній на момент встановлених проведеною перевіркою порушень), ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов`язків погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Відтак, приписами статті 127 Податкового кодексу України встановлено відповідальність платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.

Кожний встановлений контролюючим органом факт несплати податку до або під час виплати доходу є податковим правопорушенням.

Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Відповідно до статті 127 ПК України податковим правопорушенням є бездіяльність податкового агента, тобто ненарахування, неутримання, несплата, неперерахування податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу.

Кваліфікуючою ознакою для застосування відповідальності відповідно до ст. 127 ПК України в даному спорі є порушення саме податковим агентом встановлених правил щодо утримання податку у джерела виплати доходу. Джерелом виплати доходу є заробітна плата, з якої податковим агентом утримано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, але не перераховано у встановлені терміни до бюджету.

Тобто, статтею 127 ПК встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 ПК), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2020 року справа № 820/11382/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, під час розгляду матеріалів справи, судом встановлено неперерахування утриманого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб у встановлений законодавством термін в загальній сумі 4.362,61 грн (станом на 30.08.2020 року до бюджету не перерахований) та несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб за травень 2018 року в сумі 366,94 грн, що є порушенням вимог пп. 168.1.2, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. 176.2. а п. 176.2 ст. 176 ПК України.

Також, встановлено неперерахування утриманого із заробітної плати військового збору у встановлений законодавством термін в загальній сумі 438,51 грн (станом на 30.08.2020 року до бюджету не перерахований) та несвоєчасне перерахування військового збору за червень 2018 року в сумі 5,58 грн, що є порушенням вимог пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 176.2. а п. 176.2 ст. 176 ПК України.

З огляду на встановлені проведеною перевіркою порушення, контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 05.10.2020 року № 00000/49/0718 та № 00000/50/0718.

Надаючи оцінку обґрунтованості означеним податковим повідомленням-рішенням, колегія суддів зазначає наступне.

Як визначено п. 36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5, 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 ПК України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Для цілей цього розділу та п. 54.2 ст. 54 цього Кодексу під терміном граничний термін сплати до бюджету податку розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Положеннями п. 54.2 ст. 54 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Із системного аналізу зазначених вище норм вбачається, що податок з доходів фізичних осіб є частиною заробітної плати робітника. Специфіка податку на доходи фізичних осіб полягає у тому, що юридична особа - податковий агент не є власником оподатковуваного доходу. Законом на нього покладено обов`язки утримувати податок із суми такого доходу працівників підприємства.

Пунктом 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Положеннями п. 171.1 ст. 171 ПК України визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Матеріали справи свідчать, що позивачем суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб та військового збору із сум заробітної плати та інших видів доходів, що нараховувались на користь фізичних осіб - платників податків не були сплачені у строки визначені законом, що зафіксовано у додатках 10-11 акту перевірки (а.с. 78-79 т. 1), тобто мала місце несплата (неперерахування) податків в тому числі до виплати доходу на користь іншого платника податків.

Крім того, факти несвоєчасної сплати таких платежів визнаються і самим позивачем.

Посилання представника позивача на те, що заробітна плата на підприємстві не виплачувалася, а тому відсутні підстави для застосування приписів ст. 127 ПК України, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки статтею 127 ПК встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків в тому числі до виплати доходу на користь іншого платника податків, тобто податковим правопорушенням в даному випадку є бездіяльність податкового агента.

Щодо посилання апелента на те, що на момент прийняття рішення ст. 127 ПК України виключена з ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у відповідності до пункту 69 розділу І Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 року статтю 127 ПК України виключено.

При цьому, у відповідності до розділу ІІ Прикінцевих положень вказаного Закону цей закон набирає чинність з дня, наступного за днем його опублікування, крім змін до статті 127 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року.

Таким чином, податкове правопорушення та оспорювані податкові повідомлення - рішення були прийняті до набрання чинності вказаним законом,

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкових повідомленнях-рішеннях від 05.10.2020 року № 00000/49/0718 та № 00000/50/0718.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню в частині визнання правомірними податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Харківській області від 02.10.2020 року № 00000070702, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 313.533,75 грн та від 02.10.2020 року № 00000120702, яким визначено необхідність складення та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений ПК України. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року підлягає залишенню без змін.

Інші доводи сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури" задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 по справі №520/18808/2020 скасувати в частині відмови у задоволенні позову Державного комунального підприємства Харківський завод електроапаратури про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 02.10.2020 року № 00000070702, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 313.533,75 грн та від 02.10.2020 року № 00000120702, яким визначено необхідність складення та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений Податковим кодексом України та прийняти в цій частині постанову, якої задовольнити позовні вимоги Державного комунального підприємства Харківський завод електроапаратури в цій частині.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 02.10.2020 року № 00000070702, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 313.533,75 грн та від 02.10.2020 року № 00000120702, яким визначено необхідність складення та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений Податковим кодексом України.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року по справі № 520/18808/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 23.12.2021 року