Рішення

від 20.04.2021 по справі 520/18808/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 р. № 520/18808/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури" (вул. Лозівська 5,Харків,61017, код ЄДРПОУ 22676620) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням наданих уточнень, скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.10.2020 року прийнятих на підставі акту № 1268/20-40-05-02-08/22676620 10.02.2020 року: №00000090702 про збільшення суми грошового зобов`язання з платежем податок на підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на 467046,25 грн., в тому числі 373637 грн. за податковими зобов`язаннями і 93409,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №00000070702 про збільшення суми грошового зобов`язання з платежем податок на додану вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 313533,75 грн, в тому числі 250827 грн. за податковими зобов`язаннями і 62706,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №00000100702 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: 12468 грн.; №00000120702 про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений Податковим кодексом України; від 05.10.2020 № 00000/49/0718 про застосування штрафних (фінансових) санкцій про суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на 9052,65 грн.; від 05.10.2020 № 00000/50/0718 про застосування штрафних (фінансових) санкцій про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору, пені на 819,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується зі спірними податковими повідомленнями - рішеннями, оскільки вважає, що відповідачем безпідставно нарахована сума податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість внаслідок визнання безнадійними кредиторську та дебіторську заборгованості, а також нарахування збільшених розмірів штрафних санкцій за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Представником відповідача надано відзив на позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зважаючи на правомірність визначення податкових зобов`язань та відповідно штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо скасування відповідних повідомлень - рішень є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представником позивача надано відповідь на відзив та письмові пояснення з доповненнями до них, в яких позивач підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДКП Харківський завод електроапаратури з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток проводилась за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, у зв`язку з тим, що ДКП Харківський завод електроапаратури станом на 30.08.2020 ліквідаційна звітність не надана до контролюючого органу, перевірка дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ проводилась за період з 01.01.2017 по 09.06.2020, у зв`язку з тим, що анульовано реєстрацію платника ПДВ ДКП Харківський завод електроапаратури 09.06.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.08.2020, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.08.2020, за результатами якої складено акт перевірки від 10.09.2020 №1268/20-40-05-02-08/22676620.

В акті перевірки зазначено наступні порушення:

1. пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) (+, -) за 2019 рік у сумі 12468 грн, та встановлено заниження податку на прибуток за 2019 рік у сумі 375881 грн;

2. п. 184.7 ст. 184, пп. а п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 250827 грн., в тому числі за червень 2020 у сумі 250827 грн;

3. п. 201.1 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями податкові накладні на загальну суму ПДВ 250827 грн не були виписані та зареєстровані;

4. пп.168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168, пп. 176.2. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України встановлено неперерахування утриманого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб у встановлений законодавством термін в загальній сумі 4362,61 грн, станом на 30.08.2020 до бюджету не перерахований. Встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб за травень 2018 року в сумі 366,94 грн;

Відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету пеня по податку на доходи фізичних осіб.

5. пп.168.1.2, пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168, пп. 176.2. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України встановлено неперерахування утриманого із заробітної плати військового збору у встановлений законодавством термін в загальній сумі 438,51 грн станом на 30.08.2020 до бюджету не перерахований. Встановлено несвоєчасне перерахування військового збору за червень 2018 року в сумі 5,58 гривень.

На підставі висновків акту перевірки від 10.09.2020 №1268/20-40-05-02-08/22676620 контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення: від 02.10.2020 № 00000090702 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 467 046,25 грн, № 00000070702 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 313 533,75 грн, № 00000100702 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12 468 грн, № 00000120702 про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений Податковим кодексом України, від 05.10.2020 № 00000/49/0718 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 9052,65 грн та № 00000/50/0718 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 819,04 гривень.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями -рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Стаття 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і збрів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пп. "а" пп. 14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до ст. 260 ЦКУ позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення строків, установленими ст. ст. 253 - 255 ЦКУ. Тобто перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Загальний строк позовної давності складає 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Проте для окремих вимог закон може встановлювати скорочені або, навпаки, триваліші строки давності (ч. 1 ст. 258 ЦКУ). Вимоги, для яких ЦКУ встановлює позовну давність в 1 рік, перераховані в ч. 2 ст. 258 ЦКУ. Триваліший строк позовної давності може бути встановлений у договорі (ч. 1 ст. 259). Позовна давність взагалі не застосовується до вимог, установлених у ст. 268 ЦКУ. Строки позовної давності, встановлені законом, - це мінімальний поріг, зменшувати який сторони договору не мають права (ч. 2 ст. 259 ЦКУ).

Відповідно до пп. 14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 Дохід затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 до складу інших доходів, зокрема, включається дохід від реалізації фінансових інвестицій, дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської двяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Згідно з п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 Дохід затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Відповідно з п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Як свідчать матеріали справи, за ДКП ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРОАПАРАТУРИ станом на 01.01.2017 та станом на 31.12.2019 рахується кредиторська заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності по підприємствам: ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРОАПАРАТУРИ" (податковий номер 14308262) по рахунку 685 Розрахунки з іншими кредиторами в сумі 2 032 927,01 грн та КОМУНАЛЬНЕ ПIДПРИЄМСТВО "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (податковий номер 31557119) по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками в сумі 55 301,57 гривня.

Зазначені суми підприємством не включено до складу інших доходів ( рахунок 71) та до показників доходу декларації з податку на прибуток.

Будь - яких документів та доказів, що спростовують доводи контролюючого органу з приводу визнання кредиторської заборгованості безнадійною (за якою сплив строк позовної давності) позивачем не надано, а тому суд вважає доведеним факт заниження ДКП ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРОАПАРАТУРИ податку на прибуток, що підлягає сплаті до Бюджету.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Згідно з пп. а п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Дебіторська заборгованість, яка виникла у платників податку, які застосовують касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг, може бути списана після закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю та після вжиття необхідних заходів щодо її стягнення.

Таке списання дебіторської заборгованості з метою оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів (послуг).

Отже, платник податку, який застосовує касовий метод визначення податкових зобов`язань, на дату списання простроченої дебіторської заборгованості за поставлені та не оплачені товари (послуги) повинен нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ за операцією з постачання таких товарів (послуг).

Як свідчать матеріали справи, у бухгалтерському обліку ДКП ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРОАПАРАТУРИ , станом на 01.01.2017 та станом на 31.12.2019 рахується дебіторська заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, а саме заборгованості мешканців житлових будинків, які обслуговувало ДКП ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРОАПАРАТУРИ за послуги з утримання житлових будинків і місць загального користування, заборгованість рахується на бухгалтерському рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями в сумі 1 504 961,65 грн, у тому числі ПДВ 250 827 гривень.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних установлений Податковим кодексом України термін.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Зважаючи на те, що позивачем не надано жодних доказів, що спростовують позицію контролюючого органу, суд приходить до правомірності висновку контролюючого органу щодо не нарахування ДКП ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРОАПАРАТУРИ податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціям з простроченої дебіторської заборгованості за поставлені та не оплачені послуги з утримання житлових будинків і місць загального користування, чим порушено норми п. 184.7 ст. 184, пп. а п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, 201.1 та 201.10 статті 201 ПКУ, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість всього в сумі 250 827 грн, та відсутності реєстрації відповідних податкових накладних.

Разом з тим, під час розгляду матеріалів справи, судом встановлено неперерахування утриманого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб у встановлений законодавством термін в загальній сумі 4 362,61 грн (станом на 30.08.2020 до бюджету не перерахований) та несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб за травень 2018 року в сумі 366,94 грн, що є порушенням вимог пп. 168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.176.2. а п.176.2 ст.176 ПКУ.

Також, встановлено неперерахування утриманого із заробітної плати військового збору у встановлений законодавством термін в загальній сумі 438,51 грн. (станом на 30.08.2020 до бюджету не перерахований) та несвоєчасне перерахування військового збору за червень 2018 року в сумі 5,58 грн, що є порушенням вимог пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 176.2. а п. 176.2 ст. 176 ПКУ.

Пунктом 38.2 статті 38 ПКУ передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені Кодексом.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу.

Відповідно до пункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду.

Підпунктом 171.1 пункту 171 ПК України передбачено, що собою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу XX Перехідних положень ПК України, із змінами та доповненнями, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 ПК України (підпункт 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України).

Платники збору зобов`язані забезпечити виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 ПК України (підпункт 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

При цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості вчинених порушень протягом певного періоду часу. Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 ПК України, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, (ненарахування, неутримання та/або несплата податків), протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.

Відтак, застосування штрафу в розмірі 50 та 75 відсотків суми податку на підставі п. 127.1 статті 127 ПК України можливо внаслідок неодноразового порушення, пов`язаного з ненарахування, неутримання та/або несплатою (неперерахуванням) податків платником податків незалежно від того, чи було виявлено ці порушення під час однієї перевірки контролюючого органу.

Такої ж позиції щодо застосування підвищених розмірів штрафних санкцій, передбачених п. 127.1 статті 127 ПК України притримується колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 21 січня 2020 року у справі № 820/11382/15.

Зважаючи на наведене, суд погоджується з прийнятими Головним управлінням ДПС у Харківській області податковими повідомленнями - рішеннями від 02.10.2020 № 00000090702 № 00000070702 № 00000100702, № 00000120702, від 05.10.2020 № 00000/49/0718 та № 00000/50/0718, та вважає їх правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність податкових повідомлень - рішень від 02.10.2020 № 00000090702 № 00000070702 № 00000100702, № 00000120702, від 05.10.2020 № 00000/49/0718 та № 00000/50/0718, прийнятих відносно позивача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного комунального підприємства "Харківський завод електроапаратури" (вул. Лозівська 5,Харків,61017, код ЄДРПОУ 22676620) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 20 квітня 2021 року.

Суддя Заічко О.В.